Постанова

від 05.09.2022 по справі 380/11292/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/11292/21 пров. № А/857/9525/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача:Гінди О.М.,

суддів:Большакової О.О., Ніколіна В.В.,

за участю секретаря судових засідань Юрченко М.М.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року (головуючий суддя: Гулик А.Г., місце ухвалення - м. Луцьк) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський домобудівний комбінат-плюс» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про визнання протиправними дій та скасування постанови,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівський домобудівний комбінат-плюс», звернувся до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправними дії відповідача щодо проведення позапланової перевірки дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими закладами громадського обслуговування та прибудованим гаражем в обслуговуючому кооперативі «Садове товариство «Промінь Голоско» (ділянка 8-8-10) на підставі наказу відповідача від 07.06.2021 № 342-п;

- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача № 74-М від 06.07.2021 про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим тим, що у протоколі на підставі якого складено спірну постанову про накладення штрафу за порушенням містобудівної діяльності міститься посилання на пункт 1 частини 3 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Водночас частину 3 згаданої статті виключено Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва» ще у 2019 році, тобто до проведення позапланової перевірки та складення відповідної постанови.

Зазначає про відсутність додатків до протоколу на підтвердження виявлених порушень. Звертає увагу на те, що в оскаржуваній постанові вказано неіснуючу юридичну особу. Вказує на те, що відповідач провів неналежні математичні розрахунки та помилково обчислив суму штрафу, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який діяв на момент складення постанови, а не на момент виявлення інкримінованих позивачу порушень.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові № 74-М від 06.07.2021 про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить скасувати рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт покликається на те, що здійснюючи заходи архітектурно-будівельного контролю стосовно виявлених об`єктів самочинного будівництва, контролюючий орган об`єктивно позбавлений можливості до проведення перевірки належним чином ідентифікувати та як наслідок відобразити у документах, що оформлюються для її проведення, суб`єкта містобудівної діяльності, котрий здійснює самочинне будівництво. Натомість визначення порушника відбувається вже за наслідками проведення позапланової перевірки. Вказує, що чинним законодавством не передбачено обов`язковості визначення суми штрафу, виходячи з розміру бази його розрахунку, яка діяла на момент виявлення порушення. Звертає увагу суду на те, що результати перевірки за своїм змістом свідчать про порушення позивачем містобудівного законодавства.

Позивач 31.08.2022 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача Сапіга А.В. у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала.

Представник позивача Рісна Ю.Б. в судовому засіданні просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що 07.06.2021 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові на підставі службової записки заступника начальника відділу інспекційної роботи інспекції ДАБК у м. Львові Літавого Василя Миколайовича від 07.06.2021 видано наказ № 342-П «Про проведення позапланової перевірки», згідно з пунктом 1 якого вирішено провести позапланову перевірку на об`єкті будівництва: «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими закладами громадського обслуговування та прибудованим гаражем в обслуговуючому кооперативі «Садове товариство «Промінь Голоско» (Ділянка 8-9-10)», замовник ТзОВ «Фірма «ЛДБК». Предмет перевірки: дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт».

На підставі згаданого наказу відповідачем 07.06.2021 видано направлення для проведення позапланового заходу від 07.06.2021 № 342-пп. Первинно вказане направлення містило відомості про те, що для здійснення позапланової перевірки на об`єкті «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими закладами громадського обслуговування та прибудованим гаражем в обслуговуючому кооперативі «Садове товариство «Промінь Голоско» (Ділянка 8-9-10)» направляється заступник начальника відділу інспекційної роботи інспекції ДАБК у м. Львові для проведення перевірки з питань дотримання суб`єктами містобудування: замовник ТзОВ «Фірма «ЛДБК» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Уповноважений представник відповідача, 08.06.2021, вручаючи копії вказаного направлення представнику позивача Спрису А.В., вчинив дописи та виправлення у відповідному направленні, вказавши у графі «суб`єкти містобудування» генпідрядник - ТзОВ «Фірма «ЛДБК» та замовник ТзОВ «Фірма «ЛДБК Плюс».

На підставі наказу № 342-П «Про проведення позапланової перевірки» та направлення № 342-пп від 07.06.2021 уповноваженою особою відповідача у період з 07.06.2021 по 18.06.2021 проведено позапланову перевірку з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. За наслідками відповідної перевірки складено акт від 18.06.2021 № 342-пп, яким встановлено порушення позивачем містобудівного законодавства, яка полягало у здійсненні будівництва об`єкта без документів, які надають право на виконання будівельних робіт.

Вказані обставини зумовили складення 18.06.2021 припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних стандартів і правил № 3; припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт № 1; протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 3.

У подальшому, відповідачем 06.07.2021 складено постанову № 74-м, якою позивача визнано винним у порушенні законодавства про містобудування з огляду на протиправне проведенням будівельних робіт за відсутності дозвільних документів та накладено штраф у розмірі 88023 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем допущено істотні порушення встановленого порядку проведення перевірки, які не можуть вважатися формальними та котрі є підставою для визнання оскаржуваної постанови протиправною.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VІ (далі Закон № 3038-VI), встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону № 3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України

На виконання зазначеного припису Закону № 3038-VI, Кабінет Міністрів України постановою від 23.05.2011 за № 553 затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, яким визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. (далі Порядок № 533).

За змістом пункту 7 цього Порядку, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 533, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Права та обов`язки посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначені у пунктах 11, 12 Порядку № 553.

Відповідно до пункту 13 цього Порядку, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право:

вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства;

перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень;

бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю;

подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Отже, положення цієї норми визначає комплекс прав суб`єкта містобудування під час здійснення контролю суб`єкта містобудування, зокрема, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Однак, вказане право позивача, може бути реалізоване лише у випадку належного повідомлення про дату і час проведення перевірки з боку відповідача.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що представник відповідача не надав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження інформування позивача про необхідність забезпечення явки його представника на об`єкті перевірки, у томи числі про повідомлення позивача у телефонному режимі.

Крім цього, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб`єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об`єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, пункту 3 статті 22 «Прикінцеві положення» Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V, наказ про проведення позапланового заходу державного контролю повинен містити найменування суб`єкта господарювання, який є об`єктом контролю.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Тобто, видаючи наказ, направлення для проведення позапланового заходу, відповідач повинен чітко персоніфікувати суб`єкта містобудування щодо якого здійснюватиметься позаплановий захід (перевірка).

Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що ні наказ № 342-П, ні направлення № 342-пп від 07.06.2021 не містять будь-яких відомостей щодо позивача, тобто Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський домобудівний комбінат-плюс».

Суд апеляційної інстанції зазначає, що у п. 17 Порядку визначено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

Із зазначеної норми вбачається, що протокол та припис складаються на підставі фактичних обставин, встановлених у відповідному акті. Акт, протокол та припис також є підставами для винесення постанови про накладення штрафу на відповідного суб`єкта містобудування.

Відповідно до Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2013 року № 735; далі Порядок № 244), цей порядок визначає процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Отже, безумовною підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудування є належне повідомлення суб`єкта містобудування про час і місце розгляду його справи за три доби.

Відповідно до абзацу 3 пункту 20 Порядку № 244, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з`ясовує чи сповіщено суб`єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності про час та місце розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що факт неповідомлення особи, яка притягується до відповідальності у сфері містобудівної діяльності, про час та місце розгляду справи є підставою для визнання постанов у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності неправомірними, та такими, що винесені з порушенням встановленої процедури. Оскільки, наведене унеможливлює останнього взяти участь у розгляді справи, надати пояснення, заперечення, подати документи та інші відомості, що мають значення для вирішення справи, чим порушує законні права та інтереси позивача.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі № 380/499/17, від 31 жовтня 2019 року у справі № 822/681/16, від 14 листопада 2019 року у справі № 822/863/16.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що інформація час, дату і місце розгляду справи про порушення містобудівного законодавства вказана у протоколі № 3, зокрема 06.06.2022.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідач не забезпечив належного повідомлення позивача про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що унеможливило його участь у розгляді матеріалів, складених за результатами проведеного заходу державного контролю, оскільки така розглянута 06.07.2022.

Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що оскаржуваною постановою, на відповідача накладено штраф у сфері містобудівної діяльності у розмірі 880 230 грн, відповідно до абз. 2 п. 3 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», який становить 370 прожиткових мінімумів.

Однак, на момент виявлення порушення, розмір прожиткового мінімуму становив 2270 грн. Тобто, відповідач наклав штраф на позивача у завищеному розмірі, виходячи з прожиткового мінімуму, який згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», на момент виявлення порушення, ще не діяв.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для розгляду інших доводів, щодо порушень вимог законодавства при здійсненні позапланового заходу, оскільки наведені вище порушення процедури проведення перевірки з боку Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, є достатніми підставами для скасування результатів цієї перевірки, зокрема, постанови № 74-М від 06.07.2021 про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності.

Таким чином, апеляційна скарга Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Згідно приписів ст. 139 КАС України підстав для стягнення судових витрат не має.

Керуючись ст. ст. 310, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року у справі № 380/11292/21 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Гінда судді О. О. Большакова В. В. Ніколін Повне судове рішення складено 07.09.2022.