Ухвала

від 04.09.2022 по справі 914/2040/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

05.09.2022 Справа№914/2040/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши матеріали

заяви (вх.№2770/22 від 02.09.2022р.) Громадської організації "Харчовий кластер Східної України"

про забезпечення позову

у справі №914/2040/22

за позовом Громадської організації "Харчовий кластер Східної України"

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Воловецького відділу державної виконавчої служби у Мукачівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ)

про визнання права власності та скасування арешту

ВСТАНОВИВ

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява за позовом Громадської організації "Харчовий кластер Східної України" до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання права власності та скасування арешту. Зокрема позивач у позовній заяві просить:

1) визнати за Громадською організацією "Харчовий кластер Східної України" право власності на транспортний засіб автомобіль ЗАЗ Lanos, 2019 року випуску, колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 ;

2) скасувати арешт з транспортного засобу автомобіль ЗАЗ Lanos, 2019 року випуску, колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , що накладений постановою про арешт майна від 07.12.2021р. заступником начальника Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків) Сокор Ольгою Валеріївною у виконавчому провадженні №67778063.

Ухвалою суду від 05.09.2022р. справу прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Воловецький відділ державної виконавчої служби у Мукачівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) та призначено підготовче засідання на 22.09.2022р.

Крім того, разом із позовною заявою Громадська організація "Харчовий кластер Східної України" подало заяву (вх.№2770/22 від 02.09.2022р.) про забезпечення позову, в якій заявник просить зупинити продаж майна, а саме: транспортного засобу автомобіль ЗАЗ Lanos, 2019 року випуску, колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , в межах виконавчого провадження №67778063.

Відповідно до частини 1 стаття 138 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову подається:

1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;

2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Частинами 1 та 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Як зазначено у позовній заяві, 29.09.2020р. між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) за наслідками конкурсної процедури було укладено договір поставки №2909/2020, відповідно до пункту 1.1. якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві "товар" згідно специфікації (додаток №1), а покупець зобов`язується прийняти й оплати товар (транспортний засіб автомобіль ЗАЗ Lanos Cargo Lux 1,5 М/Т, 2019 року випуску, колір білий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 .

Згідно із пунктом 1.2. договору, вартість товару на дату укладення цього договору становить 252000,00 грн. (постачальник не є платником ПДВ).

Як вказує позивач, він належним чином виконав свої зобов`язання та повністю здійснив оплату за автомобіль згідно з такими платіжними дорученнями: №18 від 30.09.2020р. на суму 50400,00 грн., №22 від 03.10.2020р. на суму 100000,00 грн. та №23 від 03.10.2020р. на суму 101600,00 грн. (загалом на суму 252000,00 грн.).

Однак, як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову та поданих доказів, державну реєстрацію вказаного транспортного засобу Громадська організація "Харчовий кластер Східної України" за собою не здійснила.

Слід зазначити, що відповідно до протоколу №11 засідання правління від 14.10.2021р. Громадської організації "Харчовий кластер Східної України", що долучений до матеріалів справи, ухвалено надати ФОП ОСОБА_2 право користуватися транспортним засобом автомобілем ЗАЗ Lanos Cargo Lux 1,5 М/Т, 2019 року випуску, колір білий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , який належить Громадській організації "Харчовий кластер Східної України" згідно договору поставки №2909/2020 від 29.09.2020р.

Обгрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, позивач посилається на те, що 03.06.2022р. при перетині блок-посту у смт. Воловець Закарпатської обласні спірний транспортний засіб згідно акту огляду та тимчасового затримання було вилучено у позивача. Як вказано в цьому акті, автомобіль ЗАЗ Ланос, державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 , тимчасово затримано на підставі статті 265-2 КУпАП та постанови Покровського ВДВС у Покровському районі Донецької області Східного МУМЮ (м.Харків) від 22.12.2021р.

Враховуючи наведене, 03.06.2021р. також було складено акт приймання-передачі тимчасово затриманого транспортного засобу для зберігання на спеціальному майданчику (стоянці).

Як вказано у заяві про забезпечення позову, в подальшому позивачу стало відомо, що 07.12.2021р. заступником начальника Покровської ДВС у Покровському районі Донецької області Східного МУМЮ (м.Харків) було винесено постанову про відкриття виконавчою провадження №67778063 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Головного у правління ДПС у Донецькій області заборгованості у розмірі 10941,60 грн.

Як вбачається із поданих матеріалів 07.12.2021р. у вказаному виконавчому провадженні також було винесено постанову про арешт майна боржника, відповідно до якої було накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно ОСОБА_1 .

При цьому відповідно до інформації про виконавче провадження №67778063 вбачається, що 22.12.2021р. було оголошено розшук майна боржника ( ОСОБА_1 ), а саме транспортного засобу автомобіль ЗАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 .

29.06.2022р. заступником начальника Покровської ДВС у Покровському районі Донецької області Східного МУМЮ (м.Харків) було винесено постанову про передачу виконавчого провадження №67778063 до Воловецького ВДВС у Мукачівському районі Закарпатської області Південно-Західного МУМЮ (м.Івано-Франківськ).

За твердженням позивача у випадку не вжиття заходів забезпечення позову, Воловецький ВДВС у Мукачівському районі Закарпатської області Південно-Західного МУМЮ (м.Івано-Франківськ) може реалізувати шляхом продажу вказаний транспортний засіб, який на думку позивача фактично належить йому, а не відповідачу, що фактично ускладнить та унеможливить ефективний захист або поновлення порушених і оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду у спосіб визнання права власності на транспортний засіб та скасування його арешту.

При цьому як зазначає заявник, звернення Громадської організації "Харчовий кластер Східної України" до Господарського суду Львівської області з позовною заявою про визнання права власності на транспортний засіб та скасування арешту майна без вжиття заходів забезпечення позову не зупинить реалізацію спірного транспортною засобу в межах виконавчого провадження №67778063.

Тобто, за твердженням позивача, ефективний спосіб захисту своїх прав та інтересів позивача без застосування заходів забезпечення позову, не усуває реальні ризики неможливості та ускладнення виконання рішення суду у випадку задоволення позову, а також ризики позбавлення позивача ефективного захисту і поновлення порушених та оспорюваних прав та інтересів за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до частин 1 статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно із частиною 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Розглянувши подану заяву, суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Пунктом 1 частини 1 статті 10 ЗУ "Про виконавче провадження", передбачено, що заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Відповідно до частини 1 статті 48 ЗУ "Про виконавче провадження", звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Згідно із частинами 5 та 7 статті 52 ЗУ "Про виконавче провадження", у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно. Звернення стягнення на кошти та інше майно фізичних осіб - підприємців здійснюється за правилами, визначеними цією статтею.

Частиною 1 статті 53 ЗУ "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 56 ЗУ "Про виконавче провадження", арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Згідно із частиною 1 статті 59 ЗУ "про виконавче провадження", особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Враховуючи наведені норми законодавства та оцінивши подані позивачем докази, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову у даній справі може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, адже із поданих позивачем матеріалів вбачається, що існує реальна ймовірність реалізації спірного транспортного засобу у відповідності до положень ЗУ "Про виконавче провадження".

Слід зазначити, що зупинення продажу транспортного засобу в межах виконавчого провадження №67778063 є співмірним позовним вимогам, які заявлені позивачем у позовній заяві у даній справі.

Також необхідно вказати, що в даному випадку захід забезпечення позову, який просить застосувати позивач є адекватним та дозволяє не допустити можливих негативних наслідків у випадку задоволення позовних вимог позивача (перехід права власності на арештований транспортний засіб до інших осіб тощо), і при цьому судом на час розгляду заяви про забезпечення позову не встановлено обставин за яких зазначені позивачем у заяві заходи забезпечення позову можуть порушити права та інтереси відповідача.

Крім того, суд погоджується із твердженням позивача про те, що негативні наслідки, які можуть настати для позивача в результаті невжиття заходів забезпечення позову є більш істотними у порівнянні з наслідками, які можуть виникнути в разі їх вжиття, оскільки позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що в свою чергу свідчить про можливість ускладнення чи унеможливлення поновлення порушених чи оспорюваних прав або його інтересів у випадку задоволення позовних вимог без вжиття заходів забезпечення позову, які просить застосувати позивач у даній справі.

Частиною 1 статті 73 та частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є обґрунтована та підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 74, 136, 137, 138, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

1. Заяву (вх.№2770/22 від 02.09.2022р.) Громадської організації "Харчовий кластер Східної України" про забезпечення позову у справі №914/2040/22 задовольнити.

2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення продажу майна, а саме: транспортного засобу автомобіль ЗАЗ Lanos, 2019 року випуску, колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , в межах виконавчого провадження №67778063.

Стягувач за ухвалою суду: Громадська організація "Харчовий кластер Східної України" (85323, Донецька область, місто Мирноград, вулиця Центральна, будинок 73, ідентифікаційний код 43330018).

Боржник за ухвалою суду: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ).

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу може бути оскаржено відповідно до розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Петрашко М.М.