Рішення

від 28.08.2022 по справі 916/35/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" серпня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/35/22

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

при секретарі судового засідання Чернюк С.В.,

розглянувши справу № 916/35/22,

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65048, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Велика Арнаутська, будинок 15; код ЄДРПОУ 43015722)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТРО СЕРВІС ЮГ» (02093, місто Київ, вул. Бориспільська, будинок 11А; код ЄДРПОУ 41422562),

за участі третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» (65026, Одеська обл., місто Одеса, площа Митна, будинок 1; код ЄДРПОУ 01125666),

про стягнення заборгованості з орендної плати, пені та виселення;

представники сторін:

від позивача Стапінський В.О.,

від відповідача не з`явився,

від третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТРО СЕРВІС ЮГ», в якому просить стягнути з відповідача 80 626,21 грн заборгованості по орендній платі, 5430,90 грн пені, а також виселити відповідача з державного нерухомого майна нежитлових приміщень другого поверху будівлі заводоуправління, загальною площею 22,30 кв.м, за адресою: м. Одеса, вул. Гефта, буд. 3, що обліковується на балансі Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань по Договору оренди №209840911806 нерухомого майна, що належить до державної власності від 14.12.2018 р., а також на припинення строку дії вказаного договору.

Ухвалою від 17.01.2022 позовну заяву (вх.№35/22 від 04.01.2022) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання до суду належних доказів відправлення позовної заяви з додатками іншим учасникам справи.

25.01.2022 до суду надійшла заява позивача (вх. №2124/22) про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 02.02.2022 прийнято позовну заяву (вх. №35/22 від 04.01.2022) до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/35/22, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.03.2022, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив, надіславши його іншим учасникам справи одночасно з наданням відзиву до суду. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне підприємство «Одеський морський торговельний порт» (65026, Одеська обл., місто Одеса, площа Митна, будинок 1; код ЄДРПОУ 01125666), якому запропоновано надати пояснення по суті спору з урахуванням приписів ст. 168 ГПК України.

Рішенням зборів суддів від 24.02.2022 з метою забезпечення безпеки працівників Господарського суду Одеської області та відвідувачів, зокрема, рекомендовано з 24 лютого 2022 року, як тимчасовий захід, зняти з розгляду призначені справи, окрім невідкладних; продовжити роботу Господарського суду Одеської області у відповідності до ст.ст.10, 12-2 Закону України Про правовий режим воєнного стану.

У зв`язку з викладеним, підготовче судове засідання, яке було призначено на 02.03.2022, не відбулося.

Ухвалою від 17.05.2022 повідомлено сторін про те, що підготовче судове засідання призначено на 22.06.2022.

22.06.2022 через підсистему «Електронний суд» надійшла заява позивача (вх. № 11116/22) про проведення судового засідання без участі представника.

Протокольною ухвалою від 22.06.2022 відкладено підготовче судове засідання на 13.07.2022.

13.07.2022 підготовче судове засідання було відкладено на 01.08.2022.

Протокольною ухвалою від 01.08.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 29.08.2022.

У судовому засіданні 29.08.2022 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

29.08.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, про розгляд справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог ГПК України.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин, або без повідомлення причин неявки.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за можливе відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, правом на подачу пояснень не скористалась, про розгляд справи повідомлялась належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України „Про Фонд державного майна України, Фонд є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належить до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.4 Закону України „ Про Фонд державного майна України до основних завдань Фонду державного майна України належать здійснення контролю у сфері організації та проведення приватизації державного майна, відчуження державного майна у випадках, встановлених законодавством, передачі державного майна в оренду та користування; повернення у державну власність державного майна, що було приватизоване, відчужене або вибуло з державної власності з порушенням законодавства; управління корпоративними правами держави, які перебувають у сфері його управління.

У сфері оренди державного майна Фонд державного майна України виступає орендодавцем цілісних (єдиних) майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств у процесі приватизації (корпоратизації), що перебувають у державній власності (стаття 5 Закону України „ Про фонд державного майна України).

Згідно ч.1 ст.6 цього ж Закону Фонд державного майна України здійснює свої повноваження безпосередньо і через регіональні відділення в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та представництва у районах та містах, створених Фондом державного майна України, у разі необхідності.

У відповідності зі ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (від 10.04.1992 № 2269-XII, чинного станом на час виникнення спірних правовідносин) орендодавцями, зокрема, є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук, а також майна, що належить вищим навчальним закладам та/або науковим установам, що надається в оренду науковим паркам та їхнім партнерам;

14.12.2018 між позивачем та ТОВ «МАРІН ПОРТ СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 41422562; 04.02.2021 змінено назву юридичної особи на ТОВ «МЕТРО СЕРВІС ЮГ») було укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 209840911806 (далі Договір), згідно з п. 1.1. якого орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно: нежитлове приміщення другого поверху будівлі заводоуправління (інв. № 100089, реєстровий № 01125666.1.ЦИХКГЖ259), загальною площею 22,30 кв. м, за адресою: м. Одеса, вул. М. Гефта, буд. 3 (далі майно), що обліковується на балансі ДП «Одеський морський торговельний порт» (далі балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, що була проведена ТОВ «Одеська регіональна експертна компанія» станом на 30.07.2018 та становить 314 757,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (від 10.04.1992 № 2269-XII, чинного станом на час виникнення спірних правовідносин) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Частинами першою та шостою статті 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 2.1. Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передавання майна.

За Актом приймання-передавання від 14.12.2018 позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування державне нерухоме майно: нежитлове приміщення другого поверху будівлі заводоуправління (інв. № 100089, реєстровий № 01125666.1.ЦИХКГЖ259), загальною площею 22,30 кв. м, за адресою: м. Одеса, вул. М. Гефта, буд. 3.

Відповідно до п. 3.1. Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95р. № 786 (зі змінами) та становить без ПДВ за базовий місяць оренди (жовтень 2018р.) 4 892,85 грн. Орендна плата за перший місяць оренди грудень 2018р. визначається шляхом коригування орендної плати, яка зазначена у абзаці І цього пункту на індекси інфляції грудень 2018р., листопад 2018р.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3. Договору).

За умовами п. 3.6. Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70 % до 30 % щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Одночасно копія платіжного доручення на перерахування орендної плати до державного бюджету 70 % надсилається орендарем орендодавцеві, 30 % - балансоутримувачу.

За ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (від 10.04.1992 № 2269-XII, чинного станом на час виникнення спірних правовідносин) орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Зазначене також кореспондується з ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 762 ЦК України.

Пунктом 5.3. Договору передбачено обов`язок відповідача своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу.

За приписами ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (від 10.04.1992 № 2269-XII, чинного станом на час виникнення спірних правовідносин) орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Визначення поняття зобов`язання міститься у частині першій статті 509 Цивільного кодексу України, за якою зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з п. 3.11. Договору у разі припинення (розірвання) Договору орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку ді Договору не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, у повному обсязі, якщо така виникла, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

У матеріалах справи наявний Звіт про стан надходження коштів до бюджету у термін від 12.02.2020 по 12.12.2021 за об`єкт оренди, підписаний начальником відділу орендних відносин позивача, згідно якого сума заборгованості відповідача за Договором, урахуванням наявності переплати за січень 2020р., складає 80626,21 грн.

Як вбачається з позовної заяви та запропонованого позивачем розрахунку, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за період з 12.03.2020 по 12.12.2021.

Враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів спати відповідачем заборгованості з орендної плати за період з 12.03.2020 по 12.12.2021, суд задовольняє позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях в частині стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 80626,21 грн.

Пунктом 3.7. Договору сторони узгодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. За ініціативою орендодавця стягнення заборгованості з орендної плати та пені вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, яка кореспондується з пунктом п. 3.7. Договору встановлено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає про наявність у позивача правових підстав для нарахування відповідачу пені за порушення строків сплати орендної плати по Договору.

Перевіривши запропонований позивачем розрахунок пені, суд вважає його правильним та обґрунтованим, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 5430,90 грн пені підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 10.1. Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, який діє з моменту підписання його сторонами.

Таким чином, строк Договору закінчився 14.11.2021.

За умовами п. 10. 6. Договору його чинність припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 5.10. Договору встановлено, що у разі припинення або розірвання Договору відповідач зобов`язаний повернути балансоутримувачу об`єкт оренди у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об`єкту оренди з вини орендаря.

Відповідно до п.10.4. Договору оренди у разі відсутності заяви однієї із Сторін про припинення цього Договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця та у разі належного виконання Орендарем умов цього Договору, Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором та чинним законодавством за умови відсутності заперечень органу уповноваженого управляти об`єктом оренди.

Як вказав позивач, листом від 13.12.2021 № 11-06-05705 він повідомив відповідача про припинення Договору, про що у матеріалах справи відсутні заперечення відповідача.

Згідно з ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У відповідності до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Частиною 2 статті 291 Господарського кодексу України встановлено, зокрема, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Аналогічні положення містить частина 2 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

У разі припинення або розірвання Договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу (п. 10.9. Договору).

Пунктом 10.10 встановлено, що Майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання Орендарем та Орендодавцем акта приймання-передавання.

Зі змісту статей 759, 763, 764 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 291 Господарського кодексу України, частини другої статті 17 та частини 2 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому, такі заперечення можуть бути висловлені ним як до закінчення терміну дій договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку.

Отже, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Між тим, доказів звільнення спірного орендованого приміщення відповідачем матеріали справи не містять, у зв`язку з чим вимоги про виселення відповідача з орендованого приміщення є такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, судові витраті по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65048, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Велика Арнаутська, будинок 15; код ЄДРПОУ 43015722) до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТРО СЕРВІС ЮГ» (02093, місто Київ, вул. Бориспільська, будинок 11А; код ЄДРПОУ 41422562), за участі третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» (65026, Одеська обл., місто Одеса, площа Митна, будинок 1; код ЄДРПОУ 01125666), про стягнення заборгованості з орендної плати, пені та виселення задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТРО СЕРВІС ЮГ» (02093, місто Київ, вул. Бориспільська, будинок 11А; код ЄДРПОУ 41422562) до Державного бюджету України (отримувач ГУК в м. Од.обл/м.Одеса 22080300, номер рахунку (IBAN) UA77899980313010094000015744, код отримувача 37607526, ККД 22080300) заборгованість на загальну суму 86 057,11 грн.

3. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТРО СЕРВІС ЮГ» (02093, місто Київ, вул. Бориспільська, будинок 11А; код ЄДРПОУ 41422562) із займаного орендованого державного нерухомого майна нежитлових приміщень другого поверху будівлі заводоуправління (інв. № 100089, реєстровий № 01125666.1.ЦИХКГЖ259), загальною площею 22,30 кв.м, за адресою: м. Одеса, вул. Гефта, буд. 3, що обліковується на балансі Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» (65026, Одеська обл., місто Одеса, площа Митна, будинок 1; код ЄДРПОУ 01125666).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТРО СЕРВІС ЮГ» (02093, місто Київ, вул. Бориспільська, будинок 11А; код ЄДРПОУ 41422562) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (Банк: ДКСУ м. Київ, р/р НОМЕР_1 , МФО 820172) витрати по сплаті судового збору у розмірі 4540,00 грн.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступну та резолютивну частини рішення складено 29 серпня 2022 р. Повний текст рішення складено та підписано 08 вересня 2022 р.

Суддя Р.В. Волков