Постанова

від 06.09.2022 по справі 580/59/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/59/22 Суддя (судді) першої інстанції: Валентин ГАРАЩЕНКО

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Василенка Я.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Агро Транс» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2022 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Агро Транс» до Державної служби України з безпеки на транспорті, Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер Агро Транс» звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті, Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, в якій просив скасувати постанову Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки № 303606 від 07.12.2021 про накладення адміністративно-господарського штрафу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про протиправність постанови Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки № 303606 від 07.12.2021 про накладення на позивача адміністративно-господарського штрафу та наявність підстав для її скасування через порушення процедури проведення перевірки та оформлення її результатів, а також не з`ясування всіх необхідних для розгляду справи елементів.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2022 р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, при цьому, посилаючись на невідповідність висновків обставинам справи, неповне з`ясування всіх обставин справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2022 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у порядку письмового провадження на 07.09.2022.

Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Лідер Агро Транс» зареєстровано, як суб`єкт господарювання та здійснює діяльність за кодом КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

За результатами здійснення 28.10.2021 державними інспекторами Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Чернігівська область) рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом було виявлено, що о 16 год. 32 хв. на а/д Н-01 Київ-Чернігів -Н.Яриловичі ТОВ «Лідер Агро транс» за допомогою водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки DAF д.н НОМЕР_1 з напівпричепом марки BENALU, д.н. НОМЕР_2 (про що зафіксовано в довідці про результати здійснення ГВК та акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів), здійснював перевезення вантажу (соняшник) з перевищенням встановлених законодавством вагових норм понад 10% відсотків, але не більше 20%, без відповідного дозволу на рух автомобільними дорогами України, виданого уповноваженими компетентними органами, а саме: перевищення встановлених п. 22.5 ПДР вагових норм становить 18,63%, навантаження на одиночну вісь 13.05 т. при нормативно допустимому 11т. чим порушено вимоги ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 22.5 ПДР, про що складено акт проведення перевірки № 322026 від 28.10.2021.

Начальник Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, на підставі акту № 322026 від 28.10.2021, керуючись абз. 15 ч.1 ст. 60 закону України «Про автомобільний транспорт», за перевищення транспортним засобом вагових обмежень, виніс постанову від 07.12.2021 № 303606 про накладення на позивача ТОВ «Лідер Агро Транс», адміністративно-господарського штрафу у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 17000 грн.

Позивач, вважаючи постанову про накладення адміністративно-господарського штрафу незаконною, звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що нормативно допустимий ваговий параметр на одиночну вісь транспортного засобу становив 13,05 тон при допустимій 11 тон, що прямо заборонено нормативно-правовими актами України. Позивач не надав жодних доказів на підтвердження своїх посилань того, що під час проведення рейдової перевірки посадові особи Укртрансбезпеки не мали при собі жодного направлення на проведення перевірки позивача, не мали при собі сигнального диску та індивідуальної печатки для оформлення матеріалів рейдової чи позапланової перевірки. Відповідні зауваження в акті перевірки водієм не вказані, так само як і не вказані зауваження щодо можливої на думку позивача відсутності здійснення зважування транспортного засобу. За наслідком розгляду даного спору, судом першої інстанції не виявлено будь-яких порушень відповідачем норм чинного законодавства України під час прийняття оскарженої постанови.

Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк, в акті перевірки вказано реквізити направлення інспектора Укртрансбезпеки на проведення заходу державного нагляду (контролю), проте, вищевказане направлення не вручене під розписку водію ТОВ «Лідер Агро Транс», останній також не отримував для ознайомлення акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 28.10.2021 № 322026. За твердженням позивача, всього у складі сідлового тягача марки DAF та спеціалізованого напівпричіпу марки BENALU, рахується 5 осей, відтак, невідомо яким чином навантаження на одну одиночну вісь склало 13,05 тон при загальній масі соняшника в 39,6 тон., тому в акті перевірки від 28.10.2021 зроблено помилковий висновок про перевезення транспортним засобом ТОВ «Лідер Агро Транс» соняшнику врожаю 2021 року з перевищенням на одиночну вісь в кількості 13,05 тон. Під час здійснення заходу державного нагляду (контролю) посадові особи Укртрансбезпеки взагалі не мали при собі жодного направлення на проведення перевірки позивача. Також, відповідачем не було вказано відомостей про напівпричіп, який саме перевозив вантаж, а зазначено лише дані тягача. Апелянт також акцентує увагу, що ні відповідачем, ні судом першої інстанції не було встановлено особу, якій належить тягач та причіп, а також, хто саме здійснював перевезення товару.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про автомобільний транспорт» №2344-III від 05.04.2001 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до статті 1 якого автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідно до змісту ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

Згідно норм ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт», державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб`єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень передбачено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі Порядок - № 1567).

Згідно із зазначеним Порядком № 1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України, за п. 3 якого, органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Відповідно до положень ч. 12 ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» та п. 2 Порядку № 1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

За нормами ч. 2 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

При цьому, Порядком № 1567 передбачено, що документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Водночас, згідно вимог ч. 4 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» установлено, що дія Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, поширюється на вітчизняних та іноземних перевізників, що здійснюють перевезення вантажів на території України

Згідно з п. 28 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Згідно змісту пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що згідно змісту довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 28.10.2021, повна маса вищезазначеного транспортного засобу становила 40,85 т, а фактичні осьові навантаження становили: 1) 7,59 тон; 2) 13,05 тон; 3) 7,48 тон; 4) 5,88 тон; 5) 6,85 тон., з огляду на що, нормативно допустимий ваговий параметр на одиночну вісь транспортного засобу становив 13,05 тон при допустимій 11 тон, що заборонено нормативно-правовими актами України та є порушенням.

Колегія суддів зазначає про те, що наведене також спростовує доводи апелянта про те, що рішення суду першої інстанції базується на недоведених обставинах та за відсутності в матеріалах справи доказів порушення, оскільки відповідачем до відзиву було додано, зокрема, результати габаритно-вагового контролю, акт про перевищення вагових параметрів, довідку про результати контролю. (а.с. 44-46)

Колегія суддів також не погоджується з доводами апелянта про те, що загальна маса транспортного засобу не перевищувала вагових обмежень, оскільки ним перевозився сипучий вантаж (соняшник), який є рухомим з тих підстав, що за п. 2.3 Правила дорожнього руху, водій зобов`язаний контролювати навантаження транспортного засобу та здійснювати контроль переміщення вантажу (в тому числі технічними засобами) під час руху транспортного засобу, а ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», також не містить застережень стосовно виду вантажу - подільного або неподільного, який перевозиться, у свою чергу, санкція ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», передбачає відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 10% до 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу без будь-яких застережень стосовно виду вантажу.

Крім того, наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14 жовтня 2014 року «Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні», на водія та перевізника покладено ряд обов`язків щодо навантаження, розміщення, закріплення та перевезення сипучого вантажу, які позивачем не були виконані. В силу пунктів 8.14-8.15 Глави 8 зазначених правил завантажені предмети слід розміщувати і закріпляти так, щоб запобігти їх падінню, волочінню, травмуванню ними супровідних осіб чи створенню перешкод для руху. Вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного закріплення вантажів і засобів кріплення. Кількість засобів кріплення вантажу повинна бути достатньою для здійснення його безпечного перевезення.

Згідно з пунктом 12.1 Глави 12 зазначених правил, при транспортуванні вантажів слід дотримувати вимог Правил дорожнього руху України. Пунктом 12.5 Глави 12 вказаних правил, передбачено, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова; волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху. Також, пунктом 8.20 Глави 8 зазначених правил визначено, що водій зобов`язаний перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу, а також сповістити Замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню.

У постанові від 24.07.2019 у справі № 803/1540/16, Верховний Суд зауважив, якщо вагові параметри вказаного транспортного засобу перевищують нормативно допустимі вагові обмеження, що дало підстави вважати цей транспортний засіб великоваговим, для руху якого, за правилами частини четвертої статті 48 Закону № 2344-ІІІ, повинен бути відповідний дозвіл. Відсутність такого дозволу є достатньою підставою для накладення на товариство штрафу відповідно до статті 60 Закону №2344-ІІІ.

Згідно абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вказана позиція суду узгоджується з практикою Верховного Суду, яка викладена у постановах від 02.08.2018 у справі №820/1420/17, від 03.07.2019 у справі №819/1381/16, від 24.07.2019 у справі №803/1540/16, від 01.07.2020 у справі №803/50/17.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не надав жодних доказів на підтвердження своїх посилань того, що під час проведення рейдової перевірки посадові особи Укртрансбезпеки не мали при собі жодного направлення на проведення перевірки позивача, не мали при собі матеріалів рейдової перевірки. Також, у відповідача при розгляді справи про притягнення до відповідальності, були всі документи на транспортний засіб, товар, водія позивача, що, у свою чергу, спростовує доводи апелянта про непричетність товариства до перевезення відповідного вантажу.

Також, колегія суддів наголошує на тому, що зауважень в акті перевірки водієм не вказані, так само як і не вказані зауваження щодо можливої на думку позивача відсутності здійснення зважування транспортного засобу, при цьому, стороною відповідача залучено до справи копію акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 033999 від 28.10.2021, довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 0054355 та відповідну квитанцію з вагового комплексу, які підтверджують проведення зважування та відповідне вагове перевищення на одну вісь, що складає 13,05 тон при дозволених 11 тонах, які містять вказівку про напівричіп BENALU, який використовувався тягачем DAF, для перевезення вантажу. Також, надано і реєстраційні документи на транспортний засіб та посвідчення водія товариства позивача. (а.с. 43-49)

Додатково, слід зазначити, що наведені відповідачем та судом першої інстанції відомості про використання напівпричепа також відображені в товарно-транспортній накладній № 7 від 28.10.2021, на яку посилається позивач. Останнім не заперечується використання саме цього напівпричепа під час перевезення вантажу 28.10.2021.

Апелянтом не спростовано того, що всі матеріали перевірки складалися в присутності водія позивача, з якими він ознайомився, але від підпису, дачі пояснень та отримання довідки відмовився, на противагу чому, в матеріалах справи наявна копія його водійського посвідчення, а тому, він мав бути присутнім під час проведення перевірки.

Також, до відзиву на апеляційну скаргу було додано направлення на рейдову перевірку № 006926 від 22.10.2021 та щотижневого графіка проведення рейдових перевірок. Направлення на перевірку та акт проведення перевірки № 322026 від 28.10.2021 не було вручено під розписку водію ТОВ «Лідер Агро Транс», оскільки це не передбачено жодним нормативно-правовим актом.

Стосовно посилання апелянта на те, що про результати перевірки транспортного засобу посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, колегія суддів враховує, що згідно ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», дорожній лист не відноситься до переліку документів, який повинен бути у водія при здійсненні вантажних перевезень і надаватися на вимогу перевіряючого. Крім того, позивач до позовної заяви також не надав копію дорожнього листа, який був в наявності у водія на момент перевірки.

Таким чином, колегія суддів вважає цілком обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що відповідач правильно застосував до позивача штрафні санкції, визначені постановою про застосування штрафних санкцій № 303606 від 07.12.2021, а тому, остання є законною та не підлягає скасуванню. Доводи про порушення відповідачем процедури проведення рейдової перевірки, оформлення її результатів, та розгляду справи, не підтвердились під час розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів вважає, що за наслідком розгляду апеляційної скарги, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Агро Транс» - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2022 р. - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

Я.М. Василенко