Рішення

від 28.08.2022 по справі 380/15506/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/15506/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2022 року місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді Мричко Н.І.,

за участі секретаря судового засідання Максимович А.Я.,

представника позивача Федоровича Т.О.,

представника третьої особи Мельника А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом комунального некомерційного підприємства «Львівське територіальне медичне об`єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» до Державної аудиторської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіскотломонтаж-Львів» про визнання протиправним і скасування висновку,-

встановив:

комунальне некомерційне підприємство «Міська дитяча клінічна лікарня м.Львова» (код ЄДРПОУ 22331468, місцезнаходження: 79059, м. Львів, вул. П. Орлика, 4) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної аудиторської служби України код ЄДРПОУ 40165856, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. П. Сагайдачного, 4 (далі відповідач; Держаудитслужба), в якій просить:

- визнати протиправним і скасувати висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-07-07-002974-a, проведеної між комунальним некомерційним підприємством «Міська дитяча клінічна лікарня м.Львова» та товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіскотломонтаж-Львів».

Ухвалою від 16.09.2021 суддя залишила позовну заяву без руху.

Ухвалою від 20.10.2021 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі за правилами загального позовного провадження, а також залучила до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіскотломонтаж-Львів» (далі третя особа; ТзОВ «Сервіскотломонтаж-Львів»).

Ухвалою від 10.01.2022 суд допустив заміну первісного позивача у справі комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча клінічна лікарня м.Львова» його правонаступником комунальним некомерційним підприємством «Львівське територіальне медичне об`єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» код ЄДРПОУ 44496574, місцезнаходження: 79059, м. Львів, вул.Миколайчука І., буд. 9 (далі позивач).

Ухвалою від 23.05.2022 суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі.

Ухвалою від 23.05.2022 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою від 17.06.2022 суд клопотання представника відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції повернув без розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не вказав, які саме ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель виявлені та в якій саме інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель. Позивач в межах запитуваної відповідачем інформації надав вичерпну та обґрунтовану відповідь. Виконання договору від 19.07.2021 №631-к не входить до предмета моніторингу відповідно до закупівлі, а тому відповідач протиправно зобов`язує позивача розірвати такий договір. Позивач звертає увагу на те, що ні положення договору від 19.07.2021 №631-к, ні норми чинного законодавства не передбачають розірвання договору на вимогу Держаудитслужби, а тому висновок відповідача щодо зобов`язання позивача здійснити заходи щодо розірвання договору є незаконним та підлягає скасуванню.

18.11.2021 представник третьої особи подав до суду пояснення, в яких зазначив, що висновок відповідача про ненадання позивачем документів, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі є безпідставним. Прийняття позивачем рішення про застосування переговорної процедури закупівлі повністю відповідає вимогам Закону України «Про публічні закупівлі». Усунення встановлених відповідачем порушень у запропонований в оскарженому висновку спосіб, а саме шляхом розірвання договору призведе до порушення прав та інтересів позивача та третьої особи та матиме для них негативні наслідки, що є непропорційним у співвідношення з виявленими недоліками.

07.12.2021 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що позивач як замовник закупівлі без належного обґрунтування застосував переговорну процедуру закупівлі. Окрім цього, позивач до своїх пояснень не долучив жодних документів. Визначений в оскарженому висновку спосіб виявленого порушення є чітким та зрозумілим, а також відповідає вимогам чинного законодавства.

09.05.2022 представник відповідача подав до суду додаткові пояснення, в яких зазначив, що протоколи, на які посилається позивач не надані ні в ході проведення моніторингу, ні в ході судового розгляду, що свідчить про недостатність підстав для проведення переговорної процедури. Оскаржений висновок не є перешкодою для виконання договору і не порушує права позивача. З позову не випливає, які саме права порушили дії працівників Держаудитслужби. До того ж, договір про закупівлю від 19.07.2021 виконаний, що спростовує аргументи позивача, що оскаржений висновок порушує його права.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Просив суд позов задовольнити повністю.

У судове засідання відповідач явку представника не забезпечив, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Клопотань про розгляд справи до суду не надходило.

У судовому засіданні представник третьої особи позовні вимоги підтримав. Просив суд позов задовольнити повністю.

Заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

За результатами публічних закупівель № UA-2019-05-29-002431-с позивач (замовник) уклав з ТзОВ «Сервіскотломонтаж-Львів» договір від 15.07.2019 №470-к на виконання робіт по об`єкту: «Реконструкція приміщень ізоляційно-діагностичного корпусу комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча клінічна лікарня м. Львова» на вул. П. Орлика, 4» на загальну суму 66919839,00 грн.

07.07.2021 позивачем оголошено публічні закупівлі в системі «ProZorro» за номером UA-2021-07-07-002974-а Додаткові роботи по об`єкту «Реконструкція приміщень ізоляційно-діагностичного корпусу комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча клінічна лікарня м. Львова» на вул. П. Орлика, 4» Коригування», з очікуваною вартістю 3053142,00 грн з ПДВ.

За результатами проведення переговорної процедури позивач уклав з ТзОВ «Сервіскотломонтаж-Львів» договір від 19.07.2021 №631-к на виконання робіт по об`єкту: «Реконструкція приміщень ізоляційно-діагностичного корпусу комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча клінічна лікарня м. Львова» на вул. П. Орлика, 4» Коригування» на загальну суму 3053142,00 грн.

30.07.2021 Держаудитслужба прийняла наказ «Про початок моніторингу процедур закупівель» № 258, згідно з пунктом першим якого наказано розпочати моніторинг процедур закупівель відповідно до переліку, що додається (включено моніторинг процедури закупівлі за № UA-2021-07-07-002974-а).

За результатами проведеного моніторингу процедури закупівлі відповідач склав висновок від 20.08.2021 №822 (далі оскаржений висновок), в якому зафіксував порушення позивачем законодавства у сфері публічних закупівель, а саме:

- за результатами аналізу питання наявності підстав щодо застосування переговорної процедури закупівлі встановлено порушення вимог пункту 5 частини другої статті 40 Закону України №922;

- за результатами аналізу питання своєчасності надання інформації та документів у випадку, передбаченому Законом України №922, встановлено порушення вимог частини п`ятої статті 8 Закону України №922.

З огляду на виявлені порушення, відповідач зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення порушень шляхом розірвання договору з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Вважаючи вказаний висновок протиправним, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII (далі Закон України №2939-XII).

Відповідно до статті 1 Закону України № 2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Статтею 5 Закону України № 2939-XII визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначає Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі Закон України № 922-VIII, у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до понятійного апарату вказаного Закону:

-договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару;

-електронна система закупівель - інформаційно-телекомунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», що забезпечує проведення закупівель, створення, розміщення, оприлюднення, обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами;

-замовники - суб`єкти, визначені згідно із статтею 2 вказаного Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до зазначеного Закону;

-моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель;

-переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі;

-предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку;

-публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом;

-тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель;

-тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Правове регулювання переговорної процедури закупівлі здійснене у розділі VII Закону України № 922-VIII.

Про винятковий характер переговорної процедури закупівлі зазначено у статті 40 Закону України № 922-VIII, згідно з частиною першою якої переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.

Порядок здійснення моніторингу публічних закупівель визначено у статті 7-1 Закону № 922-VIII.

Частиною першою статті 7-1 Закону України № 922-VIII передбачено, що моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі органи державного фінансового контролю).

За змістом частини другої статті 7-1 Закону України № 922-VIII рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків;

2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 вказаного Закону.

Рішення про початок моніторингу закупівлі оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі. Рішення про початок моніторингу закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених вказаним Законом (частина третя статті 7-1 Закону України № 922-VIII).

Частиною четвертою статті 7-1 Закону України № 922-VIII передбачено, що строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.

Відповідно до частини шостої статті 7-1 Закону України № 922-VIII за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Частиною сьомої статті 7-1 Закону України № 922-VIII визначено, що у висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження;

2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.

Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Форму висновку про результати моніторингу закупівлі визначено Порядком заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі», затвердженим наказом Державної аудиторської служби України від 23.04.2018 № 86 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2018 за № 654/32106 (далі Порядок № 86, у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

У розділі ІІІ Порядок заповнення констатуючої частини форми висновку Порядку № 86 вказано, що у пункті 1 зазначаються:

1) дата закінчення моніторингу закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»;

2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу закупівлі;

3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, із зазначенням: структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. При зазначенні структурної одиниці закону зазначається тільки її заголовок (крім законів про внесення змін); найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).

У пункті 2 робиться висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.

У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Як встановив суд, за результатами проведеного моніторингу процедури закупівлі за №UA-2021-07-07-002974-а відповідач склав оскаржений висновок, у констатуючій частині якого зазначено, що позивач на запит Держаудитслужби від 04.08.2021 про надання обґрунтованих пояснень та документів щодо застосування переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 5 частини другої статті 40 Закону України № 922-VIII надав свої пояснення про необхідність процедури закупівлі. Проте документів, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі, на які посилається замовник у повідомленні про намір укласти договір та у своїх поясненнях на запит Держаудитслужби не надано чим порушено вимоги частини п`ятої статті 8 Закону України № 922-VIII. Заважаючи на викладене, замовник під час здійснення моніторингу процедури закупівлі документально не підтвердив наявності умов застосування переговорної процедури закупівлі, чим недотримався вимог пункту 5 частини другої статті 40 Закону України № 922-VIII.

Надаючи оцінку встановленим відповідачем в оскарженому висновку порушенням позивачем вимог пункту 5 частини другої статті 40 Закону України № 922-VIII та частини п`ятої статті 8 Закону України № 922-VIII, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 40 Закону України № 922-VIII переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера.

Суд встановив, що позивач (замовник) застосував переговорну процедуру закупівлі, у зв`язку із виникненням після укладення договору від 15.07.2019 №470-к на виконання робіт по об`єкту: «Реконструкція приміщень ізоляційно-діагностичного корпусу комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча клінічна лікарня м. Львова» на вул. П. Орлика, 4» (на загальну суму 66919839,00 грн) необхідності у закупівлі додаткових аналогічних робіт у того самого учасника ТзОВ «Сервіскотломонтаж-Львів», а також зважаючи на те, що загальна вартість додаткових послуг (3053142,00 грн) не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю.

Варто додати, що закупівля додаткових аналогічних робіт у ТзОВ «Сервіскотломонтаж-Львів» здійснена, у відповідності до пункту 5 частини другої статті 40 Закону України № 922-VIII, протягом трьох років після укладення договору від 15.07.2019 №470-к.

Згідно з частиною п`ятою статті 8 Закону України № 922-VIII протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

Суд встановив, що 04.08.2021 відповідач в ЦБД «ProZorro» опублікував запит про надання пояснень наступного змісту: «У межах проведення моніторингу процедури публічної закупівлі додаткових робіт по об`єкту «Реконструкція приміщень ізоляційно-діагностичного корпусу комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча клінічна лікарня м. Львова» на вул. П. Орлика, 4». Коригування (інформацію опубліковано в електронній системі закупівель за номером ID: (UA-2021-07-07-002974-a) та відповідно до пунктів 6 та 11 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», частини п`ятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», підпунктів 2 та 9 пункту 6 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, постала потреба в отриманні пояснень (інформації та документів):

1. Яким чином та на підставі яких документів вами здійснено обґрунтування розміру бюджетного призначення, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначено його очікувану вартість? Також надати посилання на сторінку власного веб-сайту (або офіційного веб-сайту головного розпорядника бюджетних коштів) на якому розміщено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі відповідно до вимог пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року № 710 «Про ефективне використання державних коштів» (зі змінами).

2. Яким чином та на підставі яких документів вами обґрунтовано обрання переговорної процедури закупівлі відповідно до пункту 5 частини другої статті 40 Закону?

3. За яким номером ID в електронній системі закупівель опубліковано інформацію про проведення процедури закупівлі за основним договором від 24 15 липня 2019 № 470-к, укладеним між КНП «Міська дитяча клінічна лікарня м. Львова» та ТОВ «Сервіскотломонтаж»?

Пояснення, інформацію та документи необхідно надати через електронну систему закупівель протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення цього запиту.»

У відповідь на такий запит позивач в ЦБД «ProZorro» надав відповідь наступного змісту: « 1. Щодо першого питання: Очікувана вартість робіт та об`єми робіт, що підлягаюгь виконанню, визначено генпроєктувальником. Інформація була отримана у письмовій формі, лист №47/1 від 05.07.2021р, додається. Предмет закупівлі та очікувана вартість робіт визначена з урахуванням вимог Наказу МЕРТУ №708 від 15.04.2020. Відповідно до вимог пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року № 710 «Про ефективне використання державних коштів» (зі змінами): оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб`єкта управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб`єктом господарювання державного сектору економіки) передбачене для головних розпорядників бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня) та суб`єктів господарювання державного сектору економіки. Згідно з реєстром розпорядників та одержувачів бюджетних коштів (https://www.treasury.gov.ua/ua/unifie-register-search) Комунальне некомерційне підприємство «Міська дитяча клінічна лікарня м. Львова» є одержувачем державних коштів. Відтак положення, що передбачене п. 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року № 710 «Про ефективне використання державних коштів» (зі змінами) не поширюється на КНП «Міська дитяча клінічна лікарня м. Львова».

Щодо другого питання: Обґрунтування обрання переговорної процедури відповідно до пункту 5 частини другої статті 40 Закону надане замовником в електронній системі закупівель з посиланням на всі підтверджуючі документи та інформацію, в тому числі протоколи робочих груп, що підтверджують правомірність обраної підстави проведення переговорної процедури за предметом Додаткові роботи по об`єкту «Реконструкція приміщень ізоляційно-діагностичного корпусу комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча клінічна лікарня м.Львова» на вул. П. Орлика, 4» Коригування (45454000-4 Реконструкція).

Щодо третього питання: № оголошення закупівлі в електронній системі закупівель за результатами якої укладено основний договір № 470-к від 15.07.2019 р.: UA-2019-05-29-002431-е».

З наведеного видно, що позивач частково виконав вимоги запиту відповідача від 04.08.2021, оскільки не надав документів про обґрунтування обрання переговорної процедури закупівлі. Натомість, суд вважає, що саме лише неподання таких документів, зважаючи на наявність підстав та дотримання умов для застосування переговорної процедури закупівлі, не може спричиняти наслідок у вигляді розірвання договору, позаяк це суперечитиме критерію пропорційності дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав позивача та третьої особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (оскаржений висновок).

Надаючи оцінку аргументам позивача про безпідставність та незаконність вимоги відповідача розірвати договір від 19.07.2021 №631-к, суд зазначає таке.

Як встановив суд, відповідач зробивши висновок про наявність порушення законодавства у сфері закупівель, зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення порушень шляхом розірвання договору з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

При оцінці аргументів сторін у цій частині, суд виходить з принципу пропорційності, як одного з елементів верховенства права, та враховує співмірність між виявленим порушенням та засобами його усунення, визначеними відповідачем.

Усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків в оформленні тендерної документації у запропонований в оскарженому висновку спосіб, а саме шляхом розірвання договору, призведе до порушення прав та інтересів третьої особи ТзОВ «Сервіскотломонтаж-Львів» та матиме негативні наслідки для репутації позивача, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 21.01.2021 у справі №120/1297/20-а.

Згідно з частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд при розгляді справи враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Враховуючи наведене, суд вважає, що висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-07-07-002974-a, проведеної між комунальним некомерційним підприємством «Міська дитяча клінічна лікарня м.Львова» та товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіскотломонтаж-Львів» не відповідає критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 КАС України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України на користь позивача необхідно стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 2270,00 грн, сплачений згідно з платіжним дорученням від 07.09.2021 № 554.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-07-07-002974-a, проведеної між комунальним некомерційним підприємством «Міська дитяча клінічна лікарня м.Львова» та товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіскотломонтаж-Львів».

Стягнути з Державної аудиторської служби України (код ЄДРПОУ 40165856, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 4) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь комунального некомерційного підприємства «Львівське територіальне медичне об`єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» (код ЄДРПОУ 44496574, місцезнаходження: 79059, м. Львів, вул.Миколайчука І., буд. 9) судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 07 вересня 2022 року.

Суддя Мричко Н.І.