Рішення

від 04.09.2022 по справі 287/2169/21

ОЛЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 287/2169/21

2/287/303/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2022 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області у складі:

головуючої- судді Кононихіної Н.Ю.,

за участю секретаря Корнєйчук О.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новобілокоровицької загальноосвітньої школи №3 в особі директора Балаха Федора Васильовича про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та стягнення середнього заробітку за період відсторонення,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду з позовом до Новобілокоровицької загальноосвітньої школи №3 в особі директора Балаха Федора Васильовича про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та стягнення середнього заробітку за період відсторонення, зазначивши, що 08.11.2021 року вона отримала для ознайомлення наказ №83-к/т від 08.11.2021 року про відсторонення її від роботи без збереження заробітної плати з 08.11.2021 року на строк до закінчення дії карантину, встановлено КМ України, за ненадання підтвердження у вигляді сертифікату про вакцинацію від COVID-19. Вказане відсторонення здійснено з посиланням наст.46 КЗпП, частину 2ст. 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" від 06.04.2000 року, п.41-бПостанови КМУ №1236 від 09.12.2020 рокутанаказу МОЗ "Про затвердження переліку професій, виробництв, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням" від 04.10.2021 року № 2153. З вказаним наказом вона ознайомилась під підпис, із зазначенням того, що позивачка не погоджується з його вимогами. Вважає наказ про відсторонення її від роботи незаконним, таким, що порушує її право на працю і супутні соціальні права, гарантованіКонституцією України. Відсутність у неї щеплення не може бути підставою відсторонення від роботи і позбавлення заробітної плати.

Позивачка просить визнати протиправним та скасувати наказ відповідача про відсторонення її від роботи, відновити становище, яке існувало до порушення і допустити її до роботи, стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за весь період відсторонення від роботи.

Ухвалою від 24.05.2022 позов прийнято до розгляду та відкрито провадження, визначено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, в обґрунтування зазначила, що не хотіла вакцинуватися експериментальною вакциною.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, так як вважає наказ про відсторонення позивачки законним.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні докази у справі, з`ясувавши обставини, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних мотивів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала завгоспом Новобілокоровицької загальноосвітньою школи І-ІІІ ступенів №3.

05.11.2021 року під №70 директором Новобілокоровицької загальноосвітньою школи І-ІІІ ступенів №3 було винесено письмове повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 на ім`я завгоспа вищевказаної школи ОСОБА_3 . Дане повідомлення має наступний зміст: «Даним листом повідомляю, що на підставі ст. 46, ч. 1 ст. 94 Кодексу законів про працю України, ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», ч. 2 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», п. 41-6 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами), наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021 № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням», у разі відмови та/або ухиленням від обов`язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 Ви будетевідсторонені відроботи беззбереження заробітноїплати із збереженням робочого місця на строк з 08.11.2021 до початку отримання повного курсу вакцинації від COVID-19».

Із даним повідомленням ОСОБА_1 була ознайомлена, про що свідчить її власноручний підпис.

08.11.2021 року під №83-к/т директором Новобілокоровицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3" Ф.В.Балах було винесено наказ «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 ". Наказ винесений на підставістатті 46, ч.1 ст.94 КЗпП України, ч.2ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 року № 1645-ІІІ,наказу МОЗ «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» від 04.10.2021 року №2153, пунктом 41-6Постанови КМУ від 09.12.2020 року № 1236.

З даного наказу вбачається, що ОСОБА_1 відсторонена від роботи з 08.11.2021 року у зв`язку із ухиленням від обов`язкового профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, але не більше ніж до закінчення дії карантину, встановленого Кабінетом міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2; припинено виплату заробітної плати ОСОБА_1 на період відсторонення.

З наказом ОСОБА_1 була ознайомлена під підпис 08.11.2021 року, з яким не погодилась, що підтверджується матеріалами справи.

Наказом директора Новобілокоровицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3" Ф.В.Балаха №09-к/т від 28.02.2022 року «Про зупинення дії наказу по школі від 08.11.2021 року №83 к/т до завершення воєнного стану в Україні» зупинено дію наказу по школі №83 к/т від 08.11.2021 року «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 », позивачка зобов`язана приступити до виконання своїх посадових обов`язків з 01.03.2022 року.

Згідно наказу директора Новобілокоровицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3" Ф.В.Балаха №3-К від 07.03.2022 року позивачку ОСОБА_1 звільнено з посади завгоспа даної школи на підставі заяви останньої від 07.03.2022 року за угодою сторін.

Відповідно до довідки про доходи ОСОБА_1 №39 від 29.06.2022 року загальна сума нарахованого доходу за період з 08.11.2021 року по 28.02.2022 року становить 24136,38 грн.

Між сторонами виникли спірні правовідносини щодо відсторонення позивача від виконання трудових обов`язків з підстав відсутності щеплення проти хвороби COVID-19. При вирішенні даного спору суд перевіряє на відповідність законодавству оспорюваного наказу про відсторонення від роботи працівника закладу загальної середньої освіти й правомірності невиплати відповідному працівникові заробітної плати.

Вирішуючи позовні вимоги, суд керуєтьсяКонституцією України,КЗпП,Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», а також підзаконними нормативно-правовими актами.

Стаття 3 Конституції Українивизначає, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно зі статтею 43Конституції Україникожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Стаття 49 Конституції Українивстановлює, що держава, зокрема, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя.

Статтею 64 Конституції Українивизначено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбаченихКонституцією України.

Трудові відносини в Україні врегульованіКЗпП України(ст. 1).

Статтею 2-1 КЗпП України проголошена рівність трудових прав громадян та заборонена будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема, й обмеження прав працівників залежно від стану їхнього здоров`я.

Як визначено вст. 46 КЗпП Українивідсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Таким чином, перелік підстав для відсторонення працівника від роботи, який визначений статтею 46 Кодексу, не є вичерпним; в той же час підстави для відсторонення працівника від роботи мають бути визначені виключно актами законодавства України.

Згідно з ч.1статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень.

В той же час, ч.2ст.12 вказаного Закону, на яку відповідач посилається в наказі, як на підставу відсторонення позивачки від роботи, передбачає, що працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Таким чином, статтею 12 Закону обов`язковими визначено щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця та туберкульозу; щеплення від респіраторної хвороби COVID-19 за статтею 12 Закону до переліку обов`язкових не віднесено. В той же час, ч.2 ст.12 Закону визначає, що вказаний перелік хвороб, щеплення від яких можуть бути визнані обов`язковими для певного кола працівників, може бути розширений, а відмова чи ухилення працівника від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, є підставою для його відсторонення від роботи. З аналізу вказаних норм слідує висновок, що підставою для відсторонення працівника від роботи є його ухилення чи відмова не від будь-якого щеплення, а лише від обов`язкового профілактичного щеплення для даного кола працівників.

Крім того, порядок відмови особи від обов`язкового медичного щеплення визначений ч.6-7 ст. 12 Закону, якими визначено, що якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов`язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження - засвідчити це актом у присутності свідків; відомості про профілактичні щеплення, поствакцинальні ускладнення та про відмову від обов`язкових профілактичних щеплень підлягають статистичному обліку і вносяться до відповідних медичних документів.

Так, перелік обов`язкових профілактичних щеплень та оптимальні строки їх проведення визначаються відповідним календарем, що встановлено статтею 1Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб». Норми вказаного Календаря, який затверджений наказом МОЗ України, також визначають, що саме цей календар встановлює перелік обов`язкових профілактичних щеплень та оптимальні строки їх проведення. Розділ IV вищевказаного Календаря визначає конкретний перелік захворювань та відповідних категорій осіб за віком чи видом роботи, які підлягають щепленням на ендемічних територіях та за епідемічними показаннями.

Однак, захворювання COVID-19 та щеплення проти нього відсутні у будь-якому із розділів Календаря профілактичних щеплень, у зв`язку з чим щеплення проти такого захворювання не набуває статусу обов`язкового профілактичного згідно з вимогамиЗакону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».

Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженийнаказом Міністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021 № 2153, пунктом 3 якого до переліку осіб, які підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 віднесено працівників закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

Пунктом 41-6 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваного наказу), передбачено відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно достатті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та частини третьоїстатті 5 Закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я.

Право на працю та право заробляти працею на життя, яке гарантованестаттею 43 Конституції, включено до розділуІІ Конституціїіналежить до основних прав і свобод людини та громадянина.

Пунктом 1статті 92 Конституціївстановлено, що права і свободи громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов`язки громадянина визначаються виключно законами України.

Конституційний Суд України у рішенні №10-р/2020 від 28.08.2020 р. зазначає, що згідно зістаттею 64 Конституції Україниконституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбаченихКонституцією України; в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень; не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 Конституції України; обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина є можливим у випадках, визначених Конституцією України. Таке обмеження може встановлюватися виключно законом - актом, ухваленим Верховною Радою України як єдиним органом законодавчої влади в Україні. Встановлення такого обмеження підзаконним актом суперечить статтям1,3,6,8,19,64 Конституції України.

Таким чином, відповідно до пункту 2 статті 116КонституціїКабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянами, в тім, цей орган не наділений повноваженнями ухвалювати нормативно-правові акти, спрямовані на звуження або обмеження цих прав.

З оглядну на викладене, суд прийшов до висновку, що незважаючи на те, що посада позивача, хоч і віднесена до переліку осіб, які підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, однак, саме щеплення від респіраторної хвороби COVID-19 законодавством України не віднесено до переліку обов`язкових,а відтак, відсутність у позивача даного щеплення не є підставою для її відсторонення від роботи.

Таким чином, суд констатує, що відсторонення позивачки ОСОБА_1 від роботи є втручанням її у право на працю та право заробляти працею на життя шляхом його обмеження, що не ґрунтується на законі, а відтак, оскаржуваний наказ про відсторонення позивачки ОСОБА_1 від роботи підлягає скасуванню.

Стосовно вимог про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за період відсторонення від роботи суд зазначає, що згідно із поданою позивачем довідкою про доходи, копії наказу №174 від 05.11.2021 року, заробітна плата позивачу нараховується та виплачується Відділом освіти, культури, молоді та спорту Білокоровицької сільської ради Житомирської області, а не відповідачем.

Отже, у задоволенні вимог про стягнення з відповідача середнього заробітку позивача за період відсторонення від роботи слід відмовити, оскільки ці вимоги пред`явлені до неналежного відповідача.

Разом з тим, дане рішення суду не перешкоджає як позивачу захистити свої права шляхом пред`явлення у встановленому законом порядку позову до належного відповідача, так і належному суб`єкту добровільно виконати обов`язок щодо виплати позивачу заробітної плати з дня незаконного відсторонення від роботи до дня фактичного допущення до роботи.

Відповідно до ч. 1ст. 259 ЦПК Українисуди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Керуючись ст.ст.12,13,23,76,81,258,259,265,273,274,279,354 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Новобілокоровицької загальноосвітньої школи №3 в особі директора Балаха Федора Васильовича про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та стягнення середнього заробітку за період відсторонення - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ директора Новобілокоровицької загальноосвітньої школи №3 від 08.11.2021 року № 83-к/т про відсторонення від роботи ОСОБА_1 , завідуючої господарством Новобілокоровицької ЗОШ І-ІІІ ступенів №3 з 08.11.2021 року у зв`язку з ухиленням від обов`язкового профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на строк до здійснення щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, але не більше ніж до закінчення дії карантину, встановленого Кабінетом міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня оголошення судового рішення до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5ст.265 ЦПК України:

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Новобілокоровицька загальноосвітня школа №3 в особі директора Балаха Федора Васильовича, місце знаходження: 11054, смт. Нові Білокоровичі, вул. Довженка, буд.2, Коростенського району Житомирської області, ЄДРПОУ 22054953.

Суддя: Н. Ю. Кононихіна