Постанова

від 17.01.2023 по справі 910/4781/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2023 р. Справа№ 910/4781/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Барсук М.А.

суддів: Руденко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Овчинніковій Я.Д.

За участю представників сторін:

від позивача: Діманова Т.А., Тіхонова І.С.;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національного агентства з питань запобігання корупції

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2022 року

у справі №910/4781/22 (суддя Князьков В.В.)

за позовом Національного агентства з питань запобігання корупції

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металбуд"

про стягнення 269 306,87 грн, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та хід розгляду справи

Національне агентство з питань запобігання корупції звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діана" (найменування якого було змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Металбуд") про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 145 584,25 грн, пені в розмірі 22 867,19 грн, неустойки за несвоєчасне повернення майна в сумі 69 133,48 грн, відшкодування витрат на оплату комунальних послуг в сумі 29 085,03 грн та пені за несвоєчасне відшкодування витрат на оплату комунальних послуг в розмірі 2636,92 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем своїх обов`язків за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №279 від 29.11.2019 в частині своєчасного внесення орендної плати, відшкодування вартості комунальних послуг, а також повернення об`єкта оренди після припинення правочину.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.09.2022 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металбуд" на користь Національного агентства з питань запобігання корупції заборгованість з орендної плати в сумі 145 584 грн 25 коп., пеню в розмірі 21 592 грн 13 коп., неустойку за несвоєчасне повернення майна в сумі 69 133 грн 48 коп. та судовий збір в сумі 3544 грн. 65 коп.

В решті позовних вимог відмовлено.

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив про обґрунтованість та правомірність вимог в частині стягнення заборгованості з орендної плати, неустойки за несвоєчасне повернення майна та нарахованої пені.

В частині вимог про стягнення витрат на оплату комунальних послуг в сумі 29 085,03 грн та пені суд першої інстанції зазначив, що вони є передчасними та такими що позбавлені належного доказового обґрунтування, внаслідок чого підлягають залишенню без задоволення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Національне агентство з питань запобігання корупції звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2022 року у справі №910/4781/22 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості за відшкодування витрат на оплату експлуатаційних та комунальних витрат і пені на таку заборгованість та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

За доводами апелянта, під час розгляду справи судом не було досліджено обставин отримання відповідачем комунальних та інших послуг в орендованому приміщенні. За твердженням апелянта, відповідач, будучи орендарем нерухомого майна, маючи укладений з позивачем договір, не може бути звільнений від виконання обов`язку щодо сплати заборгованості за надані комунальні послуги. За твердженням апелянта, всі обставини справи свідчать про те, що орендар дійсно отримував комунальні та експлуатаційні послуги, а відтак зобов`язаний відшкодувати витрати балансоутримувача на оплату цих послуг.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/4781/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою суду від 05.12.2022 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 17.01.2023.

Явка представників сторін

Представник відповідача у судове засідання 17.01.2023 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час і місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином, а саме шляхом направлення процесуальних документів поштою на юридичну адресу сторін.

Колегією суддів під час розгляду даної справи враховано, що на підставі указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 (зі змінами від 14.03.2022, від 18.04.2022), Закону України № 2102-IX від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов`язок держави - захищати життя людини.

Разом з тим, у відповідності до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

А тому, враховуючи, що під час воєнного стану суди не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні 17.01.2023.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

29.11.2019 між Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІАНА» (найменування якого було змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Металбуд") (орендар) було укладено договір оренди №279 нерухомого майна, що належить до державної власності, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно нежитлове приміщення цокольного поверху загальною площею 195,1 кв.м., яке розміщено в адміністративній будівлі за адресою: м. Київ, бульв. Дружби Народів, 28 (реєстраційний номер 37508596.2.ЮМЦУПР102), що перебуває на балансі Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (балансоутримувач) (п. 1.1 Договору).

Згідно п. 1.2 договору №279 від 29.11.2019 майно передається в оренду з метою розміщення: пекарні 71,1 кв.м.; торговельного об`єкту з продажу продовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи 124,0 кв.м.

Відповідно до п. 3.1 договору №279 від 29.11.2019 орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами) становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку червень 2019 року 30 284, 33 грн.

Розмір орендної плати за перший місяць оренди листопад 2019 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за липень, серпень, вересень та жовтень місяці 2019 року.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3 договору №279 від 29.11.2019).

У пункті 3.6 договору №279 від 29.11.2019 визначено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним.

Відповідно до п. 10.1 договору №279 від 29.11.2019 його укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 29.11.2019 до 29.10.2022 включно.

У пункті 10.7 договору №279 від 29.11.2019 сторони погодили, що цей договір буде достроково розірваний на вимогу орендодавця, якщо орендар, зокрема, не сплачує орендну плату протягом 3 місяців підряд (пп. 10.7.3), не робить згідно з умовами цього Договору поточний ремонт майна (пп. 10.7.4), не виконав зобов`язання, передбачені пунктами 5.2 та 5.8 цього договору (пп. 10.7.7).

Пунктом 10.9 договору №279 від 29.11.2019 встановлено, що у разі припинення або розірвання цього Договору, майно протягом 3 робочих днів орендар повертає балансоутримувачу (орендодавцю).

Майно вважається поверненим орендодавцю (балансоутримувачу) з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря (п. 10.10 договору №279 від 29.11.2019).

29.11.2019 сторонами підписано акт приймання-передавання орендованого майна, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування майно нежитлове приміщення цокольного поверху загальною площею 195,1 кв.м., яке розміщено в адміністративній будівлі за адресою: м. Київ, бульв. Дружби Народів, 28 (реєстраційний номер 37508596.2.ЮМЦУПР102).

21.09.2020 між Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (попередній орендодавець), Національним агентством з питань запобігання корупції (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІАНА» (найменування якого було змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Металбуд") (орендар) було укладено Додаткову угоду № 1 до договору №279 від 29.11.2019, відповідно до п. 1 якої попередній орендодавець передав, а орендодавець прийняв на себе всі права, обов`язки та відповідальність орендодавця за Договором, що виникли з 02.07.2020.

24.09.2020 між Національним агентством з питань запобігання корупції (балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІАНА» (найменування якого було змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Металбуд") було укладено договір №98/20 про відшкодування витрат балансоутримувача на оплату експлуатаційних та комунальних послуг, за умовами п.1.1 якого балансоутримувач забезпечує в установленому порядку оплату наданих спеціалізованими підприємствами (постачальниками) експлуатаційних та комунальних послуг (послуги) в адміністративній будівлі за адресою: м, Київ, бульв. Дружби народів, 28 (далі - Будівля), а орендар відшкодовує зазначені витрати балансоутримувача на оплату послуг пропорційно до орендованої площі приміщень загальною площею 195,1 кв. м, визначеної у договорі оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, №279 від 29.11.2019 (зі змінами, внесеними додатковою угодою від 21.09.2020 №1), укладеному між Національним агентством з питань запобігання корупції та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діана», згідно з показаннями лічильників та за тарифами постачальників.

Згідно п.1.2 договору №98/20 від 24.09.2020 орендар використовує державне нерухоме майно - нежитлове приміщення цокольного поверху загальною площею 195,1 кв. м, яке розміщено в будівлі.

За умовами п.1.3 договору №98/20 від 24.09.2020 обсяг відшкодування витрат на оплату послуг залежить від виду послуг, що надаються постачальниками, і визначається розрахунком суми відшкодування орендарем витрат на оплату послуг, наданих в будівлі, і розрахунком коефіцієнту площі, займаної орендарем в будівлі, визначеним в додатку до договору (розрахунок коефіцієнта площі, займаної орендарем у будівлі), який є його невід`ємною частиною, та складається з платежів за послуги: а) водопостачання та водовід ведення, водовідведення додаткового об`єму стічних вод; б) електропостачання; д) експлуатаційні та інші послуги, пов`язані з утриманням будівлі та прибудинкової території (перелік визначається балансоутримувачем).

Ціна договору визначається відповідно до розділу І цього договору, тарифів постачальників та показників лічильників (п.2.1 договору №98/20 від 24.09.2020).

У розділі ІІІ договору контрагентами визначено порядок здійснення відшкодування.

Відшкодування витрат на оплату послуг з електропостачання, водопостачання та водовід ведення, водовідведення додаткового об`єму стічних вод здійснюється орендарем за показниками лічильників та за тарифами постачальників. Відшкодування витрат на оплату експлуатаційних та інших послуг, пов`язаних з утриманням будівлі та прибудинкової території, здійснюється орендарем за фактичними розрахунками постачальника, помноженими на коефіцієнт орендованої площі, визначений співвідношенням загальної площі орендаря до загальної площі будівлі (п.3.1 договору №98/20 від 24.09.2020).

У п.3.2 договору №98/20 від 24.09.2020 вказано, що відшкодування витрат за послуги проводиться орендарем на підставі рахунку, акта приймання-передачі послуг по відшкодуванню витрат та розрахунків фактичних витрат до нього у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок балансоутримувача протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання орендарем рахунку, акта приймання-передачі послуг по відшкодуванню витрат та розрахунків фактичних витрат.

Пунктом 3.3 договору №98/20 від 24.09.2020 визначено, що відшкодування витрат на оплату вартості послуг здійснюється орендарем з урахуванням витрат балансоутримувача, накладних та адміністративних витрат постачальників послуг з урахуванням податку на додану вартість згідно з договорами, укладеними балансоутримувачем з постачальниками послуг.

Балансоутримувач зобов`язується забезпечити, в тому числі, виставлення орендарю акта приймання-передачі послуг по відшкодуванню витрат, рахунку та розрахунків фактичних витрат до нього (як правило, щомісяця) (п.4.1.4 договору №98/20 від 24.09.2020).

Орендар зобов`язаний своєчасно в установленому в цьому договорі порядку здійснювати відшкодування вартості послуг, передбачених пунктом 1.3 розділу І цього договору, на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі послуг по відшкодуванню витрат та рахунку (п.4.3.4 договору №98/20 від 24.09.2020).

Згідно п.5.2 договору №98/20 від 24.09.2020 у разі несвоєчасного відшкодування витрат на оплату послуг, визначених у пункті 1.3 розділу І цього договору (перерахування коштів на рахунок балансоутримувача), орендар сплачує балансоутримувачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент прострочення, від несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до закінчення строку дії договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 29.11.2019 №279 (зі змінами, внесеними додатковою угодою від 21.09.2020 №1), укладеного між Національним агентством з питань запобігання корупції та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діана», але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Згідно з ч.3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони домовились, що умови цього договору застосовуються до відносин між сторонами, що виникли з 02.07.2020 (п.п.8.1, 8.2 договору №98/20 від 24.09.2020).

Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/4606/21 за позовом Національного агентства з питань запобігання корупції звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІАНА" про розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 29.11.2019 № 279 (зі змінами, внесеними додатковою угодою від 21.09.2020 № 1), укладеного між позивачем та відповідачем та виселити Товариство з обмеженою відповідальністю ДІАНА у примусовому порядку з державного нерухомого майна нежитлового приміщення цокольного поверху загальною площею 195,1 кв.м, що розміщене в адміністративній будівлі за адресою: м. Київ, бульвар Дружби Народів, 28, на 1-му поверсі будівлі, що перебуває на балансі Національного агентства з питань запобігання корупції.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.09.2021 позов задоволено повністю; розірвано договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 29.11.2019 № 279 (зі змінами, внесеними додатковою угодою від 21.09.2020 № 1), укладений між Національним агентством з питань запобігання корупції та Товариством з обмеженою відповідальністю Діана; виселено Товариство з обмеженою відповідальністю Діана у примусовому порядку з державного нерухомого майна нежитлового приміщення цокольного поверху загальною площею 195,1 кв.м., що розміщене в адміністративній будівлі за адресою: м. Київ, бульвар Дружби Народів, 28 (реєстровий номер 37508596.2.ЮМЦУПР102), на 1-му поверсі будівлі, що перебуває на балансі Національного агентства з питань запобігання корупції.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2021 залишено без змін.

На виконання судового рішення по справі було видано відповідні накази.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме акту державного виконавця від 14.02.2022, складеного у межах виконавчого провадження з примусового виконання наказу по справі №910/4606/21 Товариство з обмеженою відповідальністю Діана було виселено державного нерухомого майна нежитлового приміщення цокольного поверху загальною площею 195,1 кв.м., що розміщене в адміністративній будівлі за адресою: м. Київ, бульвар Дружби Народів, 28 (реєстровий номер 37508596.2.ЮМЦУПР102), на 1-му поверсі будівлі, що перебуває на балансі Національного агентства з питань запобігання корупції.

Зі змісту позовної зави вбачається, що станом на теперішній час відповідачем не було погашено заборгованість зі сплати орендних платежів за користування приміщенням у період з квітня 2021 по 16.12.2021, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість в розмірі 145 584,25 грн, що стало підставою для нарахування пені, також не повернуто у строки, визначені умовами договору об`єкт оренди, що стало підставою для нарахування згідно ст.785 Цивільного кодексу України неустойки в сумі 66 133,48 грн за період з 17.12.2021 по 13.02.2022, а також не виконано належним чином обов`язки із відшкодування витрат балансоутримувача на оплату експлуатаційних та комунальних послуг на суму 29 085,03 грн, що також стало підставою для нарахування пені.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 145 584 грн 25 коп., 21 592 грн 13 коп. пені, неустойки за несвоєчасне повернення майна в сумі 69 133 грн 48 коп., суд першої інстанції зазначив про обґрунтованість та правомірність даних вимог.

В частині вимог про стягнення витрат на оплату експлуатаційних та комунальних послуг в сумі 29 085,03 грн і пені у сумі 2636,92 грн. суд першої інстанції зазначив, що вони є передчасними та такими що позбавлені належного доказового обґрунтування, внаслідок чого підлягають залишенню без задоволення.

Як вбачається з доводів та вимог апеляційної скарги, предметом апеляційного оскарження та, відповідно, апеляційного розгляду є ухвалене у справі № 910/4781/22 рішення в частині відмовлених позовних вимог про стягнення витрат на оплату комунальних і експлуатаційних послуг в сумі 29 085,03 грн та пені у сумі 2636,92 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст. 283 Господарського кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідач користувався на підставі договору оренди нежитловим приміщенням цокольного поверху загальною площею 195,1 кв.м., яке розміщено в адміністративній будівлі за адресою: м. Київ, бульв. Дружби Народів, 28, що підтверджується актом приймання передачі від 29.11.2019.

В той же час, 24.09.2020 між сторонами було укладено договір №98/20 про відшкодування витрат балансоутримувача на оплату експлуатаційних та комунальних послуг, за умовами п.1.1 якого балансоутримувач забезпечує в установленому порядку оплату наданих спеціалізованими підприємствами (постачальниками) експлуатаційних та комунальних послуг (послуги) в адміністративній будівлі за адресою: м, Київ, бульв. Дружби народів, 28, а орендар відшкодовує зазначені витрати балансоутримувача на оплату послуг пропорційно до орендованої площі приміщень загальною площею 195,1 кв. м, визначеної у договорі оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, №279 від 29.11.2019.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Відшкодування витрат на оплату послуг з електропостачання, водопостачання та водовідведення, водовідведення додаткового об`єму стічних вод здійснюється орендарем за показниками лічильників та за тарифами постачальників. Відшкодування витрат на оплату експлуатаційних та інших послуг, пов`язаних з утриманням будівлі та прибудинкової території, здійснюється орендарем за фактичними розрахунками постачальника, помноженими на коефіцієнт орендованої площі, визначений співвідношенням загальної площі орендаря до загальної площі будівлі (п.3.1 договору №98/20 від 24.09.2020).

У п.3.2 договору №98/20 від 24.09.2020 вказано, що відшкодування витрат за послуги проводиться орендарем на підставі рахунку, акта приймання-передачі послуг по відшкодуванню витрат та розрахунків фактичних витрат до нього у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок балансоутримувача протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання орендарем рахунку, акта приймання-передачі послуг по відшкодуванню витрат та розрахунків фактичних витрат.

Пунктом 3.3 договору №98/20 від 24.09.2020 визначено, що відшкодування витрат на оплату вартості послуг здійснюється орендарем з урахуванням витрат балансоутримувача, накладних та адміністративних витрат постачальників послуг з урахуванням податку на додану вартість згідно з договорами, укладеними балансоутримувачем з постачальниками послуг.

Тобто, умовами договору передбачено, що відшкодування витрат балансоутримувача за послуги, передбачені договором № 98/20 від 24.09.2020, проводяться відповідачем за умови складення акту приймання-передачі послуг, в якому буде зазначений відповідний розрахунок таких послуг згідно із коефіцієнтом площі, займаної орендарем у будівлі.

Більше того, п. 3.2. договору № 98/20 від 24.09.2020 чітко передбачає, що у відповідача виникає обов`язок з відшкодування витрат за послуги з дня отримання орендарем рахунку, акту приймання-передачі послуг по відшкодуванню витрат та розрахунків фактичних витрат.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, матеріали справи не містять як підписаних між сторонами актів приймання-передачі послуг по відшкодуванню витрат, на підставі яких відповідач згідно п.3.2 договору №98/20 від 24.09.2020 здійснює відповідні платежі, так і доказів складення таких актів та направлення їх разом із рахунками, які були долучені позивачем до позовної заяви, на юридичну адресу відповідача, як того вимагають умови договору.

На підтвердження своєї правової позиції щодо фактичного виконання із свого боку обов`язків за договором № 98/20 від 24.09.2020, позивач до апеляційної скарги долучив копії договорів, укладених між Національним агентством з питань запобігання корупції та постачальниками послуг, копії актів звірки та платіжних доручень, як доказів оплати послуг, копії листів із додатками, направлених на адресу відповідача.

Відповідно до частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

За змістом ст. 124, п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Системний аналіз статей 80, 269 ГПК свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Прийняття судом (у т.ч. апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку є можливим лише у разі наявності об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи.

При цьому приписи ч. 3 ст. 269 ГПК передбачають наявність критеріїв, які є обов`язковою передумовою для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів: "винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи".

При поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає.

Вказаний висновок щодо застосування норми ст.269 ГПК викладений у постановах Верховного Суду від 07.09.2021 у справі 912/2294/20, від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 18.06.2020 у справі №909/965/16, від 26.02.2019 у справі №913/632/17.

В той же час, позивачем взагалі не наведено обґрунтованих пояснень та не надано відповідних доказів, які підтверджують неможливість подання відповідних доказів до суду першої інстанції до винесення оскаржуваного рішення з підстав, що об`єктивно не залежали від нього.

Прийняття судом апеляційної інстанції додаткових документів на стадії апеляційного провадження, за відсутності визначених ст. 269 ГПК України підстав для їх прийняття, тобто без наявності належних доказів неможливості їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від заявника, фактично порушує принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, адже у такому випадку суд створює одному учаснику справи більш сприятливі, аніж іншому умови в розгляді конкретної справи.

Суд враховує, що одним із елементів права на суд (окрім права на доступ) є принцип процесуальної рівноправності сторін, або так званий принцип "рівної зброї" ("equality of arms"), згідно з яким кожній стороні має бути надано розумну можливість подати обґрунтування своєї позиції за умов, які б не ставили цю сторону у становище істотно невигідне по відношенню до опонента.

Цей принцип вимагає насамперед рівності сторін спору в їхніх процесуальних можливостях щодо подання доказів і пояснень у судовому провадженні (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands" від 27.10.1993 та "Ankerl v. Switzerland" від 23.10.1996).

У зв`язку з чим колегія суддів дійшла до висновку, що долучені позивачем до апеляційної скарги нові докази (які були відсутні у суду першої інстанції на час винесення оскаржуваного рішення) до розгляду колегією суддів не приймаються.

А тому, є вірним висновок суду про передчасність позовних вимог в частині стягнення витрат на оплату експлуатаційних та комунальних послуг в сумі 29 085,03 грн, оскільки з наданих до матеріалів справи доказів неможливо встановити факту початку прострочення відповідачем свого обов`язку з оплати заявлених до відшкодування витрат відповідно до умов договору № 98/20 від 24.09.2020.

З огляду на викладене вище, враховуючи встановлені у даній справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення витрат на оплату експлуатаційних та комунальних послуг в сумі 29 085,03 грн.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 636,92 грн пені за несвоєчасне відшкодування витрат на оплату комунальних послуг також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від основного зобов`язання, у задоволенні якого відмовлено.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2022 року у справі № 910/4781/22 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Національного агентства з питань запобігання корупції на рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2022 року у справі № 910/4781/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2022 у справі № 910/4781/22 в оскаржуваній частині залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 910/4781/22 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 23.01.2023

Головуючий суддя М.А. Барсук

Судді М.А. Руденко

Є.Ю. Пономаренко