Рішення

від 24.08.2022 по справі 902/786/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" серпня 2022 р. м.Вінниця Cправа №902/786/21

Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л.,

за участю представників

позивача: Кушнір А.С. (в режимі ВКЗ);

відповідача: Грицуляк Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТК ГРУП", м.Київ

до Приватного підприємства "ЕГІДА К", м.Вінниця

про стягнення безпідставно набутих коштів,

ВСТАНОВИВ :

02.08.2021 до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТК ГРУП" про стягнення з Приватного підприємства "ЕГІДА К" 732316,08 грн безпідставно набутих коштів та 1986,00 грн - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставним отриманням Приватним підприємством "ЕГІДА К" грошових коштів у загальній сумі 732316,08 грн, що були помилково перераховані Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТК ГРУП". При цьому позивач акцентує, що зазначена сума грошей не може вважатись оплатою товару на виконання укладеного між сторонами договору купівлі-продажу №120201 від 12.02.2021, оскільки зазначений правочин припинив свою дію в зв`язку "зі втратою актуальності для позивача".

09.08.2021 ухвалою суду за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/786/21, вирішено її розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 07.10.2021.

19.08.2021 до суду надійшла зустрічна позовна заява Приватного підприємства "ЕГІДА К" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТК ГРУП" 22170,62 грн, з яких: 201 609,65 грн - основна заборгованість та 20160,97 грн - штраф.

Зустрічні вимоги Приватного підприємства "ЕГІДА К" мотивовані неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТК ГРУП" умов договору купівлі-продажу №120201 від 12.02.2021 в частині оплати вартості отриманого згідно видаткових накладних товару на загальну суму 2054735,09 грн.

20.09.2021 судом постановлено ухвалу про повернення зустрічної позовної заяви, оскільки при її дослідженні встановлено, що вимоги по первісному і зустрічному позову виникли з різних правовідносин, мають різні підстави, а тому обидва позови не є взаємно пов`язаними.

З метою доведення помилковості перерахування грошових коштів на рахунок відповідача, позивач 01.09.2022 звернувся до суду із заявою б/н від 16.08.2021 (а.с.65-69, т.1), у якій зазначив, що в платіжних дорученнях, згідно яких заявлені до стягнення кошти перераховані відповідачу, у призначенні платежу містяться посилання на рахунки, виставлені іншим контрагентом позивача - Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРІН ЕКСПРЕС". Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про те, що грошові кошти, отримані відповідачем, насправді призначались для оплати товару, поставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРІН ЕКСПРЕС".

За наслідками підготовчого засідання, 07.10.2021, за клопотанням відповідача, з метою забезпечення сторонам можливості реалізувати права, визначені Господарським процесуальним кодексом України, зокрема на ознайомлення з матеріалами справи, на викладення своїх аргументів та міркувань щодо процесуальних питань, які виникли під час здійснення провадження у справи, судом постановлені ухвали про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів та про перерву в судовому засіданні.

01.11.2021 представник відповідача адвокат Грицуляк Т.П. звернувся до суду із клопотанням б/н від 01.11.2021 (а.с.96-119, т.1) про долучення до матеріалів справи документів, які, за його твердженням, підтверджують належне виконанням Приватним підприємством "ЕГІДА К" зобов`язань за договором купівлі-продажу №120201 від 12.02.2021 щодо поставки товару та, відповідно, наявність правових підстав для отримання грошових коштів від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТК ГРУП".

У заяві б/н від 11.11.2021 (а.с.127-129, т.1; вх. канц. суду №01-34/10162/21 від 15.11.2022) директор Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТК ГРУП" В.Г. Ісаєв повідомив суд про те, що підписи та відтиски печатки на видаткових накладних, поданих відповідачем разом із клопотанням б/н від 01.11.2021, не належать позивачу та його керівнику, в зв`язку з чим останній не визнає факт здійснення відповідачем поставки товару на виконання укладеного між сторонами договору.

На підтвердження чинності договору №120201 від 12.02.2021, 30.11.2021 Приватне підприємство "ЕГІДА К" направило до суду додаткові угоди до вказаного договору, у яких сторони погодили найменування, кількість та вартість товару, який було відвантажено відповідачем на адресу позивача, на підтвердження чого надані видаткові накладні.

За клопотанням представника позивача адвоката Кушнір А.С., з метою повного і всебічного з`ясування обставин справи, що по-різному оцінені сторонами, ухвалою суду від 30.11.2021 призначено комплексну судову експертизу (почеркознавчу та технічну), на вирішення якої поставлені питання, чи належать підпис та відтиск печатки на додаткових угодах та видаткових накладних відповідно - Ісаєву Василю Геннадійовичу та Товариству з обмеженою відповідальністю "ДТК ГРУП".

Крім того, зазначеним судовим рішенням зобов`язано Державну податкову службу України надати до суду декларації та інші документи щодо віднесення Приватним підприємством "ЕГІДА К" до податкового кредиту суми податку на додану вартість, нарахованої і сплаченої за результатами поставки товару згідно видаткових накладних, перелік яких встановлено в ухвалі. Судове рішення мотивоване наявністю протиріч у позиціях позивача та відповідача щодо відвантаження останнім узгодженого укладеними між сторонами договору товару.

08.12.2021 відповідач надав до суду копії платіжних доручень, які, на його думку, свідчать про те, що позивачем здійснювалось перерахування коштів на рахунок Приватного підприємства "ЕГІДА К" не тільки в період, заявлений позивачем у вимозі про повернення безпідставно отриманих коштів, але й до початку вказаного періоду (починаючи з 01.03.2021) (а.с.180-200, т.1).

28.12.2021 на електронну адресу суду (повторно 30.12.2021 - засобами поштового зв`язку) надійшов лист Державної податкової служби України №18/04/5/99-00-20-01-02-05 від 24.12.2021 з інформацією про те, що "... за даними інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС протягом 2021 року в ЄРПН відсутні податкові накладні, складені ТОВ "ДТК Груп" (код ЄДРПОУ 39920303) на ПП "Егіда К" (код ЄДРПОУ 30453347). Додатково повідомляємо, що на підставі задекларованих даних податкової звітності з ПДВ поданої ПП "Егіда К" на протязі 2021 року, господарські відносини між ПП "Егіда К" та ТОВ "ДТК Груп" - відсутні".

04.03.2022 до Господарського суду Вінницької області повернулись матеріали справи №902/786/21 разом із висновком експерта №203/204/257/22-21, у якому резюмовано, що підписи на додаткових угодах та видаткових накладних не належать Ісаєву В.Г. , а відтиски печаток - Товариству з обмеженою відповідальністю "ДТК ГРУП".

14.03.2022 судом постановлено ухвалу про поновлення провадження у справі, із призначенням дати підготовчого судового засідання - 21.04.2022.

В подальшому, за клопотанням учасників справи, з метою надання їм можливості реалізувати надані Господарським процесуальним кодексом України права, зокрема, на участь в судових засіданнях, розгляд справи неодноразово відкладався.

Під час слухання справи, 24.05.2022, представник відповідача адвокат Грицуляк Т.П. підтримав письмове клопотання про призначення у справі додаткової експертизи (а.с.61-63, т.2), на вирішення якої просив поставити питання: "Який товар та в якій кількості було відвантажено ПП "ЕГІДА К" за договором купівлі-продажу №120201 від 12.02.2021...?" та "Скільки платежів і на яку суму було здійснено від імені ТОВ "ДТК ГРУП" ЄДРПОУ 39920303 на рахунки ПП "Егіда К" ЄДРПОУ 30453347 протягом часу з 01 березня 2021 року по 22 червня 2021 року?"

З метою надання позивачу часу сформувати власну правову позицію щодо вищевказаного клопотання, підготовче засідання було відкладено до 01.06.2022.

31.05.2022 представник позивача направила на електронну адресу суду заперечення на клопотання відповідача про призначення експертизи, мотивоване його необґрунтованістю, оскільки видаткові накладні та додаткові угоди, на підставі яких потенційно буде проведено експертизу по першому питанню, заявленому відповідачем, містять підпис та відтиск печатки, які, за висновком експерта №203/204/257/22-21, не належать Ісаєву В.Г. та Товариству з обмеженою відповідальністю "ДТК ГРУП" відповідно. З огляду на вказане достовірність такої експертизи, на думку позивача, буде сумнівною. Крім того, адвокат Кушнір А.С. акцентувала на тому, що факт отримання коштів від позивача відповідачем не оспорюється, а тому немає доцільності у вирішенні питання, скільки платежів і на яку суму було здійснено від імені позивача на рахунки відповідача протягом періоду 01.03.2021-22.06.2021.

У зв`язку із тим, що розгляд справи 01.06.2022 з технічних причин не відбувся, судове засідання відкладено до 20.06.2022.

17.06.2022 представник позивача у системі "Електронний суд" адвокат Кушнір А.С. сформувала пояснення, у яких зазначив, що між сторонами підписаний єдиний договір купівлі-продажу №120201 від 12.02.2021, інших договірних відносин між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТК ГРУП" та Приватним підприємством "ЕГІДА К" не існувало.

За результатами слухання справи, 20.06.2022, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи №902/786/21 до судового розгляду по суті на 06.07.2022. Крім того, вказаним судовим рішенням суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про призначення додаткової експертизи з тих підстав, що матеріали господарської справи містять достатньо доказів, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що мають значення для вирішення спору, а питання, які відповідач просить суд поставити на розгляд експерта, не входять до предмету доказування згідно визначених позивачем підстав позову.

В судовому засіданні, 06.07.2022, судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи до 25.08.2022 з метою забезпечення представнику позивача права на участь в судовому засіданні з огляду на поважність причин його неприбуття до суду.

У судовому засіданні (25.08.2022) взяли участь представники обох сторін. Представник позивача адвокат Кушнір А.С. підтримала позовні вимоги, просила суд прийняти рішення, яким їх задовольнити з підстав, заявлених у позові. Представник відповідача адвокат Грицуляк Т.П. у свою чергу позовні вимоги не визнав, проти їх задоволення заперечив, просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов і відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

12.02.2021 між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТК ГРУП" (Покупець) та відповідачем Приватним підприємством "ЕГІДА К" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу №120201 (а.с.29-34, т.1), відповідно до п.п.1.1 якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю, а Покупець прийняти та своєчасно оплатити засоби захисту рослин, мікродобрива та насіння с/г культур (надалі - Товар) у погодженому Сторонами асортименті.

Згідно п.1.2.: сума Договору складається з загальної суми всіх видаткових накладних, виданих Продавцем Покупцю у періоді 12.02.2021 - 31.12.2021. Кількість, асортимент, ціни на Товар та строки його поставки визначаються в додатках до цього Договору та/або накладних документах на відпуск Товару, які становлять його невід`ємну частину, підпис на яких Покупця, свідчить про погодження Сторонами вартості та кількості Товару.

У п.1.3 сторони дійшли згоди про те, що поставка товару здійснюється у відповідності до умов цього Договору згідно замовлень Покупця, за умови наявності товару на складі Продавця. Замовлення можуть подаватися Покупцем шляхом надіслання Продавцю відповідних повідомлень телефонним зв`язком, електронною поштою, факсом або поштою, в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 2.1.1 встановлено: "Покупець здійснює передоплату у розмірі 100 відсотків від загальної вартості Товару в безготівковій формі на поточний рахунок Продавця не пізніше ніж за 3 банківських дні до моменту поставки Товару. Інші умови оплати визначаються додатками до цього договору, які становлять його невід`ємну частину".

Покупець зобов`язаний, здійснюючи оплату за Товар, вказувати у призначенні платежу конкретне зобов`язання, тобто номер, дату Договору купівлі-продажу, в рамках якою здійснюється оплата. Якщо Покупець цього не дотримується, то Продавець має право сам, на власний розсуд, визначати порядок та напрями зарахування отриманих сум в погашення існуючих зобов`язань Покупця. Сторони домовились, що кожна окрема поставка Товару проводиться за попередньою заявкою Покупця в обумовлений термін. Доставка Товару проводиться за рахунок Покупця, після отримання Продавцем передоплати та за попередньою заявкою Покупця, якщо інше не встановлене у Додатках до Договору. Передача Товару Продавцем і прийняття Товару Покупцем оформляється видатковою накладною, яка підписується представниками Сторін, дата оформлення якої вважається датою передачі Товару Покупцю. Підписання Покупцем видаткової накладної також засвідчує факт передачі разом з товаром усієї товаросупровідної документації, втому числі сертифікатів якості (п.п.2.4-2.7 Договору).

При цьому, відповідно до п.2.14, розвантаження товару та пов`язані з ним операції здійснюються Покупцем самостійно за власний рахунок.

Відповідно до п.8.1. даний Договір набуває чинності з дня його підписання Сторонами та діє до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків за поставлений Товар - до моменту проведення остаточних розрахунків. Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

З урахуванням викладеного, суд констатує, що між сторонами мали місце договірні відносини, обумовлені укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТК ГРУП" та Приватним підприємством "ЕГІДА К" Договором купівлі-продажу №120201 від 12.02.2021. Зазначена обставина учасниками справи визнана.

Надаючи оцінку підписаному між сторонами договору суд вважає необхідним зазначити таке.

Згідно із ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України.

Частиною 3 ст.215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до п.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів недійсними" №11 від 29.05.2013 якщо, вирішуючи господарський спір, суд встановить, що зміст договору, пов`язаного з предметом спору, суперечить законодавству, чинному на момент укладення договору, він, керуючись пунктом 1 частини першої статті 83 ГПК, вправі за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині із застосуванням за необхідності й наслідків визнання недійсним нікчемного правочину (абзац другий частини п`ятої статті 216 ЦК України)

Суд констатує, що під час здійснення провадження у справі не встановлено обставин, що можуть слугувати підставою для визнання укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТК ГРУП" та Приватним підприємством "ЕГІДА К" договору нікчемним.

Судом також встановлено, що у період з 01.03.2021 по 22.06.2021 позивач перерахував на рахунок відповідача 1853125,44 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: №404 від 01.03.2021 на суму 652415,04 грн, №422 від 05.03.2021 на суму 171466,32 грн, №567 від 19.05.2021 на суму 212765,96 грн, №568 від 20.05.2021 на суму 84162,04 грн, №569 від 20.05.2021 на суму 128603,92 грн, №571 від 20.05.2021 на суму 106382,98 грн, №579 від 21.05.2021 на суму 143253,10 грн, №612 від 17.06.2021 на суму 46000,00 грн, №613 від 17.06.2021 на суму 107000,00 грн, №621 від 22.06.2021 на суму 100000,00 грн, №622 від 22.06.2021 на суму 101076,08 грн (а.с.169-179, т.1). Факт отримання коштів в зазначеному розмірі Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТК ГРУП" не спростований.

При цьому матеріали справи не містять доказів звернення позивача до відповідача із замовленнями про поставку товару, що передбачено п.1.3 Договору (відповідних повідомлень телефонним зв`язком, електронною поштою, факсом або поштою тощо).

При цьому, за твердженням Приватного підприємства "ЕГІДА К", під час дії договору між сторонами було укладено ряд додаткових угод, а саме: №1 від 12.02.2021, №2 від 05.03.2021, №3 від 01.03.2021, №4 від 01.03.2021, №5 від 17.05.2021, №6 від 18.05.2021, №7 від 16.06.2021 (а.с.104-110, т.1).

Відповідач зазначає, що на виконання вищевказаних додаткових угод останній здійснив передачу товару, узгодженої якості та кількості, на підтвердження чого надав видаткові накладні: №РН-1202001 від 12.02.2021 на суму 201609,65 грн, №РН-0503001 від 05.03.2021 на суму 171466,32 грн, №РН-2303001 від 23.03.2021 на суму 348704,64 грн, №РН-2303002 від 23.03.2021 на суму 303710,40грн, №РН-1705008 від 17.05.2021 на суму 296928,00 грн, №РН-1805008 від 18.05.2021 на суму 378240,00 грн, №1606001 від 16.06.2021 на суму 354076,08 грн, а в цілому на загальну суму 2054735,09 грн (а.с.111-117, т.1).

Однак, здійснюючи експертизу у справі №902/786/21 судовим експертом Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Віктором Возним складено висновок №203/204/257/22-21, яким встановлено, що підписи на додаткових угодах та видаткових накладних не належать Ісаєву В.Г., а відтиски печаток - Товариству з обмеженою відповідальністю "ДТК ГРУП", в зв`язку з чим суд констатує, що матеріали господарської справи не містять докази на підтвердження виконання відповідачем зобов`язань згідно Договору купівлі-продажу №120201 від 12.02.2021 щодо поставки товару.

З урахуванням сукупності встановлених судом обставин, суд дійшов до таких висновків.

Згідно з ч.1, 2 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено ч.1 ст.174 Господарського кодексу України: господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частинами 1, 2 ст.180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Згідно умов укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу №120201 від 12.02.2021 розрахунки за товар здійснюються Покупцем на умовах попередньої оплати, що слідує з пунктів 2.1.1, 2.1.2, 2.6.

Відповідно до частин 1 та 3 ст.651 ЦК України: Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

В пунктах 8.2, 8.3, 8.6 Договору сторони визначили, що "Зміна умов цього Договору або внесення до нього доповнень можливі за згодою Сторін. Всі зміни та доповнення до Договору становлять невід`ємну частину цього Договору та вважаються дійсними лише в тому випадку, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписані уповноваженими представниками Сторін. Договір може бути розірваний Продавцем в односторонньому порядку у випадку порушення Покупцем оплати строків попередньої оплати або оплати в цілому (якщо така оплата була проведена) або не оплати вартості товару, а також у разі порушенні інших істотних умов договору."

За відсутності письмової згоди сторін щодо розірвання договору, суд вважає, що Договір купівлі-продажу №120201 від 12.02.2021 є чинним. Даний висновок зроблений з урахуванням того, що зазначеним правочином не встановлена право Покупця (позивача) на розірвання договору в односторонньому порядку, в зв`язку з чим аргумент останнього, що "договір припинив свою дію в зв`язку з втратою інтересу до нього з боку Покупця" судом оцінюється критично.

Статтею 79 ГПК України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Беручи до уваги сукупність встановлених обставин на підставі доказів, які, на думку суду, є більш вірогідними, ніж докази, надані на їх спростування (зокрема чинність укладеного між сторонами договору, наявність у ньому умов щодо розрахунку за товар на умовах попередньої оплати, факт перерахування грошових коштів на рахунок відповідача у розмірі більшому, ніж заявлено у позові (в сумі 1853125,44 грн), здійснення одинадцяти платежів на рахунок відповідача), суд дійшов висновку, що перерахування коштів згідно платіжних доручень №404 від 01.03.2021 на суму 652415,04 грн, №422 від 05.03.2021 на суму 171466,32 грн, №567 від 19.05.2021 на суму 212765,96 грн, №568 від 20.05.2021 на суму 84162,04 грн, №569 від 20.05.2021 на суму 128603,92 грн, №571 від 20.05.2021 на суму 106382,98 грн, №579 від 21.05.2021 на суму 143253,10 грн, №612 від 17.06.2021 на суму 46000,00 грн, №613 від 17.06.2021 на суму 107000,00 грн, №621 від 22.06.2021 на суму 100000,00 грн, №622 від 22.06.2021 на суму 101076,08 грн (а.с.169-179, т.1) Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТК ГРУП" на користь Приватного підприємства "ЕГІДА К" відбулось на виконання Договору купівлі-продажу №120201 від 12.02.2021.

Тлумачення статті 162 ГПК України дає підстави зробити висновок, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Суд констатує, що предметом позову у справі №902/786/21 є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, заявлена на підставі ст.1212 ЦК України, про повернення одержаної Приватним підприємством "ЕГІДА К" суми грошей, призначеної іншій особі. Підставою позову Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТК ГРУП" визначило обставини - відсутність правової підстави до їх перерахування (твердження позивача про відсутність в умовах підписаного між сторонами договору купівлі-продажу №120201 від 12.02.2021 обов`язку Покупця щодо розрахунку за товар без його отримання від Продавця, а також припинення дії самого правочину) - "помилковість здійснення платежів".

Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено: "Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави."

В частині 1 ст.14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог частини 2 ст.237 ГПК України: при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Положеннями ст.16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Відповідно до ч.1-2 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Частиною 3 ст.1212 ЦК України врегульовано, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Враховуючи зміст наведених положень закону суд дійшов висновку, що позивач, самостійно визначивши в позовній заяві порушене його право відповідачем на кошти, що вибули за відсутності правових підстав, надав вірну нормативно-правову кваліфікацію обставинам, якими обґрунтував свої вимоги, в зв`язку з чим при вирішенні спору у справі №902/786/21 суд вважає недоцільним застосування принципу jura novit curia.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до суду, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується відповідна позовна вимога.

Суд констатує, що під час здійснення провадження у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТК ГРУП" правом на зміну предмета та підстав позову не скористалось, натомість наполягало на вирішенні спору в межах заявлених ним вимог та з урахуванням обставин, що, на думку позивача, мали місце при перерахуванні коштів в розмірі 732316,08 грн.

Разом з цим, під час здійснення провадження у справі №902/786/21 доводи, якими обґрунтовано позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження, судом не встановлено порушене право безпідставного вибуття коштів від позивача. Встановивши факт вибуття коштів від позивача до відповідача згідно умов укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу №120201 від 12.02.2021, суд дійшов висновку, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту, в зв`язку з чим вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову суд критично оцінює аргумент позивача про те, що сума грошей, яка перерахована на рахунок відповідача, призначалась для оплати товару, поставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРІН ЕКСПРЕС" згідно виставлених останнім рахунків на оплату.

Частинами 1-4 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За правилами частини 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 76 ГПК встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.77 ГПК України).

Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Касаційний господарський суд в постанові від 29.04.2020 у справі №915/641/19 дійшов висновку, що за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер.

Отже, долучені до матеріалів справи рахунки фактури №СФ-0000088 від 05.05.2021 та №СФ-0000149 від 03.06.2021 (а.с.66-67, т.1) не є належними та допустимими доказами на підтвердження наявності зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТК Груп" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРІН ЕКСПРЕС", в зв`язку з чим позивачем здійснено перерахування 732316,08 грн згідно платіжних доручень №569 від 20.05.2021, №571 від 20.05.2021, №579 від 21.05.2021, №612 від 17.06.2021, №613 від 17.06.2021, №621 від 22.06.2021, №622 від 22.06.2021.

При цьому матеріали справи містять рахунки фактури з аналогічними реквізитами №СФ-0000088 від 05.05.2021 та №СФ-0000149 від 03.06.2021, які долучені відповідачем (а.с.146-147, т.1).

Беручи до уваги сукупність встановленим судом фактів, суд вважає доведеними обставини, на які посилається відповідач як на підставу своїх заперечень, що сума коштів, перерахована згідно платіжних доручень №569 від 20.05.2021, №571 від 20.05.2021, №579 від 21.05.2021, №612 від 17.06.2021, №613 від 17.06.2021, №621 від 22.06.2021, №622 від 22.06.2021, одержана ним за наявності правових підстав, що спростовує твердження позивача про їх призначення для оплати товару, поставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРІН ЕКСПРЕС".

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України в зв`язку з відмовою у позові судові витрати, пов`язані з розглядом справи щодо сплати судового збору, покладаються на позивача.

Керуючись ст.2, 5, 13, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Повне судове рішення надіслати на такі електронні адреси: позивача (ІНФОРМАЦІЯ_3; ІНФОРМАЦІЯ_2), представника відповідача (ІНФОРМАЦІЯ_1).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256, 257 ГПК України).

Відповідно до ч.6 ст.233 ГПК України в даному випадку у зв`язку із значним обсягом досліджуваних обставин і обумовленою цим складністю, складання повного тексту рішення суду відкладено на строк не більш як десять днів.

Повне рішення складено 07 вересня 2022 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи