Ухвала

від 29.03.2023 по справі 815/3383/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 березня 2023 року

м. Київ

справа №815/3383/14

адміністративне провадження № К/990/33899/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 815/3383/14

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та заміну сторони виконавчого провадження, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2022 року (прийняту у складі головуючого судді Катаєва Е.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2022 року (ухвалену у складі колегії суддів: судді-доповідача Димерлія О.О., суддів: Крусана А.В., Танасогло Т.М.)

у с т а н о в и в :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

Управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до сільськогосподарського виробничого кооперативу «ім. Димитрова» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з Сільськогосподарського виробничого кооператива «ім.Димитрова» на користь Управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах за період з 01 квітня 2014 року по 31 травня 2014 року у сумі 12 136,48 гривень.

Постанова суду набрала законної сили 15 липня 2014 року.

17 липня 2014 року Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист.

У серпні 2022 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та заміну сторони виконавчого провадження по справі №815/3383/14.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2022 року, яка залишена без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2022 року відмовлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та заміну сторони виконавчого провадження по справі №815/3383/14.

Постановляючи такі рішення, суди виходили з того, що до прийняття Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII рішення суду виконано не було, доказів щодо застосування будь-яких заходів до його виконання заявником не надано, як і не надано доказів на підтвердження переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Також вказано про ненадання заявником доказів щодо оскаржень дій державного виконавця під час виконавчого провадження або інших дій, вчинених суб`єктом владних повноважень для виконання рішення суду.

Суди акцентували увагу на тому, що лише у 2020 року ГУ ПФУ в Одеській області почало звертатися до боржника із проханням надати інформацію про хід ліквідаційної процедури боржника та наявності у нього майна.

Суди дійшли висновку, що заявником не надано належних та допустимих доказів щодо наявності поважних причин, які не залежали від його волі як стягувача, пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до примусового стягнення. Наведені заявником причини свідчать про неналежну реалізацію позивачем свого права на пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання, оскільки з дати набрання судовим рішенням законної сили до звернення до суду з даною заявою пройшов значний проміжок часу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з судовими рішеннями позивач звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з цією касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

Правова позиція Верховного Суду

Колегія суддів КАС ВС перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційне провадження у даній справі підлягає закриттю з наступних підстав.

Статтею 129 Конституції України як одну з основних засад судочинства визначено забезпечення касаційного оскарження судового рішення у визначених законом випадках.

З цією конституційною нормою кореспондуються норма пункту 7 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України про забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, як однієї із основних засад (принципів) адміністративного судочинства, та норма статті 13 цього Кодексу, якою закріплено право учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.

Відповідно до частин першої та другої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

У касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Так, відповідно до наступних пунктів частини першої статті 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: повернення заяви позивачеві (заявникові) (пункт 3), відмови у відкритті провадження у справі (пункт 4), залишення позову (заяви) без розгляду (пункт 12), закриття провадження у справі (пункт 13), відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (пункт 17), заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження(пункт 20).

Наведеними положеннями процесуального законодавства визначено право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки на касаційне оскарження ухвали суду першої інстанції, після її перегляду в апеляційному порядку, лише у визначених законом випадках згідно із визначеним у частині другій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України переліку судових рішень, який є вичерпним і остаточним та розширеному тлумаченню не підлягає.

З огляду на те, що ухвала суду першої інстанцій про відмову у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та заміну сторони виконавчого провадження не зазначена у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України, а також зважаючи на те, що можливість касаційного оскарження такої ухвали, після її перегляду у апеляційному порядку, не передбачена положеннями частин другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, то ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2022 року у справі № 815/3383/14, не може бути предметом касаційного оскарження.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Отже, враховуючи норми КАС України та компетенційну складову у понятті «судом, встановленим законом», Верховний Суд встановив відсутність повноваження розглядати питання, які виходять за межі компетенції суду касаційної інстанції (рішення Європейського суду з прав людини від 15.05.2012 у справі ТОВ «Фірма Верітас» проти України).

Ураховуючи наведене, колегія суддів КАС ВС вважає, що касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2022 року у справі № 815/3383/14 відкрито помилково.

Враховуючи, що зазначені судові рішення не підлягають оскарженню в касаційному порядку відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 333 КАС України, помилково відкрите касаційне провадження підлягає закриттю.

Керуючись статтями 294, 328, 333, 343, 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2022 року у справі № 815/3383/14.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Стрелець Т. Г.

Судді Тацій Л. В.

Стеценко С. Г.