Ухвала

від 06.09.2022 по справі 161/20876/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

07 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 161/20876/19

провадження № 61-8414ск22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Воробйової І. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мартинюк Ольга Ігорівна на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 жовтня 2021 року, додаткове рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 листопада 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного підприємства «ВОМАКС», треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Приватний нотаріус Луцького районного нотаріального округу Волинської області Гловацька Алла Володимирівна, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання недійсним правочину щодо передачі майна до статутного капіталу приватного підприємства та застосування наслідків недійсності,

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 жовтня 2021 року відмовлено в задоволенні позову.

Скасовано вжиті в цій цивільній справі заходи забезпечення позову відповідно до ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 грудня 2019 року - знято арешт з нерухомого майна власником якого є Приватне підприємство «ВОМАКС», а саме: - готельний комплекс /А-4/, загальною площею 1 211,1 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 ; - сауну /В-2/, загальною площею 46,7 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 ; - сауну /Б-2/, загальною площею 63,4 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 ; - сауну /Д-2/, загальною площею 110,1 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 ; - земельну ділянку, площею 0,4570 га з цільовим призначенням для обслуговування готельного комплексу з саунами, кадастровий номер 0722881600:01:001:3566, розміщену у с. Гірка Полонка, Луцького р-ну, Волинської обл.

Скасовано заборону ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , будь-яким іншим третім особам вчиняти дії спрямовані на відчуження належних часток у статутному капіталі (частин) ПП «ВОМАКС», будь-яким іншим чином розпоряджатися частками, в тому числі укладати договори іпотеки, купівлі-продажу, дарування тощо з третіми особами, отримувати, у разі виходу з підприємства, виплату частки у статутному капіталі ПП «ВОМАКС» за рахунок належного підприємству спірного майна, а саме: - готельного комплексу /А-4/, загальною площею 1 211,1 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 ; - сауни /В-2/, загальною площею 46,7 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 ; - сауни /Б-2/, загальною площею 63,4 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 ; - сауни /Д-2/, загальною площею 110,1 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 ; - земельної ділянки, площею 0,4570 га з цільовим призначенням для обслуговування готельного комплексу з саунами, кадастровий номер 0722881600:01:001:3566, розміщену у с. Гірка Полонка, Луцького р-ну, Волинської обл.

Додатковим рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 листопада 2021 року в цій справі стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в розмірі 4 800 грн.

Постановою Волинського апеляційного суду 17 лютого 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 жовтня 2021 року та додаткове рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 листопада 2021 року в цій справі залишено без змін.

До Верховного Суду у серпні 2022 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мартинюк О. І., подала касаційну скаргу з пропуском строку, установленого частиною першою статті 390 ЦПК України, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Згідно з положеннями частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Щодо пропуску строку на касаційне оскарження

Відповідно до частин першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 390 ЦПК України, строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Частиною першою статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Як на підставу пропущення строку заявник посилається на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки у зв`язку із воєнним станом в України про наявність оскаржуваної постанови стало відомо 29 липня 2022 року з реєстру судових рішень.

Наведені заявником причини пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення не можна визнати поважними з огляду на таке.

Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, суд має виходити з того, що підстави пропуску строків можуть бути визнані поважними лише у тому випадку, якщо таке недотримання строків касаційного оскарження було зумовлене діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, а так само наявністю інших об`єктивних перешкод, що безумовно перешкоджали своєчасному зверненню з такою скаргою.

Водночас особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно строків подання, форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо доведення поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, що є проявом добросовісного користування процесуальними правами.

Касаційну скаргу подано 26 серпня2022 року, тобто після спливу більше шести місяців з дня складення повного судового рішення.

Разом з тим, суд не може взяти до уваги посилання заявника на отримання оскаржуваного судового рішення саме 29 липня 2022 року, оскільки відсутні будь-які належні та допустимі докази щодо порушення апеляційним судом вимог, встановлених статтею 272 ЦПК України, щодо порядку видачі (надсилання) копії судового рішення.

Отже, наведені в клопотанні підстави поновлення процесуального строку не можна вважати поважними, оскільки вони не є такими, що об`єктивно унеможливили дотримання строків на подачу касаційної скарги, передбачених ЦПК України.

Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року).

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, на підставі частини третьої статті 393 ЦПК України касаційну скаргу слід залишити без руху, оскільки підстави пропуску строку на касаційне оскарження, наведені заявником у клопотанні, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху заявник має право звернутися до суду касаційної інстанції із клопотанням, в якому навести інші підстави для поновлення строку та надати відповідні докази.

Крім того, у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки,

що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Розміри ставок судового збору визначено частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на день звернення до суду

з цим позовом).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи, що позов містить вимогу майнового характеру за подання касаційної скарги має сплатити 19 210 грн(1 921,00 грн * 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб * 200%).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або сплачено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДР: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055).

На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом з тим, до касаційної скарги заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення, в якій заявник посилається на скрутне матеріальне становище.

Дослідивши клопотання та додані матеріали, суд дійшов висновку,

що відсутні підстави для відстрочення сплати судового збору, з огляду на таке.

Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але

не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами

є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком

до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої

чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх

чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними

чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати

на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відмовляючи у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мартинюк О. І., про відстрочення сплати судового збору, суд бере до уваги, предмет спору.

Обставини, зазначені у клопотанні, не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору, оскільки не підтверджують з достовірністю скрутний матеріальний стан заявника, що перешкоджає йому виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої касаційної скарги судовим збором.

Констатація заявником скрутного матеріального становища без надання доказів на підтвердження цих обставин не може вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору, що узгоджується

із статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом

і судом.

За таких обставин, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мартинюк О. І., про відстроченнясплати судового збору слід відмовити.

Оскільки подана касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України та подана після закінчення строків на касаційне оскарження, її слід залишити без руху та запропонувати заявнику усунути недоліки.

Керуючись статтями 136, 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

Визнати підстави для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 жовтня 2021 року, додаткового рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 листопада 2021 року та постанови Волинського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року неповажними.

Відмовити ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мартинюк Ольга Ігорівна у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Касаційну скаргуОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мартинюк Ольга Ігорівна на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 жовтня 2021 року, додаткове рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 листопада 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року, залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. А. Воробйова