Рішення

від 30.08.2022 по справі 914/2726/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2022 Справа № 914/2726/19(914/399/22)

Суддя Господарського суду Львівської області Чорній Л.З., за участю секретаря Х.Гусак розглянувши матеріали за позовом: Приватного акціонерного товариства Артор в особі ліквідатора арбітражного керуючого Віскунова Олександра Віталійовича

до відповідача: Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, м.Ірпінь, Київська область

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , м. Львів

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , м.Львів

про скасування реєстраційної дії щодо внесення змін до відомостей про Приватне акціонерне товариство Артор

в межах провадження у справі №914/2726/19

за заявою: Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, м. Львів

про банкрутство Приватного акціонерного товариства Артор (79000, м. Львів, вул. Наукова, буд. 7Б, код ЄДРПОУ 23268076)

представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

від третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: не з`явився

від третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: не з`явився

Судом роз`яснено зміст ст.ст. 35, 46 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов`язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.

14.02.2022 на адресу Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства Артор в особі ліквідатора арбітражного керуючого Віскунова Олександра Віталійовича до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області про скасування реєстраційної дії щодо внесення змін до відомостей про Приватне акціонерне товариство Артор.

Відповідно до Протоколу передачі судової справи від 14.02.2022 справу №914/2726/19(914/399/22) передано на розгляд судді Чорній Л.З. на підставі статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, в провадженні якої перебуває справа №914/2726/19 про банкрутство Приватного акціонерного товариства Артор.

Ухвалою суду від 29.01.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства Артор. Визнано грошові вимоги Головного управління Державної податкової служби у Львівській області до Приватного акціонерного товариства Артор у розмірі 5 331 783,50 грн., з яких: 2 903 477,72 грн. основного боргу (безспірні), 2 424 342,73 грн. штрафних санкцій та 3 963,05 грн. пені, а також 19 210,00 грн. судового збору. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства Артор. Введено процедуру розпорядження майном Приватного акціонерного товариства Артор строком на сто сімдесят календарних днів до 16 липня 2020 р. Призначено розпорядником майна Приватного акціонерного товариства Артор арбітражного керуючого Віскунова Олександра Віталійовича (свідоцтво № 115 від 07.02.2013 р.), адреса: м. Київ, 03022, а/с-64.

Офіційно оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства Артор (79000, м. Львів, вул. Наукова, буд. 7Б, код ЄДРПОУ 23268076) у встановленому законодавством порядку. Попереднє засідання суду призначити на 11.03.2020.

Постановою Господарського суду Львівської області від 20.05.2020 року визнано банкрутом Приватне акціонерне товариство Артор та відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором Приватного акціонерного товариства Артор (79000, м. Львів, вул. Наукова, буд. 7Б, код ЄДРПОУ 23268076) арбітражного керуючого Віскунова Олександра Віталійовича (свідоцтво № 115 від 07.02.2013 р.), адреса: м. Київ, 03022, а/с-64; у задоволенні заяви арбітражного керуючого Пурія Р.П. про призначення ліквідатором у справі №914/2726/19 відмовлено; клопотання арбітражного керуючого Віскунова О.В. від 12.05.2020 р. за вих. №12/05-20.4 про сплату основної грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна Приватного акціонерного товариства Артор за період з 29.01.2020 р. по 12.05.2020 р. на суму 49 362,96 грн. задоволено; затверджено звіт арбітражного керуючого Віскунова О.В. про нарахування і виплату грошової винагороди під час процедури розпорядження майном Приватного акціонерного товариства Артор за період з 29.01.2020 р. по 12.05.2020 р. на суму 49 362,96 грн.

21.05.2020 року оприлюднено на офіційному веб-сайті Касаційного господарського суду у складі Верховного суду повідомлення про визнання Приватного акціонерного товариства Артор (79000, м. Львів, вул. Наукова, буд. 7Б, код ЄДРПОУ 23268076) банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Рух справи відображено в відповідних ухвалах суду.

Справа №914/2726/19 про банкрутство Приватного акціонерного товариства Артор перебуває на стадії ліквідаційної процедури.

Ухвалою суду від 17.02.2022 позовну заяву ПАТ Артор в особі ліквідатора арбітражного керуючого Віскунова Олександра Віталійовича до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області про скасування реєстраційної дії щодо внесення змін до відомостей про ПАТ Артор прийнято до розгляду в межах провадження справи №914/2726/19(914/399/22) про банкрутство Приватного акціонерного товариства Артор (79000, м. Львів, вул. Наукова, буд. 7Б, код ЄДРПОУ 23268076). Справу призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 02.03.2022.

02 березня 2022 року судове засідання не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Чорній Л.З. у відпустці.

Ухвалою суду від 03.03.2022 підготовче засідання призначено на 04.05.2022.

В судове засідання від 04.05.2022 представники сторін в судове засідання не з`явились. Причин неявки не повідомили.

На адресу суду заяв, клопотань чи пояснень не надходило.

Ухвалою суду від 04.05.2022 підготовче засідання суду відкладено на 08.06.2022.

В судове засідання від 08.06.2022 сторони не з`явилися. На електронну адресу суду від ліквідатора надійшла заява про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 08.06.2022 заяву ліквідатора арбітражного керуючого О. Віскунова від 08.06.2022 за вх.№1676/22 про залучення до участі у справі третіх осіб задоволено; залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки з ДРФО НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки з ДРФО НОМЕР_2 зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 . Підготовче засідання відкладено на 29.06.2022.

В судове засідання від 29.06.2022 сторони не з`явились.

28 червня 2022 на електронну адресу суду ліквідатором ПАТ Артор подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

29 червня 2022 на електронну адресу суду Виконавчим комітетом Ірпінською МР відзив на позовну заяву, в якому просять відмовити у задоволенні позову. Також у відзиві зазначено, що у відділі державної реєстрації виконавчого комітету відсутні документи на підставі яких вчинялись реєстраційні дії та просять розгляд справи здійснювати за відсутності представника відповідача за наявними у матеріалах справи доказами.

В судове засідання від 13.07.2022 сторони не з`явились.

Ухвалою суду від 13.07.2022 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті, розгляд справи по суті у судовому засіданні призначено на 31.08.2022.

Позиції сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договори купівлі-продажу з відчуження часток (акцій) в статутному капіталі ПАТ «Артор» колишніми засновниками (акціонерами) товариства громадянином ОСОБА_2 та громадянином ОСОБА_1 новому власнику громадянину ОСОБА_3 , ОСОБА_4 укладені 02.08.2016 є нікчемними в силу закону, а реєстраційні дії №11991050014001100 та №11991070015001100 здійснені на підставі цих документів щодо змін до установчих документів юридичної особи, зміни місцезнаходження, зміни складу або інформації про засновників та змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, змін додаткової інформації, зміни керівника юридичної особи, зміни складу підписантів, які проведені 08.08.2016 державним реєстратором Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області Борозенцем Олександром Вікторовичем є незаконними та підлягають скасуванню. Позивач посилається на те, що правочини щодо купівлі-продажу акцій ПАТ «Артор» мали бути вчинені за участю або посередництвом торгівця цінними паперами, проте такі укладені без участі торговця цінними паперами з порушенням цього правила. Враховуючи наведене, позивач вважає, що за змістом договори від 02.08.2016 є нікчемними в силу приписів ч. 9 ст. 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок».

У відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає його безпідставним. Відповідач посилається на те, що державна реєстрація проводилася за принципом екстериторіальності, тобто незалежно від місцезнаходження нерухомого майна, юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців чи громадських формувань, якщо відповідні обмеження (умови) не передбачалися окремим переліком. Відповідач вважає, що державний реєстратор виконавчого комітету Іртиської міської ради мав право вчиняти відповідні реєстраційні дії та діяв в межах повноважень, наданих йому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в редакції чинній на момент вчинення реєстраційних дій. Відповідач зазначає, що у відділі державної реєстрації виконавчого комітету Ірпінської міської ради відсутні документи на підставі яких були вчинені реєстраційні дії.

06.07.2022 позивач направив на електронну адресу суду відповідь на відзив, в якому вказує на те, що він не оскаржує дії реєстратора в частині саме прийняття документів, а обгрунтовує позовні вимоги тим, що договори купівлі-продажу з відчуження часток (акцій) ПАТ «Артор» від 02.08.2016, які і були прийняті державним реєстратором Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області є нікчемними в силу закону, а отже саме здійснені відповідачем на їх підставі реєстраційні дії є незаконними. Також, позивач зазначає, що посилання відповідача про відсутність реєстраційної справи ПАТ «Артор» в архіві Виконавчого комітету Ірпінської міської рада Київської області також не може бути підставою у відмові у позові, оскільки оскаржувані реєстраційні дії проводились саме державним реєстратором Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області.

18.07.2022 на електронну адресу суду надійшло заперечення відповідача на відзив, в якому відповідач посилається на те, що предметом спору у даній справі є встановлення правомірності вчинення державним реєстратором реєстраційних дій (записів в Єдиному державному реєстрі №11991050014001100 та №11991070015001100 від 08.08.2016). На думку відповідача, Виконавчий комітет Ірпінської міської ради є неналежним відповідачем у даному спорі, оскільки належним відповідачем може бути лише державний реєстратор, який здійснював оспорювані реєстраційні дії.

У судове засідання сторони та треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причин неявки суду не повідомили. На адресу суду від сторін заяв, клопотань чи пояснень не надходило.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить розгляд справи проводити за відсутності представника виконавчого комітету Ірпінської міської ради на підставі доказів, наявних у матеріалах справи.

Обставини справи.

Як вбачається з матеріалів справи №914/2726/19, в яких містяться документи реєстраційної справи Приватного акціонерного товариства «Артор», наданої державним реєстратором Управління державної реєстрації Львівської міської ради на виконання вимог, викладених в ухвалі господарського суду Львівської області від 21.10.2020, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб підприємців та громадських формувань керівником та єдиним засновником (учасником) боржника станом на час відкриття провадження у справі про банкрутство є громадянин ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . У той же час, до 08.08.2016, відповідно до відомостей реєстраційної справи, засновниками були громадяни України ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , керівником (головою правління) ОСОБА_2 .

Продаж корпоративних прав (100% часток (акцій) в статутному капіталі ПАТ «Артор» розміром 5 550 000,00 грн, що дорівнює 1100 акцій, колишніми засновниками (акціонерами) товариства громадянином ОСОБА_2 та громадянином ОСОБА_1 новому власнику громадянину ОСОБА_3 , ОСОБА_4 відбувся на підставі договорів купівлі-продажу укладених 02.08.2016 за 2000,00 грн та протоколу загальних зборів акціонерів №02/08/16 від 02.08.2016.

Позивач просить скасувати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі №11991050014001100 та №11991070015001100 від 08.08.2016 щодо змін до установчих документів юридичної особи ПАТ «Артор», зміни місцезнаходження, зміни складу або інформації про засновників та змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, зміни додаткової інформації, зміни керівника юридичної особи, зміни складу підписантів, враховуючи те, що державним реєстратором Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області Борозенцем Олександром Вікторовичем порушено приписи Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відчужили свої акції у законний спосіб.

Позивач мотивує позовні вимоги тим, що згідно отриманої інформації з офіційного реєстру Національної комісії з цінних паперів та фондовому ринку, станом на теперішній час ОСОБА_2 обліковується як власник 50% часток в статутному капіталі Приватного акціонерного товариства «Артор» та акціонером і володільцем 555 акцій товариства, отже має достатній пакет голосуючих акцій і вплив на підприємство. Матеріалами справи №914/2726/19 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Артор» підтверджується, що депозитарною установою ТОВ «Росан-Цінні Папери» не було здійснено облікові записи на рахунках продавців та набувача в цінних паперах про набуття ним права власності на акції ПАТ «Артор».

Позивач посилається на те, що договори купівлі-продажу цінних паперів від 02.08.2016, укладені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з громадянином Морокко, ОСОБА_4 без участі торговця цінними паперами, що є порушенням ч. 7 ст. 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», тому вони є нікчемними. Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

Оцінка суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно з ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Позивач у позовній заяві зазначає, що здійснення реєстраційних дій на підставі нікчемних правочинів здійснено на шкоду боржнику та його кредиторів, з метою уникнення учасниками (засновниками та акціонерами) боржника, які безпосередньо вчиняли дії по доведенню підприємства до банкрутства, від субсидіарної відповідальності та ухилення від вимог, які мають бути заявлені, стягнуті ліквідатором та включені до ліквідаційної маси банкрута для подальшого задоволення вимог кредиторів у справі №914/2726/19.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Позивач мотивує позовні вимоги тим, що договори купівлі-продажу з відчуження часток (акцій) укладені 02.08.2016 є нікчемними в силу закону, а реєстраційні дії №11991050014001100 та №11991070015001100 здійснені на підставі цих документів, щодо змін до установчих документів юридичної особи, зміни місцезнаходження, зміни складу або інформації про засновників та змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, змін додаткової інформації, зміни керівника юридичної особи, зміни складу підписантів, які проведені 08.08.2016 державним реєстратором Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області Борозенцем Олександром Вікторовичем є незаконними та підлягають скасуванню.

Частинами 1, 3, 4 ст. 92 ЦК України передбачено юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

Згідно з ст. 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи, до яких відносяться загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.

Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про акціонерні товариства», акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4, 5 ст. 58 Закону України «Про акціонерні товариства», виконавчий орган акціонерного товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства.

До компетенції виконавчого органу належить вирішення всіх питань, пов`язаних з керівництвом поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів та наглядової ради.

Виконавчий орган акціонерного товариства підзвітний загальним зборам і наглядовій раді, організовує виконання їх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом.

Виконавчий орган акціонерного товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) або одноосібним (директор, генеральний директор).

Членом виконавчого органу акціонерного товариства може бути будь-яка фізична особа, яка має повну цивільну дієздатність і не є членом наглядової ради чи ревізійної комісії цього товариства.

Права та обов`язки членів виконавчого органу акціонерного товариства визначаються цим Законом, іншими актами законодавства, статутом товариства та/або положенням про виконавчий орган товариства, а також контрактом, що укладається з кожним членом виконавчого органу. Від імені товариства контракт підписує голова наглядової ради чи особа, уповноважена на таке підписання наглядовою радою.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 60 Закону України «Про акціонерні товариства», порядок прийняття рішень особою, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, встановлюється статутом акціонерного товариства.

Особа, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, вправі без довіреності діяти від імені акціонерного товариства, в тому числі представляти його інтереси, вчиняти правочини від імені товариства, видавати накази та давати розпорядження, обов`язкові для виконання всіма працівниками товариства.

За змістом ст. 63 Закону України «Про акціонерні товариства», посадові особи органів акціонерного товариства повинні діяти в інтересах товариства, дотримуватися вимог законодавства, положень статуту та інших документів товариства.

Посадові особи органів акціонерного товариства несуть відповідальність перед товариством за збитки, завдані товариству своїми діями (бездіяльністю), згідно із законом.

У разі якщо відповідальність згідно із цією статтею несуть кілька осіб, їх відповідальність перед товариством є солідарною.

Згідно з до ст. 117 ЦК України учасники господарського товариства зобов`язані:

1) додержуватися установчого документа товариства та виконувати рішення загальних зборів;

2) виконувати свої зобов`язання перед товариством, у тому числі ті, що пов`язані з майновою участю, а також робити вклади (оплачувати акції) у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені установчим документом;

3) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства.

Учасники господарського товариства можуть також мати інші обов`язки, встановлені установчим документом товариства та законом.

Як вбачається з інформації з офіційного реєстру Національної комісії з цінних паперів та фондовому ринку, ОСОБА_2 обліковується як власник 50% часток в статутному капіталі ПАТ «АРТОР» та акціонером і володільцем 555 акцій товариства, отже має достатній пакет голосуючих акцій і вплив на підприємство.

Депозитарна установа ТОВ «Підприємство «Росан-Цінні Папери» надала інформацію листом за вих. №60 від 23.11.2021, що 22.12.2011 між ЗАТ «АРТОР» та ТОВ «РЦП» укладено договір №35-ДМ/11 про відкриття рахунків у цінних паперах. Власниками пакетів акцій ПАТ «Артор» з моменту укладення договору та станом на теперішній час є ОСОБА_2 (акціонер і володілець 555 акцій (50%), та ТОВ «Західресурс» (код 30053342) (акціонер і володілець 555 акцій (50%). З моменту відкриття та зарахування простих іменних акцій ПАТ «Артор» на вказані рахунки у вказаній кількості, жодних змін не відбувалось.

Відносини, що виникають під час емісії, розміщення, обігу цінних паперів і провадження професійної діяльності на фондовому ринку врегульовано Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок», Законом України «Про депозитарну систему України», Законом України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки».

Відповідно до ч. 4 ст. 656 ЦК України до договору купівлі-продажу, що укладається на організованих ринках капіталу та організованих товарних ринках, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і договорів купівлі-продажу фінансових інструментів, укладених поза організованим ринком, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 ЦК України цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов`язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, що має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов`язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» акція - це іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Акції існують виключно в електронній формі. Реєстрацію випуску акцій здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку у встановленому нею порядку. Обіг акцій дозволяється після реєстрації Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати емісії акцій та видачі свідоцтва про реєстрацію випуску акцій (ст.6 Закону).

Права на іменний цінний папір та права за іменним цінним папером переходять до іншої особи у порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України.

Інформацію про власників іменних цінних паперів емітент одержує у формі реєстру власників іменних цінних паперів. Перехід прав на іменні цінні папери і реалізація прав за ними потребує обов`язкової ідентифікації власника депозитарною установою, що веде рахунок у цінних паперах (крім випадку, якщо облік прав на цінні папери власника здійснюється на рахунку номінального утримувача у встановленому законодавством порядку) такого власника.

Особливості переходу прав на цінні папери та прав за цінними паперами встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку та/або правочином щодо таких цінних паперів (ст. 35 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки»).

Правові засади функціонування депозитарної системи України, порядок реєстрації та підтвердження прав на емісійні цінні папери та прав за ними у системі депозитарного обліку цінних паперів, а також порядок проведення розрахунків за правочинами щодо емісійних цінних паперів врегульовано Законом України «Про депозитарну систему України».

Абзацом 1 ч. 1 статті 4 вказаного закону передбачено, що система депозитарного обліку цінних паперів - це сукупність інформації, записів про емісійні цінні папери (вид із зазначенням типу, номінальна вартість і кількість, реєстр кодів цінних паперів (міжнародних ідентифікаційних номерів цінних паперів), обмеження обігу тощо) на рахунках у цінних паперах власників таких рахунків; інформації про емітентів; про власників цінних паперів, які мають права за цінними паперами та права на цінні папери; про обмеження прав на цінні папери та прав за цінними паперами; про осіб, уповноважених власниками цінних паперів (управителів, заставодержателів, інших осіб, наділених відповідними правами щодо цінних паперів); про номінальних утримувачів; інші дані, що дають змогу ідентифікувати емісійні цінні папери і зазначених осіб; інша передбачена законодавством інформація.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про депозитарну систему України» набуття і припинення прав на цінні папери і прав за цінними паперами здійснюються шляхом фіксації відповідного факту в системі депозитарного обліку. У системі депозитарного обліку реєструються обмеження прав на цінні папери. У системі депозитарного обліку можуть реєструватися обмеження прав за цінними паперами у випадках та в порядку, встановлених Комісією.

Облік прав на цінні папери конкретного власника ведеться виключно депозитарними установами (крім обліку прав на цінні папери, які обліковуються на рахунку номінального утримувача), Національним банком України у визначених цим Законом випадках і депозитаріями-кореспондентами, номінальними утримувачами чи їх клієнтами, а облік цінних паперів і прав за цінними паперами - виключно Центральним депозитарієм або Національним банком України (ч.1 ст.6 ЗУ «Про депозитарну систему України»).

Відповідно до абзацу 1 та 2 частини 1 статті ст. 8 Закону України «Про депозитарну систему України» підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в бездокументарній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах депонента в депозитарній установі, а якщо права на відповідні цінні папери обліковуються на рахунку в цінних паперах номінального утримувача - обліковий запис на рахунку в цінних паперах власника цінних паперів в обліковій системі номінального утримувача, клієнта номінального утримувача.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 8 Закону України «Про депозитарну систему України» документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами депонента (у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідного кредитора) є виписка з рахунка в цінних паперах депонента, яка видається депозитарною установою на вимогу депонента або в інших випадках, установлених законодавством та договором про обслуговування рахунка в цінних паперах.

Виписка з рахунка в цінних паперах не є цінним папером, а її передача від однієї особи до іншої не є вчиненням правочину щодо цінних паперів і не тягне за собою переходу прав на цінні папери та прав за цінними паперами.

З аналізу норм Закону України «Про депозитарну систему України» вбачається, що:

- набуття права власності на цінні папери здійснюється шляхом фіксації відповідного факту в системі депозитарного обліку (ч. 2 ст. 4);

- облік прав на цінні папери здійснюється виключно депозитарними установами (ст. 6);

- підтвердженням права на цінні папери є обліковий запис на рахунку в цінних паперах в депозитарній установі (ч. 1 ст. 8).

З документів реєстраційної справи Приватного акціонерного товариства Артор, наданої державним реєстратором Управління державної реєстрації Львівської міської ради на виконання ухвали господарського суду Львівської області від 21.10.2020 у справі №914/2726/19 вбачається, що продаж корпоративних прав (часток (акцій) в статутному капіталі Приватного акціонерного товариства Артор розміром 5 550 000,00 грн, що дорівнює 100% та 1100 акцій, колишніми засновниками (учасниками) товариства громадянином ОСОБА_2 та громадянином ОСОБА_1 новому власнику громадянину Морокко, ОСОБА_4 відбувся за 2 000,00 грн на підставі протоколу загальних зборів акціонерів №02/08/16 від 02.08.2016 та договорів купівлі-продажу укладених 02.08.2016.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» (в редакції, діючий станом на дату укладення договорів) цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, що має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов`язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» професійна діяльність з торгівлі цінними паперами на фондовому ринку провадиться торговцями цінними паперами, які створюються у формі господарського товариства та для яких операції з цінними паперами та іншими фінансовими інструментами є виключним видом діяльності, крім випадків, передбачених цим Законом, а також банками. Професійна діяльність з торгівлі цінними паперами включає, зокрема, брокерську діяльність.

Згідно з Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок» у відносинах щодо реалізації інвестиційних паперів зобов`язана бути залучена третя особа, а саме торговець цінними паперами.

Відповідно до частини 8 ст.17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» (у редакції на момент укладення договорів) правочини щодо цінних паперів мають вчинятися за участю або посередництвом торговця цінними паперами, крім випадків:

- розміщення емітентом власних цінних паперів;

- викупу та продажу емітентом власних цінних паперів;

- здійснення операцій щодо неемісійних цінних паперів;

- внесення цінних паперів до статутного (складеного) капіталу юридичних осіб;

- дарування цінних паперів;

- спадкування та правонаступництва цінних паперів;

- вчинення правочинів, пов`язаних із виконанням судових рішень;

- вчинення правочинів у процесі приватизації.

Частиною 9 ст. 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» встановлено, що правочини щодо цінних паперів, вчинені без участі (посередництва) торговця цінними паперами, крім випадків, передбачених частиною восьмою цієї статті, є нікчемними.

Правочини щодо купівлі-продажу акцій Приватного акціонерного товариства «Артор» від 02.08.2016 вчинені без участі (посередництва) торговця цінними паперами, тому є нікчемними в силу приписів ч.9 ст.17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок».

Відповідно до Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженої Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.04.2013 №735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.06.2013 за №1084/23616, право власності на цінні папери бездокументарної форми існування переходить до депонента - нового власника з моменту зарахування прав на ці цінні папери на його рахунок у цінних паперах, що обслуговується депозитарною установою. Не допускається зарахування прав на цінні папери на рахунок у цінних паперах депонента - нового власника без проведення їх списання (або переказу) з рахунку в цінних паперах депонента - попереднього власника в депозитарній установі.

Матеріалами справи №914/2726/19 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Артор» підтверджується, що депозитарною установою ТОВ «Підприємство «Росан-Цінні Папери» не було здійснено облікові записи на рахунках продавців та набувача в цінних паперах про набуття ним права власності на акції ПАТ «Артор», що у свою чергу породжує відсутність виникнення у ОСОБА_4 права власності на вказані цінні папери. Матеріали справи не містять жодних доказів того, що цінні папери були зараховані на рахунок цінних паперів покупця ОСОБА_4 в депозитарній установі.

Належних та допустимих доказів проведення встановлених законодавством дій щодо відчуження цінних паперів в матеріалах справи не має.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

Частина перша статті 236 ЦК України визначає, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до законодавства за ступенем недійсності всі правочини поділяються на абсолютно недійсні з моменту їх вчинення (нікчемні), недійсність яких прямо передбачена законом, та відносно недійсні, які можуть бути визнані судом недійсними за певних умов (оспорювані).

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.01.2022 у справі №910/10784/16 нікчемний правочин недійсний через пряму вказівку у правовій нормі у момент його вчинення, тому судового рішення про визнання його недійсним не вимагається (quae contra ius fiunt debent utique pro infectis haberi - зроблене проти закону повинне вважатися нікчемним). Нікчемний правочин не підлягає виконанню. На нікчемність правочину мають право посилатися і вимагати в судовому порядку застосування наслідків його недійсності будь-які заінтересовані особи.

Нікчемний правочин є недійсним тільки у випадках, передбачених законом. Відповідно до частини другої статті 215 ЦК України правочин є нікчемним, якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається, тому сторони не вправі вимагати одна від одної його виконання.

Правочин є нікчемним з моменту його вчинення незалежно від пред`явлення позову про визнання його недійсним і бажання сторін. Бажання сторін про визнання його дійсним до уваги не беруться, оскільки такий правочин суперечить нормам закону. Суд допускає визнання такого правочину дійсним лише у випадках, визначених законом. Наприклад, при недодержанні нотаріальної форми договору за умови його повного або часткового виконання, якщо одна зі сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним (частина друга статті 220 ЦК України). Наявність можливості визнання дійсним вчиненого правочину не зобов`язує суд виносити таке рішення, оскільки правочин може порушувати інші умови дійсності правочинів або навіть бути неукладеним у зв`язку із недосягненням згоди за всіма істотними умовами.

Нікчемний правочин не породжує правових наслідків, притаманних правочинам даного виду, і сторони не досягнуть бажаного результату внаслідок вчинення нікчемного правочину.

Нікчемний правочин породжує лише наслідки, пов`язані з його недійсністю. Відповідно до статті 216 ЦК України такими наслідками будуть поновлення сторін у початковому становищі (двостороння реституція) та відшкодування збитків або моральної шкоди, завданих другій стороні або третій особі внаслідок його вчинення.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04 червня 2019 року у справі №916/3156/17 зазначила, що визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин недійсний у силу закону. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач зазначав, що укладені договори купівлі-продажу з відчуження часток (акцій) Приватного акціонерного товариства «Артор» укладені 02.08.2016 є нікчемними в силу закону, а реєстраційні дії здійснені на підставі цих документів є незаконними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Враховуючи недотримання сторонами, встановлених ч. 8 ст. 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» вимог про укладення договорів купівлі-продажу акцій Приватного акціонерного товариства «Артор» за участі (посередництва) торговця цінними паперами, в силу приписів ч. 9 ст. 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», договори є нікчемними тобто такими, недійсність яких прямо встановлена законом і визнання недійсними яких в судовому порядку не вимагається.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини щодо державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців регулюються Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

За змістом пункту 7 частини першої статті 1 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Пунктом 8 частини першої статті 4 Закону №755-IV визначений один із основних принципів, на яких базується державна реєстрація - внесення відомостей до Єдиного державного реєстру виключно на підставі та відповідно до цього Закону.

Згідно зі ст. 1 Закону № 755-IV державний реєстратор - посадова особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка відповідно до цього Закону від імені держави здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону №755-IV державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Згідно з частиною другою статті 6 Закону №755-IV державний реєстратор: приймає документи; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду документів; перевіряє документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації; проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; веде Єдиний державний реєстр; веде реєстраційні справи; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону №755-IV відомості про юридичну особу або фізичну особу-підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Викладене свідчить про порушення державним реєстратором Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області Борозенцем Олександром Вікторовичем приписів Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» при здійсненні державних реєстраційних дій №11991050014001100 та №11991070015001100 на підставі нікчемних документів, щодо змін до установчих документів юридичної особи, зміни місцезнаходження, зміни складу або інформації про засновників та змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, зміни додаткової інформації, зміни керівника юридичної особи, зміни складу підписантів, що проведені 08.08.2016 та які підлягають скасуванню, оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не відчужували свої акції у законний спосіб.

Відповідач вважає, що Виконавчий комітет Ірпінської міської ради є неналежним відповідачем у даному спорі, оскільки належним відповідачем може бути лише державний реєстратор, який здійснював оспорювані реєстраційні дії.

Позивач у позовній заяві вказує на те, що відповідно до відкритих даних, що містяться на офіційному веб-порталі Міністерства юстиції України (https://minjust.gov.ua/spysok-der-reest-ta-not) державному реєстратору Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області Борозенцю Олександру Вікторовичу анульовано доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на підставі наказу Міністерства юстиції України №1673/5 від 30.05.2018, тому відповідачем визначено Виконавчий комітет Ірпінської міської ради Київської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування (ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2 481,00 грн, який відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи сторонами заявлено та понесено не було.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України та ст.ст. 1, 2, 60, 61, п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати реєстраційні дії запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань №11991050014001100 та №11991070015001100 від 08.08.2016 щодо внесення змін до відомостей про Приватне акціонерне товариство «Артор» (79000, м.Львів, вул.Наукова, 7Б, код ЄДРПОУ 23268076), а саме: щодо змін до установчих документів юридичної особи, зміни місцезнаходження, зміни складу або інформації про засновників та змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, зміни додаткової інформації, зміни керівника юридичної особи, зміни складу підписантів, Борозенець О.В., Виконавчий комітет Ірпінської міської ради Київської області (08200, Київська обл., м.Ірпінь, вул.Шевченка, 2-А, код ЄДРПОУ 05408846).

3. Стягнути з Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області (08200, Київська область, м.Ірпінь, вул. Шевченка, 2-А; код ЄДРПОУ 05408846) на користь Приватного акціонерного товариства «Артор» (79000, м.Львів, вул.Наукова, 7Б; код ЄДРПОУ 23268076) та 2 481,00 грн судового збору.

Наказ видати згідно з ст. 327 ГПК України після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складений 07.09.2022.

Суддя Чорній Л.З.