Рішення

від 14.08.2022 по справі 950/1996/21

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 950/1996/21

2/950/77/22

Р І Ш Е Н Н Я

І МЕ НЕ М УК РА ЇН И

15 серпня 2022 року м.Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Бакланова Р. В. за участю секретаря - Гладкової С.В., представника позивача - Васильця С.О., представника відповідача - Шаповала Ю.В.

розглянувши в м. Лебедині у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Василець Сергій Олексійович до Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко", ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Райз-Північ" про визнання протиправними та скасуваня рішень державного реєстратора;

В С Т А Н О В И В:

Представник позивачки звернувся до суду з вказаним позовом до відповідачів, просить суд ухвалити рішення яким визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Білопільського районного управління юстиції Пєшкової Олени Михайлівни про державну реєстрацію іншого речового права індексний номер 20167753 від 20 березня 2015р., номер запису про інше речове право 9124322 про державну реєстрацію іншого речового права права оренди земельної ділянки площею 1,5091га кадастровий номер 5922986200:03:001:0388 за орендарем Приватним акціонерним товариством «Райз-Максимко» на підставі договору оренди №б/н від 01 січня 2015р. з урахуванням додаткової угоди №б/н від 28 серпня 2018р., укладеного з ОСОБА_2 з урахуванням додаткової угоди № б/н від 28 серпня 2018 року укладеної між Приватним акціонерним товариством "Райз-Максимко" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Райз-Північ".

В судовому засіданні представник позивачки наполягає на задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , просить їх задовольнити.

Представник відповідача - ПАТ "Райз-Максимко" в судовому засіданні заперечив проти позову, пояснивши, що спочатку при укладенні договору оренди підприємству не було нічого відомо про те, що ОСОБА_2 фактично розпорядився земельною ділянкою, яка йому не належить. В подальшому, коли цей факт був встановлений, вони не змогли дійти згоди. Представник зазначає, що ОСОБА_3 вчинив протиправні дії, а саме розпорядився незаконно чужою земельною ділянкою та отримав кошти від підприємства як орендну плату за користування земельною ділянкою. Просить стягнути судові витрати у справі виключно з ОСОБА_2 .

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, в наданій суду заяві зазначив, що визнає позовні вимоги в повному обсязі. просить провести розгляд справи у його відсутності.

Представник відповідача ТОВ "Райз-Північ" в судове засідання не з`явився, від нього не надійшло заяви про розгляд справи у його відсутності.

В судовому засіданні встановлені факти та відповідні їм правовідносини:

29 грудня 2002р. Межиріцькою сільською радою Лебединського району Сумської області на ім`я ОСОБА_4 був виданий Державний акт на право приватної власності на землю серія Р2 №636373, у відповідності з яким їй була передана у приватну власність земельна ділянка площею 1,51га, яка розташована в адміністративних межах Межиріцької сільської ради Лебединського району Сумської області.

Після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 вказану земельну ділянку успадкувала її онука - ОСОБА_1 (позивач по справі), про що державним нотаріусом Лебединської районної державної нотаріальної контори Сумської області Лисенко В.Ф. було видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 11 червня 2021р., яке було зареєстровано в реєстрі за №2204.

З Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 16 березня 2021р. №НВ-5917705472021, встановлено, що уточнена (до 4 знаків після коми) площа земельної ділянки, яка була передана у приватну власність ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія Р2 №636373 від 29 грудня 2002р. становить 1,5091 га, а її кадастровий номер є 5922986200:03:001:0388 і розташована вона в адміністративних межах Межиріцької сільської ради Лебединського району Сумської області.

Право власності на земельну ділянку на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 11 червня 2021р., зареєстрованого в реєстрі за №2204, було зареєстровано за ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11 червня 2021р. індексний номер 261215860.

Слід зазначити, що на момент видачі позивачці свідоцтва про право на спадщину за законом від 11 червня 2021р. вищевказана земельна ділянка не перебувала в оренді і не була відчужена будь-яким іншим чином іншим особам.

У зв`язку з цим позивачка вирішила передати земельну ділянку в оренду, але як було нею встановлено щодо такої земельної ділянки в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься запис щодо реєстрації права її оренди за ПАТ "Райз-Максимко" і що орендодавцем земельної ділянки являється ОСОБА_2 . Підставою для державної реєстрації права оренди зазначено договір оренди №б/н від 01 січня 2015р. з урахуванням додаткової угоди №б/н від 28 серпня 2018р., строк дії 20 березня 2025р. з правом пролонгації. Зареєстроване право оренди ОСОБА_2 було державним реєстратором Білопільського районного управління юстиції Пєшковою Оленою Михайлівною (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 20167753 від 20 березня 2015р., номер запису про інше речове право 9124322).

У Відділі державної реєстрації управління "Центр надання адміністративних послуг" виконавчого комітету Лебединської міської ради позивачці пояснили, що зареєструвати право оренди на земельну ділянку, на підставі договору оренди землі, укладеного між нею та будь-якою іншою особою вона зможе лише після виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права оренди такої земельної ділянки за ОСОБА_2 на підставі договору оренди №б/н від 01 січня 2015р. з урахуванням додаткової угоди №б/н від 28 серпня 2018р., укладених між ОСОБА_2 та ПАТ "Райз-Максимко".

У зв`язку з цим 16 червня 2021р. позивачкою було направлено на юридичну адресу ПАТ "Райз-Максимко" лист «Про виключення з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право оренди земельної ділянки» від 15 червня 2021р., в якому позивачка просила :

- надати їй в 7-ми денний термін з моменту отримання даного листа належним чином засвідчену копію договору щодо передачі в оренду Приватному акціонерному товариству «Райз-Максимко» земельної ділянки площею 1,5091га кадастровий номер 5922986200:03:001:0388, розташованої в адміністративних межах Межиріцької сільської ради Лебединського (нині Сумського) району Сумської області;

- в 7-ми денний термін з моменту отримання даного листа виключити з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 1,5091га кадастровий номер 5922986200:03:001:0388, розташованої в адміністративних межах Межиріцької сільської ради Лебединського (нині Сумського) району Сумської області за Приватним акціонерним товариством «Райз-Максимко».

Цим же листом позивачка повідомила ПАТ "Райз-Максимко", що вона не має наміру укладати з Приватним акціонерним товариством «Райз-Максимко» договору оренди земельної ділянки

Даний лист від 15 червня 2021р. ПАТ "Райз-Максимко" отримав 22 червня 2022р., що підтверджується інформацією з офіційного сайту ДП «Укрпошта» за посиланням https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html, але витребувану копію договору щодо передачі в оренду Приватному акціонерному товариству «Райз-Максимко» земельної ділянки площею 1,5091га кадастровий номер 5922986200:03:001:0388, розташованої в адміністративних межах Межиріцької сільської ради Лебединського (нині Сумського) району Сумської області, до цього часу з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 1,5091га кадастровий номер 5922986200:03:001:0388, розташованої в адміністративних межах Межиріцької сільської ради Лебединського (нині Сумського) району Сумської області за Приватним акціонерним товариством «Райз-Максимко» не виключений.

Також встановлено, що 28 серпня 2018 року між ПАТ "Райз-Максимко"та ТОВ "Райз-Північ" була укладено додаткова угода № б/н (про заміну строни та внесення змін до Договору оренди) до Договору оренди землі № б/н від 01 січня 2015 р., якою було визначено, що ПАТ "Райз-Максимко" передав а ТОВ "Райз-Північ" прийняв на себе права та обов`язки сторони передбачені в Договорі оренди.

З урахуванням вищевказаної угоди державним реєстратором Білопільського районного управління юстиції Пєшковою О.М. була проведена державна реєстрація права оренди земельної ділянки.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухом майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 269553965 від 09 серпня 2021р.) встанолено, що державним реєстратором Білопільського районного управління юстиції Пєшковою О.М. було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право за № 9124322 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 20167753 від 20 березня 2015 р. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки за орендарем Товариством з обмеженою відповідальністю "Райз-Північ" на підставі договору оренди № б/н від 01 січня 2015р. укладеного між ПАТ "Райз-Максимко" та ОСОБА_2 з урахуванням додаткової угоди № б/н від 28 серпня 2018 року.

Відповідно до приписів ст.41 Конституції України, - кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до приписів ст.316 Цивільного кодексу України - правом власності є право особи на річ (майно) яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст.317 Цивільного кодексу України - власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст.319 Цивільного кодексу України - власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення прав. Держава не втручається у здійснення власником права власності.

Згідно зі ст.321 Цивільного кодексу України - право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку встановленому законом.

Згідно з ч.1 ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Ст.1216 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спад-комців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 Цивільного кодексу України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 Цивільного кодексу України).

Згідно приписівст.1220 Цивільного кодексу Україниспадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно дост.1223 Цивільного кодексу Україниправо на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту - спадкоємці за законом.

Ст.90 Земельного кодексу України власники земельних ділянок мають право в т.ч. продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину.

Ч.1 ст.93 Земельного кодексу України та ст.1 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст.3 Закону України «Про оренду землі» об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Ст.4 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Враховуючи, що позивачка після смерті своєї баби - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 успадкувала земельну ділянку площею 1,5091 га кадастровий номер є 5922986200:03:001:0388 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 11 червня 2021р., яке було зареєстровано в реєстрі за №2204, то до неї перейшли всі права та обов`язки стосовно даної земельної ділянки, як її власника. При цьому ОСОБА_2 ніколи не був власником вказаної земельної ділянки, не мав права розпоряджатися нею, в т.ч. передавати від свого імені в оренду будь-яким фізичним чи юридичним особам, а відтак у державного реєстратора Білопільського районного управління юстиції Пєшкової Олени Михайлівни було відсутнє право виносити рішення про державне реєстрацію іншого речового права індексний номер 20167753 від 20 березня 2015р., номер запису про інше речове право 9124322 про державну реєстрацію іншого речового права права оренди земельної ділянки за орендарем Приватним акціонерним товариством «Райз-Максимко» на підставі договору оренди №б/н від 01 січня 2015р. з урахуванням додаткової угоди №б/н від 28 серпня 2018р., укладеного з ОСОБА_2 .

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються положеннями Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції, чинній на момент проведення державним реєстратором реєстраційних дії, які являються предметом оскарження згідно даної судової справи.

Так, ст.15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуємих рішень про проведення державної реєстрації) встановлено, що державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Ч.2 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодав-ства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

- відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах.

Згідно ч.1 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Ч.2 ст.24 Закону України«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Згідно п.8-1 ч.2 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на момент проведення реєстраційних дій) встановлено, що Державний реєстратор:

8-1) під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов`язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо оформлених речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов`язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Аналогічна позиція викладена і в постановах Верховного Суду України від 15 листопада 2016р. у справі № 21-3030а16 та від 29 вересня 2015 року № 21-760а15, які в силу ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» має враховуватися іншими судами при застосуванні таких норм права.

В той же час державний реєстратор Білопільського районного управління юстиції Пєшкова Олена Михайлівна не виконала вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо перевірки відомостей про проведення державної реєстрації прав на земельну ділянку повноважними органами до 01 січня 2013 року.

У випадку проведення перевірки, вона б отримала відомості про власника земельної ділянки ОСОБА_4 і як наслідок цього повинна відмовити у ПАТ "Райз-Максимко" та ОСОБА_2 у проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки площею 1,5091 га кадастровий номер 5922986200:03:001:0388.

Ст.15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів зокрема є:

3) припинення дії, яка порушує право;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Ч.1 ст.4 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судова практика, а саме постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020р. у справі №2140/1950/18, постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020р. по справі №820/4524/18 та постанова від 04 вересня 2018р. у справі № 823/2042/16 свідчить, що належним відповідачем у справах про визнання недійсними рішень, скасування рішень державного реєстратора є особа за якою зареєстровано право на нерухоме майно, а спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін, а участь співвідповідача - державного реєстратора не змінює цивільно-правового характеру спору.

Згідно ізЗаконом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» від 05 грудня 2019р. № 340-IX, який набрав чинності з 16 січня 2020р. ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»викладено у новій редакції. Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьоїстатті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»(у редакції, чинній із 16 січня 2020р.) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостоїстатті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостоїстатті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цьогоЗакону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, у розумінні положень наведеної норми права у чинній редакції ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» належними нині способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є саме скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав.

Таким чином, рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимога про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимогу про визнання рішення незаконним можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК України та пред`являти до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (зокрема, права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

Така позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018р. по справі №915/127/18, яка в силу ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» має враховуватися іншими судами при застосуванні таких норм права а також в постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020р. по справі №910/10963/19.

Відповідно до ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно із ч.1 та ч.4 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, установлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини другої статті 16 ЦК України).

Водночас правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються, зокрема, приписами Земельного кодексу України, а також прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Враховуючи вищевикладене суд доходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог, тому суд вважає за необхідне їх задовільнити. Рішення державного реєстратора Білопільського районного управління юстиції Пєшкової Олени Михайлівни про державне реєстрацію іншого речового права індексний номер 20167753 від 20 березня 2015р., номер запису про інше речове право 9124322 про державну реєстрацію іншого речового права права оренди земельної ділянки площею 1,5091га кадастровий номер 5922986200:03:001:0388 за орендарем Приватним акціонерним товариством «Райз-Максимко» на підставі договору оренди №б/н від 01 січня 2015р. з урахуванням додаткової угоди №б/н від 28 серпня 2018р., укладеного з ОСОБА_2 є таким, що має бути скасоване.

Крім того, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь позивачки витрати по сплаті судового збору в розмірі 908 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 15, 16, 317, 328, 1216, 1217, 1220 Цивільного кодексу України, ст.152 Земельного кодексу України ст.ст.6, 9, 10, 15, 24, 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», стст. 2, 6, 13, 14 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. ст.ст. 1 - 5, 11, 19, 23, 27, 28, 30, 76-81, 83, 95, 133, 175 177, 263-268, 271-273, 274 Цивільного процесуального кодексу України, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Білопільського районного управління юстиції Пєшкової Олени Михайлівни про державне реєстрацію іншого речового права індексний номер 20167753 від 20 березня 2015р., номер запису про інше речове право 9124322 про державну реєстрацію іншого речового права права оренди земельної ділянки площею 1,5091га кадастровий номер 5922986200:03:001:0388 за орендарем Приватним акціонерним товариством «Райз-Максимко» на підставі договору оренди №б/н від 01 січня 2015р. з урахуванням додаткової угоди №б/н від 28 серпня 2018р., укладеного з ОСОБА_2 з урахуванням додаткової угоди № б/н від 28 серпня 2018 року укладеної між Приватним акціонерним товариством "Райз-Максимко" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Райз-Північ".

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого - АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючої - АДРЕСА_2 судові витрати - судовий збір сплачений при зверненні до суду в розмірі 908 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Лебединський районний суд Сумської області.

Суддя Бакланов Р. В.