Рішення

від 06.09.2022 по справі 320/3972/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2022 року м. Київ справа №320/3972/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ліга-Групп до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішення, скасування податкової вимоги,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Ліга-Групп (далі - позивач) з позовом до Головного управління Державної податкової служби України у Київській області (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 16 березня 2020 р. № 0033495205 у розмірі 1594 грн. 30 коп.;

- скасувати податкову вимогу від 14 листопада 2019 р. № 129873-52 на суму 3386 грн. 08 коп.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач помилково дійшов висновку про наявність у позивача боргу та несвоєчасної сплати грошових зобов`язань. Фактично позивач своєчасно сплачував ЄСВ, окремі платежі було сплачено на інший рахунок в ДПІ. У зв`язку цим, в подальшому податковий орган протиправно виніс рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та податкову вимогу.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

16 жовтня 2020 р. від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він позову не визнав, у його задоволенні просив відмовити. Стверджує, що станом на 21 жовтня 2019 р. за позивачем обліковується недоїмка в сумі 8109 грн. 63 коп., автоматично у період з 22 жовтня 2019 р. по 27 лютого 2020 р. проходять нарахування по єдиному внеску згідно податних звітів з вересня 2019 р. по січень 2020 р. у сумі 15 650 грн. 80 коп. та нарахування по рішенню від 5 грудня 2019 р. у сумі 5922 грн. 36 коп., сплачений за даний період у сумі 29 691 грн. 00 коп. Заборгованість повністю була погашенні 27 лютого 2020 р.

Зазначив, що податковим органом за період з 22 жовтня 2019 р. по 27 лютого 2020 р. позивачу нараховано штраф у розмірі 1455 грн. 33 коп. (20 %) та пеня у розмірі 138 грн. 97 коп. (0,1 %) та винесено рішення від 16 березня 2020 р. № 0033495205 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску з детальним розрахунком штрафної санкції. Вважає, що відповідач мав повноваження та підстави для винесення відносно позивача рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перахування) єдиного соціального внеску.

26 травня 2021 р. до суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

26 травня 2021 р. сторони в судове засідання не прибули.

Ураховуючи положення ч. 9 ст. 205 КАС України, розгляд справи здійснено судом без участі представників учасників справи у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивача зареєстровано як юридичну особу 8 квітня 2015 р., що підтверджується інформацією, розміщеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Головним управлінням ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності, своєчасності подання податкової звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, своєчасності реєстрації податкових накладних позивача, за результатом якої було складено акт перевірки від 10 жовтня 2018 р. №2762/10-36-52-01-09/39739326.

За наслідками встановлено факт несвоєчасної сплати позивачем податкового зобов`язання у розмірі 124грн. 00 коп. за уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 12 червня 2018 року. Так, в акті відображено, що сума зобов`язання сплачена позивачем 20 червня 2018 року, тобто з простроченням на 8 днів, внаслідок чого до позивача мають бути застосовані штрафні санкції у розмірі 12 грн. 40 коп.

16 жовтня 2018 рок на підставі акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0077225205, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 12 грн. 40 коп., що дорівнює 10% несвоєчасно сплаченого податкового зобов`язання у розмірі 124 грн. 00 коп.

Головним управлінням ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності, своєчасності подання податкової звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних позивача, за результатом якої складено акт перевірки від 12 липня 2018 р. №1606/10-36-52-01-34/39739326.

За результатами встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації 11 податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що, за висновком контролюючого органу, має тягнути за собою застосування штрафних санкцій у розмірі 1968,62 грн.

На підставі цього акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 31 серпня 2018 р. №0046455201, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1968 грн. 62 коп.

Головним управлінням ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності, своєчасності подання податкової звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних позивача, за результатом якої складено акт перевірки від 6 грудня 2018 р. №4515/10-36-52-05/39739326.

За результатами встановлено факт порушення позивачем строку сплати узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість за податковою декларацією від 17 жовтня 2018 року. Податкове зобов`язання у розмірі 1931грн. 60 коп. було сплачено позивачем 23 листопада 2018 року, тобто з простроченням на 24 дні, що має тягнути за собою нарахування штрафних санкцій у сумі 193 грн. 16 коп.

На підставі цього акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11 січня 2019 р. №0004835205, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі193 грн. 16 коп.

Головним управлінням ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку своєчасності подання податкової звітності, повноти нарахування, своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання позивача, за результатом якої складено акт від 31 жовтня 2018 р. №3597/10-36-52-05-34/39739326.

Перевіркою встановлено факт неподання позивачем податкової декларації з податку на прибуток за 2017 року, яка мала бути подана до 1 березня 2018 року.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 22 листопада 2018 р. №0110725205, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170 грн. 00 коп.

Головним управлінням ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку своєчасності подання податкової звітності, повноти нарахування, своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання позивача, за результатом якої складено акт від 19 жовтня 2017 р. №5496/10-36-12-18/39739326.

Перевіркою встановлено факт несвоєчасної сплати позивачем податкового зобов`язання з податку на прибуток за податковою декларацією з податку на прибуток від 9 лютого 2016 р. №275592598, а саме:

- 14 березня 2016 р. сплачено 3609 грн. 00 коп., кількість днів прострочення 24, сума штрафних санкцій, які мають бути застосовані до позивача 360 грн. 90 коп.;

- 25 березня 2016 р. сплачено 580 грн. 00 коп., кількість днів прострочення 35, сума штрафних санкцій, які мають бути застосовані до позивача 116 грн. 00 коп.

28 листопада 2017 р. на підставі цього акта перевірки відповідачем прийнято такі податкові повідомлення-рішення:

- №0078521218,яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 360 грн. 90 коп.;

- №0110725205, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 116 грн. 00 коп.

Крім того, контролюючим органом прийнято податкову вимогу від 17 січня 2019 р. №1237-52, якою визначено, що станом на 16 січня 2019 року сума податкового боргу позивача з податку на додану вартість складає 1944 грн. 02 коп.

Також контролюючим органом прийнято такі вимоги про сплату боргу (недоїмки):

- від 3 січня 2019 р. №Ю-2089-23, якою визначено суму боргу позивача з єдиного соціального внеску у розмірі 6486 грн. 73 коп., у тому числі недоїмка у сумі 1897 грн. 50 коп., штраф у розмірі 113 грн. 21 грн. та пеня у сумі 4476 грн. 02 коп.;

- від 2 квітня 2019 р. №Ю-2089-23, якою визначено суму боргу позивача з єдиного соціального внеску у розмірі 6315 грн. 43 коп., яка є недоїмкою.

Судом встановлено, що постановою Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 28 лютого 2019 р. було відкрито виконавче провадження №58471222 з примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 3 січня 2019 р. №Ю-2089-23.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем вищевказаних податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги та вимог про сплату боргу (недоїмки), а також вважаючи неправомірними дії контролюючого органу щодо направлення на примусове виконання до ДВС вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 3 січня 2019 р. №Ю-2089-23, позивач звернувся до суду з позовом в іншій справі.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 року у справі №320/2459/19 адміністративний позов задоволено в повному обсязі:

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 16 жовтня 2018 р. №0077225205;

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 31 серпня 2018 р. №0046455201;

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 11 січня 2019 р. №0004835205;

- визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Головного управління ДФС у Київській області від 17 січня 2019 р. №1237-52;

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 22 листопада 2018 р. №0110725205;

- визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 28 листопада 2017 р. №0078521218 та №0078531218;

- визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Київській області від 3 січня 2019 р. №Ю-2089-23;

- визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Київській області від 2 квітня 2019 р. №Ю-2089-23;

- визнано протиправними дії Головного управління ДФС у Київській області щодо направлення до Броварського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області на примусове виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 3 січня 2019 р. №Ю-2089-23, яка не набрала чинності.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2021 р. у справі № 320/2459/19 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області повернуто заявнику.

Отже, рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 року у справі №320/2459/19 набрало законної сили 26 квітня 2021 р.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

14 листопада 2019 р. контролюючим органом прийнято податкову вимогу № 129873-52, згідно з якою за позивачем наявний податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 3386 грн. 08 коп.

26 березня 2020 р. відповідач прийняв рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0033495205. Відповідно до вказаного рішення контролюючий орган на підставі ч. 9 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування вирішив застосувати до позивача штраф у розмірі 1455 грн. 33 коп. за період з 22 жовтня 2019 р. по 27 лютого 2020 р. та нарахувати пеню у розмірі 138 грн. 97 коп. (0,1% суми недоїмки).

Не погоджуючись з рішенням та податковою вимогою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України) та Законами України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 р. № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

Законом № 2464-VI визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI установлено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування (частина друга статті 6 Закону № 2464).

Відповідно до вимог частин п`ятої-сьомої статті 9 Закону №2464 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.

Для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.

Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Абзацом першим частини восьмої статті 9 Закону №2464 передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до вимог пункту 1 частини десятої статті 9 Закону №2464 днем сплати єдиного внеску вважається у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина одинадцята статті 9 Закону №2464).

Таким чином, положеннями Закону №2464 передбачено, що єдиний внесок вважається сплаченим у разі перерахування його платником на рахунок податкового органу.

Частиною чотирнадцятою статті 25 Закону передбачено, що про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа податкового органу у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що законодавством регламентовано обов`язок суб`єктів господарювання сплачувати єдиний внесок та визначено граничні строки його сплати.

Разом з тим, штрафні санкції застосовуються у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску.

У свою чергу, здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Тобто, дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не є підставою для застосування штрафів.

Дослідивши наявні матеріали справи, судом встановлено, що позивач за вересень 2019 року своєчасно сплатив єдиний внесок у розмірі 3060 грн. 20 коп., що складається з наступних сум: 1700 грн. 20 вересня 2019 року (платіжне доручення № 1514291769 від 20 вересня 2019 року) і 1360 грн. 20 коп. 30 вересня 2019 року (платіжне доручення № 1514291783 від 30 вересня 2019 року) та своєчасно подало відповідну звітність за вересень 2019 року 11 жовтня 2019 року.

За жовтень 2019 року позивач своєчасно сплатив єдиний внесок у розмірі 3080 грн. 00 коп., що складається з наступних сум: 1700 грн. 21 жовтня 2019 року (платіжне доручення № 1514291791 від 21 жовтня 2019 року) і 1380 грн. 31 жовтня 2019 року (платіжне доручення № 1514291807 від 31 жовтня 2019 року) та своєчасно подало відповідну звітність за жовтень 2019 року 19 листопада 2019 року.

За листопад 2019 року позивач своєчасно сплатив єдиний внесок у розмірі 3080 грн., що складається з наступних сум: 1600 грн. 15 листопада 2019 року (платіжне доручення № 1514291815 від 15.11.2019 року) і 4200 грн. за листопад - грудень 2019 р. 29 листопада 2019 року (платіжне доручення № 1514291831 від 29 листопада 2019 року) та своєчасно подало відповідну звітність за листопад 2019 року 19 грудня 2019 року.

За грудень 2019 року позивач своєчасно сплатив єдиний внесок у розмірі 3163 грн. 60 коп. 19 грудня 2019 року (платіжне доручення № 1514291845 від 19 грудня 2019 року) і своєчасно подало відповідну звітність за грудень 2019 року 15 січня 2020 року.

Також, в грудні 2019 року позивач додатково сплатив авансом, окрім 2720 грн. (платіжне доручення № 1514291831 від 29 листопада 2019 року), 4410 грн. 12 грудня 2019 р. (платіжне доручення № 1514291841 від 12 грудня 2019 року) та 1460 грн. 20 коп. 16 грудня 2019 р. (платіжне доручення № 1514291842 від 16 грудня 2019 року).

Отже, судом встановлено, що сума переплати з єдиного внеску в грудні 2019 р. становить 8 590 грн. 20 коп.

Крім того, за січень 2020 року позивач своєчасно сплатив єдиний внесок у розмірі 3267грн., що складається з наступних сум: 1650 грн. 17 січня 2020 року (платіжне доручення № 1514291841 від 17 січня 2020 року) і 1617 грн. 3 лютого 2020 року (платіжне доручення № K23O0N0TK5 від 3 лютого 2020 року) та своєчасно подав відповідну звітність за січень 2020 року 18 лютого 2020 року.

За лютий 2020 року позивач своєчасно сплатив єдиний внесок у розмірі 3267грн.: 1650 грн. 14 лютого 2020 року (платіжне доручення № K2EOONBTVL від 14 лютого 2020 року) і 1617 грн. 28 лютого 2020 року (платіжне доручення №1514291857 від 28 лютого 2020 року) та своєчасно подав відповідну звітність за лютий 2020 року 19 березня 2020 року.

27 лютого 2020 року позивачем додатково сплачено авансом ще 5500 грн. Отже, позивачем додатково авансом сплачено єдиний внесок у розмірі 14 090 грн. 20 коп.

Судом встановлено, що всі оплати підтверджуються платіжними дорученням, які наявні в матеріалах справи. Одночасно суд зазначає, що ця обставина виключає у позивача наявність несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску за період з 22 жовтня 2019р. до 27 лютого 2020р.

Водночас, судом встановлено, що 15 січня 2019 р. позивачем було отримано першу вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 3 січня 2019 року № Ю-2089-23, в якій зазначено, що станом на 31 грудня 2018 року заборгованість зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені за позивачем становить 6486 грн. 73 коп. (недоїмка 1897 грн. 50 коп.. штраф 113 грн. 21 коп., пеня 4476 грн. 02 коп.).

25 січня 2019року позивачем подано Скаргу на вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 3 січня 2019 року № 10-2089-23.

27 лютого 2019року відповідачем прийнято рішення про результати розгляду скарги, яким Скаргу залишено без задоволення.

Рішення ГУ ДФС у Київській області від 27 лютого 2019 року про результати розгляду скарги отримано позивачем 2 березня 2019 року.

2 квітня 2019року позивач звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги та вимоги про сплату боргу (недоїмки) (адміністративна справа № 320/1755/19).

Цього ж дня, 2 квітня 2019 року позивач повідомив ГУ ДФС у Київській області про подання до Київського окружного адміністративного суду позовної заяви про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16 жовтня 2018р. № 0077225205, від 31 серпня 2018 р. № 0046455201, від 11 січня 2019 р.№0004835205, від 22 листопада 2018 р. № 0110725205; податкової вимоги від 17 січня 2019 р. № 1237-52 та вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 3 січня 2019 року № Ю-2089-23.

Судом встановлено, що на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 3 січня 2019 року № Ю-2089-23, відповіді ГУ ДФС у Київській області від 24 січня 2019 р. на інформаційний запит позивача від 15 січня 2019 р. №1 та рішення про результати розгляду скарги від 27 лютого 2019 року № 9691/6/99-99-1 1-05-02-85 можливо зробити висновок, що ні документальна, ні камеральна перевірки позивача щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності не проводились, відповідно жоден акт перевірки не складався, рішення не приймалося, відсутні розрахунки штрафних санкцій та пені.

Крім того, жоден акт перевірки та/або інші рішення, на підставі яких позивачу донараховано недоїмку, штрафи, пеню на загальну суму6486 грн. 73 коп. зі сплати єдиного внеску, які відображено в інтегрованій картці платника в розрізі операцій електронного кабінету відповідно не вручався і не надсилався в порядку, встановленому нормами ПК України.

Із відповіді ГУ ДФС у Київській області від 24 січня 2019 р. на інформаційний запит позивача від 15 січня 2019 р. можна зробити лише припущення, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 3 січня 2019 року № Ю-2089-23 на суму 6486 грн. 73 коп. (недоїмка 1897 грн. 50 коп., штраф 113 грн. 21 коп., пеня 4476 грн. 02 коп.) була безпідставно сформована через те, що позивач в період з 21 вересня 2015 року по 27 лютого 2017 року помилково сплачувало ЄСВ на рахунок № 37195201011006, відкритий Броварською ОДПІ ГУ ДФС у Київській обл., код 39463945 в ГУ ДКСУ у Київській обл. МФО 821018, замість рахунку № НОМЕР_1 , відкритий Броварською ОДПІ, код 39463945 в ГУ ДКСУ у Київській обл. МФО 821018.

Судом встановлено, що сплата ЄСВ здійснювалася вчасно, а спрямування коштів на неправильний рахунок не є підставою для застосування санкцій. До того ж, згодом ця помилка була самостійно виявлена позивачем та вжито заходів щодо спрямування коштів за належністю.

Так, 9 березня 2017 року позивачем було подано до Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області заяву № 1 про перерахування помилково сплаченого ЄСВ з рахунку № 3719520101 1006, відкритого Броварська ОДПІ ГУ ДФС у Київській обл., код 39463945 в ГУ ДКСУ у Київській обл. МФО 821018, на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий Броварською ОДПІ, код 39463945 в ГУ ДКСУ у Київській обл. МФО 821018.

Вимогами ч. 2 статті 6 Закону №2464-VI визначено, що платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку (частина 7 статті 9 Закону №2464-VI).

Відповідно до вимог частини 8 статті 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 статті 9 Закону №2464-VI).

Бюджетним кодексом України від 8 липня 2010 року № 2456-VI визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.

Статтею 45 Бюджетного кодексу України визначено, що податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном). Податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з Положенням про рух коштів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 12 лютого 2016 року №54 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 березня 2016 року за №330/28460) (далі - Положення), у відповідності до пункту 1 розділу II якого (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) ДФС та її територіальні органи відкривають в органах Казначейства небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 «Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування» (далі - рахунок 3719) для зарахування та розподілу страхових коштів.

Пунктом 4.7 Положення визначено, що Довідник адміністративно-територіальних одиниць України (додаток 8) в електронному вигляді надається Казначейством України Міндоходів. У разі виникнення змін у довіднику адміністративно-територіальних одиниць України Казначейство України протягом двох тижнів надає Міндоходів оновлений файл довідника адміністративно-територіальних одиниць України.

Міндоходів надає Казначейству України інформацію про перелік органів Міндоходів (код, найменування, розташування (адреса), код за ЄДРПОУ) та в яких органах Казначейства вони будуть обслуговуватись.

Уразі виникнення змін у складі та/або розташуванні територіальних органів Міндоходів протягом трьох робочих днів з дня виникнення зазначених змін Міндоходів надає відповідну інформацію Казначейству України.

Водночас, відповідно до частини 6 статті 9 Закону №2464-У1 для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходівізборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.

За змістом пунктів 1-3 розділу III Положення страхові кошти, що сплачуються страхувальниками, зараховуються на рахунки 3719, відкриті на ім`я територіальних органів ДФС в управліннях (відділеннях) Казначейства й на кінець операційного дня перераховуються Головними управліннями Казначейства на відповідні рахунки 3719 головних управлінь ДФС з подальшим перерахуванням на відповідні рахунки 3719, відкриті на ім`я ДФС в Казначействі.

Страхові кошти, акумульовані на рахунках 3719 ДФС, об 11 год. 00 хв. наступного операційного дня розподіляються автоматично за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування відповідно до визначених Законом пропорцій (у відсотках) та перераховуються за призначенням - на рахунки, відкриті в Казначействі за балансовим рахунком 3717 «Рахунки державних позабюджетних фондів» на ім`я фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування.

Як визначено пунктом 1 частини 10 статті 9 Закону №2464-УІ днем сплати єдиного внеску вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Крім цього пунктом 22.4 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 5 квітня 2001 року №2346-111 визначено, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена судом касаційної інстанції, зокрема, в постановах Верховного Суду від 10 квітня 2020 року в адміністративній справі №821/844/17, від 7 лютого 2019 року в адміністративній справі № 820/3561/16, від 14 серпня 2018 року в справі №821/1897/17.

Перевіряючи доводи та аргументи, наведені сторонами, суд бере до уваги, що позивач своєчасно та в повному обсязі виконав покладене на нього зобов`язання зі сплати ЄСВ, допустивши при цьому помилку при визначенні розрахункового рахунку, на який ним сплачувався єдиний внесок, що призвело лише до тимчасового не відображення відповідної суми в його інтегрованій картці платника податку.

Таким чином, помилкова сплата єдиного внеску на інший рахунок податкового органу не є правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми податку у визначений законодавством строк.

Отже, з урахуванням наведеного та беручи до уваги вказані вище рішення судів вимога про сплату боргу (недоїмки) від 3 січня 2019 року № Ю-2089-23 є такою, що протиправно сформована та відкликана Головним управлінням ДФС у Київській області.

Податкова вимога вважається відкликаною, якщо контролюючий орган змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) (пп. 60.1.3. п. 60.1. ст. 60 ПК України, абз. 2 п. 6 розділу VI Інструкція №469). Вимога вважається відкликаною з дня прийняття органом доходів і зборів рішення про зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки) (абзац 2 пункт 6 розділу VI Інструкції №469).

Відповідно до вимог пункту 56.21. статті 56 ПК України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

В подальшому, 30 квітня 2019 року представником позивача було отримано наступну вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 2 квітня 2019 року № Ю-2089-23, яка видано Головним управлінням ДФС у Київській області, яка містить зменшену суму 6315 грн. 43 коп.

У зв`язку з отриманням вимоги від 2 квітня 2019 року № Ю-2089-23, 14 травня 2019року позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги та вимог про сплату боргу (недоїмки) - адміністративна справа № 320/2459/19.

Цього ж дня 14 травня 2019 року позивач повідомив ГУ ДФС у Київській області про подання до Київського окружного адміністративного суду позовної заяви про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16 жовтня 2018р. № 0077225205, від 31 серпня 2018 р. № 0046455201, від 11 січня 2019 р. № 0004835205, від 22 листопада 2018 р. № 0110725205, від 28 листопада 2017 року № 0078521218 та № 0078531218; податкової вимоги від 17 січня 2019 р. № 1237-52 та вимог про сплату боргу (недоїмки) від3 січня 2019 року № Ю-2089-23 і від 2 квітня 2019 року № Ю-2089-23.

Згідно з вимогами абзацу 2 частини 13 статті 25 Закону №2464-Vl встановлено, що у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до податкового органу або позову до суду.

Оскарження рішення податкового органу про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення податковим органом вищого рівня, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов`язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки (абзац 3 частина 14 ст. 25 Закону №2464-VI).

Отже, оскарження вимоги про сплату недоїмки зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом доходів і зборів вищого рівня або судом рішення у справі.

22 липня 2019року представником позивача отримано чергову протиправно сформовану Головним управлінням ДФС у Київській області вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 2 липня 2019 року № Ю-2089-23 у сумі 5644 грн. 63 коп. (недоїмка 4171 грн. 43 коп., штраф 1075 грн. 73 коп., пеня 397 грн. 47 коп.).

1 серпня 2019р. позивачем відправлено до ДФС України засобами поштового зв`язку Скаргу на вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 2 липня 2019 року № Ю-2089-23 у сумі 5644 грн. 63 коп. (недоїмка 4171 грн. 43 коп., штраф 1075 грн. 73 коп., пеня 397 грн. 47 коп.) та повідомлено ГУ ДФС у Київській області про те, що 1 серпня 2019 року позивачем подано Скаргу на вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 2 липня 2019 року № Ю-2089-23 у сумі 5644 грн. 63 коп. (недоїмка 4171 грн. 43 коп., штраф 1075 грн. 73коп., пеня 397 грн. 47 коп.).

Скарга позивача від 1 серпня 2019 р. на вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 2 липня 2019 року № Ю-2089-23 у сумі 5644 грн. 63 коп. (недоїмка 4171 грн. 43 коп., штраф 1075 грн. 73 коп., пеня 397 грн. 47 коп.) отримана ДФС України 2 серпня 2019 року згідно даних ПАТ «Укрпошта».

Згідно з абз. 7 ч. 4 ст. 25 Закону №2464-Vl орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.

Проте, судом встановлено, що протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, ДПС України не прийняла вмотивоване рішення та не надіслала його позивачу. Отже, відповідно до абз. 7 ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VI скарга позивача від 1 серпня 2019 р. на вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 2 липня 2019 року № Ю-2089-23 у сумі 5644 грн. 63 коп. (недоїмка 4171 грн. 43 коп., штраф 1075 грн. 73 коп., пеня 397 грн. 47 коп.) є повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску позивача.

Відповідно до вимог пп. 60.1.2. п. 60.1. ст. 60 ПК України, абз. 2 п. 6 розділу VI Інструкції №469, податкова вимога вважається відкликаною, якщо контролюючий орган скасовує раніше прийняту податкову вимогу.

Податкова вимога вважається відкликаною з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування податкової вимоги (п. 60.3. ст. 60 ПК України, абз. 2 п. 6 розділу VI Інструкції №469).

Згідно з вимогами пункту 56.21. статті 56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Отже, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 2 липня 2019 року № Ю-2089-23 у сумі5644 грн. 63 коп., (недоїмка 4171 грн. 43 коп., штраф 1075 грн. 73 коп.. пеня 397 грн. 47 коп.) є відкликаною.

Крім того, остання вимога, яка надходила ТОВ "КОМПАНІЯ "ЛІГА-ГРУПП" - вимога про сплату боргу (недоїмки) від 3 вересня 2019 року № Ю-2089-23 на суму 8109 грн. 63 коп. (недоїмка 8109 грн. 63 коп.), яка рішенням Державної податкової служби України від 19 листопада 2019 р. № 10011/6/99-00-08-06-01була скасована в повному обсязі та відкликана.

За наведених обставин рішення відповідача від 16 березня 2020 р. № 0033495205 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску щодо застосування до позивача штрафу у розмірі 1455 грн. 33 коп. за період з 22 жовтня 2019 р. до 27 лютого 2020 р. та нарахування пені у розмірі 138 грн. 97 коп., в сумі 1594 грн. 30 коп., є протиправним і підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про скасування податкової вимоги від 14 листопада 2019 р. № 129873-52 на суму 3386 грн. 08 коп., суд зазначає наступне.

10 січня 2020року позивач отримав п`яту податкову вимогу від 14 листопада 2019 року № 129873-52, в якій зазначено, що станом на 13 листопада 2019 року сума податкового боргу платника податків з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) становить3386 грн. 80 коп.

Судом встановлено, що 20 січня 2020року ця податкова вимога була оскаржена в адміністративному порядку. Рішенням ДПС України від 17 березня 2020 р. в задоволенні скарги в частині скасування податкової вимоги від 14 листопада 2019 року № 129873-52 як протиправно сформованої відмовлено.

У позовній заяві позивач зазначає, що оскаржувана податкова вимога є протиправно сформованою через незаконне втручання працівників Броварського управління ГУ ДФС у Київській області за підтримки працівників ГУ ДФС у Київській області в електронну базу адміністрування податків і спотворення реальних сум і дат сплати платником податків податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), виходячи з наступного:

9 січня 2019року позивачем отримало першу податкову вимогу від 13 грудня 2018 р. № 153330-52, в якій зазначалося, що станом на 12 грудня 2018 року сума податкового боргу платника податків з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) становить 1944 грн. 02 коп..

1 лютого 2019року ДФС України своїм рішенням № 5357/6/99-99-11-06-01-25 повідомила, що податковий борг з ПДВ у сумі 1931 грн. 62 коп. виник у позивача 30 жовтня 2018 р. у результаті несплати платником податків у граничний термін грошових зобов`язань, визначених податковим повідомленням-рішенням від 31 серпня 2018 р. № 0046455201 та що у подальшому податковий борг з ПДВ погашено у повному обсязі 27 грудня 2018 р. за рахунок надходження коштів з СЕА ПДВ відповідно до вимог н. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України.

Отже, податкова вимога ГУ ДФС у Київській області від 13 грудня 2018 р. № 153330-52 вважається відкликаною згідно з положеннями ст. 60 Податкового кодексу України.

Разом з тим, 1 квітня 2019 р. позивач отримало другу податкову вимогу від 17 січня 2019 р. № 1237-52, в якій зазначено, що станом на 16 січня 2019 року сума податкового боргу платника податків з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) також становить 1944 грн. 02 коп., що суперечить обставинам і фактам, викладеним в рішенні ДФС України № 5357/6/99-99-11-06-01-25 від 1 лютого 2019 року.

Згідно з витягом з Реєстру транзакції ДКСУ (https://cabinet.sfs.gov.ua/seavat/vattr) у позивача відсутній податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) як станом на 17 січня 2019 р. так і станом на 6 травня 2019 р. Станом на 17 січня 2019 р. залишок на рахунку позивача з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) становить 3334 грн. 24 коп., а станом на6 травня 2019 року 2683 грн. 24 коп.

Відтак, податкові вимоги від 17.01.2019 № 1237-52 та від 06.05.2019 № 64134-52 є протиправно сформованими.

Крім того, 14 травня 2019 року позивачем подано до Київського окружного адміністративного суду позовну заяву про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16 жовтня 2018р. № 0077225205, від 31 серпня 2018 р. № 0046455201, від 11 січня 2019 р. № 0004835205, від 22 листопада 2018 р. № 0110725205, від 28 листопада 2017 року № 0078521218 та № 0078531218; податкової вимоги від 17 січня 2019 р. № 1237-52 та вимог про сплату боргу (недоїмки) від 3 січня 2019 року № Ю-2089-23 і від 2 квітня 2019 року № Ю-2089- 23 (адміністративна справа № 320/2459/19).

Цього ж дня позивач повідомив ГУ ДФС у Київській області про подання до суду позовної заяви про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16 жовтня 2018р. №0077225205, від 31 серпня 2018 р. № 0046455201, від 11 січня 2019 р.№ 0004835205, від 22 листопада 2018 р. № 0110725205, від 28 листопада 2017 року № 0078521218 та № 0078531218; податкової вимоги від 17 січня 2019 р. № 1237-52 та вимог про сплату боргу (недоїмки) від 3 січня 2019 року № Ю-2089-23 і від 2 квітня 2019 року № Ю-2089-23.

Вказане повідомлення отримано ГУ ДФС у Київській області 17 травня 2019 року.

31 травня 2019 року позивачем отримано третю податкову вимогу від 6 травня 2019 р. № 64134-52, в якій зазначено, що станом на 5 травня 2019 року сума податкового боргу платника податків з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) становить 1948 грн. 02 коп..

13 червня 2019року позивачем подано скаргу на податкову вимогу від 6 травня 2019 р. № 64134-52 та повідомлено ГУ ДФС у Київській області про подання Скарги на податкову вимогу від 6 травня 2019 р. № 64134-52.Скарга позивача від 13 червня 2019 р. отримана ДФС України14 червня 2019року, але мотивоване рішення за цією скаргою ДФС України не прийнято та не надіслано позивачу.

Суд бере до уваги, що контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку (пункт 56.8. ст. 56 Податкового кодексу України).

Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті56.8цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту (п. 56.9. ст. 56 Податкового кодексу України).

Тому суд зазначає, що податкова вимога від 6 травня 2019 р. № 64134-52 є повністю задоволеною на користь платника податків.

22 листопада 2019року позивачем отримано четверту податкову вимогу від 4 жовтня 2019 року № 121759-52.

2 грудня 2019року позивачу було подано скаргу на податкове повідомлення-рішення від 29 жовтня 2019 р. № 0116265204 та податкову вимогу від 4 жовтня 2019 року № 121759-52.

13 грудня 2019року ДПС України розглянула скаргу позивача від 2 грудня 2019 року та повідомила, що станом на 13 грудня 2019 року податковий борг з ПДВ у сумі2 503 грн. 88 коп. погашено за рахунок надходження коштів з СЕА ПДВ 24 жовтня 2019 р. у сумі2 683 грн. 24 коп. Оскільки податковий борг, який зазначений в податковій вимозі відповідача від 4 жовтня 2019 р. № 121759-52, відсутній, така податкова вимога відповідно до п.п.60.1.1 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України вважається відкликаною - рішення ДПС України від 13 грудня 2019 року № 12983/6/99-00-10-05-15.

Згідно з витягом з Реєстру транзакції ДКСУ (https://cabinet.tax.gov.ua/seavat/vattr) у позивача відсутній податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) станом на 13 листопада 2019 р.

Станом на 13 листопада 2019 року позивач має переплату у розмірі 2 683 грн. 24 коп.

Електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунку в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) в ЄРПН, а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку.

Відповідно до вимог п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст. 95 ПК України або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та ЄСВ.

Згідно з вимогами п. 131.2 ст. 131 ПК України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному п. 131.2 ст. 131 ПК України.

Згідно з відповідями на запити № 276893 від 27 листопада 2019 р. та № 296939 від29 листопада 2019 р. щодо отримання реквізитів електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку, залишок становив 2683 грн. 24 коп.

Крім того, станом на 27 грудня 2019 р. 19 січня 2020 р. залишок коштів на електронному рахунку позивача у системі електронного адміністрування ПДВ становить 7 396 грн. 04 коп., що підтверджується Витягом про реквізити електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку № НОМЕР_2 на запит від 27 грудня 2019 р. № 277072 та № 197141 на запит від 19 січня 2020 р. № 197141).

Отже, податкова вимога від 14 листопада 2019 року № 129873-52 є необґрунтованою та незаконною, а тому підлягає скасуванню.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ураховуючи викладене, суд визнає, що відповідачем протиправно було винесено рішення від 16 березня 2020 р. № 0033495205 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та податкову вимогу від 14 листопада 2019 р. № 129873-52, отже порушено права позивача та не дотримано вимог, передбачених частиною другою статті 2 КАС України.

Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.

Наведене свідчить, що податкове-повідомлення рішення та податкова вимога є протиправними і підлягають скасуванню. Право позивача порушено. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо клопотання позивача про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до платіжного доручення від 4 травня 2020 р. № 1514291809 на суму 2102 грн. 00 коп. та платіжного доручення від 16 вересня 2020 р. № 1514291931 на суму 2102 грн. 00 коп. позивачем сплачено судовий збір на суму 4204 грн. 00 коп.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 4204 грн. 00 коп. підлягають стягненню на його за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Головного управління ДПС у Київській області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 16 березня 2020 р. № 0033495205 у розмірі 1594 грн. 30 коп..

Скасувати податкову вимогу Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 14 листопада 2019 р. № 129873-52 на суму 3386 грн. 08 коп.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ - 43141377) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ліга-Групп (код ЄДРПОУ - 39739326) судовий збір у розмірі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Ліга-Групп, адреса: вул. Шолом-Алейхема, буд. 93, корпус 1, офіс 0, м. Бровари, Київська область, 07401, код ЄДРПОУ - 39739326.

Відповідач Головне управління Державної податкової служби України, адреса: вул. Народного Ополчення, 5а, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ - 43141377.

Суддя Журавель В.О.