Постанова

від 05.09.2022 по справі 640/2006/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/2006/22 Суддя (судді) першої інстанції: Вовк П.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Собківа Я.М.

При секретарі: Шепель О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Малого приватного підприємства «Діліжанс» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом Малого приватного підприємства «Діліжанс» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Північного міжрегіонального управління Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування припису та постанови про накладення штрафу, -

В С Т А Н О В И В :

Мале приватне підприємство «Діліжанс» (далі - позивач, МПП «Діліжанс») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Північного міжрегіонального управління Державної служби України з безпеки (далі - відповідач), в якому просив суд визнати неправомірною та скасувати постанову про накладення штрафу № КВ1855/1322/АВ/НП/СПТД/ФС-695 від 13 грудня 2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовано наявністю у водія позивача на момент здійснення перевірки документів, встановлена відповідачем обставина відсутності яких стала підставою для прийняття оскаржуваної постанови. При цьому, позивач зазначив про те, що дія договору про організацію перевезень фактично була продовжена, а тому наявні у водія позивача документи мали бути враховані при здійснення перевірки.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 травня 2022 року даний адміністративний позов - залишено без задоволення.

При цьому суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем не було долучено до матеріалів справи відповідного рішення про продовження строку дії договору про організацію перевезень пасажирів № ТП-11/8-33 від 19 серпня 2011 року, то у суду не має підстав вважати схему маршруту, розклад руху та таблицю вартості проїзду за маршрутом № 36, які складені у відповідності до такого договору, такими, що підтверджують дотримання позивачем вимог статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Позивач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що суд першої інстанції порушив принцип відкритості інформації щодо справи, встановлений статтею 11 КАС України, згідно з яким ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи, а також порушив вимоги ст.ст. 251, 261 КАС України.

Зазначено, що суд першої інстанції не з`ясував, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися позовні вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, а також яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Суть порушення законодавства про автомобільний транспорт, у вчиненні якого звинувачується позивач, полягає, на думку відповідача, у відсутності у водія автобусу схеми маршруту, розкладу руху, таблиці вартості проїзду за маршрутом № 36, а не у відсутності договору про організацію перевезень пасажирів. При цьому, на момент проведення перевірки у водія були в наявності та були ним пред`явлені для перевірки схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду за маршрутом № 36.

Також зауважено, що розгляд справи про накладення адміністративно-господарського штрафу на МПП «Діліжанс» за порушення, зазначене у статті 60 Закону № 2344-ІІІ, був здійснений неповноважною особою, а саме - виконуючим обов`язки заступника начальника територіального органу Укртрансбезпеки (Північного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки) І.А. Бобко.

Внаслідок цього, постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 326179 від 21 грудня 2021 року була винесена неповноважною особою територіального органу Державної служби з безпеки на транспорті, а не посадовою особою центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, як вимагає стаття 60 Закону України № 2344-ІІІ.

Відповідач подав відзив на вказану апеляційну скаргу, де зазначив про її безпідставність та необґрунтованість, наполягав на законності оскаржуваного рішення, просив залишити його в силі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду 09 серпня 2022 року залучено до участі у справі Київську обласну державну адміністрацію у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Зобов`язано Київську обласну державну адміністрацію надати пояснення щодо актуальності договору № ТП-11/8-33 про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування від 19 серпня 2011 року, укладеного між Київською обласною державною адміністрацією та МПП «Діліжанс», згідно з яким здійснюються перевезення на приміському автобусному маршруті загального користування сполученням Біла Церква АС - Дрозди.

На виконання вимог вказаної ухвали Київською обласною державною адміністрацією 01 вересня 2022 року подано пояснення у справі, де зазначено, що за змістом приписів ч. 5 статті 44 Закону № 2344-ІІІ договір з переможцем конкурсу (або дозвіл) органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування укладають (або надають) на термін від трьох до п`яти років.

Таким чином, за наслідками одного проведеного конкурсу договір між організатором перевезень на автобусному маршруті загального користування та перевізником-переможцем конкурсу не може бути укладений на термін більший ніж п`ять років.

Відповідно, договір № ТП-11/8-33 про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування від 19 серпня 2011 року, укладений між Київською обласною державною адміністрацією та МПП «Діліжанс», втратив чинність 19 серпня 2016року.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено судом, 16 листопада 2021 року посадовими особами Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у місті Біла Церква Київської області була проведена перевірка транспортного засобу, марки І-VАN, державний номерний знак НОМЕР_1 .

За результатами проведення вказаної перевірки посадовими особами Північного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 16 листопада 2021 року № 292788, в якому зазначено, що на момент перевірки у водія відсутні оформлена схема маршрута, розклад руху, таблиця вартості проїзду за маршрутом № 36.

Північним міжрегіональним Управлінням Укртрансбезпеки була прийнята постанова № 326179 від 21 грудня 2021 року про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000, 00 грн. за порушення законодавства у вигляді відсутності схеми маршруту, розкладу руху, таблиці вартості проїзду, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Позивач, вважаючи таку постанову протиправною, а свої права порушеними, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Обговорюючи правомірність такої відмови, колегія суддів зазначає наступне.

Відносини між автомобільними перевізниками, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт».

За ч. 7 статті 6 названого Закону центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, поміж іншого, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.

Згідно статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 (далі - Положення № 103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Абзацом 1 п. 8 Положення № 103 визначено, що Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Так, п. 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 року № 196-р утворені територіальні органи Укртрансбезпеки як структурні підрозділи апарату Служби, реорганізувавши шляхом злиття відповідні територіальні органи зазначеної Служби за переліком згідно з додатком, у тому числі, було утворено Північне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки.

Враховуючи наведене, твердження позивача про те, що Північне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки не уповноважене застосовувати адміністративно-господарські санкції не знайшло нормативного підтвердження, оскільки вказаний орган є структурним підрозділом Укртрансбезпеки, тому немає у даному випадку порушення вимог статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Як вбачається з матеріалів справи, між Київською обласною державною адміністрацією та МПП «Діліжанс» був укладений договір № ТП-11/8-33 про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування від 19 серпня 2011 року, згідно з яким здійснюються перевезення на приміському автобусному маршруті загального користування сполученням Біла Церква АС - Дрозди.

Позивач зазначає, що на момент проведення перевірки у водія автобусу були в наявності та були ним пред`явлені для перевірки схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду за маршрутом № 36, складені у відповідності до умов вказаного вище договору про організацію перевезень.

Крім того, позивач вказує на те, що організатором перевезень вже декілька років не проводяться конкурси з перевезення пасажирів на приміських автобусних маршрутах, і в тому числі - на приміському автобусному маршруті загального користування № 36 «Біла Церква АС - Дрозди».

На думку позивача, фактично дія вказаного вище договору була продовжена, оскільки немає жодних заперечень від організатора перевезень щодо обслуговування цього маршруту МПП «Діліжанс», жодних рішень про закриття вказаного маршрутів організатором перевезень прийнято не було, як і не було проведено конкурсу з визначення іншого перевізника для обслуговування маршруту.

Водночас, такі доводи позивача визнаються судом безпідставними з огляду на наступне.

Згідно статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Відповідно до вимог статті 44 Закону України «Про автомобільний транспорт», організація проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Договір з переможцем конкурсу (або дозвіл) органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування укладають (або надають) на термін від трьох до п`яти років.

Дозвіл органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування пасажирському перевізнику на обслуговування автобусних маршрутів надається на термін до п`яти років.

Порядок проведення конкурсів визначає Кабінет Міністрів України.

Так, відповідно до п. 53 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2008 року № 1081, строк дії договору (дозволу) продовжується один раз на п`ять років за рішенням організатора перевезень за наявності заяви автомобільного перевізника - переможця попереднього конкурсу, яку він подає за формою згідно з додатком 7, в якій, зокрема, зазначається інформація про підтверджене інвестування коштів на придбання більш нових та/або комфортабельних автобусів стосовно тих, які використовувались автомобільним перевізником на об`єкті конкурсу, наявності вмотивованих підстав вважати зазначеного автомобільного перевізника таким, що здійснював перевезення за цим маршрутом протягом попереднього періоду без порушення умов укладеного попереднього договору (дозволу).

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, наведене нормативне регулювання спірних правовідносин не передбачає автоматичного продовження строку дії договору (дозволу) на організацію перевезень пасажирів, як про це зазначає позивач. Натомість, такий строк може бути продовжений за рішенням уповноваженого органу.

Проте, позивачем не було долучено до матеріалів справи відповідного рішення про продовження строку дії договору про організацію перевезень пасажирів № ТП-11/8-33 від 19 серпня 2011 року, тому у суду не має підстав вважати схему маршруту, розклад руху та таблицю вартості проїзду за маршрутом № 36, які складені у відповідності до такого договору, такими, що підтверджують дотримання позивачем вимог статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Наведене також підтверджується поясненнями, наданими Київською обласною державною адміністрацією, в яких зазначено, що договір № ТП-11/8-33 про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування від 19 серпня 2011 року, укладений між Київською обласною державною адміністрацією та МПП «Діліжанс», втратив чинність 19 серпня 2016 року.

Також КОДА зазначено, що з 02 жовтня 2021 року повноваження щодо проведення конкурсу та відповідно укладання з переможцем конкурсу договору на здійснення пасажирських перевезень на приміському автобусному маршруті загального користування належать Київській обласній державній адміністрації відповідно до Закону України від 07 вересня 2021 року № 1712-ІХ «Про внесення змін до статті 7 Закону України "Про автомобільний транспорт".

На виконання цих повноважень розпорядженнями Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації):

- від 01 липня 2022 року № 371 затверджено Реєстр міжміських та приміських (внутрішньообласних) автобусних маршрутів загального користування, організатором яких є Київська обласна державна адміністрація, до якого включено маршрут №19 (36) Біла Церква АС - Дрозди;

- від 10 серпня 2022 року № 471 затверджено перелік об`єктів конкурсу з перевезення пасажирів на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації, до якого включено зокрема маршрут № 19 (36) Біла Церква АС - Дрозди.

Відтак, твердження позивача про те, що фактично дія вказаного вище договору була продовжена, оскільки немає жодних заперечень від організатора перевезень щодо обслуговування цього маршруту МПП «Діліжанс», жодних рішень про закриття вказаного маршрутів організатором перевезень прийнято не було, як і не було проведено конкурсу з визначення іншого перевізника для обслуговування маршруту, не відповідає дійсності.

Відповідно до ч. 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штраф, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, обґрунтованим є притягнення позивача до відповідальності за недотримання вимог Закону України «Про автомобільний транспорт».

Враховуючи вищенаведені норми закону, та обставини, що встановлені та підтверджені відповідними доказами, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем доведено правомірність спірного рішення, оскільки позивачем не доведено продовження строку дії договору (дозволу) на організацію перевезень пасажирів.

Стаття 77 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що всі аргументи апелянта не заслуговують на увагу, оскільки вони не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції.

Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства «Діліжанс» - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 травня 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 06 вересня 2022 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Є.І. Мєзєнцев

Я.М. Собків