Постанова

від 22.11.2022 по справі 712/1863/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 712/1863/22

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Степанюка А.Г.

За участю секретаря: Шевченко Е.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2022 року, суддя Паламар П.Г., у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Базис-100" до Державної служби України з безпеки на транспорті, відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

У С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Базис-100" звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області про визнання протиправною та скасувати постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 08.02.2022 №000001 та №000002.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувані постанови прийняті відповідачем з порушенням чинного законодавства, а тому підлягають до скасування

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з`явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 01.12.2021 року за №926 та направлення Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 07.12.2021 за №000003 посадовими особами відповідача проведено планову перевірку характеристик продукції, а саме нових частин та обладнання, які можуть встановлені та (або) використані на колісних транспортних засобах в магазині "Автоаптека", місцезнаходження об`єкта вул. Смілянська, 132, м. Черкаси.

Посадовими особами Укртрансбезпеки під час проведення перевірки характеристики продукції, яка знаходиться в магазині "Автоаптека" встановлено реалізацію продукції торгової марки:

- «DAFMI» (колодки гальмівні, артикул D110SM);

- «АТ» (наконечники рульових тяг, артикул 4058-102TR);

- «AURORA» (барабан гальмівний, артикул д4300).

В ході перевірки встановлено відсутність сертифікатів відповідності на продукцію, що є порушенням п. 1.2 та п. 1.3 Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, затвердженого наказом Міністерством інфраструктури України 17.08.2012 №521.

Представнику позивача вручено вимогу про надання суб`єктом господарювання документів, що дають змогу відстежити походження продукції, яка стала предметом перевірки, є небезпечною, становить ризик та (або) не відповідає встановленим вимогам та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори) із зазначенням дати надання товарного супроводу документації для відстеження походження продукції до 09.12.2021.

09 грудня 2021 року посадовим особам Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області надана товарно-супровідна документація щодо походження продукції:

- видаткова накладна №11063 від 02.12.2021 про придбання гальмівних колодок та наконечників рульових тяг;

- сертифікат якості ТОВ «ДАФМИ»;

- технічні умови ТУУ 29.3-19363455-009:2014 щодо колодок гальмівних, артикул D110SM;

- сертифікат відповідності АТ-Інжинірінг щодо наконечників рульових тяг, артикул 4058-102TR ;

- свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ «БАЗИС-100»;

- видаткова накладна №0017 від 21.01.2018 про придбання барабана гальмівного, артикул д4300.

За результатами перевірки посадовими особами складено акт перевірки характеристик продукції №000003 від 10.12.2021 та прийнято зокрема рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 10.12.2021 щодо тимчасової заборони надання продукції на ринку та приведення продукції у відповідність до встановлених вимог №000003/004 (DAFMI» (колодки гальмівні, артикул D110SM)), 000003/006 («AURORA» (барабан гальмівний, артикул д4300)).

Під час проведення перевірки стану виконання рішень, встановлено виконання рішення №000003/001 від 10.12.2021; №000003/002 від 10.12.2021; №000003/003 від 10.12.2021; №000003/005 від 10.12.2021 та встановлено не виконання рішення №000003/004 від 10.12.2021 та №000003/006 від 10.12.2021, а саме у встановлений у рішенні строк позивач не повідомив про виконання рішення органу ринкового нагляду та не надав документів щодо виконання рішення (колодки гальмівні, барабан гальмівний).

За результатами перевірки посадовими особами складено акт перевірки характеристик продукції №000001 від 27.01.2022 та прийнято, зокрема, рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 27.01.2022 №000005/001 про внесення змін до рішення №000003/004 від 10.12.2021 та №000003/006 від 10.12.2021 щодо встановлення тимчасової заборони на надання продукції на ринку «DAFMI», «AURORA» та встановлено термін виконання до 25.03.2022.

За результатом розгляду справи, винесено постанови про накладення штрафу №000001 та №000002 від 08.02.2022 за порушення п. 2 ч. 4 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", а саме: невиконання рішення №000003/004 від 10.12.2021 та №000003/006 від 10.12.2021 з урахування рішення від 27.01.2022 №000005/001.

Вважаючи вищевказані постанови протиправними та такими, що прийняті всупереч нормам податкового законодавства, а тому підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення №103).

Відповідно до пункту 1 Положення № 103 Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з підпунктом 15 і пункту 5 Положення № 103, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний ринковий нагляд у межах сфери своєї відповідальності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 № 1069 затверджено Перелік видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд, пунктами 3, 4 та 5 якого, визначено види продукції, щодо яких державний ринковий нагляд здійснюється Укртрансбезпекою, а також найменування нормативно-правового акта, дія якого поширюється на відповідний вид продукції.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції визначено Законом України від 02 грудня 2010 року № 2735-VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (далі - Закон № 2735-VI).

Так, відповідно до статті 1 Закону № 2735-VI неналежне застосування знака відповідності технічним регламентам - порушення правил застосування і нанесення знака відповідності технічним регламентам, встановлених законодавством; державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

Згідно зі статтею 10 Закону № 2735-VI ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему. Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об`єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об`єктами технічних регламентів.

У відповідності до пункту 4 частини 1 статті 11 Закону № 2735-VI з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності, зокрема, проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування).

Стаття 23 Закону № 2735-VI передбачає, що під час проведення перевірок характеристик продукції проводиться перевірка документів, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, за результатами яких приймається рішення про відбір та експертизу (випробування) зразків продукції, про що зазначається в акті, підготовленому відповідно до вимог статті 23-1 цього Закону. При проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції. Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції. Предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи. Під час проведення перевірок продукції певного виду (типу), категорії та/або групи забороняється перевіряти продукцію іншого виду (типу), категорії та/або групи. У разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції органом ринкового нагляду прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, що є предметом перевірки, такі заходи мають бути вжиті суб`єктами господарювання щодо всіх одиниць продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, які надаються на ринку та є небезпечними, становлять ризик та/або не відповідають встановленим вимогам. Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та направлення видаються і оформлюються невідкладно.

Під час перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація: 1) декларація про відповідність; 2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією); 3) загальний опис продукції, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом; 4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю; 5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції; 6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори). Орган ринкового нагляду має право вимагати надання таких документів лише в обсязі, що необхідний для встановлення ланцюга постачання продукції; 7) документи і матеріали щодо стану виконання суб`єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб`єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання; 8) повідомлення та інша інформація, надана суб`єктами господарювання, митними органами, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закон України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

Посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, перед початком перевірки зобов`язана роз`яснити суб`єкту господарювання, продукція якого перевіряється, порядок оскарження рішень, приписів, дій та бездіяльності органів ринкового нагляду та їх посадових осіб. У разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, орган ринкового нагляду на підставі наданих суб`єктом господарювання документів, передбачених пунктами 1 і 6 частини сьомої цієї статті, вживає заходів щодо визначення виробника такої продукції або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, особи, яка поставила відповідному суб`єкту господарювання цю продукцію, а також всіх осіб, яким відповідний суб`єкт господарювання поставив таку продукцію. Після визначення виробника або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, орган ринкового нагляду розпочинає проведення перевірки характеристик такої продукції в її виробника або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, та визначає всю послідовність суб`єктів господарювання в ланцюгу постачання такої продукції.

При цьому відповідно до частин першої та третьої статті 29 Закону № 2735-VI, у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами. Орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність: знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті; не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом; не було складено декларацію про відповідність або декларація про відповідність (її копія чи спрощена декларація про відповідність) не супроводжує продукцію, якщо це передбачено відповідним технічним регламентом; декларацію про відповідність було складено з порушенням вимог; органу ринкового нагляду не надано доступу до технічної документації або вона є неповною; вчинено інші порушення встановлених вимог, визначені у відповідному технічному регламенті як формальна невідповідність.

Згідно ч. 1 ст. 34 Закону № 2735-УІ, з метою контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів органи ринкового нагляду: аналізують повідомлення про виконання цих рішень, надані (надіслані) суб`єктами господарювання, яких стосувалися такі рішення; проводять перевірки стану виконання суб`єктами господарювання цих рішень; здійснюють моніторинг результативності вжитих обмежувальних (корегувальних) заходів

У відповідності до п. 11 ч. 1 ст. 11 Закону № 2735-УІ до повноважень органів ринкового нагляду, зокрема, належить вжиття у порядку, визначеному цим та іншими законами України, заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень вимог цього Закону та встановлених вимог.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.2011 № 1017 затверджено Порядок здійснення контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, яким визначено процедуру здійснення контролю стану виконання суб`єктами господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

Відповідно до п.3 Порядку здійснення контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженого 05.10.2011 № 1017, контроль стану виконання рішень здійснюється органами ринкового нагляду шляхом проведення: аналізу повідомлень про виконання рішень, поданих суб`єктами господарювання, яких стосуються такі рішення; перевірок стану виконання суб`єктами господарювання рішень; моніторингу результативності вжитих обмежувальних (корегувальних) заходів.

Пунктом 4 Порядку здійснення контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженого 05.10.2011 № 1017, суб`єкт господарювання, якого стосується рішення, повинен у встановлений у рішенні строк подати органу ринкового нагляду, що прийняв рішення, повідомлення про його виконання за формою згідно з додатком.

Згідно п.5 Порядку здійснення контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженого постановою КМУ від05.10.2011 № 1017, під час проведення аналізу повідомлення про виконання рішення орган ринкового нагляду: 1) вивчає і аналізує відомості, які містяться в повідомленні, доданих до нього документах (їх копіях) та рішенні; 2) робить висновок про достатність та достовірність інформації, яка міститься в повідомленні та доданих до нього документах (їх копіях), а у разі виникнення сумнівів у достовірності такої інформації - обґрунтовує їх на підставі фактичних даних; 3) робить висновок про ступінь та результативність виконання суб`єктом господарювання рішення.

Згідно п. 8 Порядку здійснення контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженого постановою КМУ від 05.10.2011 № 1017, перевірка стану виконання рішення починається не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня надходження до органу ринкового нагляду повідомлення про його виконання, а в разі неподання суб`єктом господарювання такого повідомлення в установлений строк - не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня настання такого строку.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи наявні накази ТОВ "Базис-100" від 08.12.2021 № 6 «Про вилучення з обігу колодки передньої 1102, рульового наконечника 1102 та заднього тормозного барабана», від 17.01.2022 №7 «Про повернення постачальникам вилучені з обігу товари колодки передньої 1102, рульового наконечника 1102» (накладна №Б-00000001 від 17.01.2022), а також від 01.02.2022 №8 «Про утилізацію заднього тормозного барабана» (акт приймання брухту №24 від 03.02.2022).

Відповідно до підпункту 1-1 пункту 1 постанови КМУ № 738 від 09.06.2011 «Деякі питання сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання», випущення в обіг запчастин автомобільних має здійснюватися або на підставі маркування знаком офіційного затвердження типу обладнання, нанесеного відповідно до вимог Женевської угоди 1958 року або інформації про сертифікат типу обладнання, виданий компетентним органом Договірної Сторони Угоди, що є вимогами надання такої продукції на ринку.

При цьому, як свідчать матеріали справи, відповідачем у актах перевірки не встановлено невідповідність характеристик продукції (запчастини) відповідним вимогам, встановленим постановою КМУ № 738 для надання їх на ринку.

Так згідно оскаржуваних рішень Укртрансбезпеки, обмежувальний (коригувальний) захід - заборона надання продукції на ринку, застосовано відповідно до статей 28-32 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та статті 12 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" з підстав невідповідності продукції встановленим вимогам.

У відповідності до ч. 1 ст. 28 Закону № 2735- VІ, якщо орган ринкового нагляду встановив, що продукція становить серйозний ризик, він невідкладно вимагає, відповідно до методики, вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженої Кабінетом Міністрів України, від відповідного суб`єкта господарювання вилучити таку продукцію з обігу та/або відкликати її чи забороняє надання такої продукції на ринку.

Також частинами 1-3 ст. 29 Закону № 2735- VІ передбачено, що у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

У разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам та одночасно становить серйозний ризик, орган ринкового нагляду вживає обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених частиною першою статті 28 цього Закону.

Орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність, зокрема: не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом; не було складено декларацію про відповідність або декларація про відповідність (її копія чи спрощена декларація про відповідність) не супроводжує продукцію, якщо це передбачено відповідним технічним регламентом.

Згідно зі статтею 30 Закону №2735-VI обмеження надання продукції на ринку здійснюються шляхом: 1) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (згідно з частинами першою і четвертою статті 29 цього Закону); 2) усунення формальної невідповідності (згідно з частиною третьою статті 29 цього Закону); 3) тимчасової заборони надання продукції на ринку.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 19.04.2019 №667 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.05.2019 за №540/33511) затверджена форма 8 Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства №173 від 29.01.2021.

Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів повинне містити, зокрема зміст обмежувального (корегувального) заходу та пов`язані з ним дії, що має виконати суб`єкт господарювання. Можливість усунення порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити позивачу для усунення порушень. Відповідно орган перевірки несе імперативний обов`язок визначити конкретний спосіб усунення порушення. Зазначення конкретних дій у рішенні, які має вчинити суб`єкт господарювання слугує не лише досягненню основних завдань державної політики у сфері забезпечення безпечності нехарчової продукції, а й однакового розуміння норм законодавства з метою його дотримання як суб`єктом господарювання, так і органом ринкового нагляду.

Водночас, з матеріалів справи слідує, що відповідач при винесенні рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів обмежився вказівкою на загальний засадничий порядок усунення виявлених порушень (повідоми за формою згідно додатком до Порядку №1017) без зазначення конкретних дій чи заходів, які повинен вчинити позивач з метою приведення продукції у відповідність до вимог законодавства.

При цьому матеріалами справи підтверджено, що позивач виконав рішення відповідача про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, зокрема вилучив з обігу та утилізував заднього тормозного барабана», проте не повідомив про це контролюючий орган.

Разом з тим, згідно п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону №2735-VI до суб`єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених статтею 29 цього Закону, крім усунення формальної невідповідності, передбаченої частиною третьою статті 29 цього Закону, - у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів.

Таким чином, відповідальність передбачена п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону №2735-VI настає саме за невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, тоді як штраф застосований спірними постановами стосується неповідомлення відповідача про виконання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів з наданням документів.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що Укртрансбезпекою було вжито неналежний ринковий захід на підставі встановлених обставин, оскільки неповідомлення про виконання рішення не є тотожним невиконанню рішення, тому відповідачем безпідставно застосовано штрафну санкцію до Товариства з обмеженою відповідальністю "Базис-100".

Тиким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу від 08.02.2022 року №000001 та №000002.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2022 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2022 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Степанюк А.Г.

Повний текст виготовлено: 22 листопада 2022 року.