Ухвала

від 07.09.2022 по справі 815/3383/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/3383/14

УХВАЛА

08 вересня 2022 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., розглянувши порядку письмового провадження заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та заміну сторони виконавчого провадження по справі №815/3383/14 , -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області до сільськогосподарського виробничого кооперативу «ім. Димитрова» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Постановою суду від 23.06.2014 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто з Сільськогосподарського виробничого кооператива «ім.Димитрова» (Код ЄДРПОУ 03765944) на користь Управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області (Код ЄДРПОУ 24528378) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах за період з 01.04.2014 по 31.05. 2014 року у сумі 12 136,48 гривень.

Постанова суду набрала законної сили 15.07.2014 року.

17.07.2014 року Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист.

До суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшла заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та заміну сторони виконавчого провадження по справі №815/3383/14.

В обґрунтування заяви, вказано, що на виконання п.1 постанови Кабінету міністрів України № 988 від 21.12.2016 року «Про деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України», 31.03.2017 року управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області та управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області - реорганізовані шляхом злиття в Арцизьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області.

На виконання Постанови Кабінету Міністрів України № 628 від 22.08.2018р. «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України» Арцизьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області 10.09.2019 року було припинено шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 11.09.2019 року визнано правонаступником прав та обов`язків припиненого Арцизського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області.

Згідно наявної в Головному управлінні інформації, після отримання виконавчого документу його було своєчасно звернуто до примусового виконання. Під час проведення виконавчих дій з підприємства СВК «ім.Димитрова» кошти стягнуті не були, у зв`язку із відсутністю майна, на яке можливо було звернути стягнення.

Погашення заборгованості СВК «ім.Димитрова» з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгової пенсії перед Головним управлінням тривалий час не відбувалось.

Заявник вказує, що Головне управління, листами № 1500-0803-8/82901 від 28.10.2020, №1500-0803- 8/43964 від 08.04.2021, №1500-0803-8/140124 від 09.11.2021, № 1500-0903-8/58602 від 08.06.2022, неодноразово зверталось до Голови ліквідаційної комісії СВК «ім.Димитрова» з проханням надати інформацію про хід ліквідаційної процедури щодо даного боржника, наявність у нього майна та заходи, які приймаються з метою погашення заборгованості перед Головним управлінням, а також ймовірне прогнозування подальшого погашення вказаної заборгованості.

Виконавчий лист № 815/3383/14 від 17.07.2014 передано Голові ліквідаційної комісії СВК «ім.Димтрова» Стойковій О.І. (постанови про відкриття виконавчого провадження та його повернення не були передані Головному управлінню після реорганізації, матеріали виконавчого провадження втрачені, тому надати їх копії не видалось можливим).

30.06.2022 листом за №23/22, Головою СВК «ім.Димитрова» ОСОБА_1 виконавчі листи по стягненню заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгової пенсії на загальну суму 448656,65 грн., було повернуто Головному управлінню, оскільки повна ліквідація СВК «ім.Димитрова» не відбулася у зв`язку із не зняттям арешту з рахунків підприємства.

У зв`язку реорганізацією управлінь та вищезазначених обставини з Головне управління не має можливості звернути до примусового виконання виконавчий лист № 815/3383/14 від 17.07.2014, оскільки пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Частиною 2 ст. 379 КАС України встановлено, що суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Представник заявника просив розглядати вказану заяву за його відсутності

Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України заява розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи в частині заміни сторони виконавчого провадження поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання по справі №815/3383/14, суд дійшов висновку, що вказана заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Постанова суду від 23.06.2014 року набрала законної сили 15.07.2014 року, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання по даній справі до 15.07.2015 року.

Відповідно до норм ч.2 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XIV, який діяв на час звернення виконавчого документа до виконання, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

02.06.2016 року прийнятий Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII. До прийняття нового Закону рішення суду не було виконано, доказів щодо застосування будь-яких заходів до його виконання заявником не надано.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно ч.2 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Отже, законодавцем змінено строки пред`явлення виконавчих документів до виконання за якими стягувачем є держава або державний орган, а саме зменшено з одного року до трьох місяців, чим фактично з однієї сторони підвищив вимоги до державних органів та їх відповідальність щодо питань своєчасного виконання рішень суду та прийняття встановлених законодавством відповідних заходів.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.376 КАС України, стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

При цьому, поважність причин є оціночною категорією та повинна визначатися, виходячи з наявності реальних обставин, які фактично унеможливили вчинення особою відповідної процесуальної дії вчасно, тобто в межах строків, установлених законодавством.

Доказів переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання до суду не надано.

Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду, ЄСПЛ виходить із наступного:

1) поновлення пропущеного строку звернення до суду є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин;

3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку пред`явлення виконавчого документу до виконання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області посилається на чисельну реорганізацію органів Пенсійного фонду України, а також реорганізацією боржника.

Заявник вказує, що під час проведення виконавчих дій з підприємства СВК «ім.Димитрова» кошти стягнуті не були, у зв`язку із відсутністю майна, на яке можливо було звернути стягнення.

Заявник не надає доказів, щодо оскаржень дії державного виконавця під час виконавчого провадження, або інших дій, вчинених суб`єктом владних повноважень для виконання рішення суду.

Тільки, починаючи з 2020 року, листами від № 1500-0803-8/82901 від 28.10.2020, №1500-0803- 8/43964 від 08.04.2021, №1500-0803-8/140124 від 09.11.2021, № 1500-0903-8/58602 від 08.06.2022 стягувач почав звертатися до боржника із проханням надати інформацію про хід ліквідаційної процедури боржника та наявності у нього майна.

Правова визначеність є універсальним правовим інститутом, дія якого поширюється на такі важливі сфери правовідносин між державою та особою, як реалізація і забезпечення прав і свобод людини і громадянина, встановлення юридичної відповідальності, підстав та порядку притягнення до такої відповідальності, неприпустимість дій і бездіяльності органів влади, спрямованих на необґрунтоване обмеження прав і свобод людини.

Зокрема, у п. 570 рішення у справі «ВАТ «Нафтова компанія Юкос» проти Росії» Європейський Суд з прав людини визначив термін давності, як передбачене законом право порушника не піддаватися попередженню або суду після закінчення певного терміну після здійснення правопорушення. Як зазначив ЄСПЛ, строки давності, які характерні для національних правових систем Держав-учасниць, відповідають декільком цілям, в числі яких забезпечення правової визначеності та остаточності.

Зміст принципу правової визначеності розкрито у Рішенні від 29 червня 2010 року №17-рп/2010, так Конституційний Суд України звернув увагу на правову визначеність як елемент верховенства права, зазначивши, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, в якому стверджується, що обмеження основних прав людини і громадянина та втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто, обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дозволять особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

На підставі аналізу сформульованих цим судом позицій правова визначеність та принцип верховенства права є взаємопов`язаними, оскільки правова визначеність спрямована на чіткість та передбачуваність правового статусу особи, дій органів державної влади, їх посадових та службових осіб, недопущення безпідставного порушення чи обмеження прав і свобод людини і громадянина.

Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Однак, для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку, оскільки національним законодавством вирішення цього питання віднесено до дискреційних повноважень суду.

Отже, не заперечуючи наявності дискреційних повноважень у національних судів щодо вирішення питання про поновлення строку на звернення до суду, ЄСПЛ підкреслює, що останні повинні визначити, чи виправдовують підстави для подібного продовження строків втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує межі розсуду суду ні в тривалості, ні в підставах для визначеності подовжених строків (справа «Безруков проти Росії», п. 34).

Позивачем по справі та відповідно стягувачем у виконавчому провадженні є суб`єкт владних повноважень.

Заявником не надано належних та допустимих доказів щодо наявності поважних причин, які не залежали від його волі як стягувача, а наведені заявником причини свідчать про відсутність об`єктивних обставин, що унеможливлювали пред`явлення виконавчого листа до примусового стягнення з дати набрання законної сили постанови до подачі вказаної заяви понад 10 років, а про неналежну реалізацію позивачем свого права на пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 20.01.2012 року «Рисовський проти України» зазначив, що ризик будь - якої помилки державного органу, у тому числі тої, причиною якої є їх власна недбалість, повинен покладатись на саму державу та її органи.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Це є «гарантією стабільності суспільних відносин», яка породжує у громадян впевненість у тому, що їх існуюче правове становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, тому саме на державний орган покладається обов`язок виправити свої помилки.

З урахуванням встановлених по справі обстави, суд дійшов висновку, що пропущений стягувачем строк для пред`явлення до виконання вказаного виконавчого листа не підлягає поновленню у відповідності до вимог ч.1 ст.376 КАС України, а отже відсутні підстави для заміни сторони виконавчого провадження.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 293, 376, 379 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та заміну сторони виконавчого провадження по справі №815/3383/14. Ухвала суду може бути оскаржена у порядку та строки встановлені ст.ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва