Рішення

від 04.09.2022 по справі 640/30353/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2022 року м. Київ № 640/30353/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Державної аудиторської служби України

треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецсервісбуд"

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техекспрес-М"

про визнання протиправним та скасування висновку

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної аудиторської служби України (далі - відповідач), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецсервісбуд", Товариство з обмеженою відповідальністю "Техекспрес-М", в якому просить: визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України від 18 листопада 2020 року про результати моніторингу закупівлі запасних частин або трамвайних локомотивів чи рейкового складу, ідентифікатор в електронній системі закупівель № UA-2020-04-09-002057-a.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що висновок відповідача про порушення позивачем законодавства про публічні закупівлі є необґрунтованим.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Представник Державної аудиторської служби України у відзиві на позов заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що процедуру моніторингу проведено в установленому порядку та за наявності визначених законом підстав, а висновок про вчинення позивачем порушення законодавства про публічні закупівлі відповідає дійсним обставинам.

Треті особи письмових пояснень по суті позовних вимог до Окружного адміністративного суду міста Києва не надали, хоча були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

На підставі наказу Державної аудиторської служби України від 23 жовтня 2020 року №298 «Про початок моніторингу процедур закупівель» розпочато процедуру моніторингу закупівлі № UA-2020-04-09-002057-a згідно частини 2 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі».

За наслідками проведеного моніторингу Державною аудиторською службою України складно висновок від 18 листопада 2020 року №1090, яким зафіксовано порушення: вимог абзацу 8 частини 2 статті 21 Закону України «Про публічні закупівлі» в частині повноти відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів; вимог частини 1 статті 23 та частини 3 статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» в частині надання відповіді на роз`яснення щодо тендерної документації та на вимоги щодо усунення порушень; вимог статті 30 та частини 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» за результатом розгляду позивачем тендерних пропозицій Товариства з обмеженою відповідальністю «Техекспрес-М», Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецсервісбуд» та з огляду на встановлені порушення законодавства. Вказаним висновком зобов`язано позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку шляхом розірвання договору з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

Не погоджуючись з таким висновком, позивач звернувся з даним позовом до суду.

У відповідності до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43 (далі - Положення №43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Приписи підпункту 3 пункту 3 Положення №43 серед основних завдань Держаудитслужби України визначають здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів.

При цьому, за нормами абзацу 5 підпункту 3 пункту 4 Положення №43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення моніторингу закупівель.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про основні засади державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірки закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно статті 5 Закону України «Про основні засади державного фінансового контролю в Україні» контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Порядок здійснення моніторингу публічних закупівель регламентовано положеннями статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон), частиною 1 якої передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

Вичерпний перелік підстав моніторингу закупівлі, порядок прийняття рішення про початок його здійснення, а також строки його проведення визначені у частинах 2-4 статті 8 Закону.

При цьому законодавцем до підстав для прийняття керівником органу державного фінансового контролю або його заступником (або уповноваженою керівником особою) рішення про початок моніторингу процедури закупівлі віднесено, зокрема, дані автоматичних індикаторів ризиків (пункт 1 частини 2 статті 8 Закону), виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель (пункт 4 частини 2 статті 8 Закону).

У свою чергу абзацом 2 частини 2 статті 8 Закону передбачено, що для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Приписи частини 6 статті 8 Закону визначають, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

При цьому, за правилами частини 7 цієї ж статті у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Відповідно до абзацу 2 частини 8 статті 8 Закону протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Згідно частини 19 статті 8 Закону форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Приписами частини 20 статті 8 Закону передбачено, що методика визначення автоматичних індикаторів ризиків, їх перелік та порядок застосування затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, за погодженням з Уповноваженим органом.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для проведення моніторингу процедури закупівлі зазначено «Дані автоматичних індикаторів ризиків», що відображено в оскаржуваному висновку.

Викладене, з урахуванням наведених вище положень частини 2 статті 8 Закону свідчить, що Державна аудиторська служба України набула повноважень на проведення процедури моніторингу закупівлі UA-2020-04-09-002057-a, підстави здійснення якого належним чином відображені в оскаржуваному висновку.

Щодо обґрунтованості висновків Державної аудиторської служби України про порушення позивачем вимог пункту 8 частини 2 статті 21 Закону № 922, суд зазначає таке.

Так, позивач у позовній заяві вказує, що електронна система закупівель не передбачає можливості опису умов надання забезпечення тендерних пропозицій, що унеможливило опублікування ним оголошення про проведення торгів в обсязі інформації, встановленому відповідно до вимог статті 21 Закону № 922.

Частиною 2 статті 21 Закону № 922 визначено, що має міститися в оголошенні про проведення відкритих торгів, зокрема, це інформація про умови надання забезпечення тендерних пропозицій.

Забезпечення проведення закупівель, створення, розміщення, оприлюднення, обмін інформацією і документами в електронному вигляді здійснюється за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи, до складу якої входить вебпортал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами. Вебпортал Уповноваженого органу є онлайн-сервісом та забезпечує створення, зберігання, оприлюднення всієї інформації про закупівлі, проведення електронного аукціону, автоматичний обмін інформацією і документами та користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет (пункт 5 частини 1 статті 1 Закону № 922).

З метою здійснення діяльності, спрямованої на забезпечення функціонування та наповнення вебпорталу Уповноваженого органу управління з питань закупівель створено державне підприємство «ПРОЗОРРО» (далі -ДП «ПРОЗОРРО») (пункт 3.1 статуту ДП «ПРОЗОРРО», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08 жовтня 2018 року № 1458).

До прав та обов`язків ДП «ПРОЗОРРО», зокрема, входить збір, обробка та розповсюдження інформації замовників та учасників процедур закупівель, а також надання послуг, пов`язаних із роботою системи електронних закупівель.

Процедуру розміщення інформації про публічні закупівлі, яка оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у складі електронної системи закупівель (далі - веб-портал), подання інформації, документів, звернень та скарг, одержання повідомлень через електронну систему закупівель визначено Порядком розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженим наказом Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11 червня 2020 року №1082, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 липня 2020 року за № 610/34893 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 2 Порядку інформація про публічні закупівлі (далі - інформація) - це інформація, яка формується, розміщується, оприлюднюється та обмін якою здійснюється в електронній системі закупівель відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі».

Пунктом 3 Порядку визначено, що розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником/ЦЗО/учасником/постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника/ЦЗО/учасника/постачальника / органу оскарження / органів державного фінансового контролю.

З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованими доводи відповідача, що позивач на виконання цієї вимоги мав змогу зазначити таку інформацію в будь-якому іншому полі екранної форми оголошення про проведення відкритих торгів або завантажити таку інформацію окремим файлом, що вказує на обґрунтованість висновку відповідача про порушення позивачем вимог пункту 8 частини 2 статті 21 Закону № 922.

Щодо висновку відповідача про порушення позивачем вимог частини 1 статті 23 Закону №922, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог частини 1 статті 23 Закону №922 фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз`ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі.

Усі звернення за роз`ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника.

Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз`яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, що на звернення за роз`ясненням щодо тендерної документації та на вимогу щодо усунення порушення, які оприлюднені в електронній системі закупівель 14 квітня 2020 року та 30 квітня 2020 року Замовник (позивач) оприлюднив роз`яснення 30 квітня 2020 року та 12 травня 2020 року відповідно, з перевищенням терміну (три робочі дні), також на дві вимоги, оприлюднені 14 липня 2020 року - не оприлюднив роз`яснення.

Позивач вказує, що несвоєчасне надання відповіді на запитання компенсовано шляхом внесення змін до тендерної документації та продовження строку на подання тендерних пропозицій не менше ніж на сім днів.

Вказане не спростовує висновок відповідача про порушення вимог частини 1 статті 23 Закону №922, а відтак оскаржуваний висновок у вказаній частині є обґрунтованим.

Щодо висновку відповідача про порушення позивачем частини 3 статті 30 Закону № 922, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог частини 3 статті 30 Закону № 922 у разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні, такий учасник може повторно звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію стосовно причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема, технічній специфікації та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов`язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніше ніж через п`ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель.

Зі змісту оскаржуваного висновку вбачається, що на порушення частини 3 статті 30 Закону № 922 Замовник (позивач) не надав відповіді через електронну систему закупівель на чотири вимоги учасників про усунення порушення ,оприлюднені 21 серпня 2020 року (три вимоги) та 22 серпня 2020 року (одна вимога).

Так, позивач вказує, що останній строк для надання відповіді є 26 серпня 2020 року та 27 серпня 2020 року відповідно.

Як вбачається з матеріалів справи на порушення частини 3 статті 30 Закону № 922 Замовник (позивач) не надав відповіді через електронну систему закупівель на вказані вище вимоги.

Щодо заповнення Додатку № 4 до тендерної документації, суд зазначає таке.

Додатком 1 до Тендерної документації позивача передбачено вимоги до технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, зокрема відповідно до підпункту 4.1 пункту 4 Додатку 1 до Тендерної документації учасник повинен надати заповнені відповідно до інструкції дані у табличній формі, що зазначені у Додатку №4.

У Додатку 4 міститься таблиця «Дані на товар», у примітці до якої вказано, що в цій таблиці кожна колонка повинна бути заповнена і що заповнена колонка має рекомендований характер, може змінюватися учасником, але не суперечити вимогам інструкції*.

Згідно з Інструкцією щодо заповнення таблиці передбачено, що у колонці 5 вказується дата виготовлення продукції (при умові, що не порушені строки та умови її зберігання), у рекомендованому характері ДД.ММ.РРРР з обов`язковим зазначенням місяця та року. Дата виготовлення продукції повинна передбачити гарантійний строк зберігання не менше одного року з дня отримання продукції кінцевим одержувачем до введення її в експлуатацію.

Позивач зазначає, що «інструкцією щодо заповнення таблиці Додатку № 4 тендерної документації не визначено чіткий перелік вимог, які в обов`язковому порядку повинні бути відображені у колонці 5, а тому несуть лише рекомендаційний характер надаючи приклади для розуміння, правильного складання та заповнення відповідної колонки».

З оскаржуваного висновку вбачається, у наданих у складі пропозицій Товариства з обмеженою відповідальністю «Техекспрес-М» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецсервісбуд» документах «Дані про товар» від 19 травня 2020 року б/н відсутня інформація про дату виготовлення продукції, а лише зазначено про виготовлення товару за ознакою «не раніше 01 січня 2020 року» без зазначення конкретної дати виробництва товару.

Водночас словосполучення «не раніше» не дає змоги ідентифікувати місяць виготовлення товару та унеможливлює встановити конкретні терміни його зберігання.

Дата виготовлення продукції повинна передбачити гарантійний строк зберігання не менше одного року з дня отримання продукції кінцевим одержувачем до введення її в експлуатацію. Відповідно до змісту Тендерної документації Додаток 4 «Дані на товар» має позначку «*», яка відповідно до змісту Інструкції щодо заповнення таблиці свідчить про обов`язковість заповнення цієї колонки.

При цьому незаповнення колонки 5 додатка 4 щодо дати виготовлення продукції не є формальною помилкою, допущеною в оформленні тендерної пропозиції.

З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованим висновок відповідача, що Замовник (позивач) не відхилив пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «Техекспрес-М» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецсервісбуд», які не відповідали вимогам тендерної документації (відсутність дати виробництва у колонці 5 додатка 4 до Тендерної документації), чим порушив вимоги статті 30 Закону № 922, а також не відмінив торги, чим порушив вимоги частини першої статті 31 Закону № 922.

У сукупності наведеного суд зазначає, що оскаржуваний висновок на предмет дотримання відповідачем положень частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є таким, що відповідає визначеним вимогам, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем не доведено наявності правових підстав для скасування оскаржуваного висновку, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов не підлягає задоволенню у повному обсязі.

Зважаючи, що у задоволенні позову сторони відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, - судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця" відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко