Постанова

від 30.08.2022 по справі 686/11964/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2022 року

м. Хмельницький

Справа № 686/11964/18

Провадження № 22-ц/4820/637/22

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.

секретар судового засідання Філіпчук О.В.

за участю: представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №686/11964/18 за позовомПриватного підприємства«Стожари» доГоловного управлінняДержгеокадастру уХмельницькій області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,треті особи,які незаявляють самостійнихвимог щодопредмета спору,Хмельницька обласнадержавна адміністрація,приватний нотаріусХмельницького міськогонотаріального округуОксанюк АлінаАнатоліївна,про визнаннянезаконним таскасування наказупро затвердженняпроекту землеустроюта наданняу власністьземельної ділянки,визнання недійснимидоговору купівлі-продажуземельної ділянкита договоруподілу земельноїділянки,скасування прававласності наземельні ділянки, заапеляційною скаргою ОСОБА_4 ,яка поданаїї представником ОСОБА_2 ,на рішенняХмельницького міськрайонногосуду Хмельницькоїобласті від16грудня 2021року (суддя Салоїд Н.М.).

Заслухавши доповідача, пояснення представників учасників справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в:

У травні 2018 року ПП «Стожари» звернулось до суду з позовом до ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Хмельницька обласна державна адміністрація, про визнання незаконним та скасування наказу про затвердження проекту землеустрою та надання у власність земельної ділянки, визнання недійсними договору купівлі-продажу земельної ділянки та договору поділу земельної ділянки, скасування права власності на земельні ділянки.

В обґрунтування позову зазначало, що 27.09.1994 Хмельницькою районною радою народних депутатів Приватному підприємству «Стожари» було видано Державний акт на право постійного користування землею серії ХМ 00022, відповідно до якого надано останньому у постійне користування 0,9 га землі для будівництва складських приміщень відповідно до рішення Хмельницької районної ради народних депутатів № 15 від 15.07.1994. Вказана земельна ділянка згідно плану зовнішніх меж землекористування складається з трьох земельних ділянок - площею 0,56 га, 0,12 га та 0,22 га.

12.03.2008 Хмельницькою регіональною філією державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах» відповідно до наказу Державногокомітету Українипо земельнихресурсах №174від 02.07.2003 ПП «Стожари» було видано витяги з бази даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру серії ААА №182810; серії ААА №182811; серії ААА № 182812.

Відповідно до вказаних вище витягів органом реєстрації було внесено відомості про земельну ділянку підприємства на підставі Державного акта серії ХМ 00022 від 27.09.1994 та присвоєно кадастрові номери 6825089600:03:004:2263 (площа земельної ділянки 0,2181 га); 6825089600:03:004:2264 (площа 0,12 га); 6825089600:03:004:2265 (0,5604 га).

Зазначає, що 19.12.2017 Хмельницька ОДА надала письмову згоду (лист №99/68-26-6393/2017 від 19.12.2017) на відновлення меж земельної ділянки державної власності, що знаходиться за межами населених пунктів Шаровечківської сільської ради Хмельницького району та перебуває у постійному користуванні ПП «Стожари» згідно з Державним актом на право постійного користування землею серії ХМ 00022 від 27.09.1994, виданого Хмельницькою районною радою народних депутатів згідно рішення № 15 від 15.07.1994.

Вказує, що 21.12.2017 позивач звернувся до ТОВ «Бюро судових будземекспертиз» із заявами про відновлення меж земельних ділянок та виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок та вказана технічна документація була виготовлена. Після виготовлення ТОВ «Будземекспертиз» технічної документації із землеустрою підприємство звернулось до державного кадастрового реєстратора відділу у Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявами про реєстрацію цих земельних ділянок.

Проте, рішенням державного кадастрового реєстратора № РВ-6800327432018 від 17.02.2018 відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав невідповідності електронного документа встановленим вимогам. Перетин ділянок з ділянкою 6825089600:03:004:2511, площа співпадає на 91,4931 %. Перетин із земельною ділянкою 6825089600:03:004:0054 площа співпадає на 0,6707%.

В подальшому позивачу стало відомо про те, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-11756-СГ від 13.05.2016 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_5 та надано у власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,6227, кадастровий номер 6825089600:03:004:2487.

07.09.2017 за договором купівлі-продажу, ОСОБА_5 продав, а ОСОБА_6 придбав земельну ділянку в розмірі однієї третьої частині земельної ділянки та ОСОБА_4 в розмірі дві третини земельної ділянки, загальною площею 0,6227 га (кадастровий номер 6825089600:03:004:2487).

Та 11 грудня 2017 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 було укладено договір поділу вказаної земельної ділянки.

Позивач вважає, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області « 22-11756-СГ від 13.05.2016 «Про затвердження документації із землеустрою» є незаконним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки був прийнятий щодо земельної ділянки, яка вже була надана у постійне користування позивачу і з постійного користування останнього не вилучалась. За таких обставин, підлягають визнанню недійсними і зазначені договори.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 грудня 2021 року позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 13.05.2016 № 22-11758-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у приватну власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,6227 га для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 6825089600:03:004:2487). Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 07 вересня 2017 року, загальною площею 0,6227 га (кадастровий номер 6825089600:03:004:2487), який укладений ОСОБА_5 з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А. за реєстровим номером 7881. Визнано недійсним договір поділу земельної ділянки, що знаходиться у спільній частковій власності ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , посвідченого 11 грудня 2017 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А. за реєстровим номером 10975. У задоволенні решти вимог відмовлено. Стягнуто з ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на користь ПП «Стожари» судовий збір по 1762грн з кожного.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 через свогопредставника ОСОБА_2 не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення вимог, просить його скасувати в цій частині та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_4 було правомірно набуто у власність спірні земельні ділянки. Вважає, що права позивача у зв`язку із набуттям відповідачами у власність спірних земельних ділянок порушені не були. Зазначає, що позивач жодним чином не довів факту накладення земельної ділянки підприємства на земельні ділянки, які належать ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , а висновок судового експерта про наявність факту накладення координат поворотних точок меж земельних ділянок, жодним чином не доводить накладення спірних земельних ділянок на земельну ділянку позивача. На думку апелянта, враховуючи факт набуття ОСОБА_6 та ОСОБА_4 права власності на спірні земельні ділянки за відплатним правочином, в силу необізнаності останніх про будь-які обмеження продавця щодо відчуження даних земельних ділянок, вказане свідчить про добросовісність їхніх дій, як набувачів права власності на спірні земельні ділянки, а тому відсутні правові підстави для позбавлення їх такого права.

Рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог не оскаржується, а тому апеляційним судом, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, не переглядається.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_2 , підтримала апеляційну скаргу.

Представник позивача ПП «Стожари» Венгер Д.О. просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача ГУ ДГК у Хмельницькій області Коруняк Л.В. в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, місце і час слухання справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що рішенням 15 сесії Хмельницької районної ради народних депутатів ХХІ скликання за № 15 від 15 липня 1994 року відведено земельну ділянку під будівництво складських приміщень приватному підприємству «Стожари», площею 0,9 га за рахунок непридатних земель Шаровечківської сільської ради.

Вказана земельна ділянка згідно плану зовнішніх меж землекористування складалась із трьох частин - площами 0,56 га, 0,12 га та 0,22 га.

27 вересня 1994 року ПП «Стожари» видано державний акт на право постійного користування землею серії ХМ 00022, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею під номером 52 та зазначено план зовнішніх меж землекористування.

12.03.2008 Хмельницькою регіональною філією державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах» (відповідно до Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель» №174 від 02.07.2003) ПП «Стожари» було видано витяги з бази даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру серії ААА №182810, серії ААА № 182811, серії ААА № 182812, що підтверджували їх державну реєстрацію.

Органом реєстрації внесено відомості про земельну ділянку приватного підприємства «Стожари» на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії ХМ 00022 від 27.09.1994 та відповідно присвоєно кадастрові номери: 6825089600:03:004:2269 (площа 0.2181 га); 6825089600:03:004:2264 (площа 0.12 га) та 6825089600:03:004:2295 (площа 0,5604 га).

19.12.2017 Хмельницька обласна державна адміністрація відповідно надала письмову згоду (лист №99/68-26-6393/2017 від 19.12.2017) на відновлення меж земельної ділянки державної власності, що знаходиться за межами населених пунктів Шаровечківської сільської ради Хмельницького району та перебуває в постійному користуванні ПП «Стожари» згідно з Державним актом на право постійного користування землею.

За поданою заявою про державну реєстрацію земельної ділянки від 05.02.2018 (реєстраційний номер ЗВ-6806695832018) щодо реєстрації земельної ділянки, площею 0,12 га, позивачем отримано рішення №РВ-6800327432018 від 17.02.2018 про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру у зв`язку з невідповідністю електронного документа на підставі перетину ділянок з ділянкою 6825089600:03:004:2511, площа співпадає на 91,4931 %. Перетин із земельною ділянкою 6825089600:03:004:0054 площа співпадає на 0,6707%.

Крім того, за поданою заявою про державну реєстрацію земельної ділянки від 05.02.2018 (реєстраційний номер ЗВ-6806695822018) щодо реєстрації земельної ділянки, площею 0,56 га, позивачем отримано рішення №РВ-6800327432018 від 17.02.2018 про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру у зв`язку з невідповідністю електронного документа на підставі перетину з ділянкою 6825089600:03:004:2513, площа співпадає на 32,5113%, перетин земельних ділянок з ділянкою 6825089600:03:004:2511 площа співпадає на 11,8079%, перетин земельних ділянок з ділянкою 6825089600:03:004:2512 площа співпадає на 36,9592%, перетин земельних ділянок з ділянкою 6825089600:03:004:0054 площа співпадає на 0,7262%.

Також матеріалами справи встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області за № 22-22-11756-СГ від 13.05.2016 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та надано у власність ОСОБА_5 земельну ділянку, загальною площею 0,6227 га (кадастровий номер 6825089600:03:004:2487) за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства яка розташована за межами населених пунктів Шаровечківської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.09.2017, ОСОБА_5 продав, а ОСОБА_6 купив 1/3 частини та ОСОБА_4 купила 2/3 частини - земельної ділянки загальною площею 0,6227 га (кадастровий номер 6825089600:03:004:2487).

За договором поділу земельної ділянки, що є спільною власністю, який посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А. 11 грудня 2017 року, земельну ділянку кадастровий номер 6825089600:03:004:2487, загальною площею 0,6227 га, поділено на дві земельні ділянки відповідно до часток у власності: ОСОБА_6 (1/3 частки) земельну ділянку площею 0,2076 га, кадастровий номер 6825089600:03:004:2511; ОСОБА_4 (2/3 частки) земельну ділянку, площею 0,2076 га, кадастровий номер 6825089600:03:004:2512, та земельну ділянку, площею 0,2075 га, кадастровий номер 6825089600:03:004:2513.

Згідно з висновком експерта №707/019 від 23 січня 2020 року, земельні ділянки кадастрові номери 6825089600:03:004:2512 та 6825089600:03:004:2513, які належать на праві власності ОСОБА_4 , та земельна ділянка кадастровий номер 6825089600:03:004:2511, яка належить ОСОБА_6 , накладаються на земельні ділянки відповідно до технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі, розробленої ТОВ «Бюро судових будземекспертиз» на основі Державного акту на право постійного користування землею серії ХМ 00022 від 27.09.1994, який виданий ПП «Стожари».

Задовольняючи позовні вимоги щодо визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 13.05.2016 № 22-11758-СГ, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання недійсним договору поділу земельної ділянки, суд першої інстанції виходив з доведеності факту порушення прав позивача на земельну ділянку, право постійного користування на яку підприємство набуло у 1994 році з дотриманням вимог закону, а тому незаконним є передача у власність ОСОБА_5 земельної ділянки, частина якої накладається на земельну ділянку, що перебуває в користуванні позивача. Відповідно, наявні правові підстави і для визнання недійсними договорів.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.

Відповідно до положень статті 7 ЗК України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку. У постійне користування земля надається радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, промисловим, транспортним та іншим несільськогосподарським підприємствам, установам і організаціям.

Згідно з частиною першою статті 22, частиною першою статті 23 ЗК України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними радами народних депутатів.

Право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з підстав, закріплених у законі (ст. 27 ЗК України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Частина перша статті 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке суд захищає у спосіб, встановлений частиною другою статті 16 ЦК України або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (частина друга статті 152 ЗК України).

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК України).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року в справі № 761/26815/17 (провадження № 61-16353сво18) зроблено висновок, що недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

Відповідно до положень частини першої статті 116 ЗК України, громадяни набувають права власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування у межах їх повноважень.

Частиною п`ятою статті 116 ЗК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

З врахуванням зазначених норм права та обставин справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення вимог про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 13.05.2016 № 22-11758-СГ, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання недійсним договору поділу земельної ділянки.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про недоведеність факту накладення земельних ділянок відповідачів на земельну ділянку, яка перебуває в користуванні позивача. Оскільки судом обґрунтовано надано оцінку належним та допустимим доказам у справі в їх сукупності, відповідно до ст. 89 ЦПК України, зокрема висновку судової земельно-технічної експертизи, а також рішенням державного кадастрового реєстратора, якими встановлені вказані порушення землекористування. При цьому, відсутність землевпорядної документації, на основі якої був виданий державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, не спростовує факту накладення земельних ділянок відповідачів на земельну ділянку, яка перебуває в користуванні позивача, в цілому.

В свою чергу, відповідач, заперечуючи факт порушення меж земельної ділянки, яка перебуває в користуванні позивача, не надала належних та допустимих доказів на спростування вказаного, не зверталась до суду із клопотанням про проведення додаткової чи повторної земельної експертизи.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст.12 ЦПК України).

Інші доводиапеляційної скаргитакож немістять посиланняна докази,які бспростовували висновкисуду івпливали наїх законність,а зводяться допереоцінки доказіві незгодизаявника звисновками судущодо їхоцінки стосовновстановлення обставинсправи,містять посиланняна факти,що булипредметом дослідженняй оцінкисудом.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 , яка подана її представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонногосуду Хмельницькоїобласті від16грудня2021року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07 вересня 2022 року.

Суддя-доповідач І.В. П`єнта

Судді: А.П. Корніюк

О.І. Талалай