Постанова

від 06.09.2022 по справі 464/5620/17

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2022 рокуЛьвівСправа № 464/5620/17 пров. № А/857/8262/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Іщук Л. П.,

суддів Обрізка І. М., Шинкар Т. І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ІРОКС» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2022 року, ухвалене головуючим суддею Сидор Н. Т. у м. Львові, у справі за адміністративним позовом Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради до Приватного акціонерного товариства «ІРОКС», ОСОБА_1 , треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача: Львівська міська рада, Львівське комунальне підприємство «Старий Сихів», про зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради звернулася в суд з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «ІРОКС» та ОСОБА_1 , в якому просить зобов`язати генерального директора Приватного акціонерного товариства «Ірокс» Микичака І. П. демонтувати самочинно встановлену огорожу, довжиною 552 м, а саме: з бляхи 202 м, висотою 2 м; бетонної плити, довжиною 130 м, висотою 2,3 м; з сітки, довжиною 220 м, висотою 2 м, біля будинку на вул. Б.-І. Антонича, 5 у м. Львові та привести земельну ділянку до попереднього стану.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що на території Львівського комунального підприємства «Сихів» генеральним директором ПрАТ «Ірокс» Микичаком І.П. проведено роботи по встановленню огорожі за адресою: м. Львів, вул. Б.-І. Антонича, 5, за відсутності при цьому проектної документації та дозволу органу місцевого самоврядування. Зазначає, що в добровільному порядку відповідачами не виконано розпорядження Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради від 27.06.2017 № 384 «Про демонтаж самочинно встановленої огорожі на території біля будинку на вул. Б.-І. Антонича, 5», що є підставою для зобов`язання знести самочинно збудований об`єкт в судовому порядку.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.04.2022 позов задоволено: зобов`язано генерального директора Приватного акціонерного товариства «Ірокс» Микичака І. П. демонтувати самочинно встановлену огорожу, довжиною 552 м, а саме: з бляхи 202 м, висотою 2 м; бетонної плити, довжиною 130 м, висотою 2,3 м; з сітки, довжиною 220 м, висотою 2м біля будинку на вул. Б.-І. Антонича, 5 у м. Львові та привести земельну ділянку до попереднього стану.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство «ІРОКС» подало апеляційну скаргу, в якій з покликанням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що судом першої інстанції безпідставно не взяті до уваги аргументи відповідачів про те, що позивач не довів, що саме відповідач облаштував огорожу біля будинку на вул. Б.-І. Антонича, 5 у м. Львові і що саме відповідач є власником чи користувачем вказаної земельної ділянки, а відповідно до пункту 1.3 Положення про порядок влаштування огорож у м. Львові, затвердженого рішенням Львівської міської ради від 09.09.2011 № 834, дія цього Положення поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які мають у користуванні чи у власності земельні ділянки, що підлягають огородженню, відтак, і відповідальність за порушення вимог згаданого Положення можуть нести лише власники чи орендарі земельних ділянок, що підлягають огородженню. Звертає увагу, що відповідно до висновку експерта від 06.05.2019 № 1469 спірна огорожа встановлена на підставі офіційних документів, а саме дозволу на виконання будівельних робіт від 27.08.2010, виданого Інспекцією ДБК у Львівській області. Зазначає, що належним землекористувачем земельної ділянки по вул. Б.-І. Антонича, 5 у м. Львові є Автогаражний кооператив № 15 Галицького району м. Львова.

Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 24.03.2017 ЛКП «Старий Сихів» надіслав генеральному директору ПрАТ «Ірокс» Микичаку І. П. листа №119 щодо надання останнім погоджувальних документів на встановлення металевої огорожі за адресою: вул. Антонича, 5, м. Львів, до 07.04.2017.

Листом від 07.04.2017 № 137 ЛКП «Старий Сихів» повідомило генерального директора ПрАТ «Ірокс» Микичака І. П. про ненадання погоджувальної документації на встановлення огорожі за адресою: вул. Антонича, 5, м. Львів, у зв`язку з чим просило з`явитись в ЛКП «Старий Сихів» 21.04.2017 о 8:30 год для складання протоколу про адміністративне правопорушення.

21.04.2017 ЛКП «Старий Сихів» складено акт про неявку генерального директора ПрАТ «Ірокс» ОСОБА_1 для складання протоколу про адміністративне правопорушення по факту встановлення огорожі біля будинку по вул. Б.-І. Антонича, 5 в м. Львові та протокол №5 про адміністративне правопорушення, згідно з яким генеральним директором ПрАТ «Ірокс» ОСОБА_1 за адресою: м. Львів, вул. Б.-І. Антонича, 5, самовільно проведено роботи по встановленню огорожі, довжиною 552 м (бляха 202 м, висотою 2 м, бетонна плита, довжиною 130 м, висотою 2,3 м, сітки, довжиною 220 м, висотою 2 м), відповідальність за яке передбачено статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За результатами розгляду згаданого вище протоколу Адміністративною комісією при Шевченківській районній адміністрації Львівської міської ради прийнято постанову від 11.05.2017 № 10/2 про накладення на генерального директора ПрАТ «Ірокс» адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1700грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до витягу з протоколу засідання міжвідомчої комісії при Сихівській районній адміністрації від 20.06.2017 №11 комісією вирішено, враховуючи, що огорожу, довжиною 552м біля будинку на вул. Б.-І. Антонича, 5 встановлено з порушенням вимог Положення про порядок влаштування огорож у м. Львові, затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради від 21.04.2011 №376, без проектної документації та дозволу органу місцевого самоврядування, вона підлягає демонтажу.

Розпорядженням голови Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради від 27.06.2017 №384 затверджено висновок міжвідомчої комісії від 20.06.2017 та зобов`язано генерального директора ПрАТ «Ірокс» Микичака І.П. демонтувати самочинно встановлену огорожу, довжиною 552 м біля будинку на вул. Б.-І. Антонича, 5, влаштування якої виконано без проектної документації та дозволу органу місцевого самоврядування, до 31.07.2017.

31.07.2017 комісією ЛКП «Старий Сихів» складено акт, у якому зафіксовано, що огорожу за адресою: м. Львів, вул. Антонича, 5, не демонтовано.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами не доведено виконання розпорядження голови Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради від 27.06.2017 №384 «Про демонтаж самочинно встановленої огорожі на території біля будинку на вул. Б.-І. Антонича, 5» чи оскарження такого, а тому самочинно встановлена огорожа підлягає демонтажу.

Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до підпунктом 3 пункту «б» частини першої статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів належить здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об`єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.

Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів визначає Закон України від 06.09.2005 №2807-IV «Про благоустрій населених пунктів» (далі - Закон № 2807-IV) і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

Статтею 1 Закону № 2807-IV визначено поняття благоустрій населених пунктів - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Частиною першою статті 20 Закону № 2807-IV встановлено, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.

Згідно з частиною четвертою статті 20 Закону № 2807-IV рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 2807-IV правила благоустрою території населеного пункту (далі - Правила) - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.

Ухвалою Львівської міської ради від 21.04.2011 № 376 затверджено Правила благоустрою м. Львова.

Крім цього, рішенням виконкому Львівської міської ради від 09.09.2011 № 834 затверджено Положення про порядок влаштування огорож у м. Львові, яке регулює порядок влаштування огорож зі сторони магістральних вулиць і доріг та між суміжними землекористувачами, а також житлових вулиць місцевого значення у м. Львові з врахуванням існуючих архітектурних традицій, функціонально-планувальних вимог до забудови вулиць, типології елементів огорож, та поширюється на всі юридичні та фізичні особи, які мають у користуванні чи у власності земельні ділянки, що підлягають огородженню.

Згідно з пунктом 5.1 вказаного Положення особа, яка має намір влаштувати огорожу, повинна отримати дозвіл (розпорядження голови районної адміністрації) на проведення таких робіт.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що влаштування огорожі у м. Львові можливе користувачами чи власниками земельної ділянки, що підлягає огородженню, виключно на підставі дозволу (розпорядження голови районної адміністрації) на проведення таких робіт.

Відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

У відповідності до пункту 1.6.1 Положення про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у м. Львові, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 09.09.2011 № 835, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин, зазначено, що самочинним будівництвом є влаштування будь-якої огорожі (окрім тимчасово переносної або декоративної) на земельній ділянці, яка не знаходиться у користуванні на умовах оренди або не належить на правах приватної власності фізичній або юридичній особі, проведення будівництва або наявність на ній будівельних матеріалів.

Згідно з статтею 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Отже, належність об`єкта до самочинного підлягає перевірці у справі за позовом уповноваженого органу про його знесення.

Для задоволення вимоги про знесення самочинного будівництва необхідно встановити наявність умов, передбачених статтею 376 Цивільного кодексу України, а саме: істотне відхилення від проекту; суперечність суспільним інтересам або порушення права інших осіб; істотного порушення будівельних норм і правил; неможливість проведення відповідної перебудови або відмова особи від її проведення.

Можливість знесення самочинного будівництва закон пов`язує саме з цими обставинами, а не з невиконанням відповідного розпорядження позивача.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.09.2019 у справі №464/3864/15-а, від 15.11.2019 у справі №462/5892/15-а, від 20.11.2019 у справі №450/3297/14-а.

Апеляційний суд звертає увагу, що розпорядження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування про демонтаж самочинних об`єктів є лише формою контролю та не є обов`язковими до виконання, оскільки знесення здійснюється у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Відтак, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що невиконання та неоскарження розпорядження голови Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради від 27.06.2017 №384 є підставою для зобов`язання генерального директора ПАТ «Ірокс» Микичака І. П. демонтувати самочинно встановлену огорожу без дослідження при цьому наявності законних підстав для цього.

Слід зазначити, що земельна ділянка на вул. Б.-І. Антонича-Майданна у м. Львові відноситься до земель м. Львова, що не надана у власність або користування (лист Відділу Держгеокадастру у м. Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 25.01.2017 № 18-1323-0.2-249/2-17).

При цьому, в матеріалах справи міститься копія рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів від 18.02.1988 № 63, яким відведено Автогаражному кооперативу № 15 Ленінського району земельну ділянку в комунальній зоні масиву «Сихів» площею 1,7 га для будівництва 2-х та 5-ти поверхових гаражів-стоянок на 1260-1300 автомобілів.

На підставі вказаного рішення та акту на землекористування від 23.04.1988 № 10/554-09 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю міської адміністрації Львівської міської ради народних депутатів було видано дозвіл на будівництво замовнику - Автогаражному кооперативу № 15 Галицького району м. Львова.

Більше того, в матеріалах справи наявна копія дозволу на виконання будівельних робіт від 27.08.2010 № 1/375-10, виданого Автогаражному кооперативу № 15 Галицького району м.Львова на будівництво багатоповерхових житлових будинків із вбудованими нежитловими приміщеннями на вул. Антонича-Майданна у м. Львові.

Вказані вище документи дають підстави для висновку, що земельна ділянка, на якій влаштовано спірну огорожу, перебувала у користуванні Автогаражного кооперативу № 15 Галицького району м.Львова. Натомість, у ПАТ «Ірокс» немає жодних правовстановлюючих документів на таку земельну ділянку.

Апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи скаржника про відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів самовільного влаштування Пат «Ірокс» огорожі за адресою: м. Львів, вул.Б.-І. Антонича, 5, а з листів та інших розпорядчих актів Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, що стосуються самовільного влаштування огорожі, неможливо встановити, на підставі чого позивач витребовував погоджувальні документи та просив здійснити демонтаж огорожі саме генерального директора ПАТ «Ірокс».

Враховуючи викладене, Сихівською районною адміністрацією Львівської міської ради не доведено влаштування ПАТ «Ірокс» спірної огорожі за адресою; вул. Антонича, 5, м. Львів, а відтак, порушення останнім вимог Положення про порядок влаштування огорож у м. Львові, що виключає підстави для зобов`язання генерального директора ПАТ «Ірокс» ОСОБА_1 демонтувати самочинно встановлену огорожу довжиною 552 м.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради та наявність підстав для відмови в їх задоволенні.

За наведених обставин, судом першої інстанції допущено неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи та відповідно до пункту 1 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 311, 315, 317, 321, 322, 328 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ІРОКС» задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2022 року у справі № 464/5620/17 скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позову Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради до Приватного акціонерного товариства «ІРОКС», ОСОБА_1 , треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача: Львівська міська рада, Львівське комунальне підприємство «Старий Сихів», про зобов`язання вчинити дії відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 07.09.2022