Рішення

від 05.09.2022 по справі 320/2217/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2022 року № 320/2217/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сквирської міської ради про скасування розпорядження, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Сквирської міської ради, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати Розпорядження Сквирського міського голови №93-КП/1 від 25.01.2021 в частині звільнення ОСОБА_1 з посади спеціаліста І категорії з питань підприємства, містобудування та землекористування Сквирської міської ради;

- поновити ОСОБА_1 на посаді спеціаліста І категорії з питань підприємства, містобудування та землекористування Сквирської міської ради;

- стягнути зі Сквирської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25.01.2021 і по день прийняття рішення;

- стягнути зі Сквирської міської ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач працював у Сквирській міській раді з 23.08.2017 на посаді спеціаліста І категорії з питань підприємництва, містобудування та землекористування Сквирської міської ради. Розпорядженням Сквирського міського голови №63-КП/1 від 25.01.2021 «Про звільнення працівників Сквирської міської та сільської рад у зв`язку з реорганізацією та зміною в організації виробництва і праці» 25.01.2021 позивача було звільнено з посади спеціаліста І категорії з питань підприємництва, містобудування та землекористування Сквирської міської ради згідно з п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП. Вважаючи своє звільнення незаконним у зв`язку з порушенням вимог трудового законодавства, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03 березня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи. Призначено перше судове засідання.

01 квітня 2021 року позивач подав заяву про відкладення розгляду справи.

05 квітня 2021 року від відповідача надійшов до суду відзив на позовну заяву,

15 вересня 2020 року від відповідача надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідно до розпорядження Сквирського міського голови від 19 листопада 2020 року №5-КП/1 «Про попередження працівників Сквирської міської ради про наступне вивільнення у порядку ст.. 49-2 Кодексу законів про працю України ОСОБА_1 спеціаліст І категорії відділу з питань підприємництва, містобудування та землекористування міської ради була попереджена про наступне вивільнення працівників Сквирської міської ради у зв`язку з реорганізацією.

З приводу вимушеного прогулу за період з 25.01.2021 зазначили, що позивачу при звільненні буда виплачена вихідна допомога.

Щодо відшкодування моральної шкоди відповідач вважає, що позивачем занадто високо оцінені моральні страждання, адже позивач не надає жодного доказу про погіршення стану здоров`я (медичні виписки, рецепти лікаря, факти відвідування лікаря), докази втрати нормальних життєвих зв`язків (погіршення родинних зв`язків, влив роботодавця на репутацію працівника), доказів на погіршення матеріального становища (пошук роботи, оформлення кредиту, зменшення своїх звичайних витрат).

Виходячи з аналізу наведеного, відповідач вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що не ґрунтуються на нормах матеріального права, а тому просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

Від представників сторін до суду надійшли клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. За таких обставин згідно з вимогами ч. 3 ст. 194 КАС України суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 , виданим 21.06.2006 Сквирським РВ ГУ МВС України в Київській області.

Як вбачається з копії вкладиша до трудової книжки серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 (запис №24) на підставі розпорядження Сквирського міського голови від 22.08.2017 №93-КП/1 призначена у порядку переведення на посаду спеціаліста І категорії з питань підприємництва, містобудування та землекористування Сквирської міської ради.

Рішенням Сквирської міської ради від 18.11.2020 №12-1-VIII «Про реорганізацію юридичних осіб Антонівської, Буківської, Великоєрчиківської, Горобіївської, Домантівської, Дулицької, Каленнівської, Кам`яногребельської, Красноліської, Кривошиїнської, Тарасівської, Малоєрчиківської, Малолисовецької, Мовчанівської, Оріховецької, Пустоварівської, Рогізнянської, Рудянської, Самгородоцької, Селезенівської, Тхорівської, Чубинецької, Шаліївської, Шамраївської та Шапіївської сільських рад, які приєднуються до Сквирської міської ради, що є адміністративним центром та створення комісії з реорганізації вищезазначених органів місцевого самоврядування, що увійшли до складу Сквирської міської територіальної громади Білоцерківського району Київської області» вирішено Почати процедуру реорганізації Антонівської сільської ради (ЄДРПОУ 04359011), Буківської сільської ради (ЄДРПОУ 04361947), Великоєрчиківської сільської ради (ЄДРПОУ 04361953), Горобіївської сільської ради (ЄДРПОУ 04361976), Домантівської сільської ради (ЄДРПОУ 04361982), Дулицької сільської ради (ЄДРПОУ 04361999), Каленнівської сільської ради (ЄДРПОУ 02043611), Кам`яногребельської сільської ради (ЄДРПОУ 04362007), Красноліської сільської ради, (ЄДРПОУ 04362013) Кривошиїнської сільської ради (ЄДРПОУ 04362020), Тарасівської сільської ради (ЄДРПОУ 04362036), Малоєрчиківської сільської ради (ЄДРПОУ 04362042), Малолисовецької сільської ради (ЄДРПОУ 04362059), Мовчанівської сільської ради (ЄДРПОУ 04359028), Оріховецької сільської ради (ЄДРПОУ 04362071), Пустоварівської сільської ради (ЄДРПОУ 04360698), Рогізнянської сільської ради (ЄДРПОУ 04360681), Рудянської сільської ради (ЄДРПОУ 22204989), Самгородоцької сільської ради (ЄДРПОУ 04360735), Селезенівської сільської ради (ЄДРПОУ 04359034), Тхорівської сільської ради (ЄДРПОУ 04369040), Чубинецької сільської ради (ЄДРПОУ 05277723), Шаліївської сільської ради (ЄДРПОУ 04360712) Шамраївської сільської ради (ЄДРПОУ 04359057) та Шапіївської сільської ради (ЄДРПОУ 04360729) шляхом приєднання до Сквирської міської ради, що є адміністративним центром.

Рішенням Сквирської міської ради від 18.11.2020 №6-1-VIII затверджено структуру та штатний розпис апарату та виконавчих органів Сквирської міської ради VIIІ скликання.

Рішенням Сквирської міської ради від 22.12.2020 №7-3-VIII затверджено структуру та штатний розпис апарату та виконавчих органів Сквирської міської ради VIIІ скликання на 2021 рік у кількості 118 штатних одиниць з місячним фондом оплати праці за посадовими окладами в сумі 661297,00 гривень.

Відповідно до розпорядження Сквирського міського голови від 19.11.2020 №5-кп/1 «Про попередження працівників Сквирської міської ради про наступне вивільнення у порядку статті 49-2 Кодексу законів про працю» на підставі рішення Сквирської міської ради від 18.11.2020 №6-1-VIII з метою забезпечення трудових прав працівників Сквирської міської ради, відповідно до п. 1 ст. 40 та ст. 49-2 КЗпП ОСОБА_1 спеціаліста І категорії відділу з питань підприємництва, містобудування та землекористування міської ради попереджено про наступне вивільнення у зв`язку з реорганізацією Сквирської міської ради.

Згідно пункту другого розпорядження від 19.11.2020 №5-кп/1 фактичне вивільнення працівників вирішено здійснити шляхом видання окремого розпорядження не раніше, ніж через 2 місяці з дня цього попередження.

На підставі пункту третього розпорядження від 19.11.2020 №5-кп/1 вирішено ознайомити з цим розпорядженням під особистий підпис всіх зазначених у ньому осіб протягом одного робочого дня.

Відповідно до листа особистого ознайомлення ОСОБА_1 24 листопада 2020 року була ознайомлена з розпорядженням від 24.11.2020 про попередження про наступне вивільнення працівників у порядку статті 49-2 КЗпП України.

Розпорядженням Сквирського міського голови від 25.01.2021 №63-КП/1 «Про звільнення працівників Сквирської міської та сільських рад у зв`язку з реорганізацією та зміною в організації виробництва і праці» ОСОБА_1 звільнено з посади спеціаліста І категорії з питань підприємництва, містобудування та землекористування Сквирської міської ради згідно з п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України з 25.01.2021.

Відповідно до запису №27 вкладиша до трудової книжки ОСОБА_1 25.01.2021 звільнено з посади спеціаліста І категорії з питань підприємництва, містобудування та землекористування Сквирської міської ради згідно з п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України на підставі розпорядження №63-КП/1 від 25.01.2021.

Не погоджуючись з Розпорядженням Сквирського міського голови від 25.01.2021 №63-кп/1, позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування вказаного розпорядження та зобов`язання вчинити певні дії, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Громадянам, згідно зі статтею 43 Конституції України, гарантується захист від незаконного звільнення.

За змістом статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно зі статтею 5-1 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до пункту 1 частини 1 Європейської соціальної хартії кожна людина повинна мати можливість заробляти собі на життя професією, яку вона вільно обирає.

Відповідно до положень пункту 10 частини четвертої статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування» міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів.

На посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 "Про практику розгляду трудових спорів" (з подальшими змінами), при розгляді трудових спорів, пов`язаних із звільненням за п. 1 ч. 1 ст.40 КЗпП України суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, скорочення чисельності штату працівників, чи додержані власником або уповноваженим ним органом норми законодавства, що регулюють звільнення працівника, які є докази зміни в організації виробництва і праці, того, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або власник чи уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи користувався вивільнений працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне звільнення.

Відповідно до ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше, ніж за два місяці.

Враховуючи наведену правову позицію Верховного Суду України щодо обов`язку роботодавця працевлаштувати працівників ліквідованої установи, суд вважає, що в даному випадку до спірних правовідносин підлягають застосуванню загальні норми трудового законодавства, а сааме ст.49-2 КЗпП України, частиною 3 якої передбачено, що одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Таким чином, виходячи з нормативного тлумачення ст. 49-2 КзпП України власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації.

Для визначення таких працівників роботодавець робить порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації працівників, в процесі якого, як правило, враховуються наступні обставини: наявність відповідної освіти, післядипломної освіти, документів про підвищення кваліфікації, відсутність дисциплінарних стягнень, наявність заохочень за успіхи в роботі, отримання премій за виконання особливо важливих робіт, відсутність прогулів, відпусток без збереження заробітної плати, тривалого перебування на лікарняних листках, зауважень з боку адміністрації щодо строків і якості виконуваних завдань, обсяги виконуваних робіт.

Суд звертає увагу, що при реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні, звільнення за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями.

Положеннями ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішується питання затвердження структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів, витрат на їх утримання.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міська рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів міських рад.

Рішенням Сквирської міської ради від 18.11.2020 №12-1-VIII «Про реорганізацію юридичних осіб Антонівської, Буківської, Великоєрчиківської, Горобіївської, Домантівської, Дулицької, Каленнівської, Кам`яногребельської, Красноліської, Кривошиїнської, Тарасівської, Малоєрчиківської, Малолисовецької, Мовчанівської, Оріховецької, Пустоварівської, Рогізнянської, Рудянської, Самгородоцької, Селезенівської, Тхорівської, Чубинецької, Шаліївської, Шамраївської та Шапіївської сільських рад, які приєднуються до Сквирської міської ради, що є адміністративним центром та створення комісії з реорганізації вищезазначених органів місцевого самоврядування, що увійшли до складу Сквирської міської територіальної громади Білоцерківського району Київської області» вирішено Почати процедуру реорганізації Антонівської сільської ради (ЄДРПОУ 04359011), Буківської сільської ради (ЄДРПОУ 04361947), Великоєрчиківської сільської ради (ЄДРПОУ 04361953), Горобіївської сільської ради (ЄДРПОУ 04361976), Домантівської сільської ради (ЄДРПОУ 04361982), Дулицької сільської ради (ЄДРПОУ 04361999), Каленнівської сільської ради (ЄДРПОУ 02043611), Кам`яногребельської сільської ради (ЄДРПОУ 04362007), Красноліської сільської ради, (ЄДРПОУ 04362013) Кривошиїнської сільської ради (ЄДРПОУ 04362020), Тарасівської сільської ради (ЄДРПОУ 04362036), Малоєрчиківської сільської ради (ЄДРПОУ 04362042), Малолисовецької сільської ради (ЄДРПОУ 04362059), Мовчанівської сільської ради (ЄДРПОУ 04359028), Оріховецької сільської ради (ЄДРПОУ 04362071), Пустоварівської сільської ради (ЄДРПОУ 04360698), Рогізнянської сільської ради (ЄДРПОУ 04360681), Рудянської сільської ради (ЄДРПОУ 22204989), Самгородоцької сільської ради (ЄДРПОУ 04360735), Селезенівської сільської ради (ЄДРПОУ 04359034), Тхорівської сільської ради (ЄДРПОУ 04369040), Чубинецької сільської ради (ЄДРПОУ 05277723), Шаліївської сільської ради (ЄДРПОУ 04360712) Шамраївської сільської ради (ЄДРПОУ 04359057) та Шапіївської сільської ради (ЄДРПОУ 04360729) шляхом приєднання до Сквирської міської ради, що є адміністративним центром.

Відповідно до пункту 2 Рішення від 18 листопада 2020 року №12-1-VІІІ Сквирська міська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків вказаних сільських рад.

Відповідно до штатного розпису Сквирської міської ради станом на 01.01.2021 штатна чисельність працівників становила 118 одиниць.

Суд звертає увагу на те, що право визначати чисельність і штат працівників належить тільки власникові або уповноваженому ним органу. Суд не вправі розглядати питання про доцільність скорочення чисельності чи штату працівників. Власник має право, на свій розсуд, вносити зміни до штатного розкладу, навіть розмірковуючи абстрактно

Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку мало місце скорочення посади спеціаліста І категорії з питань підприємництва, містобудування та землекористування, а вакантні посади на рівнозначну чи нижчу посаду були відсутні, оскільки на дані посади в Сквирській міській раді відповідачем інші працівники ради, які обіймали відповідні посади, не переводились, було призначено конкурсний відбір.

Із вищенаведених документів випливає, що в даному випадку, має місце скорочення штату працівників Сквирської міської ради посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями.

Статтею 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» визначено, що у разі необхідності, за згодою сторін, посадова особа місцевого самоврядування може бути переведена на рівнозначну чи нижчу посаду або посаду радника чи консультанта без конкурсного відбору.

До того ж суд звертає увагу на те, що ч. 1 ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» визначено, що посади заступників директорів департаментів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад належать до четвертої категорії посади, в той час, як посади керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників віднесено до п`ятої категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Згідно з доводами позивача, відповідач при звільненні ОСОБА_1 з посади повинен був запропонувати вакантні посади для подальшого працевлаштування наявні у Сквирській міській раді.

Однак, суд вважає такі доводи позивача не обґрунтованими, оскільки частиною 1 ст. 1 Закону України «Про організації роботодавців, їх об`єднання, права і гарантії їх діяльності» визначено, що роботодавець - юридична особа (підприємство, установа, організація) або фізична особа - підприємець, яка в межах трудових відносин використовує працю фізичних осіб.

Частиною 3 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

Частиною 1 ст. 71 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.

При досліджені судом справи, з метою перевірки законності процедури звільнення позивача встановлено, що 24.11.2020 позивачу вручено попередження про наступне вивільнення працівників.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що звільнення позивача з посади спеціаліста І категорії з питань підприємництва, містобудування та землекористування Сквирської міської ради у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників відбулося без порушенням вимог пункту 1 частини 1 статті 40, статті 42, частини другої статті 492 КЗпП України.

За таких обставин розпорядження міського голови №63-КП/1 від 25.01.2021 в частині звільнення ОСОБА_1 є правомірними та відсутні правові підстави для визнання протиправними та скасування, а тому в цій частині позовні вимоги не належать задоволенню.

Позовні вимоги про поновлення ОСОБА_1 на посаді спеціаліста І категорії з питань підприємництва, містобудування та землекористування Сквирської міської ради, стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від позовних вимог про визнання протиправним та скасування розпорядження міського голови №63-КП/1 від 25.01.2021, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Підстави для здійснення розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позовної заяви відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.