Постанова

від 22.03.2023 по справі 640/30353/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/30353/20 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко А.І.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,

за участю секретаря Шляги А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» акціонерного товариства «Укрзалізниця» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.09.2022 у справі за адміністративним позовом акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» акціонерного товариства «Укрзалізниця» до Державної аудиторської служби України, треті особи - товариство з обмеженою відповідальністю «Спецсервісбуд», товариство з обмеженою відповідальністю «Техекспрес - М» про визнання протиправним та скасування висновку, -

В С Т А Н О В И В:

АТ «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України від 18.11.2020 про результати моніторингу закупівлі запасних частин або трамвайних локомотивів чи рейкового складу, ідентифікатор в електронній системі закупівель № UA-2020-04-09-002057-a.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.09.2022 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням АТ «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу Державної аудиторської служби України від 23 жовтня 2020 року № 298 «Про початок моніторингу процедур закупівель» розпочато процедуру моніторингу закупівлі № UA-2020-04-09-002057-a згідно частини 2 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі».

За наслідками проведеного моніторингу Державною аудиторською службою України складно висновок від 18 листопада 2020 року № 1090, яким зафіксовано порушення:

- вимог абзацу 8 частини 2 статті 21 Закону України «Про публічні закупівлі» в частині повноти відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів;

- вимог частини 1 статті 23 та частини 3 статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» в частині надання відповіді на роз`яснення щодо тендерної документації та на вимоги щодо усунення порушень;

- вимог статті 30 та частини 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» за результатом розгляду позивачем тендерних пропозицій ТОВ «Техекспрес-М», ТОВ «Спецсервісбуд» та з огляду на встановлені порушення законодавства.

Вказаним висновком зобов`язано позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку шляхом розірвання договору з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

Не погоджуючись з таким висновком, позивач звернувся до суду першої інстанції з даним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскаржуваний висновок на предмет дотримання відповідачем положень частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є таким, що відповідає визначеним вимогам, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

У відповідності до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43 (далі - Положення №43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Приписи підпункту 3 пункту 3 Положення №43 серед основних завдань Держаудитслужби України визначають здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів.

При цьому, за нормами абзацу 5 підпункту 3 пункту 4 Положення №43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення моніторингу закупівель.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про основні засади державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірки закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно статті 5 Закону України «Про основні засади державного фінансового контролю в Україні» контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Порядок здійснення моніторингу публічних закупівель регламентовано положеннями статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон), частиною 1 якої передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

Вичерпний перелік підстав моніторингу закупівлі, порядок прийняття рішення про початок його здійснення, а також строки його проведення визначені у частинах 2-4 статті 8 Закону.

При цьому законодавцем до підстав для прийняття керівником органу державного фінансового контролю або його заступником (або уповноваженою керівником особою) рішення про початок моніторингу процедури закупівлі віднесено, зокрема, дані автоматичних індикаторів ризиків (пункт 1 частини 2 статті 8 Закону), виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель (пункт 4 частини 2 статті 8 Закону).

У свою чергу абзацом 2 частини 2 статті 8 Закону передбачено, що для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Приписи частини 6 статті 8 Закону визначають, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

При цьому, за правилами частини 7 цієї ж статті у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Відповідно до абзацу 2 частини 8 статті 8 Закону протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Згідно частини 19 статті 8 Закону форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Приписами частини 20 статті 8 Закону передбачено, що методика визначення автоматичних індикаторів ризиків, їх перелік та порядок застосування затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, за погодженням з Уповноваженим органом.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для проведення моніторингу процедури закупівлі зазначено «Дані автоматичних індикаторів ризиків», що відображено в оскаржуваному висновку.

Викладене, з урахуванням наведених вище положень частини 2 статті 8 Закону свідчить, що Державна аудиторська служба України набула повноважень на проведення процедури моніторингу закупівлі UA-2020-04-09-002057-a, підстави здійснення якого належним чином відображені в оскаржуваному висновку.

Щодо обґрунтованості висновків Державної аудиторської служби України про порушення позивачем вимог пункту 8 частини 2 статті 21 Закону № 922, колегія суддів зазначає наступне.

Так, АТ «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» було зазначено, що електронна система закупівель не передбачає можливості опису умов надання забезпечення тендерних пропозицій, що унеможливило опублікування ним оголошення про проведення торгів в обсязі інформації, встановленому відповідно до вимог статті 21 Закону № 922.

Частиною 2 статті 21 Закону № 922 визначено, що має міститися в оголошенні про проведення відкритих торгів, зокрема, це інформація про умови надання забезпечення тендерних пропозицій.

Забезпечення проведення закупівель, створення, розміщення, оприлюднення, обмін інформацією і документами в електронному вигляді здійснюється за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи, до складу якої входить вебпортал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами. Вебпортал Уповноваженого органу є онлайн-сервісом та забезпечує створення, зберігання, оприлюднення всієї інформації про закупівлі, проведення електронного аукціону, автоматичний обмін інформацією і документами та користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет (пункт 5 частини 1 статті 1 Закону № 922).

З метою здійснення діяльності, спрямованої на забезпечення функціонування та наповнення вебпорталу уповноваженого органу управління з питань закупівель створено державне підприємство «ПРОЗОРРО» (далі -ДП «ПРОЗОРРО») (пункт 3.1 статуту ДП «ПРОЗОРРО», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08 жовтня 2018 року № 1458).

До прав та обов`язків ДП «ПРОЗОРРО», зокрема, входить збір, обробка та розповсюдження інформації замовників та учасників процедур закупівель, а також надання послуг, пов`язаних із роботою системи електронних закупівель.

Процедуру розміщення інформації про публічні закупівлі, яка оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у складі електронної системи закупівель (далі - веб-портал), подання інформації, документів, звернень та скарг, одержання повідомлень через електронну систему закупівель визначено Порядком розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженим наказом Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11 червня 2020 року №1082, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 липня 2020 року за № 610/34893 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 2 Порядку інформація про публічні закупівлі (далі - інформація) - це інформація, яка формується, розміщується, оприлюднюється та обмін якою здійснюється в електронній системі закупівель відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі».

Пунктом 3 Порядку визначено, що розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником/ЦЗО/учасником/постачальником/органом оскарження/органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника/ЦЗО/учасника/постачальника/органу оскарження/органів державного фінансового контролю.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач на виконання цієї вимоги мав змогу зазначити таку інформацію в будь-якому іншому полі екранної форми оголошення про проведення відкритих торгів або завантажити таку інформацію окремим файлом, що вказує на обґрунтованість висновку відповідача про порушення позивачем вимог пункту 8 частини 2 статті 21 Закону № 922.

Щодо порушення позивачем вимог частини 1 статті 23 Закону №922, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до вимог частини 1 статті 23 Закону №922 фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз`ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі.

Усі звернення за роз`ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника.

Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз`яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, що на звернення за роз`ясненням щодо тендерної документації та на вимогу щодо усунення порушення, які оприлюднені в електронній системі закупівель 14 квітня 2020 року та 30 квітня 2020 року Замовник (позивач) оприлюднив роз`яснення 30 квітня 2020 року та 12 травня 2020 року відповідно, з перевищенням терміну (три робочі дні), також на дві вимоги, оприлюднені 14 липня 2020 року - не оприлюднив роз`яснення.

Апелянт у своїй апеляційній скарзі зазначає, що несвоєчасне надання відповіді на запитання компенсовано шляхом внесення змін до тендерної документації та продовження строку на подання тендерних пропозицій не менше ніж на сім днів.

В той же час, колегія суддів вважає, що вказане не спростовує висновок відповідача про порушення вимог частини 1 статті 23 Закону №922, а відтак оскаржуваний висновок у вказаній частині є обґрунтованим.

Щодо порушення позивачем частини 3 статті 30 Закону № 922, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до вимог частини 3 статті 30 Закону № 922 у разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні, такий учасник може повторно звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію стосовно причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема, технічній специфікації та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов`язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніше ніж через п`ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель.

Зі змісту оскаржуваного висновку вбачається, що на порушення частини 3 статті 30 Закону № 922 Замовник (позивач) не надав відповіді через електронну систему закупівель на чотири вимоги учасників про усунення порушення, оприлюднені 21 серпня 2020 року (три вимоги) та 22 серпня 2020 року (одна вимога).

Так, АТ «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» було зазначено, що останній строк для надання відповіді є 26 серпня 2020 року та 27 серпня 2020 року відповідно.

Як вбачається з матеріалів справи на порушення частини 3 статті 30 Закону № 922 Замовник (позивач) не надав відповіді через електронну систему закупівель на вказані вище вимоги. Вказаного не спростовано апелянтом.

Щодо заповнення Додатку № 4 до тендерної документації, колегія суддів зазначає наступне.

Додатком 1 до тендерної документації позивача передбачено вимоги до технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, зокрема відповідно до підпункту 4.1 пункту 4 Додатку 1 до тендерної документації учасник повинен надати заповнені відповідно до інструкції дані у табличній формі, що зазначені у Додатку №4.

У Додатку 4 міститься таблиця «Дані на товар», у примітці до якої вказано, що в цій таблиці кожна колонка повинна бути заповнена і що заповнена колонка має рекомендований характер, може змінюватися учасником, але не суперечити вимогам інструкції*.

Згідно з Інструкцією щодо заповнення таблиці передбачено, що у колонці 5 вказується дата виготовлення продукції (при умові, що не порушені строки та умови її зберігання), у рекомендованому характері ДД.ММ.РРРР з обов`язковим зазначенням місяця та року. Дата виготовлення продукції повинна передбачити гарантійний строк зберігання не менше одного року з дня отримання продукції кінцевим одержувачем до введення її в експлуатацію.

АТ «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» було зазначено, що «інструкцією щодо заповнення таблиці Додатку № 4 тендерної документації не визначено чіткий перелік вимог, які в обов`язковому порядку повинні бути відображені у колонці 5, а тому несуть лише рекомендаційний характер надаючи приклади для розуміння, правильного складання та заповнення відповідної колонки».

З оскаржуваного висновку вбачається, що у наданих у складі пропозицій товариства з обмеженою відповідальністю «Техекспрес-М» та товариства з обмеженою відповідальністю «Спецсервісбуд» документах «Дані про товар» від 19 травня 2020 року б/н відсутня інформація про дату виготовлення продукції, а лише зазначено про виготовлення товару за ознакою «не раніше 01 січня 2020 року» без зазначення конкретної дати виробництва товару.

Водночас словосполучення «не раніше» не дає змоги ідентифікувати місяць виготовлення товару та унеможливлює встановити конкретні терміни його зберігання.

Дата виготовлення продукції повинна передбачити гарантійний строк зберігання не менше одного року з дня отримання продукції кінцевим одержувачем до введення її в експлуатацію. Відповідно до змісту тендерної документації Додаток 4 «Дані на товар» має позначку «*», яка відповідно до змісту Інструкції щодо заповнення таблиці свідчить про обов`язковість заповнення цієї колонки.

При цьому незаповнення колонки 5 додатка 4 щодо дати виготовлення продукції не є формальною помилкою, допущеною в оформленні тендерної пропозиції.

Доводи апелянта про те, що у зв`язку із серійним виготовленням продукції треті особи не мали змоги вказати точну дату виготовлення продукції, тоді як у колонці 9 і 10 вони вказали гарантійні терміни, не беруться колегією суддів до уваги, оскільки Законом № 922 встановлено, що якщо учасники не змогли виконати вимоги тендерної документації (не відповідають таким вимогам), замовник повинен відхилити такі тендерні пропозиції, незалежно від причин їх невиконання. В інакшому разі, надання переваги одним учасникам всупереч вимогам тендерної документації та Закону № 922 порушує принципи публічних закупівель таких як недискримінація учасників, об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій, запобігання корупційним діям і зловживанням. Крім того, заповнення 9 і 10 колонок ніяким чином не звільняє учасників заповнювати 5 колонку.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок відповідача про те, що замовник (позивач) протиправно не відхилив пропозиції ТОВ «Техекспрес - М» та ТОВ «Спецсервісбуд», які не відповідали вимогам тендерної документації (відсутність дати виробництва у колонці 5 додатка 4 до тендерної документації), чим порушив вимоги статті 30 Закону № 922, а також не відмінив торги, чим порушив вимоги частини 1 статті 31 Закону № 922.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що оскаржуваний висновок на предмет дотримання відповідачем положень частини 2 статті 2 КАС України, є таким, що відповідає визначеним вимогам.

Посилання апелянта у своїй апеляціній скарзі на постанови Шостого апеляційного адміністративного суду колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі судові рішення, відповідно до ст.7 КАС України, не є джерелом права, що застосовуються судом при вирішенні справ та, виходячи з норм ч. 5 ст. 242 КАС України його висновки не є обов`язковими для врахування.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову та не вбачає підстав для зміни або скасування рішення суду першої інстанції, а аргументи та доводи апелянта не спростовують висновків суду та не вказують на наявність порушень норм матеріального та процесуального права.

Надаючи оцінку всім доводам учасників справи, колегія суддів також враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» акціонерного товариства «Укрзалізниця» залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.09.2022 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Ганечко О.М.

Кузьменко В.В.

Повний текст постанови виготовлений 27.03.2023.