Рішення

від 04.09.2022 по справі 914/1055/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2022 Справа № 914/1055/22

За позовною заявою: Дрогобицької окружної прокуратури в інтересах держави в особі

Позивача: Дрогобицької міської ради, м.Дрогобич, Львівська область

до відповідача: Приватного підприємства Дрогобич Шляхрембуд, м.Дрогобич, Львівська область

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних позовних вимог: Департамент міського господарства Дрогобицької міської ради, м.Дрогобич, Львівська область

про: відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням в сумі 105758,00грн

Суддя У.І.Ділай

Без участі представників сторін

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2022, справу №914/1055/22 розподілено судді У.І.Ділай.

Ухвалою від 01.06.2022 позов залишено без руху.

14.06.2022 від прокуратури на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою від 20.06.2022 відкрито провадження у справі за правилами за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи призначено в порядку письмового провадження без участі представників сторін.

Про розгляд справи відповідач належним чином повідомлений на адресу, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Конверт з ухвалою від 20.06.2022, надісланий відповідачу, повернутий поштовим відділенням з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Станом на 05.09.2022 від відповідача до суду відзив не надходив.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Відповідач протягом розгляду справи не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми статті 81 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Відповідно до ст.248 Господарського процесуального кодексу України - суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Відтак, в суду відсутні підстави для подальшого відкладення розгляду справи поза межами строку, встановленого для вирішення спору у спрощеному позовному провадженні.

У зв`язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

В процесі розгляду матеріалів справи суд

встановив:

Дрогобицькою окружною прокуратурою встановлено порушення законодавства під час виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва: «Капітальний ремонт дороги на вул.Горішня Брама в м.Дрогобичі Львівської області» відповідно до договору підряду №ДП/2016/3/148. Зокрема встановлено завищення вартості робіт на загальну суму 105758,00 грн.

Як зазначено в позовній заяві, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора ПП «Дрогобич Шляхрембуд», обіймаючи посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно- господарських функцій, будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, здійснюючи будівельні роботи на об`єкті будівництва: «Капітальний ремонт дороги на вул.Горішня Брама в м.Дрогобичі Львівської області» відповідно до договору підряду №ДПУ2016/3/148, укладеного 25.07.2016 у м.Дрогобичі з Департаментом міського господарства Дрогобицької міської ради в особі директора Лепкого І.І., всупереч вимог пунктів 1.1,6.1,9.1,10.1,12.1 Договору, шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, а саме: акту №1ДП/2016/3/148 від 08.11.2016 приймання виконаних робіт за листопад 2016 року, форми №КБ-2, акту №2/ДП/2016/3/148 від 08.12.2016 приймання виконаних робіт за грудень 2016 року, форми №КБ-2в та акту №3/148 від 20.12.2016 приймання виконаних робіт за грудень-2 2016 року, форми №КБ- 2в, підписавши їх та засвідчивши печаткою, у яких були завищені обсяги виконання будівельних робіт та зайво включені наступні будівельні роботи:

-РН 18-3-1 знімання асфальтобетонних покриттів доріг за допомогою машин для холодного фрезерування шириною 1000 міліметрів, глибина фрезерування 50 міліметрів - 315,8 квадратних метри вартістю (315,8 х 2,97) = 938 гривень;

-РН18-3-2 холодне фрезерування асфальтного покриття із застосуванням фрези, ширина фрезерування 1000 міліметрів, глибина фрезерування: на кожні 10 мм зміни глибини фрезерування додати або виключати до/з норм 18-3-2 - 315,8 квадратних метри вартістю (315,8 х 0,47) = 148,0 гривень;

-С331-39 перевезення асфальту самоскидами на відстань 10 кілометрів -59,2 тонни, вартістю (59,2 х 38,75) = 2294,0 гривень;

-РН18-58-1 розливання в`яжучих матеріалів - 0,038 тонни, вартістю (0,038 х 9944,37) = 378,0 гривень;

-РН18-21-1 улаштування вирівнювального шару з асфальтобетонної суміші із застосуванням укладчиків асфальтобетону - 14,2 вартістю (14,2 х 1876,33) = 26644,0 гривень;

-РН18-29-2 установлення бортових каменів - 114 метрів вартістю 114 х 60,43 = 6889,0 гривень;

-С1416-8684-1-19 камені бортові БР100.30.15 - 114 штук вартістю 114 х 102,59 = 11695,0 гривень;

-РН18-30-2 установка бетонних поребриків ПР100.20.8 на щебневу основу -106 метрів вартістю 106 х 61,04 = 6470,0 гривень;

-С1416-8684-4 поребрики ПР100.20.8 - 106 х 48,01 = 5089,0 гривень;

-РН18-47-1 улаштування основ під тротуари товщиною 12 сантиметрів із щебню - 97 квадратних метри вартістю 97 х 83,62 = 8111,0 гривень;

-РН18-47-2, к=4 виключити на кожний 1 сантиметр зміни товщини шару - 97 квадратних метри, вартістю (97 х 24,28) = - 2355,0 гривень;

-РН 18-49-1 улаштування покриттів з дрібнозернистих фігурних елементів мощення - 153,4 квадратних метри вартістю 153,4 х 176,63 = 27095,0 гривень.

Крім цього, понаднормово нараховані:

-Загальновиробничі витрати-3919,00 гривень;

-Кошти на перевезення робітників - 888,00 гривень;

-Прибуток (2,71) - 1382, 00 гривень;

-Адміністративні витрати (1,23 х 0,8623) - 541,00 гривень;

-Єдиний податок за ставкою 5% - 5036,00 гривень.

Згідно із висновком судово-будівельної експертизи №3440 від 19.11.2018 встановлено, що фактичні об`єми виконаних будівельних робіт з капітального ремонту дорожнього покриття на вул.Горішня Брама в м.Дрогобичі не відповідають даним згідно проектно-кошторисної документації та даних внесених в розрахунки актів приймання виконаних будівельних робіт (фактично завищено на суму 105 758 грн).

На розгляді у Дрогобицькому міськрайонному суді Львівської області перебував обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019140110001175 від 27.06.2019 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України. Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області у справі №442/4093/20 від 10.01.2022 закрито кримінальне провадження №1201914010001175 відносно ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, позовну заяву окружної прокуратури, поданої в інтересах держави про стягнення 105758,00 грн збитків, завданих кримінальним правопорушенням - залишено без розгляду.

Спір виник внаслідок того, що відповідач вніс в розрахунки актів приймання виконаних будівельних робіт завищені показники. Керівник Дрогобицької окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Львівської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості 105758,00 грн завищеної вартості робіт під час виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва: «Капітальний ремонт дороги на вул.Горішня Брама в м.Дрогобичі Львівської області» відповідно до договору підряду №ДП/2016/3/148.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Щодо права прокуратури на звернення до суду з даним позовом, суд враховує наступне.

Як встановлено судом та не заперечено сторонами Дрогобицькою міською радою, за наявності підстав, не вжито заходів щодо захисту інтересів держави з метою надходження коштів до місцевого бюджету України, що підтверджується копіями листів від 20.04.2022, 29.04.2022, 11.05.2022.

Відповідно до частин третьої - п`ятої статті 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Підставою для звернення з даним позовом до суду прокурором вказано те, що наслідком несплати коштів є ненадходження коштів до Державного бюджету України, що, на думку прокуратури, суттєво порушує інтереси держави, а тому є підставою для звернення до суду з позовом на захист інтересів держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті.

При цьому, судом встановлено, що до моменту звернення прокурора з даним позовом до господарського суду, а також після подання прокурором позову Дрогобицька міська рада не зверталася до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь держави суми збитків, завданих кримінальним правопорушенням.

Таким чином, дії позивача: Дрогобицької міської ради свідчать саме про пасивність поведінки останнього, який, розуміючи порушення інтересів держави та маючи відповідні повноваження для їх захисту, за відповідним захистом не звертався.

Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17).

У справі, що розглядається, прокурор обґрунтував наявність "інтересів держави" несплатою коштів відповідачем та ненадходженням коштів до Державного бюджету України.

Водночас пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Згідно із листами виконавчого комітету Дрогобицької міської ради від 20.04.2022, 29.04.2022 та 11.05.2022 кошти на капітальний ремонт дороги на вул.Горішня Брама в м.Дрогобичі було виділено Департаменту міського господарства Дрогобицької міської ради з фонду міського бюджету м.Дрогобича та фактичним розпорядником коштів є Дрогобицька міська рада.

Оцінюючи підстави для звернення прокурора з даним позовом, судом проаналізовано поведінку органу, у повноваження якого входить здійснення функції замовника будівельних робіт на території м.Дрогобича.

Отже, нормами чинного законодавства визначені повноваження Дрогобицької міської ради щодо забезпечення ефективного і цільового використання відповідних бюджетних коштів.

За таких обставин, господарський суд приходить до висновку, що в даному випадку звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі Дрогобицької міської ради належним чином обґрунтовано, наявне порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та неналежного здійснення такого захисту позивачем.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтями 626, 628, 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України один суб`єкт господарського зобов`язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб`єкта, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію, тощо.

Майново - господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Згідно із ст. 193 Господарського Кодексу України та ст. 526 Цивільного Кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Частинами 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 843, ч. ч. 1, 2 ст. 844 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (п. 1 ст. 846 ЦК України).

Згідно із ст. 849 ЦК України, замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника; якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків; якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника; замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною (ч. 4 ст. 882 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 857 Цивільного кодексу України, робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (ч. 6 ст. 75 ГПК України).

Судом встановлено, що зобов`язання між сторонами за спірними договорами підряду №ДПУ2016/3/148 від 25.07.2016 виконано належним чином, однак висновком судово-будівельної експертизи №3440 від 19.11.2018 (проведена в ході кримінального провадження) встановлено невідповідності щодо відображених обсягів робіт в акті №1ДП/2016/3/148 від 08.11.2016 приймання виконаних робіт за листопад 2016 року, форми №КБ-2, акті №2/ДП/2016/3/148 від 08.12.2016 приймання виконаних робіт за грудень 2016 року, форми №КБ-2в та акті №3/148 від 20.12.2016 приймання виконаних робіт за грудень-2 2016 року, форми №КБ- 2в, обсягам фактично виконаних робіт на момент їх підписання на загальну суму 105758,00 гривень.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частинами 1, 2 ст. 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено; під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Також ч. 1 ст. 226 того ж Кодексу передбачено, що учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб`єктам, - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

За загальними принципами відповідальності за надання шкоди, підставою для її відшкодування є наявність певних умов в їх сукупності, а саме протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду, пряма шкода спричинена цією поведінкою, вина особи та причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідним є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника, збитками та вини.

Як встановлено судом протиправна поведінка та вина полягає у завищенні фактично виконаних робіт по об`єкту «Капітальний ремонт дороги на вул.Горішня Брама в м.Дрогобичі Львівської області» відповідно до договору підряду №ДП/2016/3/148 від 25.07.2016, що призвело до завдання збитків бюджету на суму 105 758 грн. Разом з тим, ОСОБА_1 , будучи директором підприємства - юридичної особи, з якою укладено договір підряду №ДП/2016/3/148 від 25.07.2016 та діючи від імені ПП «Дрогобич Шляхрембуд» неналежно виконував умови договору, внаслідок чого завдано збитки місцевому бюджету на вищевказану суму, стягнення яких підлягає з підприємства.

Виходячи із вищенаведеного, Господарський суд Львівської області прийшов до висновку позов Дрогобицької окружної прокуратури інтересах держави в особі позивача: Дрогобицької міської ради задоволити.

Судовий збір покладається на відповідача, оскільки, спір виник з його вини.

Керуючись статтями 4, 7 ,13, 14, 73, 74, 76-79, 91, 96, 120, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити.

2.Стягнути з Приватного підприємства Дрогобич Шляхрембуд (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Данила Галицького, 1, ідентифікаційний код 40639165) на користь Дрогобицької міської ради (82100, Львівська область, м. Дрогобич, пл.Ринок, 1, ідентифікаційний код 04055972) 105758,00грн збитків, завданих кримінальним правопорушенням.

3.Стягнути з Приватного підприємства Дрогобич Шляхрембуд (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Данила Галицького, 1, ідентифікаційний код 40639165) на користь Львівської обласної прокуратури (79000, м. Львів, пр. Шевченка, 17-19, ідентифікаційний код 02910031) 2481,00 грн. судового збору.

4.Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 08.09.2022.

Суддя Ділай У.І.