Постанова

від 06.09.2022 по справі 420/1606/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/1606/22Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О.А.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді доповідачаКравця О.О.судді Зуєвої Л.Є.судді Коваля М.П. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2022 року по справі № 420/1606/22, прийнятого за правилами загального позовного провадження у складі судді Вовченко О.А., за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «А7» до Головного управління ДПС в Одеській області, Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ:

24 січня 2022 року ТОВ «А7» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просило:

визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС в Одеській області № 143354 від 13 січня 2022 року про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю «А7» критеріям ризиковості платника, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку;

зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю «А7» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2022 року позов був задоволений повністю.

II.КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ , УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯНТА ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:

Не погоджуючись з рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2022 року ГУ ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій вважає, що судом 1-ї інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права та просило його скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги апелянт, обґрунтовує тим, що на виконання Постанови №1165 позивача 12.01.2021 року внесено до Переліку ризикових платників податків відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, визначених Постановою №1165, рішення №2733 від 12.01.2021 року про відповідність критеріям ризиковості платника податку направлено через електронний кабінет. TOB «А7» за податковою поведінкою має ознаки «По операціях з придбання товару має ознаку вигодонабувача; по операціях з реалізації послуг має ознаку вигодо транспортуючого суб`єкту. Винесене рішення щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податків стосовно ТОВ «А7» винесене відповідно до діючого законодавства, - є таким, що відповідає критеріям, встановленим ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

29.08.2022 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує на законність та обґрунтованість рішення суду 1-ї інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

III.ПРОЦЕДУРА АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2022 року відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав:

IV.ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Судом першої інстанції було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «А7», код ЄДРПОУ 39213618, зареєстроване в якості юридичної особи 14.05.2014 та взято на податковий облік в органах державної податкової служби.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами економічної діяльності ТОВ «А7» за КВЕД є: 52.29 інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 49.41 вантажний автомобільний транспорт; 49.42 надання послуг перевезення речей (переїзду); 52.24 транспортне оброблення вантажів.

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №2733 від 12.01.2021 (т.1 а.с.19, т.2 а.с.41), №24641 від 09.02.2021 (т.2 а.с.41 зворот), №50866 від 29.04.2021 (т.1 а.с.42), відповідно до яких ТОВ «А7» відповідає критеріям ризиковості платника податку. Підставою прийняття рішення зазначено «п.8 Критеріїв ризиковості платника податку». Податкова інформація: «Наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування».

28.12.2021 ТОВ «А7» направлено до відповідача інформацію щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку (т.1 а.с.28-35), до якого додано додатки у вигляді копій:

- протоколу загальних зборів учасників Платника №6/16 від 30.05.2016 (т.1 а.с.54-58);

- наказу №1 від 30.05.2016 (т.1 а.с.59);

- витягу з реєстру платників ПДВ (т.1 а.с.60);

- витягу з реєстру осіб, які здійснюють операції з товарами (т.1 а.с.61);

- штатного розкладу від 01.08.2019 (т.1 а.с.62);

- договору № 040620 від 04.06.2020 (т.1 а.с.63-66);

- рахунку № 624 від 09.11.2020 (т.1 а.с.67);

- акту наданих послуг № 624 від 09.11.2020 (т.1 а.с.68);

- ТТН № 35786 від 08.11.2020 (т.1 а.с.69-70);

- платіжного доручення № 47 від 25.11.2020 (т.1 а.с.71);

- рахунку № 625 від 11.11.2020 (т.1 а.с.72);

- акту наданих послуг № 625 від 11.11.2020 (т.1 а.с.73);

- ТТН № 35846 від 10.11.2020 (т.1 а.с.74-75);

- платіжного доручення № 48 від 25.11.2020 (т.1 а.с.76);

- рахунку № 638 від 16.11.2020 (т.1 а.с.77);

- акту наданих послуг № 638 від 16.11.2020 (т.1 а.с.78);

- ТТН № 35899 від 15.11.2020 (т.1 а.с.79-80);

- платіжного доручення № 49 від 03.12.2020 (т.1 а.с.81);

- рахунку № 639 від 17.11.2020 (т.1 а.с.82);

- акту наданих послуг № 639 від 17.11.2020 (т.1 а.с.83);

- ТТН № 35906 від 15.11.2020 (т.1 а.с.84-85);

- платіжного доручення № 51 від 08.12.2020 (т.1 а.с.86);

- рахунку № 648 від 19.11.2020 (т.1 а.с.87);

- акту наданих послуг № 648 від 19.11.2020 (т.1 а.с.88);

- ТТН №35915 від 18.11.2020 (т.1 а.с.89-90);

- платіжного доручення № 50 від 08.12.2020 (т.1 а.с.91);

- рахунку № 649 від 20.11.2020 (т.1 а.с.92);

- акту наданих послуг № 649 від 20.11.2020 (т.1 а.с.93);

- ТТН № 35916 від 18.11.2020 (т.1 а.с.94-95);

- платіжного доручення № 73 від 19.01.2021 (т.1 а.с.96);

- рахунку № 650 від 24.11.2020 (т.1 а.с.97);

- акту наданих послуг № 650 від 24.11.2020 (т.1 а.с.98);

- ТТН № 35987 від 23.11.2020 (т.1 а.с.99-100);

- платіжного доручення № 74 від 19.01.2021 (т.1 а.с.101);

- рахунку № 651 від 25.11.2020 (т.1 а.с.102);

- акту наданих послуг № 651 від 25.11.2020 (т.1 а.с.103);

- ТТН № 35988 від 23.11.2020 (т.1 а.с.104-105);

- платіжного доручення № 75 від 19.01.2021 (т.1 а.с.106);

- договору № 17-11/09-2020БАП від 17.09.2020 (т.1 а.с.107-111);

- рахунку № 603 від 08.11.2020 (т.1 а.с.112);

- акту наданих послуг № 603 від 08.11.2020 (т.1 а.с.113);

- ТТН №155689 від 08.11.2020 (т.1 а.с.114);

- рахунку № 622 від 22.11.2020 (т.1 а.с.116);

- платіжного доручення № 504 від 20 листопада 2020 року (т.1 а.с.115);

- акту наданих послуг № 622 від 22.11.2020 (т.1 а.с.117);

- ТТН №155785 від 22.11.2020 (т.1 а.с.118);

- платіжного доручення № 33 від 27 листопада 2020 року (т.1 а.с.119);

- рахунку № 627 від 30.11.2020 (т.1 а.с.120);

- акту наданих послуг № 627 від 30.11.2020 (т.1 а.с.121);

- ТТН №155816 від 30.11.2020 (т.1 а.с.122);

- платіжного доручення № 61 від 09 грудня 2020 року (т.1 а.с.123);

- договору №1-03-2019 від 01.03.2019 (т.1 а.с.124-129);

- рахунку № 599 від 07.11.2020 (т.1 а.с.130);

- платіжного доручення № 3949 від 10.12.2020 (т.1 а.с.133);

- акту наданих послуг № 599 від 07.11.2020 (т.1 а.с.131);

- CMR №37538 від 04.11.2020 (т.1 а.с.132);

- рахунку № 612 від 12.11.2020 (т.1 а.с.134);

- платіжного доручення № 3957 від 11 грудня 2020 року (т.1 а.с.137);

- акту наданих послуг №612 від 12.11.2020 (т.1 а.с.135);

- CMR №37475 від 10.11.2020 (т.1 а.с.136);

- рахунку № 628 від 18.11.2020 (т.1 а.с.138);

- платіжного доручення № 4013 від 23 грудня 2020 (т.1 а.с.141);

- акту наданих послуг № 628 від 18.11.2020 (т.1 а.с.139);

- CMR №37569 від 13.11.2020 (т.1 а.с.140);

- рахунку № 629 від 26.11.2020 (т.1 а.с.142);

- платіжного доручення № 4011 від 23 грудня 2020 року (т.1 а.с.145);

- акту наданих послуг №629 від 26.11.2020 (т.1 а.с.143);

- CMR № 37691 від 24.11.2020 (т.1 а.с.144);

- договору № 031120 від 03.11.2020 (т.1 а.с.146-149);

- рахунку № 621 від 12.11.2020 (т.1 а.с.150);

- акту наданих послуг № 621 від 14.11.2020 (т.1 а.с.151);

- рахунку № 609 від 14.11.2020 (т.1 а.с.155);

- акту наданих послуг № 609 від 14.11.2020 (т.1 а.с.156);

- рахунку № 633 від 17.11.2020 (т.1 а.с.159);

- акту наданих послуг № 633 від 17.11.2020 (т.1 а.с.160);

- рахунку № 634 від 23.11.2020 (т.1 а.с.164);

- акту наданих послуг № 634 від 23.11.2020 (т.1 а.с.165);

- ТТН № 549 від 11.11.2020 (т.1 а.с.152);

- ТТН № 550 від 11.11.2020 (т.1 а.с.153);

- ТТН № 551 від 11.11.2020 (т.1 а.с.154);

- ТТН № 554 від 13.11.2020 (т.1 а.с.157);

- ТТН № 555 від 13.11.2020 (т.1 а.с.158);

- ТТН № 560 від 16.11.2020 (т.1 а.с.161);

- ТТН № 561 від 16.11.2020 (т.1 а.с.162);

- ТТН № 562 від 16.11.2020 (т.1 а.с.163);

- ТТН № 581 від 22.11.2020 (т.1 а.с.166);

- ТТН № 582 від 22.11.2020 (т.1 а.с.167);

- ТТН № 583 від 22.11.2020 (т.1 а.с.168);

- договору № 020720 від 02.07.2020 (т.1 а.с.170-173);

- рахунку № 635 від 17.11.2020 (т.1 а.с.174);

- акту наданих послуг №635 від 17.11.2020 (т.1 а.с.175);

- рахунку № 636 від 20.11.2020 (т.1 а.с.180);

- акту наданих послуг № 636 від 20.11.2020 (т.1 а.с.181);

- рахунку № 637 від 23.11.2020 (т.1 а.с.187);

- акту наданих послуг № 637 від 23.11.2020 (т.1 а.с.188);

- рахунку на оплату № 645 від 19.11.2020;

- акту наданих послуг № 645 від 19.11.2020;

- рахунку на оплату № 646 від 20.11.2020;

- акту наданих послуг № 646 від 20.11.2020;

- рахунку на оплату № 647 від 20.11.2020;

- акту наданих послуг № 647 від 20.11.2020;

- ТТН № 51 від 16.11.2020 (т.1 а.с.176);

- ТТН № 52 від 16.11.2020 (т.1 а.с.177);

- ТТН № 53 від 16.11.2020 (т.1 а.с.178);

- ТТН № 54 від 19.11.2020 (т.1 а.с.182);

- ТТН № 55 від 19.11.2020 (т.1 а.с.183);

- ТТН № 56 від 19.11.2020 (т.1 а.с.184);

- ТТН № 57 від 19.11.2020 (т.1 а.с.185);

- ТТН № 58 від 22.11.2020 (т.1 а.с.189);

- ТТН № 59 від 22.11.2020 (т.1 а.с.190);

- договору № 17-3/09-2020СБС від 17.09.2020 (т.1 а.с.192-196);

- рахунку №604 від 08.11.2020 (т.1 а.с.197);

- акту наданих послуг № 604 від 08.11.2020 (т.1 а.с.198);

- ТТН №156671 від 08.11.2020 (т.1 а.с.199);

- платіжного доручення № 2288 від 20 листопада 2020 року (т.1 а.с.200);

- рахунку №615 від 15.11.2020 (т.1 а.с.201);

- акту наданих послуг № 615 від 15.11.2020 (т.1 а.с.202);

- ТТН №155720 від 15.11.2020 (т.1 а.с.203);

- платіжного доручення № 35 від 27 листопада 2020 року (т.1 а.с.204);

- рахунку №623 від 22.11.2020 (т.1 а.с.205);

- акту наданих послуг № 623 від 22.11.2020 (т.1 а.с.206);

- ТТН №155834 від 22.11.2020 (т.1 а.с.207);

- платіжного доручення № 36 від 27 листопада 2020 року (т.1 а.с.208);

- рахунку №626 від 30.11.2020 (т.1 а.с.209);

- акту наданих послуг № 626 від 30.11.2020 (т.1 а.с.210);

- ТТН № 153881 від 30. 11.2020 (т.1 а.с.211);

- платіжного доручення № 63 від 04 грудня 2020 року (т.1 а.с.212);

- договору №17-11-16 від 17.11.2016 (т.1 а.с.213-219);

- рахунку №597 від 05.11.2020 (т.1 а.с.220);

- акту наданих послуг № 597 від 05.11.2020 (т.1 а.с.221);

- CMR № 2310 від 03.11.2020 (т.1 а.с.222);

- рахунку №594 від 06.11.2020 (т.1 а.с.223);

- акту наданих послуг № 594 від 06.11.2020 (т.1 а.с.224);

- CMR № 28 від 05.11.2020 (т.1 а.с.225);

- рахунку № 598 від 06.11.2020 (т.1 а.с.226);

- акту наданих послуг №598 від 06.11.2020 (т.1 а.с.227);

- CMR № 366 від 05.11.2020 (т.1 а.с.228);

- рахунку № 605 від 06.11.2020 (т.1 а.с.229);

- акту наданих послуг№605 від 06.11.2020 (т.1 а.с.230);

- CMR № 520 від 05.11.2020 (т.1 а.с.231);

- рахунку № 600 від 09.11.2020 (т.1 а.с.232);

- акту наданих послуг №600 від 09.11.2020 (т.1 а.с.233);

- CMR №660 від 04.11.2020 (т.1 а.с.234);

- рахунку №601 від 09.11.2020 (т.1 а.с.235);

- акту наданих послуг №601 від 09.11.2020 (т.1 а.с.236);

- CMR №85 від 05.11.2020 (т.1 а.с.237);

- рахунку №606 від 11.11.2020 (т.1 а.с.238);

- акту наданих послуг №606 від 11.11.2020 (т.1 а.с.239);

- CMR №707 від 10.11.2020 (т.1 а.с.240);

- рахунку №617 від 12.11.2020 (т.1 а.с.241);

- акту наданих послуг№617 від 12.11.2020 (т.1 а.с.242);

- CMR №70 від 09.11.2020 (т.1 а.с.243);

- рахунку №607 від 12.11.2020 (т.1 а.с.244);

- акту наданих послуг №607 від 12.11.2020 (т.1 а.с.245);

- CMR №9842 від 10.11.2020 (т.1 а.с.246);

- рахунку №619 від 12.11.2020 (т.1 а.с.247);

- акту наданих послуг №619 від 12.11.2020 (т.1 а.с.248);

- CMR №7954 від 10.11.2020 (т.1 а.с.249);

- рахунку №608 від 13.11.2020 (т.1 а.с.250);

- акту послуг №608 від 13.11.2020 (т.1 а.с.251);

- CMR №882 від 12.11.2020 (т.1 а.с.253);

- CMR №859 від 12.11.2020 (т.1 а.с.252);

- рахунку №620 від 13.11.2020 (т.1 а.с.254);

- акту наданих послуг №620 від 13.11.2020 (т.1 а.с.255);

- CMR №273 від 13.11.2020 (т.1 а.с.256);

- рахунку №610 від 16.11.2020 (т.1 а.с.257);

- акту наданих послуг №610 від 16.11.2020 (т.1 а.с.258);

- CMR №110 від 13.11.2020 (т.1 а.с.259);

- рахунку №611 від 17.11.2020 (т.1 а.с.260);

- акту наданих послуг №611 від 17.11.2020 (т.1 а.с.261);

- CMR №7173 від 16.11.2020 (т.1 а.с.262);

- рахунку №631 від 17.11.2020 (т.1 а.с.263);

- акту наданих послуг №631 від 17.11.2020 (т.1 а.с.264);

- CMR №550 від 15.11.2020 (т.1 а.с.265);

- рахунку №613 від 23.11.2020 (т.1 а.с.266);

- акту наданих послуг №613 від 23.11.2020 (т.1 а.с.267);

- CMR № 1246 від 09.11.2020 (т.1 а.с.268);

- рахунку №640 від 23.11.2020 (т.1 а.с.269);

- акту наданих послуг №640 від 23.11.2020 (т.1 а.с.270);

- CMR №792 від 19.11.2020 (т.1 а.с.271);

- рахунку №630 від 26.11.2020 (т.1 а.с.272);

- акту наданих послуг №630 від 26.11.2020 (т.1 а.с.273);

- CMR №4008 від 25.11.2020 (т.1 а.с.274);

- рахунку №643 від 26.11.2020 (т.1 а.с.275);

- акту наданих послуг №643 від 26.11.2020 (т.1 а.с.276);

- CMR №2420 від 25.11.2020 (т.1 а.с.277);

- рахунку №632 від 27.11.2020 (т.1 а.с.278);

- акту наданих послуг №632 від 27.11.2020 (т.1 а.с.279);

- CМR №266 від 24.11.2020 (т.1 а.с.280);

- рахунку №641 від 27.11.2020 (т.1 а.с.281);

- акту наданих послуг №641 від 27.11.2020 (т.1 а.с.282);

- CMR №6085 від 26.11.2020 (т.1 а.с.283);

- рахунку №644 від 28.11.2020 (т.1 а.с.284);

- акту наданих послуг №644 від 28.11.2020 (т.1 а.с.285);

- CMR №37583 від 25.11.2020 (т.1 а.с.286);

- рахунку №652 від 30.11.2020 (т.1 а.с.287);

- акту наданих послуг №652 від 30.11.2020 (т.1 а.с.288);

- CMR №520 від 26.11.2020 (т.1 а.с.289);

- платіжних доручення по рахункам №597, №605, №606, №619, №617 від 19.10.20-12.11.20 (т.1 а.с.290);

- платіжного доручення по рахункам №601, №600, №598, №594, від 24.10.20-09.11.20 (т.1 а.с.291);

- платіжного доручення по рахункам №611, №610, №608, №607 від 12 11.20-17.11.20 (т.1 а.с.292);

- платіжного доручення по рахункам №620, №631, №613, №640, №630, №643, №632, №644 від 13.11.20-28.11.20 (т.1 а.с.293);

- платіжного доручення по рахункам № 641 від 27.11.20 (т.1 а.с.294);

- платіжного доручення по рахункам № 652 від 30.11.20 (т.1 а.с.295);

- договору №10-01-2018 від 10.01.2018 (т.1 а.с.296-301);

- рахунку №618 від 05.11.2020 (т.1 а.с.302);

- платіжного доручення № 2125 від 03.12.2020 (т.1 а.с.303);

- акту наданих послуг № 618 від 05.11.2020 (т.1 а.с.304);

- CMR (міжнародна ТТН) № 160 від 02.11.2020 (т.1 а.с.305);

- рахунку № 642 від 23.11.2020 (т.1 а.с.306);

- платіжного доручення № 2138 від 16.12.2020 (т.1 а.с.307);

- акту наданих послуг № 642 від 23.11.2020 (т.1 а.с.308);

- CMR (міжнародна ТТН) № 448 від 20.11.2020 (т.1 а.с.309);

- договору № 020420 від 02.04.2020 (т.1 а.с.310-313);

- рахунку № 614 від 10.11.2020 (т.1 а.с.314);

- платіжного доручення № 596 від 18.11.2020 (т.1 а.с.315);

- акту наданих послуг №614 від 10.11.2020 (т.1 а.с.316);

- ТТН №243 від 09.11.2020 (т.1 а.с.317);

- ТТН №244 від 09.11.2020 (т.1 а.с.318);

- ТТН №245 від 09.11.2020 (т.1 а.с.319);

- ТТН №246 від 09.11.2020 (т.1 а.с.320);

- ТТН №247 від 09.11.2020 (т.1 а.с.321);

- ТТН №248 від 09.11.2020 (т.1 а.с.322);

- ТТН №249 від 09.11.2020 (т.1 а.с.323);

- ТТН №250 від 09.11.2020 (т.1 а.с.324);

- ТТН №251 від 09.11.2020 (т.1 а.с.325);

- ТТН №252 від 09.11.2020 (т.1 а.с.326);

- ТТН №253 від 09.11.2020 (т.1 а.с.327);

- ТТН №254 від 09.11.2020 (т.1 а.с.328);

- ТТН №255 від 09.11.2020 (т.1 а.с.329);

- ТТН №256 від 09.11.2020 (т.1 а.с.330);

- рахунку №616 від 12.11.2020 (т.1 а.с.331);

- платіжного доручення № 599 від 23.11.2020 (т.1 а.с.332);

- акту наданих послуг №616 від 12.11.2020 (т.1 а.с.333);

- ТТН №257 від 11.11.2020 (т.1 а.с.334);

- ТТН №258 від 11.11.2020 (т.1 а.с.335);

- ТТН №259 від 11.11.2020 (т.1 а.с.336);

- ТТН №260 від 11.11.2020 (т.1 а.с.337);

- ТТН №261 від 11.11.2020 (т.1 а.с.338);

- ТТН №262 від 11.11.2020 (т.1 а.с.339);

- ТТН №263 від 11.11.2020 (т.1 а.с.340);

- ТТН №264 від 11.11.2020 (т.1 а.с.341);

- ТТН №265 від 11.11.2020 (т.1 а.с.342);

- ТТН №266 від 11.11.2020 (т.1 а.с.343);

- ТТН №267 від 11.11.2020 (т.1 а.с.344);

- ТТН №268 від 11.11.2020 (т.1 а.с.345);

- ТТН №269 від 11.11.2020 (т.1 а.с.346);

- ТТН №270 від 11.11.2020 (т.1 а.с.347);

- договору найму (оренди) транспортного засобу, посвідченого 07.06.2019 приватним нотаріусом ОМНО Русских С.Б., номер за реєстром 1115 (т.1 а.с.348-349);

- договору найму (оренди) транспортних засобів від 16.07.2018 (т.1 а.с.350-352);

- договір про надання транспортно-експедиційних послуг №100820 від 10.08.2020 (т.1 а.с.353-354);

- договір про падання транспортно-експедиційних послуг №110920 від 11.09.2020 (т.1 а.с.355-358);

- договір про надання транспортно-експедиційних послуг№071020 від 07.10.2020 (т.1 а.с.359-362);

- договір про надання транспортно-експедиційних послуг №140820 від 14.08.2020 (т.1 а.с.363-366);

- договір про надання транспортно-експедиційних послуг №160720 від 16.07.2020 (т.1 а.с.367-370);

- договір про надання транспортно-експедиційних послуг №140820-01 від 14.08.2020 (т.1 а.с.371-374);

- договір про надання транспортно-експедиційних послуг№100820-01 від 10.08.2020 (т.1 а.с.375-378);

- договір про надання транспортно-експедиційних послуг №100820-02 від 10.08.2020 (т.1 а.с.379-382);

- договір про надання транспортно-експедиційних послуг№110920-01 від 11.09.2020 (т.1 а.с.383-386);

- договір про надання транспортно-експедиційних послуг №100820-02 від 10.08.2020 (т.1 а.с.387-390).

При цьому, відповідачі не заперечувати отримання ними вказаних вище документів.

06.01.2022 за результатами розгляду вищевказаної інформації та документів позивача, поданих 28.12.2021, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №1216 (т.1 а.с.36, т.2 а.с.42 зворот), відповідно до якого ТОВ «А7» відповідає критеріям ризиковості платника податку. Підставою прийняття рішення зазначено «п.8 Критеріїв ризиковості платника податку». Податкова інформація: «Схема формування необхідної номенклатури товарів (послуг) за ринковою ціною шляхом збільшення націнки».

09.01.2022 ТОВ «А7» направлено до відповідача інформацію щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку (т.1 а.с.37-44), до якого додано ті ж додатки у вигляді копій, що і до інформації, поданої 28.12.2021, а також копії платіжних доручень № 504 від 20.11.2020 (т.1 а.с.115) №33 від 27.11.2020 (т.1 а.с.119), №61 від 09.12.2020 (т.1 а.с.123), №856 від 17.12.2020 (т.1 а.с.169), №143 від 08.12.2020 (а.с.179), №175 від 30.12.2020 (т.1 а.с.191), №2288 від 20.11.2020 (т.1 а.с.200), №35 від 27.11.2020 (т.1 а.с.204).

13.01.2022 за результатами розгляду вищевказаної інформації та документів позивача, поданих 09.01.2022, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №143354 (т.1 а.с.47, т.2 а.с.43), далі також оскаржуване рішення), відповідно до якого ТОВ «А7» відповідає критеріям ризиковості платника податку. Підставою прийняття рішення зазначено «п.8 Критеріїв ризиковості платника податку». Податкова інформація: «Схема формування необхідної номенклатури товарів (послуг) за ринковою ціною шляхом збільшення націнки».

29.01.2022 ТОВ «А7» направлено до відповідача пояснення до повідомлення про подання інформації щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку (т.1 а.с.20-22), та документи у вигляді копій документів.

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 09.02.2022 прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №24641 (т.1 а.с.23), відповідно до якого ТОВ «А7» відповідає критеріям ризиковості платника податку. Підставою прийняття рішення зазначено «п.8 Критеріїв ризиковості платника податку». Податкова інформація: «Наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування».

Позивач, не погоджуючись з оскаржуваним рішенням відповідача, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

V. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) ТА ОЦІНКА СУДУ :

Ст.8 Конституції України, визначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Ч.1 ст. 9 Конституції України встановлює, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п.п. 4.1.4. п.4.1. ст. 4 ПК України (в редакції, діючої на момент прийняття рішення податковим органом), основним принципом податкового законодавства є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу

Відповідно до п.56.21 ст.56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акту , виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідно до п.п.20.1.45 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п.62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до п. 71.1 ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з п. 74.1, п. 74.3 ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абзац третій пункту 74.1).

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами (абзац четвертий пункту 74.1).

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абзац п`ятий пункту 74.1).

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Згідно з п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України (далі ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246(далі - Порядок № 1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, у тому числі, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

01.01.2018 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році", яким п. 201.16 ст. 201 ПК України викладено в новій редакції, за якою: "Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України".

Відповідно до п. 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, затверджений наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 (далі - Порядок №520), у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.

Зокрема, згідно пункту 5 Порядку №520, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно пункту 11 Порядку №520, Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Згідно пункту 13 Порядку №520, Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п. 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 (надалі - Порядок № 1165) податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Згідно додатку 4 Порядку № 1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відповідно до п. 26, 27 Порядку № 1165 комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном. Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком. Комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

Згідно п. 40, 42, 43, 44, 45, 46 Порядку № 1165 засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації засобами інформаційних систем ДПС. Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років. Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні). Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу. У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Згідно п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (Додаток 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно ст.15 Закону України, від 29.06.2004, № 1906-IV "Про міжнародні договори України", чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права. Згідно з принципом сумлінного дотримання міжнародних договорів Україна виступає за те, щоб й інші сторони міжнародних договорів України неухильно виконували свої зобов`язання за цими договорами.

Згідно ст.14 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, вчинену у частині політичних положень (преамбула, стаття 1, розділи I, II, VII) від 21 березня 2014 року в м. Брюсселі та у частині торговельно-економічних і галузевих положень (розділи III, IV, V, VI) 27 червня 2014 року в м. Брюсселі, ратифікованої Законом України, від 16.09.2014, № 1678-VII "Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони", в рамках співробітництва у сфері юстиції, свободи та безпеки Сторони надають особливого значення утвердженню верховенства права та укріпленню інституцій усіх рівнів у сфері управління загалом та правоохоронних і судових органів зокрема. Співробітництво буде спрямоване, зокрема, на зміцнення судової влади, підвищення її ефективності, гарантування її незалежності та неупередженості та боротьбу з корупцією. Співробітництво у сфері юстиції, свободи та безпеки буде відбуватися на основі принципу поваги до прав людини та основоположних свобод.

Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі - Конвенція) , була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97, та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Згідно ч.1 ст.6 Конвенції , кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції , кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які, на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Отже, вищевказана норма гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і в оцінці дотримання "справедливого балансу" в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за яких майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Відповідно до ст.8 Конституції України, ст.6 КАС України та ч.1 ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року ,суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету "в інтересах суспільства". Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено "справедливий баланс" між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі "Колишній Король Греції та інші проти Греції" (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).

Тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду (див. рішення у справі "Скордіно проти Італії"(Scordino v. Italy) (№ 1) [ВП], № 36813/97, пункти 190 та 191, ECHR 2006-V та п.52 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Щокін проти України" (заяви №№ 23759/03 та 37943/06), від 14 жовтня 2010року, яке набуло статусу остаточного 14 січня 2011року ).

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), п. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pincv. The Czec hRepublic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pinc v. The Czech Republic), п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgov. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року, також Рішення у справі "Рисовський проти України" (Rysovskyy v. Ukraine) від 20 жовтня 2011 року, заява № 29979/04, п.71).

Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення ЄСПЛ у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Право на виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною права на суд (Hornsby v. Greece (Горнсбі проти Греції), § 40; Scordino v. Italy (Скордіно проти Італії) (no. 1) [ВП], § 196). У іншому випадку, положення статті 6 § 1 будуть позбавлені ефекту корисної дії (Burdov v. Russia (Бурдов проти Росії), §§ 34 і 37).

Ефективний захист сторони у справі, а отже і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення (Hornsby v. Greece (Горнсбі проти Греції), § 41; Kyrtatos v. Greece (Кіртатос проти Греції), §§ 31-32).

(1)Оцінка аргументів учасників справи і висновку суду першої інстанції

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права(ч.1-2 ст.308 КАС України, в редакції Закону на момент вчинення процесуальної дії).

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України (в цьому випадку й далі - у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду і розгляду справи), встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Апеляційний суд зазначає, що при вирішенні спорів такої категорії суди з огляду на правове регулювання, характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку: змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20, від 5 січня 2021 року у справі № 640/10988/20, від 5 січня 2021 року у справі № 640/11321/20.

При цьому, у рядку Податкова інформація оскаржуване рішення не містить конкретних підстав для віднесення позивача до переліку ризикових платників податків згідно п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, та зазначення які саме господарські операції позивача та з якими контрагентами потребують додаткового документального підтвердження.

Отже, апеляційним судом встановлено, що оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку. Відповідачем не зазначено в оскаржуваному рішенні про наявність податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не отримано жодних додатків до оскаржуваних рішень Комісії ГУ ДПС із розшифруванням податкової інформації, покладеної в основу цих рішень. Також, вказану інформацію не було надано суду під час розгляду справи.

Тобто, відповідачем не зазначено, яка саме податкова інформація в нього наявна, про які саме факти вона свідчить, якими процесуальними документами, що мають доказове значення, вона підтверджується. Оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містять доказів наявності податкової інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Апеляційний суд зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18.

При цьому, відповідачем не надано до суду таких доказів, як матеріали для розгляду засідання комісії контролюючого органу, як такої, що досліджувалася в ході засідання комісії, і яка слугувала підставою для їх прийняття та жодного доказу щодо порядку прийняття рішень, в тому числі протоколу засідання комісії контролюючого органу тощо.

Крім того, відповідачем не проведено обґрунтованої та повної оцінки наданих позивачем разом із Повідомленням №1 від 27.09.2021 року документів, копії яких надано до суду.

Апеляційний суд також зауважує, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічна правова позиція вказана у постанові Верховного Суду від 18.02.2020 року по справі №360/1776/19.

Крім того, апеляційний суд відхиляє доводи апелянта щодо неможливості встановити по ланцюгу постачання придбання та реалізацію вказаних товарів/послуг, оскільки під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально поставляти на їх адресу товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти, можливо, і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Тобто, лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагентів може свідчити про незаконність формування показників податкової звітності за такими операціями.

Крім того, чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності у останніх основних фондів, тощо. Відсутність у контрагента добросовісного платника податку, яким є позивач, матеріальних та трудових ресурсів, не виключає можливості реального виконання таким платником господарської операції, та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем (замовником).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.09.2021 у справі №826/12528/17.

Податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.09.2019 у справі №810/3790/17.

Апеляційний суд також вважає необґрунтованим посилання апелянта на таблицю «Придбання (податковий кредит/ПК) по: 39213618 ТОВ «А7», ДПІ 1553 за період з 03.01.2020 по 09.12.2021» (т.2 а.с.43 зворот) та таблиці «Реалізація (податкове зобов`язання/ПЗ) по: 39213618 ТОВ «А7», ДПІ 1553 за період з 04.01.2020 по 16.11.2021» (т.2 а.с.44), оскільки з оскаржуваного рішення та протоколу від 13.01.2022 не вбачається будь-які посилання на встановлену у таких таблицях інформацію. Більш того, наведена таблиця є роздруківкою, яку не можна ідентифікувати та оцінити як належний та допустимий доказ по справі.

Таким чином, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок суду 1-ї інстанції, що оскаржуване рішення Комісії регіонального рівня Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 143354 від 13 січня 2022 року прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення.

Апеляційний суд, враховуючи принципи верховенства права, належного врядування, презумпції правомірності дій платника податків , практику ЄСПЛ , як джерело права, правові позиції Верховного суду, вважає обґрунтованим висновок суду 1-ої інстанції, щодо наявності підстав для задоволення позову, так як рішення Комісії регіонального рівня Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від № 143354 від 13 січня 2022 року становило свавільне порушення вимог ст.19 Конституції України, вимог п.п. 4.1.4. п.4.1. ст. 4 та ст.201 Податкового Кодексу України, ст.2 КАС України та права на мирне володіння майном, гарантованого ст.1 Протоколу 1 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод ( у контексті порушення права на реєстрацію податкових накладних та подальше формування податкового кредиту ) .

Податковий орган, який не дотримується своїх власних процедур, не повинен мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків, але у разі наявності у нього інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, - повинен застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку. Крім того, "ефективним" засобом правового захисту ,як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню має бути скасування вказаного рішення податкового органу.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю.

(2) Висновки апеляційного суду:

Судом 1-ої інстанції повно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки, викладених у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, правильно застосовані та додержані норми матеріального та процесуального права, справу розглянуто повноважним складом суду, суд не приймав рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі, судове рішення прийнятне та підписано суддею, який зазначений у судовому рішенні.

Апеляційний суд доходить до висновку, щодо відсутності підстав для задоволення апеляційної скарги , та зміни чи скасування рішення суду 1-ої інстанції, а також вважає, що відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.

Керуючись ст.8,19,55 Конституції України, ст. 6 та ст. 1 Першого протоколу Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, ст. 3, 6, 7, 242, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2022 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання, та може бути, у разі відповідності вимогам ст.328 КАС України, оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом 30-ти днів

Повне судове рішення складене та підписане 07 вересня 2022 року.

Головуючий суддя Кравець О.О.Судді Коваль М.П. Зуєва Л.Є.