Ухвала

від 05.09.2022 по справі 545/1847/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

06 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 545/1847/20

провадження № 61-8128ск22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 29 червня

2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 09 грудня

2021 року у справі за позовом першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_1 про визнання незаконним - та скасування наказу, припинення права приватної власності,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2020 року перший заступник керівника Полтавської місцевої прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з позовом про визнання незаконним та скасування наказу, припинення права приватної власностів якому просив:

- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області від 19 вересня 2017 року № 7553-СГ «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,12 га для індивідуального садівництва»;

- припинити право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5324081900:00:001:0091 площею 0,12 га для ведення індивідуального садівництва, що розташована на території Ковалівської сільської ради Полтавського району за межами населеного пункту, відомості про державну реєстрацію якої внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 15 грудня 2017 року за № 24024374;

- зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 5324081900:00:001:0091 площею 0,12 га для ведення індивідуального садівництва, що розташована на території Ковалівської сільської ради Полтавського району за межами населеного пункту, у власність Держави

в особі Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 29 червня

2021 року позов першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури задоволено.

Визнано незаконним та скасувано наказ Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області від 19 вересня 2017 року № 9553-СГ «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,12 га для індивідуального садівництва».

Припинено право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5324081900:00:001:0091 площею 0,12 га для ведення індивідуального садівництва, що розташована на території Ковалівської сільської ради Полтавського району за межами населеного пункту, відомості про державну реєстрацію якої внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 15 грудня 2017 року за № 24024374.

Зобов`язано ОСОБА_1 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 5324081900:00:001:0091 площею 0,12 га для ведення індивідуального садівництва, що розташована на території Ковалівської сільської ради Полтавського району за межами населеного пункту, у власність Держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 29 червня

2021 року залишено без змін.

18 серпня 2022 року, із застосуванням засобів поштового зв`язку, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 29 червня

2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 09 грудня

2021 року, у якій заявник просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Касаційна скарга подана до суду касаційної інстанції з пропуском строку на касаційне оскарження.

Питання про поновлення строку на касаційне оскарження заявником не порушується.

Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо

в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Суд касаційної інстанції позбавлений можливості поновити строк на касаційне оскарження за власною ініціативою, а лише за наявності відповідної заяви особи, яка подає скаргу, із зазначенням поважних причин пропуску цього строку та наданням відповідних доказів.

Заявник хоча і посилається на те, що про існування постанови Полтавського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року, повний текст якої було складено

13 грудня 2021 року, йому стало відомо лише 05 серпня 2022 року, проте до касаційної скарги не додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження вказаного судового рішення, що не змінює порядок касаційного оскарження, встановлений ЦПК України.

Таким чином, заявнику необхідно звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести підстави для його поновлення та надати докази на їх підтвердження, оскільки безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений судом строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження будуть визнані судом неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження

у справі на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про

що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 29 червня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д. Д. Луспеник