Рішення

від 05.09.2022 по справі 712/1863/22

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2022 року справа № 712/1863/22

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Базис-100 до Державної служби України з безпеки на транспорті, відділ державного нагляду (контролю) у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з Соснівського районного суду м. Черкаси надійшла адміністративна справа № 712/1863/22 за позовом ТОВ Базис-100 (18003, м. Черкаси, пр. Південний, 12) з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, відділ державного нагляду (контролю) у Черкаській області (18001, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 223) в якому просить визнати протиправною та скасувати постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 08.02.2022 №000001 та №000002.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувані постанови прийняті з порушенням, оскільки виконані рішення про вжиття обмежувальних заходів, а тому підлягають до скасування.

Представником відповідача надано відзив на адміністративний позов, в якому він просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі з огляду на неповідомлення щодо виконання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів з наданням документів.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що на підставі наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 01.12.2021 року за №926 та направлення Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 07.12.2021 за №000003 посадовими особами відповідача проведено планову перевірку характеристик продукції, а саме нових частин та обладнання, які можуть встановлені та (або) використані на колісних транспортних засобах в магазині "Автоаптека", місцезнаходження об`єкта вул. Смілянська, 132, м. Черкаси.

Посадовими особами Укртрансбезпеки під час проведення перевірки характеристики продукції, яка знаходиться в магазині "Автоаптека" встановлено реалізацію продукції торгової марки:

-«DAFMI» (колодки гальмівні, артикул D110SM);

-«АТ» (наконечники рульових тяг, артикул 4058-102TR);

-«AURORA»(барабан гальмівний, артикул д4300).

В ході перевірки встановлено відсутність сертифікатів відповідності на продукцію, що є порушенням п. 1.2 та п. 1.3 Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, затвердженого наказом Міністерством інфраструктури України 17.08.2012 №521.

Представнику позивача вручено вимогу про надання суб`єктом господарювання документів, що дають змогу відстежити походження продукції, яка стала предметом перевірки, є небезпечною, становить ризик та (або) не відповідає встановленим вимогам та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори) із зазначенням дати надання товарного супроводу документації для відстеження походження продукції до 09.12.2021.

09 грудня 2021 року посадовим особам Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області надана товарно-супровідна документація щодо походження продукції:

-видаткова накладна №11063 від 02.12.2021 про придбання гальмівних колодок та наконечників рульових тяг;

-сертифікат якості ТОВ «ДАФМИ»;

-технічні умови ТУУ 29.3-19363455-009:2014 щодо колодок гальмівних, артикул D110SM;

-сертифікат відповідності АТ-Інжинірінг щодо наконечників рульових тяг, артикул 4058-102TR ;

-свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ «БАЗИС-100»;

-видаткова накладна №0017 від 21.01.2018 про придбання барабана гальмівного, артикул д4300.

За результатами перевірки посадовими особами складено акт перевірки характеристик продукції №000003 від 10.12.2021 та прийнято зокрема рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 10.12.2021 щодо тимчасової заборони надання продукції на ринку та приведення продукції у відповідність до встановлених вимог №000003/004 (DAFMI» (колодки гальмівні, артикул D110SM)), 000003/006 («AURORA»(барабан гальмівний, артикул д4300)).

Під час проведення перевірки стану виконання рішень, встановлено виконання рішення №000003/001 від 10.12.2021; №000003/002 від 10.12.2021; №000003/003 від 10.12.2021; №000003/005 від 10.12.2021 та встановлено не виконання рішення №000003/004 від 10.12.2021 та №000003/006 від 10.12.2021, а саме у встановлений у рішенні строк позивач не повідомив про виконання рішення органу ринкового нагляду та не надав документів щодо виконання рішення (колодки гальмівні, барабан гальмівний).

За результатами перевірки посадовими особами складено акт перевірки характеристик продукції №000001 від 27.01.2022 та прийнято зокрема рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 27.01.2022 №000005/001 про внесення змін до рішення №000003/004 від 10.12.2021 та №000003/006 від 10.12.2021 щодо встановлення тимчасової заборони на надання продукції на ринку «DAFMI», «AURORA» та встановлено термін виконання до 25.03.2022.

За результатом розгляду справи, винесено постанови про накладення штрафу №000001 та №000002 від 08.02.2022 за порушення п. 2 ч. 4 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", а саме: невиконання рішення №000003/004 від 10.12.2021 та №000003/006 від 10.12.2021 з урахування рішення від 27.01.2022 №000005/001.

Суд звернув увагу, що в матеріалах справи наявні накази ТОВ Базис-100 від 08.12.2021 № 6 «Про вилучення з обігу колодки передньої 1102, рульового наконечника 1102 та заднього тормозного барабана», від 17.01.2022 №7 «Про повернення постачальникам вилучені з обігу товари колодки передньої 1102, рульового наконечника 1102» (накладна №Б-00000001 від 17.01.2022), а також від 01.02.2022 №8 «Про утилізацію заднього тормозного барабана» (акт приймання брухту №24 від 03.02.2022).

Суд також звернув увагу, що штраф застосований спірними постановами стосується неповідомлення відповідача щодо виконання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів з наданням документів, хоча останні це передбачали.

Не погодившись з обґрунтованістю прийняття постанов, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення №103).

Відповідно до пункту 1 Положення № 103 Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з підпунктом 15-1 пункту 5 Положення № 103, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний ринковий нагляд у межах сфери своєї відповідальності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 № 1069 затверджено Перелік видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд, пунктами 3, 4 та 5 якого, визначено види продукції, щодо яких державний ринковий нагляд здійснюється Укртрансбезпекою, а також найменування нормативно-правового акта, дія якого поширюється на відповідний вид продукції.

Організація та порядок здійснення державного ринкового нагляду, а також державного контролю продукції під час її ввезення на митну територію України визначаються Законом України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" від 02.12.2010 №2735-УІ (далі - Закон № 2735-УІ).

Відповідно до ст. 3 Закону № 2735-УІ, законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів.

Згідно з абз. 8 ст. 1 Закону № 2735-УІ, державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

Частиною 1 ст. 4 Закону № 2735-УІ визначено, що метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 10 Закону № 2735-УІ, ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об`єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об`єктами технічних регламентів.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 11 Закону № 2735-УІ, до повноважень органів ринкового нагляду, зокрема, належить проведення перевірок характеристик продукції.

Законом № 2735-VІ встановлено загальний порядок проведення перевірок характеристик продукції, що визначається в ст. 23 цього закону.

Так, ч. 3 ст. 23 Закону № 2735-VІ передбачено, що органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.

Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові, - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Частино 4 ст. 23 Закону № 2735-УІ визначено, що під час таких перевірок перевіряються характеристики лише того виду продукції, що є предметом перевірки.

Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону № 2735-VІ, перевірки характеристик продукції проводяться: у торговельних та складських приміщеннях суб`єктів господарювання; у місцях введення продукції в експлуатацію (якщо відповідність продукції певним встановленим вимогам може бути визначена лише під час введення її в експлуатацію); за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб; у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції; за місцезнаходженням органу ринкового нагляду.

Згідно ч. 10 ст. 23 Закону № 2735- VІ, строк проведення перевірки характеристик продукції не може перевищувати у розповсюджувача цієї продукції чотирьох робочих днів, у виробника такої продукції - п`яти робочих днів.

Частиною 13 ст. 23 Закону № 2735- VІ визначено, що у разі якщо суб`єктом господарювання надано висновки експертизи, протоколи випробувань продукції, сертифікати відповідності або інші документи про відповідність, видані за результатами добровільної оцінки відповідності акредитованими органами з оцінки відповідності, органи ринкового нагляду належним чином ураховують ці документи при проведенні перевірок характеристик продукції

Згідно ч. 1 ст. 34 Закону № 2735- VІ, з метою контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів органи ринкового нагляду: аналізують повідомлення про виконання цих рішень, надані (надіслані) суб`єктами господарювання, яких стосувалися такі рішення; проводять перевірки стану виконання суб`єктами господарювання цих рішень; здійснюють моніторинг результативності вжитих обмежувальних (корегувальних) заходів

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 11 Закону № 2735- VІ, до повноважень органів ринкового нагляду, зокрема, належить вжиття у порядку, визначеному цим та іншими законами України, заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень вимог цього Закону та встановлених вимог.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.2011 № 1017 затверджено Порядок здійснення контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, яким визначено процедуру здійснення контролю стану виконання суб`єктами господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів (далі - Постанова 1017).

Відповідач вказує, що позивач не повідомив та не надав документів у встановлений термін щодо виконання рішень про обмежувальні (корегувальні) заходи, хоча не заперечує факту їх виконання.

Отже, на переконання відповідача, позивач свідомо уникнув можливості виконати рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів повністю та результативно.

Суд надаючи оцінку вказаним обставинам, вказує наступне.

Так, до суду позивачем були надані накази про вилучення з обігу товарів, про повернення постачальникам вилучені з обігу товарів, а також про утилізацію одного з товарів в наслідок неможливості його повернення.

Як слідує з вимог підпункту 1-1 пункту 1 постанови КМУ № 738 від 09.06.2011 «Деякі питання сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання», випущення в обіг запчастин автомобільних має здійснюватися або на підставі маркування знаком офіційного затвердження типу обладнання, нанесеного відповідно до вимог Женевської угоди 1958 року або інформації про сертифікат типу обладнання, виданий компетентним органом Договірної Сторони Угоди, що є вимогами надання такої продукції на ринку.

Однак, органом ринкового нагляду у зазначених актах перевірки не встановлено невідповідність характеристик продукції (запчастини) відповідним вимогам, встановленим постановою КМУ № 738 для надання їх на ринку.

Водночас, згідно оскаржуваних рішень Укртрансбезпеки, обмежувальний (коригувальний) захід - заборона надання продукції на ринку, застосовано відповідно до статей 28-32 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та статті 12 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" з підстав невідповідності продукції встановленим вимогам.

Згідно ч. 1 ст. 28 Закону № 2735- VІ, якщо орган ринкового нагляду встановив, що продукція становить серйозний ризик, він невідкладно вимагає, відповідно до методики, вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженої Кабінетом Міністрів України, від відповідного суб`єкта господарювання вилучити таку продукцію з обігу та/або відкликати її чи забороняє надання такої продукції на ринку.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 29 Закону № 2735- VІ, у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

У разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам та одночасно становить серйозний ризик, орган ринкового нагляду вживає обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених частиною першою статті 28 цього Закону.

Орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність, зокрема:

не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом;

не було складено декларацію про відповідність або декларація про відповідність (її копія чи спрощена декларація про відповідність) не супроводжує продукцію, якщо це передбачено відповідним технічним регламентом.

Згідно зі статтею 30 Закону №2735-VI обмеження надання продукції на ринку здійснюються шляхом: 1) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (згідно з частинами першою і четвертою статті 29 цього Закону); 2) усунення формальної невідповідності (згідно з частиною третьою статті 29 цього Закону); 3) тимчасової заборони надання продукції на ринку.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 19.04.2019 №667 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.05.2019 за №540/33511) затверджена форма 8 Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства №173 від 29.01.2021.

Так, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів повинне містити, зокрема зміст обмежувального (корегувального) заходу та пов`язані з ним дії, що має виконати суб`єкт господарювання. Можливість усунення порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити позивачу для усунення порушень. Відповідно орган перевірки несе імперативний обов`язок визначити конкретний спосіб усунення порушення. Зазначення конкретних дій у рішенні, які має вчинити суб`єкт господарювання слугує не лише досягненню основних завдань державної політики у сфері забезпечення безпечності нехарчової продукції, а й однакового розуміння норм законодавства з метою його дотримання як суб`єктом господарювання, так і органом ринкового нагляду.

Відповідач при винесенні рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів обмежився вказівкою на загальний засадничий порядок усунення виявлених порушень (повідоми за формою згідно додатком до Порядку №1017) без зазначення конкретних дій чи заходів, які повинен вчинити позивач з метою приведення продукції у відповідність до вимог законодавства.

Водночас, суд зазначає, що, виходячи із змісту спірних правовідносин, позивач виконав рішення відповідача про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів в цілому, за виключення повідомлення органу нагляду.

Суд вважає, що відповідачем не дотримано принципу належного урядування, одним з елементів якого є обов`язок державного органу діяти в належний і якомога послідовний спосіб, у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права особи, як майнові права.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону №2735-VI до суб`єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених статтею 29 цього Закону, крім усунення формальної невідповідності, передбаченої частиною третьою статті 29 цього Закону, - у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів.

Як встановлено судом з матеріалів справи та і не заперечується відповідачем, що позивачем виконано рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів в частині усунення формальної невідповідності товарів.

Відтак, суд констатує, що Укртрансбезпекою було вжито неналежний ринковий захід на підставі встановлених обставин, оскільки неповідомлення про виконання рішення не є тотожним невиконанню рішення, а тому безпідставно до позивача зазтосовано штрафну санкцію.

У пункті 70 рішення від 20 жовтня 2011 року Рисовський проти України Європейський суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ) підкреслив особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Крім того, ЄСПЛ звертає, увагу на те, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Водночас, загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Проте, відповідачем зазначених принципів при прийнятті рішень дотримано не було.

Аналіз змісту оскаржуваних рішень свідчить про те, що вони не відповідають критеріям вмотивованості, обґрунтованості акту індивідуальної дії, що має наслідком визнання таких актів протиправними.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен (Suominen) проти Фінляндії» від 01 липня 2003 року вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, на підставі викладеного, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 08.02.2022 №000001 та №000002.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Базис-100 (код ЄДРПОУ 33283040) судовий збір у сумі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.

Суддя Петро ПАЛАМАР