Рішення

від 06.09.2022 по справі 910/4781/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.09.2022Справа № 910/4781/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Князькова В.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом Національного агентства з питань запобігання корупції, м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Металбуд", м.Київ

про стягнення 269 306,87 грн, -

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Національне агентство з питань запобігання корупції звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діана" (найменування якого було змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Металбуд") про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 145 584,25 грн, пені в розмірі 22 867,19 грн, неустойки за несвоєчасне повернення майна в сумі 69 133,48 грн, відшкодування витрат на оплату комунальних послуг в сумі 29 085,03 грн та пені за несвоєчасне відшкодування витрат на оплату комунальних послуг в розмірі 2636,92 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем своїх обов`язків за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №279 від 29.11.2019 в частині своєчасного внесення орендної плати, відшкодування вартості комунальних послуг, а також повернення об`єкта оренди після припинення правочину.

Ухвалою від 21.06.2022 судом було залишено позовну заяву Національного агентства з питань запобігання корупції без руху.

05.07.2022 на адресу Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків позову.

Ухвалою від 06.07.2022 визнано справу малозначною; відкрито провадження в справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов.

Відповідач відзиву на позов не подав, клопотання про продовження строку на подачу відзиву не заявив, проте, про розгляд справи був повідомлений належним чином з урахуванням такого.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02132, місто Київ, вул.Зарічна, будинок 1-Б, приміщення 236.

Конверт з ухвалою суду про відкриття провадження було повернуто на адресу Господарського суду міста Києва з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Наразі, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За приписами ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно, з огляду на те, що до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.

Відповідно до ч.4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

29.11.2019 між Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІАНА» (найменування якого було змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Металбуд") (орендар) було укладено договір оренди №279 нерухомого майна, що належить до державної власності, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно нежитлове приміщення цокольного поверху загальною площею 195,1 кв.м., яке розміщено в адміністративній будівлі за адресою: м. Київ, бульв. Дружби Народів, 28 (реєстраційний номер 37508596.2.ЮМЦУПР102), що перебуває на балансі Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (балансоутримувач) (п. 1.1 Договору).

Згідно п. 1.2 договору №279 від 29.11.2019 майно передається в оренду з метою розміщення: пекарні 71,1 кв.м.; торговельного об`єкту з продажу продовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи 124,0 кв.м.

Відповідно до п. 3.1 договору №279 від 29.11.2019 орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами) становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку червень 2019 року 30 284, 33 грн.

Розмір орендної плати за перший місяць оренди листопад 2019 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за липень, серпень, вересень та жовтень місяці 2019 року.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3 договору №279 від 29.11.2019).

У пункті 3.6 договору №279 від 29.11.2019 визначено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним.

Розділ 5 договору №279 від 29.11.2019 визначає обов`язки орендаря.

Так, орендар зобов`язаний:

- своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу (п. 5.3 договору №279 від 29.11.2019).

- забезпечувати збереження майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, тримати майно в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки, підтримувати майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, здійснювати заходи протипожежної безпеки (п. 5.4 договору №279 від 29.11.2019).

- своєчасно здійснювати за власний рахунок поточний ремонт майна (п. 5.7 договору №279 від 29.11.2019).

- протягом 10 робочих днів після укладення цього договору, застрахувати майно на користь балансоутримувача на суму, не меншу ніж вартість за висновком про вартість/актом оцінки у порядку, визначеному законодавством, зокрема від пожежі, затоплення, протиправних дій третіх осіб, стихійного лиха. Постійно поновлювати договір страхування так, щоб протягом строку дії цього Договору майно було застрахованим, і надавати орендодавцю копії завірених належним чином договору страхування (договорів страхування) і платіжного доручення (платіжних доручень) про сплату страхового платежу страхових платежів) (п. 5.8 договору №279 від 29.11.2019).

- протягом 1 місяця після укладення цього договору, за власний рахунок забезпечити виробничі приміщення системою припливно-витяжної вентиляції відповідно до діючих нормативів та потужності товариства (п. 5.13 договору №279 від 29.11.2019).

- у місячний термін встановити очисні споруди стічних вод та надати орендодавцю необхідні документи (технічний паспорт, договір з обстеження та очищення сепараторів жиру, договір на приймання та знешкодження відходів, тощо) відповідно Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 № 1879, зареєстрованого в Головному управлінні юстиції у місті Києві 17.10.2011 за № 44/903 (п. 5.14 договору №279 від 29.11.2019).

Пунктом 8.2 договору №279 від 29.11.2019 передбачено право орендодавця виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього договору або його розірвання у разі погіршення стану майна внаслідок невиконання або неналежного виконання умов цього договору.

Відповідно до п. 10.1 договору №279 від 29.11.2019 його укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 29.11.2019 до 29.10.2022 включно.

У пункті 10.7 договору №279 від 29.11.2019 сторони погодили, що цей договір буде достроково розірваний на вимогу орендодавця, якщо орендар, зокрема, не сплачує орендну плату протягом 3 місяців підряд (пп. 10.7.3), не робить згідно з умовами цього Договору поточний ремонт майна (пп. 10.7.4), не виконав зобов`язання, передбачені пунктами 5.2 та 5.8 цього договору (пп. 10.7.7).

Пунктом 10.9 договору №279 від 29.11.2019 встановлено, що у разі припинення або розірвання цього Договору, майно протягом 3 робочих днів орендар повертає балансоутримувачу (орендодавцю).

Майно вважається поверненим орендодавцю (балансоутримувачу) з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря (п. 10.10 договору №279 від 29.11.2019).

29.11.2019 сторонами підписано акт приймання-передавання орендованого майна, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування майно нежитлове приміщення цокольного поверху загальною площею 195,1 кв.м., яке розміщено в адміністративній будівлі за адресою: м. Київ, бульв. Дружби Народів, 28 (реєстраційний номер 37508596.2.ЮМЦУПР102).

21.09.2020 між Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (попередній орендодавець), Національним агентством з питань запобігання корупції (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІАНА» (найменування якого було змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Металбуд") (орендар) було укладено Додаткову угоду № 1 до договору №279 від 29.11.2019, відповідно до п. 1 якої попередній орендодавець передав, а орендодавець прийняв на себе всі права, обов`язки та відповідальність орендодавця за Договором, що виникли з 02.07.2020.

24.09.2020 між Національним агентством з питань запобігання корупції (балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІАНА» (найменування якого було змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Металбуд") було укладено договір №98/20 про відшкодування витрат балансоутримувача на оплату експлуатаційних та комунальних послуг, за умовами п.1.1 якого балансоутримувач забезпечує в установленому порядку оплату наданих спеціалізованими підприємствами (постачальниками) експлуатаційних та комунальних послуг (послуги) в адміністративній будівлі за адресою: м, Київ, бульв. Дружби народів, 28 (далі - Будівля), а орендар відшкодовує зазначені витрати балансоутримувача на оплату послуг пропорційно до орендованої площі приміщень загальною площею 195,1 кв. м, визначеної у договорі оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, №279 від 29.11.2019 (зі змінами, внесеними додатковою угодою від 21.09.2020 №1), укладеному між Національним агентством з питань запобігання корупції та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діана», згідно з показаннями лічильників та за тарифами постачальників.

Згідно п.1.2 договору №98/20 від 24.09.2020 орендар використовує державне нерухоме майно - нежитлове приміщення цокольного поверху загальною площею 195,1 кв. м, яке розміщено в будівлі.

За умовами п.1.3 договору №98/20 від 24.09.2020 обсяг відшкодування витрат на оплату послуг залежить від виду послуг, що надаються постачальниками, і визначається розрахунком суми відшкодування орендарем витрат на оплату послуг, наданих в будівлі, і розрахунком коефіцієнту площі, займаної орендарем в будівлі, визначеним в додатку до договору (розрахунок коефіцієнта площі, займаної орендарем у будівлі), який є його невід`ємною частиною, та складається з платежів за послуги: а) водопостачання та водовід ведення, водовідведення додаткового об`єму стічних вод; б) електропостачання; д) експлуатаційні та інші послуги, пов`язані з утриманням будівлі та прибудинкової території (перелік визначається балансоутримувачем).

Ціна договору визначається відповідно до розділу І цього договору, тарифів постачальників та показників лічильників (п.2.1 договору №98/20 від 24.09.2020).

У розділі ІІІ договору контрагентами визначено порядок здійснення відшкодування.

Відшкодування витрат на оплату послуг з електропостачання, водопостачання та водовід ведення, водовідведення додаткового об`єму стічних вод здійснюється орендарем за показниками лічильників та за тарифами постачальників. Відшкодування витрат на оплату експлуатаційних та інших послуг, пов`язаних з утриманням будівлі та прибудинкової території, здійснюється орендарем за фактичними розрахунками постачальника, помноженими на коефіцієнт орендованої площі, визначений співвідношенням загальної площі орендаря до загальної площі будівлі (п.3.1 договору №98/20 від 24.09.2020).

У п.3.2 договору №98/20 від 24.09.2020 вказано, що відшкодування витрат за послуги проводиться орендарем на підставі рахунку, акта приймання-передачі послуг по відшкодуванню витрат та розрахунків фактичних витрат до нього у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок балансоутримувача протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання орендарем рахунку, акта приймання-передачі послуг по відшкодуванню витрат та розрахунків фактичних витрат.

Пунктом 3.3 договору №98/20 від 24.09.2020 визначено, що відшкодування витрат на оплату вартості послуг здійснюється орендарем з урахуванням витрат балансоутримувача, накладних та адміністративних витрат постачальників послуг з урахуванням податку на додану вартість згідно з договорами, укладеними балансоутримувачем з постачальниками послуг.

Балансоутримувач зобов`язується забезпечити, в тому числі, виставлення орендарю акта приймання-передачі послуг по відшкодуванню витрат, рахунку та розрахунків фактичних витрат до нього (як правило, щомісяця) (п.4.1.4 договору №98/20 від 24.09.2020).

Орендар зобов`язаний своєчасно в установленому в цьому договорі порядку здійснювати відшкодування вартості послуг, передбачених пунктом 1.3 розділу І цього договору, на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі послуг по відшкодуванню витрат та рахунку (п.4.3.4 договору №98/20 від 24.09.2020).

Згідно п.5.2 договору №98/20 від 24.09.2020 у разі несвоєчасного відшкодування витрат на оплату послуг, визначених у пункті 1.3 розділу І цього договору (перерахування коштів на рахунок балансоутримувача), орендар сплачує балансоутримувачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент прострочення, від несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до закінчення строку дії договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 29.11.2019 №279 (зі змінами, внесеними додатковою угодою від 21.09.2020 №1), укладеного між Національним агентством з питань запобігання корупції та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діана», але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Згідно з ч.3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони домовились, що умови цього договору застосовуються до відносин між сторонами, що виникли з 02.07.2020 (п.п.8.1, 8.2 договору №98/20 від 24.09.2020).

Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/4606/21 за позовом Національного агентства з питань запобігання корупції звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІАНА" про розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 29.11.2019 № 279 (зі змінами, внесеними додатковою угодою від 21.09.2020 № 1), укладеного між позивачем та відповідачем та виселити Товариство з обмеженою відповідальністю ДІАНА у примусовому порядку з державного нерухомого майна нежитлового приміщення цокольного поверху загальною площею 195,1 кв.м, що розміщене в адміністративній будівлі за адресою: м. Київ, бульвар Дружби Народів, 28, на 1-му поверсі будівлі, що перебуває на балансі Національного агентства з питань запобігання корупції.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.09.2021 позов задоволено повністю; розірвано договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 29.11.2019 № 279 (зі змінами, внесеними додатковою угодою від 21.09.2020 № 1), укладений між Національним агентством з питань запобігання корупції та Товариством з обмеженою відповідальністю Діана; виселено Товариство з обмеженою відповідальністю Діана у примусовому порядку з державного нерухомого майна нежитлового приміщення цокольного поверху загальною площею 195,1 кв.м., що розміщене в адміністративній будівлі за адресою: м. Київ, бульвар Дружби Народів, 28 (реєстровий номер 37508596.2.ЮМЦУПР102), на 1-му поверсі будівлі, що перебуває на балансі Національного агентства з питань запобігання корупції.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2021 залишено без змін.

На виконання судового рішення по справі було видано відповідні накази.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме акту державного виконавця від 14.02.2022, складеного у межах виконавчого провадження з примусового виконання наказу по справі №910/4606/21 Товариство з обмеженою відповідальністю Діана було виселено державного нерухомого майна нежитлового приміщення цокольного поверху загальною площею 195,1 кв.м., що розміщене в адміністративній будівлі за адресою: м. Київ, бульвар Дружби Народів, 28 (реєстровий номер 37508596.2.ЮМЦУПР102), на 1-му поверсі будівлі, що перебуває на балансі Національного агентства з питань запобігання корупції.

Наразі, зі змісту позовної зави вбачається, що станом на теперішній час відповідачем не було погашено заборгованість зі сплати орендних платежів за користування приміщенням у період з квітня 2021 по 16.12.2021, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість в розмірі 145 584,25 грн, що стало підставою для нарахування пені, також не повернуто у строки, визначені умовами договору об`єкт оренди, що стало підставою для нарахування згідно ст.785 Цивільного кодексу України неустойки в сумі 66 133,48 грн за період з 17.12.2021 по 13.02.2022, а також не виконано належним чином обов`язки із відшкодування витрат балансоутримувача на оплату експлуатаційних та комунальних послуг за вересень-грудень 2021 року на суму 29 085,03 грн, що також стало підставою для нарахування пені.

Означені обставини у сукупності і стали підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.

Оцінюючи вказані вище обставини, суд дійшов висновку щодо наявності достатніх підстав для часткового задоволення позовних вимог. При цьому, суд виходить з такого.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

За приписами ч.ч.1, 2, 3, 5 ст.762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Як було встановлено вище, відповідно до п. 3.1 договору №279 від 29.11.2019 орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами) становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку червень 2019 року 30 284, 33 грн.

Розмір орендної плати за перший місяць оренди листопад 2019 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за липень, серпень, вересень та жовтень місяці 2019 року.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3 договору №279 від 29.11.2019).

У пункті 3.6 договору №279 від 29.11.2019 визначено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним.

Отже, виходячи з всього вищевикладеного у сукупності, суд дійшов висновку, що строк внесення орендарем на рахунок орендодавця орендної плати (50%) за період з квітня 2021 по 16.12.2021, настав.

Здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунку суми заборгованості зі сплати на рахунок орендаря орендних платежів, суд дійшов висновку, що останній є арифметично вірним, а позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення пені в сумі 22 867,19 грн суд зазначає таке.

Згідно з ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. (ч.ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

У ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України зазначено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Разом з тим, згідно зі ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

За умовами п.3.7 договору №279 від 29.11.2019 орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному п.3.6 цього договору співвідношенні відповідно до законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нгарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

З огляду на порушення відповідачем строків внесення орендних платежів на рахунок орендодавця, позивачем було нараховано та заявлено до стягнення пеню на загальну суму 22 867,19 грн.

Проте, здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунку, суд дійшов висновку, що останній містить помилки.

Зокрема, заявником не враховано, що пеня нараховуються починаючи з наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

За приписами ст.253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

У ст.254 вказаного нормативно-правового акту визначено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Означені приписи заявником не було враховано при визначенні періоду нарахування неустойки за порушення відповідачем строків внесення орендних платежів за квітень 2021, липень 2021 та грудень 2021.

До того ж, розрахунок позивача також містить і арифметичні помилки.

Після здійснення власного перерахунку, суд дійшов висновку, що обгрунтованим є стягнення з відповідача за порушення строків внесення орендної плати пені на загальну суму 21592,13 грн.

Виходячи з принципів повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Національного агентства з питань запобігання корупції до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металбуд" в частині стягнення неустойки за несвоєчасне повернення майна з оренди в сумі 69133,48 грн. При цьому, суд виходить з такого.

Згідно ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною 2 ст.785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

При здійсненні оцінки правомірності заявлених вимог про стягнення неустойки в порядку частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України обов`язковим для суду є врахування обставин невиконання орендарем зобов`язання щодо неповернення майна в контексті його добросовісної поведінки як контрагента за договором оренди та її впливу на обставини неповернення майна орендодавцеві зі спливом строку дії орендних правовідносин.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 24.10.2019 у справі №904/3315/18 (пункти 137-139) та у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.12.2019 у справі №910/20370/17.

Як вказувалось вище, у провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/4606/21 за позовом Національного агентства з питань запобігання корупції звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІАНА" про розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 29.11.2019 № 279 (зі змінами, внесеними додатковою угодою від 21.09.2020 № 1), укладеного між позивачем та відповідачем та виселити Товариство з обмеженою відповідальністю ДІАНА у примусовому порядку з державного нерухомого майна нежитлового приміщення цокольного поверху загальною площею 195,1 кв.м, що розміщене в адміністративній будівлі за адресою: м. Київ, бульвар Дружби Народів, 28, на 1-му поверсі будівлі, що перебуває на балансі Національного агентства з питань запобігання корупції.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.09.2021 позов задоволено повністю; розірвано договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 29.11.2019 № 279 (зі змінами, внесеними додатковою угодою від 21.09.2020 № 1), укладений між Національним агентством з питань запобігання корупції та Товариством з обмеженою відповідальністю Діана; виселено Товариство з обмеженою відповідальністю Діана у примусовому порядку з державного нерухомого майна нежитлового приміщення цокольного поверху загальною площею 195,1 кв.м., що розміщене в адміністративній будівлі за адресою: м. Київ, бульвар Дружби Народів, 28 (реєстровий номер 37508596.2.ЮМЦУПР102), на 1-му поверсі будівлі, що перебуває на балансі Національного агентства з питань запобігання корупції.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2021 залишено без змін.

Пунктом 10.9 договору №279 від 29.11.2019 встановлено, що у разі припинення або розірвання цього Договору, майно протягом 3 робочих днів орендар повертає балансоутримувачу (орендодавцю).

Майно вважається поверненим орендодавцю (балансоутримувачу) з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря (п. 10.10 договору №279 від 29.11.2019).

Отже, виходячи з вищевикладеного, з огляду на дату набрання судовим рішенням про розірвання договору законної сили, кінцевим строком повернення орендарем об`єкту оренди було 16.12.2021.

Проте, згідно змісту акту державного виконавця від 14.02.2022, складеного у межах виконавчого провадження з примусового виконання наказу по справі №910/4606/21 Товариство з обмеженою відповідальністю Діана було виселено державного нерухомого майна нежитлового приміщення цокольного поверху загальною площею 195,1 кв.м., що розміщене в адміністративній будівлі за адресою: м. Київ, бульвар Дружби Народів, 28 (реєстровий номер 37508596.2.ЮМЦУПР102), на 1-му поверсі будівлі, що перебуває на балансі Національного агентства з питань запобігання корупції.

Тобто, з наведеного вбачається, що відповідачем було порушено свої зобов`язання зі своєчасного повернення об`єкта оренди, внаслідок чого у орендаря виникло право на нарахування неустойки згідно ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України.

Здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунку, суд дійшов висновку, що останній є арифметично вірним, а позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно вимог Національного агентства з питань запобігання корупції до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металбуд" про стягнення відшкодування витрат на оплату комунальних послуг в сумі 29 085,03 грн та пені за несвоєчасне відшкодування витрат на оплату комунальних послуг в розмірі 2636,92 грн суд зазначає таке.

24.09.2020 між Національним агентством з питань запобігання корупції (балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІАНА» (найменування якого було змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Металбуд") було укладено договір №98/20 про відшкодування витрат балансоутримувача на оплату експлуатаційних та комунальних послуг, за умовами п.1.1 якого балансоутримувач забезпечує в установленому порядку оплату наданих спеціалізованими підприємствами (постачальниками) експлуатаційних та комунальних послуг (послуги) в адміністративній будівлі за адресою: м, Київ, бульв. Дружби народів, 28 (далі - Будівля), а орендар відшкодовує зазначені витрати балансоутримувача на оплату послуг пропорційно до орендованої площі приміщень загальною площею 195,1 кв. м, визначеної у договорі оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, №279 від 29.11.2019 (зі змінами, внесеними додатковою угодою від 21.09.2020 №1), укладеному між Національним агентством з питань запобігання корупції та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діана», згідно з показаннями лічильників та за тарифами постачальників.

За умовами п.1.3 договору №98/20 від 24.09.2020 обсяг відшкодування витрат на оплату послуг залежить від виду послуг, що надаються постачальниками, і визначається розрахунком суми відшкодування орендарем витрат на оплату послуг, наданих в будівлі, і розрахунком коефіцієнту площі, займаної орендарем в будівлі, визначеним в додатку до договору (розрахунок коефіцієнта площі, займаної орендарем у будівлі), який є його невід`ємною частиною, та складається з платежів за послуги: а) водопостачання та водовід ведення, водовідведення додаткового об`єму стічних вод; б) електропостачання; д) експлуатаційні та інші послуги, пов`язані з утриманням будівлі та прибудинкової території (перелік визначається балансоутримувачем).

Відшкодування витрат на оплату послуг з електропостачання, водопостачання та водовід ведення, водовідведення додаткового об`єму стічних вод здійснюється орендарем за показниками лічильників та за тарифами постачальників. Відшкодування витрат на оплату експлуатаційних та інших послуг, пов`язаних з утриманням будівлі та прибудинкової території, здійснюється орендарем за фактичними розрахунками постачальника, помноженими на коефіцієнт орендованої площі, визначений співвідношенням загальної площі орендаря до загальної площі будівлі (п.3.1 договору №98/20 від 24.09.2020).

У п.3.2 договору №98/20 від 24.09.2020 вказано, що відшкодування витрат за послуги проводиться орендарем на підставі рахунку, акта приймання-передачі послуг по відшкодуванню витрат та розрахунків фактичних витрат до нього у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок балансоутримувача протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання орендарем рахунку, акта приймання-передачі послуг по відшкодуванню витрат та розрахунків фактичних витрат.

Пунктом 3.3 договору №98/20 від 24.09.2020 визначено, що відшкодування витрат на оплату вартості послуг здійснюється орендарем з урахуванням витрат балансоутримувача, накладних та адміністративних витрат постачальників послуг з урахуванням податку на додану вартість згідно з договорами, укладеними балансоутримувачем з постачальниками послуг.

Балансоутримувач зобов`язується забезпечити, в тому числі, виставлення орендарю акта приймання-передачі послуг по відшкодуванню витрат, рахунку та розрахунків фактичних витрат до нього (як правило, щомісяця) (п.4.1.4 договору №98/20 від 24.09.2020).

Орендар зобов`язаний своєчасно в установленому в цьому договорі порядку здійснювати відшкодування вартості послуг, передбачених пунктом 1.3 розділу І цього договору, на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі послуг по відшкодуванню витрат та рахунку (п.4.3.4 договору №98/20 від 24.09.2020).

Наразі, зі змісту позовної заяви вбачається, що у відповідача утворилась заборгованість із відшкодування витрат балансоутримувача на оплату експлуатаційних та комунальних послуг за період з серпня 2021 по грудень 2021, що включає заборгованість з відшкодування витрат на електропостачання, послуг з розподілу електричної енергії, відшкодування земельного податку, оплати прибирання, водопостачання та водовідведення, витрат на профілактичну чистку каналізаційних трубопроводів та проведення хімічного аналізу.

Проте, за висновками суду, позовні вимоги позивача в цій частині позбавлені належного доказового обґрунтування.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У ст.77 Господарського процесуального кодексу України вказано, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проте, всупереч викладеного позивачем не представлено до матеріалів справи актів приймання-передачі послуг по відшкодуванню витрат, підписаних сторонами, на підставі, в тому числі, яких згідно п.3.2 договору №98/20 від 24.09.2020 орендар здійснює відповідні платежі.

Одночасно, заявником також не надано до суду доказів складання таких актів та виставлення останніх орендарю, як передбачено п.4.1.4 договору №98/20 від 24.09.2020.

До того ж, доказів виставлення відповідачу рахунків на відшкодування витрат балансоутримувача на оплату експлуатаційних та комунальних послуг, копії яких долучено позивачем до позовної заяви, Національним агентством з питань запобігання корупції також не надано суду.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є передчасними та такими що позбавлені належного доказового обґрунтування, внаслідок чого підлягають залишенню без задоволення.

Позовні вимоги про стягнення пені за несвоєчасне відшкодування витрат на оплату комунальних послуг в розмірі 2636,92 грн у даному випадку також підлягають залишенню без задоволення як похідні.

Згідно приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Національного агентства з питань запобігання корупції до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металбуд" про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 145 584,25 грн, пені в розмірі 22 867,19 грн, неустойки за несвоєчасне повернення майна в сумі 69 133,48 грн, відшкодування витрат на оплату комунальних послуг в сумі 29 085,03 грн та пені за несвоєчасне відшкодування витрат на оплату комунальних послуг в розмірі 2636,92 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металбуд" (02132, місто Київ, вул.Зарічна, будинок 1-Б, приміщення 236, ЄДРПОУ 30021700) на користь Національного агентства з питань запобігання корупції (01103, місто Київ, бульвар Дружби Народів, будинок 28, ЄДРПОУ 40381452) заборгованість з орендної плати в сумі 145 584 (сто сорок п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят чотири) грн 25 коп., пеню в розмірі 21 592 (двадцять одна тисяча п`ятсот дев`яносто дві) грн 13 коп., неустойку за несвоєчасне повернення майна в сумі 69 133 (шістдесят дев`ять тисяч сто тридцять три) грн 48 коп. та судовий збір в сумі 3544 (три тисячі п`ятсот сорок чотири) 65 коп.

3. Позовні вимоги Національного агентства з питань запобігання корупції про стягнення пені в сумі 1275,06 грн, відшкодування витрат на оплату комунальних послуг в сумі 29 085,03 грн та пені за несвоєчасне відшкодування витрат на оплату комунальних послуг в розмірі 2636,92 грн залишити без задоволення.

4. Судовий збір в сумі 494,96 грн залишити за позивачем.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного господарського суду.

Повний текст складено 07.09.2022.

Суддя В.В. Князьков