Рішення

від 10.08.2022 по справі 640/26349/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2022 року м. Київ № 640/26349/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П., за участю секретаря судових засідань Баженовій А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОТАСІВ ЯР»

до Головного управління ДПС у м. Києві,

Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

визнання протиправним та скасування рішення про результати розгляду скарги

за участі представників сторін:

від позивача: Рогак В.А.,

від відповідачів: Гайдай В.М.

На підставі ч. 1 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 11 серпня 2022 року проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 243 названого Кодексу. Під час проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення сторонам роз`яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту рішення.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Протасів Яр» (далі-позивач/ТОВ «Протасів Яр» ) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві(далі - відповідач1/ГУ ДПС у м. Києві), Державної податкової служби України (далі-відповідач2/ДПС України) в якій просить суд:

- визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.05.2021 року №00410760702 та №00410740702, визнання протиправним та скасування рішення про результати розгляду скарги від 04.08.2021 року №17865/6/99-00-06-01-01-06.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2021 року справа прийнята до провадження, встановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 червня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податкове повідомлення-рішення прийнято за відсутності у діях позивача порушень приписів податкового законодавства, на підставі висновків акта перевірки, які не відповідають дійним обставинам справи. Так, на думку позивача, документальну позапланову виїзну перевірку розпочато та проведено з грубим порушенням вимог законодавства та прав платника податку, що визначені законодавством, а її результати не можуть бути визнані дійсними та законними. Крім того, зазначає, що висновки ГУ ДПС у м. Києві, наведені в Акті, є безпідставними та необґрунтованими внаслідок того, що при їх формуванні не були враховані пояснення Товариства, а також не були прийняті до уваги та не застосовані правила та принципи бухгалтерського обліку, зокрема і у частині визнання операційних витрат постійного та змінного характеру, які безпосередньо пов`язані зі створенням основних засобів та утримання Об`єкту будівництва, що в свою чергу є свідченням про наявність ділової мети та є витратами Товариства, пов`язаними зі здійсненням господарської діяльності.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно та у відповідності із вимогами законодавства в результаті виявлених під час перевірки порушень. При цьому відповідач стверджує, що ТОВ «ПРОТАСІВ ЯР» не використано у господарській діяльності придбані роботи та послуги по: менеджменту проекту, містобудівного розрахунку по об`єкту: "Будівництво житлового комплексу з об`єктами розробці соціально-культурного та побутового призначення в кварталі вулиць Волгоградської, Докучаєвської, Протасів Яр та Солом`янської у Солом`янському р -ні м. Києва, з розробки містобудівного розрахунку по влаштуванню житлового комплексу з об`єктами соціально-культурного та побутового призначення в кварталі вулиць Протасів Яр, Миколи Амосова і Солом`янської у Солом`янському районі м. Києва» та проектні роботи. Крім того, Товариством первинні документи на підтвердження реальності операцій надано лише до суду, до перевірки такі первинні документи позивачем надано не було, а отже враховуючи практику Верховного суду, у задоволенні позову має бути відмовлено.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як встановлено судом, відповідно до наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 04.02.2021 № 938-п, виданого на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Протасів Яр» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2020 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.01.2021 № 9369858172 від`ємного значення з податку на додану вартість.

Актом перевірки №29148/26-15-07-02-04-17/31238331 від 12.04.2021 року про результати документальної позапланової перевірки з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. за грудень 2020 року встановлено порушення ТОВ "ПРОТАСІВ ЯР":

1) п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого завищено суму від`ємного значення за грудень 2020 у розмірі у сумі 2254180 грн. та занижено податок на додану вартість на суму 3082 гривні.

2) п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755- VI (із змінами та доповненнями) щодо відсутності реєстрації податкових накладних;

3) п.44.1, п. 44.6 ст. 44, п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями).

Не погодившись з висновками акту перевірки, ТОВ «Протасів Яр» подало заперечення на акт перевірки вих. № 05/05/21/1 від 05.05.2021, за результатами розгляду яких ГУ ДПС у м. Києві висновки акту залишено без змін, а заперечення без задоволення.

На підставі висновків Акту перевірки №29148/26-15-07-02-04-17/31238331 від 12.04.2021 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 27.05.2021 року №00410740702, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 3 853,00 грн.; податкове повідомлення-рішення від 27.05.2021 року №00410760702, яким зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість та штрафних санкцій в сумі 2 254 180 грн.

За результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, рішенням Державної податкової служби України від 04.08.2021 року №17865/6/99-00-06-01-01-06 податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Позивач, вважаючи вищевказані податкові повідомлення-рішення протиправними та рішення за результатами розгляду скарги, звернувся до суду із позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, відповідно до акту перевірки, контролюючим органом встановлено, що відповідно до проведеного аналізу податкової звітності з податку на додану вартість за відповідні періоди, встановлено, що основна сума, відображена у складі ПК сформована за рахунок включення до податкового кредиту робіт по менеджменту проекту, містобудівного розрахунку по об`єкту: "Будівництво житлового комплексу з об`єктами розробці соціально-культурного та побутового призначення в кварталі вулиць Волгоградської, Докучаєвської, Протасів Яр Та Солом`янської у Солом`янському р -ні м.Києва, розробці містобудівного розрахунку по влаштуванню житлового комплексу з об`єктами соціально-культурного та побутового призначення в кварталі вулиць Протасів Яр, Миколи Амосова і Солом`янської у Солом`янському районі м. Києва», проектні роботи оформлені наступними контрагентами: ТОВ ТОВ "ДЕЛФІ МЕНЕДЖМЕНТ" (код 35333213), ТОВ "АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ТОВ "АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЖЕЖЕРІН" (код 30264706), ТОВ "ЯНГ-БУДГРУП" (код 33829513), ТОВ «ДЕСА ЛТД» (код 37258070), ПРИВАТНЕ ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО "АВЕРС" (код 32803390), ТОВ "БУДІНВЕСТСЕРВІС" (код 33192540), КО "КИЇВГЕНПЛАН" (код 26314687), ТОВ "ІНТЕЛІТ ПРОЕКТ" (код 38992272), ТОВ "СЕВЕРС" (код 43126469) та Комунальна організація виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Інститут Генерального плану м. Києва" (код 26314687).

В ході проведення перевірки ТОВ «ПРОТАСІВ ЯР» вручено запит від 01.04.2021 №5, та запропоновано надати пояснення та документальні підтвердження щодо взаємовідносин з вищезазначеними підприємствами, економічної доцільності проведених робіт та як придбані роботи пов`язані з господарською діяльністю ТОВ «Протасів Яр», але підприємством відмовлено у наданні пояснень та копій документів, що детально відображено в акті перевірки.

Пунктом 44.1. статті 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності , митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, складання первинних документів здійснюється з врахуванням сутності господарської операції (відносин); відповідності змісту операції, що зафіксовані в документах, реальним обставинам; прийняття до обліку та виконання лише документів на операції, що не суперечать нормативно-правовим актам, не завдають шкоди державі; ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності з обов`язковим врахуванням вимог, встановлених відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Таким чином, відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише був відображений в первинних документах. Тому, така господарська операція спрямована лише на формування платником валових витрат та податкового кредиту у зв`язку із відображенням її змісту у первинних документах.

Тому, будь-які документи підпадають під вимоги первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Пунктом 6 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, із змінами і доповненнями визначено, що дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Пунктом 44.2 ст.44 ПКУ передбачено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно абзацу 11 ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.06.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до п. 44.3 ст. 44 ПКУ визначено, що платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно з п. 44.4 ст. 44 ПКУ якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов`язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті.

Пунктом 44.6 статті 44 ПКУ визначено, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення. і У відповідності до п. 85.2 ст. 85 ПКУ платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з п. 85.4 ст. 85 ПКУ при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Реальність господарської операції полягає в тому, що наслідки у даних податкового обліку створює лише фактично здійснена господарська операція (рух активів), а не задекларована на папері.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 20.03.2020 року справа №2а- 9423/12/2670, зазначив, зокрема наступне: «Відповідно до пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

За положеннями пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники. Відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення... ».

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 09.10.2019 року по справі № 808/9397/13-а зазначає, що «... п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ніш питання про прийняття рішення....

Вказане свідчить про обґрунтованість та правильність висновку суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для збільшення позивачу грошового зобов`язання з податку на прибуток, податку на додану вартість та зменшення від`ємного значення з податку на додану вартість, з огляду на приписи пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, за якою у разі якщо до закінчення перевірки платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку документи, що підтверджують показники, відображенні таким платником податків у податковій звітності вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складання такої звітності...».

Також, аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 05.05.2020 року у справі №826/678/16, в які зазначено; «...Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги дійшов висновку про реальність спірних господарських операцій виходячи з наявності та надання позивачем до суду первинних документів, які підтверджують фактичне здійснення таких операцій, проте висновки суду про те, що надані позивачем документи є належними та достатніми доказами у справі фактично здійснено без врахування положень п. 44.6 cm. 44 Податкового кодексу України, оскільки як вбачається з акту перевірки (а.с.10) первинні документи по правовідносинам з ТОВ «Креденсінвест» та ТОВ «Укр.Сервіс Груп» до перевірки позивачем взагалі не надавались, такі було надано лише до суду...».

Стаття 36 Закону «Про судоустрій та статус суддів» передбачає, що «Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом» та забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом».

В той же час, відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені постановах Верховного Суду.

Згідно з частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус судді» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Проведеним аналізом податкової звітності за період травень 2018 року - грудень 2020 року та даним що містяться в ЄРПН не встановлено будь-яких реалізацій пов`язаних з придбанням вищевказаних робіт та послуг. ТОВ «Протасів Яр» за період травень 2018 - грудень 2020 проводилась господарська діяльність виключно з надання в оренду частини власної нерухомості.

Таким чином, суд погоджується із висновками контролюючого органу про те, що ТОВ «Протасів Яр» не було використано у господарській діяльності придбані роботи та послуги по: менеджменту проекту, містобудівного розрахунку по об`єкту: "Будівництво житлового комплексу з об`єктами розробці соціально-культурного та побутового призначення в кварталі вулиць Волгоградської, Докучаєвської, Протасів Яр та Солом`янської у Солом`янському р -ні м. Києва, з розробки містобудівного розрахунку по влаштуванню житлового комплексу з об`єктами соціально-культурного та побутового призначення в кварталі вулиць Протасів Яр, Миколи Амосова і Солом`янської у Солом`янському районі м. Києва» та проектні роботи.

Крім того, товариством до перевірки не надано ліцензій та будь-яких дозвільних документів отриманих та погоджених органами державної влади.

Також, суд бере до уваги доводи відповідача про те, що територія Протасів Яр відноситься до зони зелених насаджень, де заборонено будівництво житлового комплексу.

Враховуючи те, що підприємством не було реалізовано жодного проекту, суми ПДВ віднесені до податкового кредиту відповідного періоду вважаються не використаними у господарській діяльності ТОВ «ПРОТАСІВ ЯР» та відповідно до вимог п. 198.5 ст.198 Кодексу підлягають включенню до податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про правомірність висновків податкового органу про заниження ТОВ «Протасів Яр» податкових зобов`язання з ПДВ за грудень 2020 та не реєстрацію податкових накладних на суму 2031832,93 грн.

Щодо послуг з надання в оренду власної нерухомості та охорони об`єктів, суд зазначає наступне.

ТОВ «Протасів Яр» за період травень 2018 року - грудень 2020 року здійснювало реалізацію послуг з надання в оренду власної нерухомості, а саме: частини майнового комплексу та частини павільону.

Згідно договору купівлі-продажу майнового комплексу від 27.02.2004р. ТОВ «Протасів Яр» придбало у ТОВ «Ніко і К» (ЄДРПОУ 24368443) майновий комплекс площею 1097,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Протасів Яр, 48 на земельній ділянці площею 7690,5кв.м (акт прийому-передачі від 01.03.2004р.). Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09.07.2004р. ТОВ «Протасів Яр» придбало у ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1 ) житловий будинок площею 54,1 кв.м. та земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 площею 1045кв.м. (державний акт на право власності на земельну ділянку від 27.07.2004р., реєстр. №06-7-00717) Згідно договору купівлі-продажу від 29.12.2003р. №20/150 ТОВ «Протасів Яр» придбало у МПП «Канід»( ЄДРПОУ 18018609) майно (павільйон) площею 129,4 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Київ, вул.. Протасів Яр,48 на земельній ділянці площею 1566,86кв.м (акт прийому-передачі від 29.12.2003р.) Згідно довідки №Ю-35798/2005 про грошову оцінку земельної ділянки, зареєстровану 16.06.2000р. №750, площа земельної ділянки за кадастровим №72:210:011 становить 1566,86кв.м.

Відповідно до проведеного аналізу, що містяться в базі даних ЄРПН, за період 2015- 2020 роки, контролюючим органом встановлено, що до суми податкових зобов`язань включено послуги з надання в оренду приміщень на суму 1670803,96 грн. (в т.ч. ПДВ 278467,37 грн.), компенсації за використану електроенергію на суму 167186,37 грн. (в т.ч. ПДВ 27864,39 грн.) та компенсації земельного податку на суму 138880,09 грн. (в т.ч. ПДВ 23146,63 грн.).

Так, в ході проведення перевірки контролюючим органом було направлено запит про надання документів від 01.04.2021 року №6, відповідно до якого ТОВ «Протасів Яр» запропоновано надати пояснення та документальні підтвердження, щодо придбання та використання у господарській діяльності майнового комплексу площею 1097 кв. м., павільйону площею 129,4 кв.м., та житлового будинку площею 54,1 кв. м., що розташовані за адресою Протасів Яр, 48.

ТОВ «Протасів Яр» надано відповідь, що собівартість послуг оренди нежитлових приміщень формується за рахунок витрат на охорону об`єкту, податку на нерухомість, податку на землю, витрат на електропостачання об`єкту, заробітної плати, амортизації складських приміщень, документів щодо калькуляції в розрізі по кожній частині площі, що надається в оренду до перевірки не надано. Первинних документів також не надано. У зв`язку із вказаним, контролюючий орган дійшов висновку, що фактичний обсяг площ, наданих в оренду, неможливо визначити в розрізі періодів.

ТОВ «Протасів Яр» до перевірки не надано розрахунки придбаної та використаної в межах господарської діяльності розрахунків по електроенергії, не надано перелік орендарів, в розрізі по відповідним періодам та калькуляцію собівартості наданих послуг.

Отже, враховуючи вищевикладене, залишок не використаної в господарській діяльності ТОВ «Протасів Яр» електроенергії, в межах періоду грудень 2014 - грудень 2020, становить 134539,3 кВт год на суму 25497,15 грн.

ТОВ «Протасів Яр» не нараховано компенсуючи податкові зобов`язання відповідно до п. 198.5 ст.198 ПКУ, в результаті чого занижено податкові зобов`язання з ПДВ та не виписано (не зареєстровано податкові накладні) за грудень 2020 року на суму 25497 грн.

Відповідно до проведеного аналізу, що містяться в базі даних ЄРПН, за період 2015- 2020 роки, встановлено, що до суми податкових зобов`язань включено послуги з надання в оренду приміщень на суму 1670803,96 грн. (в т.ч. ПДВ 278467,37 грн.), компенсації за використану електроенергію на суму 167186,37 грн. (в т.ч. ПДВ 27864,39 грн.) та компенсації земельного податку на суму 138880,09 грн. (в т.ч. ПДВ 23146,63 грн.).

Тобто, відповідно до даних, що містяться в ЄРПН послуги з охорони об`єктів не компенсувались орендарями, підприємством не доведено використання даних послуг в господарській діяльності.

За період грудень 2008 - грудень 2014 року не можливо визначити обсяг наданих послуг з охорони об`єктів, в зв`язку з ненаданням до перевірки підтверджуючих документів.

Загальна сума витрат на охорону об`єктів відповідно до даних, що містяться в ЄРПН за період 2015-2020 роки, складає 1199591,68 грн. (в т.ч. ПДВ 199931,97 грн.).

Отже, враховуючи вищевикладене, ТОВ «Протасів Яр» не використано в господарській діяльності послуги з охорони об`єктів, в межах періоду 2015 -2020 роки.

Таким чином, суд погоджується із доводами відповідача про те, що ТОВ «Протасів Яр» не нараховано компенсуючі податкові зобов`язання відповідно до п. 198.5 ст.198 ПКУ, в результаті чого занижено податкові зобов`язання з ПДВ та не виписано (не зареєстровано податкові накладні) за грудень 2020 року на суму 199932 грн.

Відповідно до вимог пункту 44.1 статті 44 Кодексу, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 № 168/704, де первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрацїї(власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Підпунктом 14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Мета отримання доходу, як кваліфікуюча ознака господарської діяльності, кореспондується з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети), є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

Згідно із п.п. 14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Отже, будь-яка операція платника повинна бути спрямована на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Відповідно до п. 198.5 ст.198 ПКУ, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 189.1 ст.189 ПКУ, у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Пунктом 200.1 статті 200 Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.10 статті 201 Кодексу встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: - для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; - для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПКУ порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 ПКУ покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу у відповідних розмірах.

Отже, враховуючи вищевикладене, обґрунтованими є висновки відповідача про порушення ТОВ «Протасів Яр» вимог п. 189.1 ст.189, п. 198.5 ст.198 та п. 201.1 ст. 201 ПКУ, що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 2257262 грн., а також порушено граничні строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних.

Статтею 90 КАС встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

За таких обставин, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що твердження відповідача про порушення позивачем норм податкового законодавства, є такими, що відповідають фактичним обставинам справи, а відтак, податкові повідомлення-рішення податкового органу є законними і підстави для їх скасування відсутні.

Оскільки, судом встановлено правомірність винесення податкових повідомлень-рішень, не підлягають задоволенню і позовні вимоги про скасування рішення про результати розгляду скарги.

В силу норми ч. 2 ст. 19 Конституції України посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову відповідно до приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати позивачу відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 9, 77, 139, 243-245, 263, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОТАСІВ ЯР" відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П. Васильченко

Повний текст рішення складено та підписано 26.08.2022 року.