Ухвала

від 06.09.2022 по справі 742/1669/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа 742/1669/17Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/824/225/2022 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

6 вересня 2022 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря - ОСОБА_5 ,

за участю

прокурора ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника адвоката ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в режимі відеоконференцзв`язку із Чернігівським апеляційним судом кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника адвоката ОСОБА_9 на вирок Ічнянського районного суду Чернігівської області від 20 січня 2020 року, яким

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Авдіївка Сосницького району Чернігівської області, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 254 КК України (в редакції ст. 254 КК України із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008 року) та ч. 2 ст. 240 КК України, і призначено покарання за ст. 254 КК України у вигляді штрафу у розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250 грн. 00 коп.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України його звільнено від відбування покарання у зв`язку із закінченням строку давності.

За ч. 2 ст. 240 КК України призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 400 (чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень 00 копійок.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу не обирався.

В задоволенні цивільного позову прокурора Прилуцької місцевої прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Сухополов?янської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області про відшкодування шкоди на суму 3 254 630 гривень 40 копійок відмовлено.

Цивільний позов, заявлений прокурором Прилуцької місцевої прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, на суму 8383 гривні 50 копійок залишено без розгляду.

Стягнуто із ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз 28134 гривні 40 копійок.

Скасовано арешт, накладений на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що розташовані в АДРЕСА_2 за кадастровими номерами 7424188801:01:000:0138 площею 1,253 га, та кадастровим номером 7424188801:01:000:0156 площею 0,998 га, що належать ОСОБА_10 , а також на земельні ділянки за кадастровим номером 7424188800:07:000:0233 площею 2,00 га та за кадастровим номером 7424188800:07:000:0234 площею 2,00 га, власником яких є ОСОБА_7 , на екскаватор марки ATLAS 1302 D д.н. НОМЕР_1 .

Скасовано арешт, накладений на автомобілі, а саме: Citroen Jumper, р/н НОМЕР_2 , Ford Transit, р/н НОМЕР_3 , Mercedes Benz, р/н НОМЕР_4 , MAN, р/н НОМЕР_5 , Mercedes Benz Vito 115 CDI, р/н НОМЕР_6 , МАЗ 5551, р/н НОМЕР_7 , причіп легковий ПМЗ 81011, р/н НОМЕР_8 та причіп SAM, р/н НОМЕР_9 , що належать ОСОБА_7 , та повернуто власнику.

Скасовано арешт, накладений на належні на праві власності ОСОБА_7 будинок з господарсько-побутовими будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 ; на будинок з господарсько-побутовими будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 ; земельні ділянки за кадастровим номером 7424183200:07:000:0186 площею 2,9005 га, за кадастровим номером 7424183201:01:002:0177 площею 0,2289 га та за кадастровим номером 7424188800:07:000:0246, площею 4 га.

Екскаватор марки ATLAS 1302 D, д/н НОМЕР_1 , що визнаний знаряддя вчинення кримінального правопорушення, конфісковано на користь держави.

Питання про речові докази вирішено в порядку ст.100 КПК України.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду від 22.10.2020 року апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_9 залишине без задоволення, апеляційну скаргу прокурора задоволено частково. Вирок Ічнянського районного суду Чернігівської області від 20 січня 2020 року відносно ОСОБА_7 в частині вирішення цивільного позову прокурора в інтересах держави в особі Сухополов`янської сільської ради скасувано, і в зазначеній частині призначено новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства. В іншій частині вирок залишено без зміни.

Не погоджуючись з ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду від 22.10.2020 року та вироком Ічнянського районного суду Чернігівської області від 20 січня 2020 року щодо ОСОБА_7 захисники ОСОБА_8 та ОСОБА_9 подали касаційні скарги.

Постановою Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду касаційні скарги захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_9 задоволено частково. Ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 22 жовтня 2020 року в частині визнання винуватим ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК та в частині конфіскації екскаватора Atlas1302 D з д. н. з. НОМЕР_1 в користь держави як знаряддя вчинення кримінального правопорушення скасовано і призначено новий розгляд кримінального провадження у цій частині у суді апеляційної інстанції. В решті ухвалу апеляційного суду залишено без змін.

В С Т А Н О В И Л А:

За вироком суду, ОСОБА_7 визнаний винним та засуджений за вчинення кримінальних правопорушень за наступних обставин.

Так, ОСОБА_7 , будучи власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення, зі складом угідь рілля, розташованої на території Сухополов`янської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, наданої для ведення особистого селянського господарства, площею 2 га кожна за кадастровими номерами 7424188800:07:000:0233, в період з листопада 2014 року по березень 2017 року всупереч вимогам пунктів «а» та «ґ» ч. 1 ст. 91 Земельного Кодексу України, відповідно до яких власники земельних ділянок зобов`язані забезпечувати використання їх за цільовим призначенням, підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі, без проведення зміни цільового призначення земельних ділянок, за допомогою спеціальної техніки зняв верхній шар ґрунтового покриву, частково створив кар`єр для видобутку піщаної суміші на землі 0,835 га - на земельній ділянці за кадастровим номером 7424188800:07:000:0233.

Таке використання обвинуваченим ОСОБА_7 вказаної земельної ділянки призвело до зміни рельєфу місцевості, утворення штучних водойм, що унеможливлює подальше використання земель площею 0,835 га за їх цільовим призначенням - ведення особистого селянського господарства, тобто призвело до виведення цих земель із сільськогосподарського обороту.

Крім того, всупереч вимогам, передбачених ст. ст. 14, 15,16, 17, 19, 23, Кодексу України «Про надра», п. п. 1, 2, 5, 8, Постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року № 615 «Про затвердження порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами», ОСОБА_7 , не маючи дозволу на користування земельною ділянкою для цілей, пов`язаних з використанням надр і належним чином оформленого спеціального дозволу (ліцензії) на видобуток корисних копалин, без гірничого відводу та плану розробки родовища корисних копалин, за допомогою спеціальної техніки - екскаватора марки ATLAS 1302 D здійснив самовільний видобуток глибиною понад 2 метра від поверхні землі надр, а саме: згідно висновку експерта судово-ґрунтознавчої експертизи від 06.10.2017 року за № 15849/17-34/18293?18298/17-34/18836?18848/17-34, природного пухкого не карбонатного середньозернистого піску, який згідно ДСТУ Б В.2.7.29-96 рекомендований для виробництва штукатурних розчинів, при виробництві силікатного бетону як компонент в?яжучого, для виробництва ніздрюватого бетону, у дорожньому будівництві в якості основи, та який згідно Постанови КМУ № 827 від 12.12.1994 року зі змінами і доповненнями в редакції Постанови КМУ № 1370 від 28.12.2011 року, входить до переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, загальним об`ємом 6054,00 м?, який в подальшому реалізовував іншим громадянам у вигляді товарної продукції.

Також відповідно до висновку судової інженерно-екологічної експертизи від 24.04.2018 року за № 15847/15848/17-48 вищевказаними діями ОСОБА_7 створив небезпеку для довкілля, яка виразилася: у порушенні рівноваги рельєфу із загрозою розвитку ерозійних процесів при відсутності рекультивації і створенні рівноважних форм (захисних елементів), порушенні захисного шару над ґрунтовим водоносним горизонтом і створена загроза формування ділянки забруднення підземних вод, порушенні умов поверхневого стоку внаслідок створення техногенної поверхневої водойми та породних відвалів, в результаті чого настали небезпечні наслідки для довкілля, що потребує проведення рекультивації досліджуваної ділянки.

Згідно висновку судової інженерно-екологічної експертизи від 24.04.2018 року за № 15847/15848/17-48 внаслідок несанкціонованого видобування піску ОСОБА_7 заподіяно збитки державі в розмірі 3 254 630 (три мільйони двісті п?ятдесят чотири тисячі шістсот тридцять) гривень 40 копійок.

Не погоджуючись з вироком суду, обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій, наводячи обґрунтування, просив скасувати вказаний вирок суду та кримінальне провадження закрити за відсутністю в його діях складу кримінальних правопорушень.

Не погоджуючись з вироком суду, захисник обвинуваченого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій, наводячи обґрунтування, просив скасувати вказаний вирок суду та кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 закрити за відсутністю в його діях складу кримінальних правопорушень.

В запереченнях на апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника прокурор просив подані ними апеляційні скарги залишити без задоволення.

До початку апеляційного розгляду захисник ОСОБА_8 подав клопотання про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження №42017271210000074 за ч. 2 ст. 240 КК України на підставі п. 3 ч. 1 ст. ст. 49 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав клопотання захисника.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який не заперечував щодо задоволення клопотання захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що клопотання захисника ОСОБА_8 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Однією із підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є закінчення строків давності, передбачених ст. 49 КК України.

Відповідно ч. 4 ст. 12 КК України, нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Санкція ч. 2 ст. 240 КК України передбачає покарання у виді штрафу від трьох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк. Таким чином, вказаний злочин є злочином невеликої тяжкості.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

Враховуючи, що з 18.07.2017 року минув п`ятирічний термін, колегія суддів вважає, що кримінальне провадження №42017271210000074 за ч. 2 ст. 240 КК України щодо ОСОБА_7 підлягає закриттю у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

За приписами ч.1 ст.126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалі.

Колегія суддіввраховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 червня 2020 року по справі №598/1781/17 про те, що КПК не обмежує процесуальну форму вирішення питання щодо розподілу процесуальних витрат, у тому числі витрат на правову допомогу, виключно обвинувальним вироком. Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.118 КПК України процесуальні витрати складаються, в тому числі, із витрат, пов`язаних із залученням експертів.

Колегія суддів вважає, що у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності відсутні кримінально-правові наслідки діяння, які визначаються законом про кримінальну відповідальність, проте це не пов`язано з процесуальними відносинами (процесуальні витрати) та матеріально-правовими (матеріальна та моральна шкода).

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_7 на користь держави в рахунок відшкодування витрат за проведення судово-ґрунтознавчої експертизи від 06.10.2017 року за № 15849/17-34/18293?18298/17-34/18836?18848/17-34 в розмірі 13094 (тринадцять тисяч дев?яносто чотири) гривні 40 копійок, судової інженерно-екологічної експертизи від 24.04.2018 року за № 15847/15848/17-48 в розмірі 11 440 (одинадцять тисяч чотириста сорок) гривень 00 копійок та за висновок експерта авто товарознавця від 18.05.2018 року за № 036/18 в розмірі 3600 (три тисячі шістсот) гривень 00 копійок, що всього становить 28134 (двадцять вісім тисяч сто тридцять чотири) гривні 40 копійок.

Керуючись ст. 49 КК України, ст.ст. 284, 286, 350, 407, 417, 419 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання захисника ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження №42017271210000074 за ч. 2 ст. 240 КК України у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності задовольнити.

Вирок Ічнянського районного суду Чернігівської області від 20 січня 2020 року в частині визнання винуватим ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК скасувати.

Кримінальне провадження №42017271210000074 за ч. 2 ст. 240 КК України закрити у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Стягнути із ОСОБА_7 на користь держави в рахунок відшкодування витрат за проведення судово-ґрунтознавчої експертизи від 06.10.2017 року за № 15849/17-34/18293?18298/17-34/18836?18848/17-34 в розмірі 13094 (тринадцять тисяч дев?яносто чотири) гривні 40 копійок, судової інженерно-екологічної експертизи від 24.04.2018 року за № 15847/15848/17-48 в розмірі 11 440 (одинадцять тисяч чотириста сорок) гривень 00 копійок та за висновок експерта авто товарознавця від 18.05.2018 року за № 036/18 в розмірі 3600 (три тисячі шістсот) гривень 00 копійок, що всього становить 28134 (двадцять вісім тисяч сто тридцять чотири) гривні 40 копійок.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Суддя Суддя Суддя