Рішення

від 29.08.2022 по справі 640/18310/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2022 року м. Київ№ 640/18310/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Колодяжного В.Є., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області

доТовариства з обмеженою відповідальністю «ТІСАРК»

прозастосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (адреса: 33028, м. Рівне, вул. Гетьмана Полуботка, 37, ідентифікаційний номер 38610634, ел. пошта rivne@rv.dsns.gov.ua) (далі позивач або ГУ ДСНС у Рівненській області) подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІСАРК» (адреса: 03113, м. Київ, пр. Перемоги, 62-Б, оф. 3, ідентифікаційний код 42531716) (надалі відповідач або ТОВ «ТІСАРК»), у якому позивач просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи території, будівель та приміщень АЗС Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІСАРК» за адресою: Рівненська область, Дубенський район, с. Тараканів до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки шляхом опечатування вхідних дверей будівель та відключення від системи електрозабезпечення.

Мотивуючи позовні вимоги позивач звертає увагу на те, що подальша експлуатація території, будівель та приміщень АЗС ТОВ «ТІСАРК» за адресою: Рівненська область, Дубенський район, с. Тараканів, із зазначеними в акті № 61 від 28.05.2021 порушеннями вимог пожежної, техногенної безпеки та цивільного створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.07.2021 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі № 640/18310/21, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

Копію ухвали суду від 06.07.2021 отримано ТОВ «Тісарк» 09.08.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01051 0691204 8.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження в адміністративній справі та про право надати свій відзив на позов або заяву про визнання позову. У встановлений судом строк відповідач відзив на позов та додаткові документи до суду не надав.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З метою здійснення контролю за виконанням законодавчих та нормативно-правових актів у сфері техногенної та пожежної безпеки, доручення Прем`єр-міністра України від 11.03.2021 № 10033/1/1-21 стосовно проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки суб`єктами господарювання, закладами, установами у сфері управління (володінні, користуванні) яких перебувають місця виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним та на виконання наказу Головного управління ДСНС України у Рівненській області від 19.03.2021 № 4 співробітниками Головного управління ДСНС України у Рівненській області у період з 17 по 28 травня 2021 року здійснено позаплановий захід державного нагляду (контролю) - позапланову перевірку території, будівель та приміщень АЗС Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІСАРК» за адресою: Рівненська область, Дубенський район, с. Тараканів.

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) складений Акт складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 28.05.2021 № 61, яким встановлені порушення вимог Кодексу цивільного захисту України,

У зазначеному Акті позапланової перевірки зафіксовані порушення вимог нормативно-правових актів з питань пожежної та техногенної безпеки, виявлені під час перевірки території, будівель та приміщень АЗС ТОВ «ТІСАРК» за адресою: Рівненська область, Дубенський район, с. Тараканів, а саме:

1)офісне приміщення АЗС не обладнано гучномовним зв`язком та автоматичною пожежною сигналізацією та лінії виведення сигналу про пожежу до системи цілодобового пожежного спостереження місцевого органу ДСНС;

2)територія автозаправочної станції не дозабезпечена відповідними знаками пожежної безпеки, відповідними знаками попередження водіїв мототранспорту про необхідність вимкнення двигуна на відстані 15 м від паливно-роздавальних колонок, знаками про обов`язкову висадку пасажирів, дорожніми знаками, що забороняють в`їзд транспортних засобів з небезпечними та вибуховими вантажами на територію АЗС;

3)на АЗС не вивішені на видних місцях плакати, які містять перелік обов`язків водія під час заправляння автотранспорту, а також інструкції про заходи пожежної безпеки;

4)АЗС не оснащена жорсткою буксирною штангою довжиною не менше З м для евакуації транспортних засобів з території АЗС у випадку пожежі;

5)наявні вогнегасники не направлені на технічне обслуговування;

6)не забезпечено первинними засобами пожежогасіння з розрахунку одним ВП-100, один ВП-9 не більше ніж на дві колонки;

7)на території не встановлено пожежний щит з набором первинних засобів пожежогасіння: три ВП-9, покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2м х 2м, один ящик з піском місткістю не менше 0.5м куб., дві лопати (совкова і штикова), два пожежних відра, два ломи, дві сокири, три гаки, ноші або возик для перенесення (перевезення) пожежного інвентарю та піску;

8)не проведені заміри опору ізоляції електричних мереж та електроустановок;

9)не проведена ревізія блискавкозахисту;

10)оператори не пройшли навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму;

11)повідомлення про результати ідентифікації ПНО не надані до територіального органу ДСНС та Держпраці;

12)не проведено паспортизацію ПНО;

13)посадова особа та працівники не пройшли навчання, і перевірку знань з питань цивільного захисту, зокрема з техногенної безпеки;

14)у приміщеннях та на шляхах евакуації на видному місці не вивішені відповідні інструкції щодо порядку забезпечення техногенної безпеки та дій працівників об`єкта у разі виникнення надзвичайної ситуації;

15)не подані підтверджуючі документи, щодо зареєстрованої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.

У акті зазначено, що встановлені порушення щодо вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу життю та здоров`ю людей, які перебувають у приміщенні, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі.

Враховуючи те, що під час проведення перевірки відповідача виявлено ряд порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що створює, на думку позивача, загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся з позовом до суду щодо застосування заходів реагування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини між сторонами регулюються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V), Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI (далі - КЦУ), Правилами пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417 (далі - ППБУ) та іншими підзаконними нормативно-правовими актами у редакціях, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Так, правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 4 Закону № 877-V).

Відповідно до статті 4 вищезазначеного закону виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Відповідно до частин першої та другої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Частиною сьомою статті 7 вказаного Закону встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно з ст. 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 Кодексу цивільного захисту України).

Отже, як видно з викладеного вище, територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, а саме: Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Рівненській області мало повноваження на проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІСАРК».

Частиною 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до п. п. 1, 11, 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно із ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Верховний Суд у своїй постанові від 07.08.2019 у справі № 810/1820/18 (адміністративне провадження № К/9901/4768/19) зазначив, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки.

У постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 823/589/16 (адміністративне провадження № К/9901/30861/18) зазначено, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

Аналізуючи зазначені норми, суд зазначає, що звернення територіальних органів ДСНС України до адміністративного суду з позовом про застосування відповідних заходів реагування шляхом зупинення роботи підприємства виникає виключно за умови, коли виявлені за результатами перевірки суб`єкта господарювання порушення вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, та за умови існування таких порушень на момент прийняття рішення адміністративним судом.

При цьому, така ознака як створення загрози життю та/або здоров`ю людей досить широко трактується, теоретично всі порушення протипожежних норм у тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Отже, застосування цих заходів можливе за будь-яке порушення. Оскільки обов`язок доведення позовних вимог законом покладено на позивача, то саме органи пожежного нагляду (суб`єкт владних повноважень) мають обґрунтувати необхідність застосування зупинення роботи підприємства, а суд дослідити вказані докази та надати їм відповідної правової оцінки.

Верховний Суд у своїй постанові від 21.02.2020 у справі № 815/6365/17 (адміністративне провадження № К/9901/58104/18) зазначив, що поняття «загрози життю та здоров`ю» є оціночним. Однак це не спростовує необхідність дослідження судом доказів, якими обґрунтовується їх наявність та зважаючи, що такі спори розглядаються за позовними заявами суб`єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення має бути перевірена судами шляхом зібрання відповідних доказів, а застосування судом обраного заходу реагування обґрунтовуватися з дотриманням всіх принципів адміністративного судочинства.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Аналогічного висновку притримується і Верховний Суд, зокрема, у постановах від 26.06.2018 у справі № 823/589/16 (адміністративне провадження № К/9901/30861/18), від 18.09.2018 у справі № 826/12258/14 (адміністративне провадження № К/9901/5476/18), від 31.01.2019 у справі № 826/8933/16 (адміністративне провадження № К/9901/64611/18).

Принцип пропорційності спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення.

Принцип пропорційності являє собою загальний, універсальний принцип права, який вимагає співрозмірного обмеження прав та свобод людини для досягнення публічних цілей.

До того ж, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об`єкта є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Аналогічна позиція висловлена і Верховним Судом у його постанові від 18.09.2018 у справі № 826/12258/14 (адміністративне провадження № К/9901/5476/18).

Відповідно до п. п. 25, 26 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - це подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.

Небезпечний чинник - це складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Наведене свідчить, що законодавець пов`язує створення реальної загрози життю та/або здоров`ю людини від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Аналогічного висновку притримується і Верховний Суд, що, як приклад, відображено у його постановах від 08.04.2020 у справі № 826/14772/17 (провадження № К/9901/57176/18, К/9901/57206/18), від 16.12.2019 у справі № 810/3535/17 (адміністративне провадження № К/9901/37926/18).

Загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд регулюються Правилами пожежної безпеки в Україні, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417.

Відповідно до п. 2 Правил пожежної безпеки в України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Отже, позивач має довести, що виявлені ним порушення дійсно створюють загрозу життю та здоров`ю людей, позаяк такі обставини (порушення) Законом № 877-V прямо не передбачені у вигляді вичерпного переліку. З огляду на це, у кожному окремому випадку суб`єкт владних повноважень має обґрунтувати необхідність застосування запитуваного заходу реагування, а суд дослідити вказані докази та надати їм відповідну правову оцінку.

При цьому належним доказом усунення порушення є акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, проте такого акту матеріали справи не містять, натомість відповідно до наявних матеріалів справи вбачається наявність порушень, які є суттєвими та не усунуті відповідачем, кожне з яких навіть саме по собі створює очевидну загрозу життю та здоров`ю людей, а їх сукупність вказує на високий ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування.

Як встановлено судом, 28.05.2021 за результатами позапланової перевірки був складений акт № 61 щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки та було виявлено 15 порушень.

Вказані порушення є такими, що можуть створювати загрозу життю та/або здоров`ю людей за об`єктивним критерієм.

Відповідачем на підтвердження обставин усунення порушень доказів не надано.

Так, недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення. Водночас, забезпечення конституційних прав громадян і здобувачів освіти на захист життя та здоров`я від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Отже, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що АЗС ТОВ «ТІСАРК» за адресою: Рівненська область, Дубенський район, с. Тараканів експлуатується з порушенням вимог і норм законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки, що становить загрозу життю та здоров`ю людей від пожежі та є обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Зазначена позиція висловлена і Верховним судом України у його постановах від 28.02.2019 у справі № 810/2400/18 (адміністративне провадження № К/9901/67046/18) та від 20.11.2018 у справі № 826/1024/18 (адміністративне провадження № К/9901/61593/18).

У постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 823/589/16 (адміністративне провадження № К/9901/30861/18) зазначено, що захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Також суд принагідно звертає увагу на те, що чинне законодавство не обумовлює імперативно необхідність винесення припису, розпорядження чи постанови з питань пожежної безпеки як передумови звернення до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді зупинення діяльності об`єкту.

Аналогічного висновку притримується і Верховний Суд у своїй постанові від 16.12.2019 у справі № 810/3535/17 (адміністративне провадження № К/9901/37926/18).

Окремо суд зазначає, що відповідно до положень ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення ТОВ «ТІСАРК».

Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в АЗС ТОВ «ТІСАРК» за адресою: Рівненська область, Дубенський район, с. Тараканів.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області підлягають задоволенню.

Що стосується судових витрат, то у відповідності до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області - задовольнити повністю.

2. Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи території, будівель та приміщень АЗС Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІСАРК» (адреса: 03113, м. Київ, пр. Перемоги, 62-Б, оф. 3, ідентифікаційний код 42531716) за адресою: Рівненська область, Дубенський район, с. Тараканів до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, визначених в акті перевірки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області від 28.05.2021 № 61, шляхом опечатування вхідних дверей будівель та відключення від системи електрозабезпечення.

3. Обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (адреса: 33028, м. Рівне, вул. Гетьмана Полуботка, 37, ідентифікаційний номер 38610634, ел. пошта rivne@rv.dsns.gov.ua).

4. Контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (адреса: 33028, м. Рівне, вул. Гетьмана Полуботка, 37, ідентифікаційний номер 38610634, ел. пошта rivne@rv.dsns.gov.ua).

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Суддя К.С. Пащенко