Постанова

від 07.09.2022 по справі 320/7345/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/7345/21

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Степанюка А.Г.

За участю секретаря: Шевченко Е.П.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2022 року, суддя Дудін С.О., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

У С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головне управління ДПС у Київській області (з урахуванням збішених позовних вимог) про скасування податкових повідомлень-рішень від 06.04.2021 №958693-2405-1002 та від 09.06.2021 №10308327-2406-1002, прийнятих Головним управлінням ДПС у Київській області..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірним податковим повідомленням-рішенням було визначено до сплати орендну плату за земельну ділянку (кадастровий номер 3221655100:01:0445:0016) за 2021 рік у сумі 9898,14 грн., у той час як розмір орендної плати, який підлягає сплаті, був визначений у договорі оренди земельної ділянки, укладеному 05.04.2011 між ОСОБА_1 та Володарською селищною радою, та до якого будь-які зміни щодо розміру орендної плати внесені не були. Оскільки розмір орендної плати за вказаним договором оренди у сумі 1408,91 грн є меншим, ніж нижня межа річної орендної плати, яка визначена ст.288 Податкового кодексу України, сума річної орендної плати за 2021 рік, яка підлягає до сплати, становить 5602,56 грн. При цьому, зазначений розмір орендної плати був сплачений у повному обсязі. Окрім того, позивач зазначив, що ППР від 09.06.2021 року не відмовідає вимгам чинного законодавства України, а тому повинно також бути скасовано як протиправне.

Відповідно до ухвали Київського окружного адміністративного суду від 20.07.2021 розгляд справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2022 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 06.04.2021 №958693-2405-1002.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 09.06.2021 №1308327-2406-1002.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління ДПС у Київській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для задоволення клопотання про вихід із письмового провадження та проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 (орендар) 05.04.2011 уклала з Володарською селищною радою (Орендодавець) договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець зобов`язався надати орендарю в користування на умовах оренди земельну ділянку, загальною площею 0,0489 га (кадастровий номер 3221655100:01:045:0016) для обслуговування існуючої нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 .

Згідно з пунктом 4 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, видану відділом Держкомзему у Володарському районі Київської області 15.02.2011 за №603, становить 11740,89 грн (одинадцять тисяч сімсот сорок гривень 89 копійок).

Пунктом 6 договору встановлено, що договір укладено на 49 років.

Відповідно до пункту 7 договору орендна плата згідно рішення тридцять сьомої сесії п`ятого скликання Володарської селищної ради «Про орендну плату за землю, яка передана гр. ОСОБА_1 » від 27.07.2010 №2405-37-V вноситься орендарем щорічно у сумі 1408,91 (одна тисяча чотириста вісім гривень 91 копійка). Відповідно до розрахунку розміру орендної плати, орендна плата вноситься щомісячно у розмірі 117,41 (сто сімнадцять гривень 41 копійка) на рахунок Володарської селищної ради з подальшим врахуванням коефіцієнта індексації не пізніше п`ятнадцятого числа наступного за звітним.

Згідно з пунктом 8 договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Орендна плата вноситься не пізніше 15 числа наступного місяця за звітним (пункт 9 договору).

Пунктом 10 договору встановлено, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів внаслідок інфляції; в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до пункту 15 договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється у десятиденний термін після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі.

Договір був зареєстрований у Відділі Держкомзему у Володарському районі, про що у Державному реєстрі земель внесено запис від 08.04.2011 за №322165514000055.

Головним управлінням ДПС у Київській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.04.2021 №958693-2405-1002, яким позивачу донараховано до сплати грошове зобов`язання із орендної плати за землю за 2021 рік на суму 9898,14 грн.

02.06.2021 на адресу Головного управління ДПС у Київській області від Володарської селищної ради Київської області надійшов лист вих.№ 02-20/811 від 31.05.2020, до якого додано перелік орендарів земельної ділянки державної або комунальної власності на території Володарської селищної територіальної громади згідно з формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2015 №783.

Відповідно до вказаного переліку, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3221655100:01:045:0016 становить 82004,13 грн. При цьому, розмір орендної плати за 2021 рік складає 9840,50 грн., що відповідає 12 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України.

Рішенням тридцять першої сесії сьомого скликання Володарської селищної ради Київської області від 17.12.2019 №533-31-VII затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель в межах смт.Володарка, Володарського району Київської області.

Відповідно до витягу від 05.05.2021 №519 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 3221655100:01:045:0016 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 82004,13 грн.

09.06.2021 Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення №1308317-2406-1002, яким позивачу донараховано до сплати грошове зобов`язання із орендної плати за землю за 2021 рік на суму 9840,50 грн.

Надаючи оцінку правовідносинам, щзо виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 №161-XIV орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Землекористувачі це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (підпункт 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХІІІ Податкового кодексу України.

Пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно з пунктом 288.2 статті 288 Податкового кодексу України платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Пунктом 288.3 ст.288 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.Відповідно до пункту 288.4 статті 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно з пунктом 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Згідно з пунктами 274.1 -274.2 статті 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).

Пунктом 288.7 ст.288 Податкового кодексу України встановлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Відповідно до пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Платники плати за землю мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельних ділянок для проведення звірки даних щодо: розміру площ та кількості земельних ділянок, що перебувають у власності та/або користуванні платника податку; права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пунктів 281.4 та 281.5 цієї статті; розміру ставки земельного податку; нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган (контролюючі органи) за місцем знаходження кожної із земельних ділянок проводить (проводять) протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) / надсилають (вручають) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад або рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про приймання податкових платежів. Форма квитанції встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу (пункт 287.5 статті 287 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктами 289.1-289.3 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І : 100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Згідно з п. 288.5 ст.288 Податкового кодексу України встановлені верхня та нижня межа річної суми відповідних орендних платежів, що є обов`язковими для врахування сторонами під час визначення розміру орендної плати за землю та, яка, відповідно, є підставою для перегляду встановленої сторонами орендної плати.

При цьому виходячи із принципу пріоритетності норм ПК над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК.

Правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 28.02.2020 у справі №804/6084/15 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 87963163), від 29.10.2018 у справі №826/4179/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 77473399) та від 20.03.2019 у справі №810/2336/16.

Отже, вказане свідчить про те, що розмір орендної плати не може бути меншим розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території, тобто не може бути меншим 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки відповідної земельної ділянки.

Умовами договору оренди земельної ділянки від 05.04.2011 було визначено розмір орендної плати у фіксованій грошовій сумі 1408,91 грн., при цьому відсоткове значення такої суми щодо нормативно-грошової оцінки умовами вказаного договору не встановлено.

Отже, як вірно вказав суд першої інстанції, контролюючим органом під час визначення річної суми орендної плати за землю на 2021 рік було безпідставно враховано найвищий показник у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, оскільки у даному випадку, враховуючи відсутність угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки в частині збільшення розміру орендної плати, слід керуватися імперативною нормою, закріпленою в п.288.5 ст.288 ПК України, та визначати розмір орендної плати на рівні 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до вимог ст.289 КАС України під час визначення розміру орендної плати, слід враховувати відповідний коефіцієнт індексації за попередній рік.

Згідно інформації з офіційного веб-сайту Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (посилання: https://kirovohradska.land.gov.ua/pro-indeksatsiiu-normatyvnoi-hroshovoi-otsinky-zemel-za-2020-rik/) коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2020 рік становить 1,0.

За таких обставин, враховуючи те, що розмір річної орендної плати не може бути меншим, ніж 3 % від нормативної грошової оцінки, суд дійшов висновку про те, що сума орендної плати за землю, яка підлягає сплаті позивачем за 2021 рік, становить 2460,12 грн (82004,13 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки) х 3% х 1,00 (коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель)/100%).

Як встановлено судом першої інстанції, у 2021 році позивачем було здійснено оплату орендної плати на суму 5605,00 грн, про що свідчить квитанція від 27.05.2021 №66-307К.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено орендну плату за 2021 рік у розмірі, більшому за обов`язковий мінімальний платіж, визначений Податковим кодексом України, що, за відсутності внесених змін до договору оренди в частині збільшення розміру орендної плати, свідчить про дотримання ним податкової дисципліни, та, відповідно, про неправомірне визначення контролюючим органом розміру орендної плати шляхом застосування найвищої ставки 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Окрім того, 06.04.2021 Головним управлінням ДПС у Київській області було прийнято податкове повідомлення-рішення №958693-2405-1002, яким позивачу донараховано до сплати грошове зобов`язання із орендної плати за землю за 2021 рік на суму 9898,14 грн.

За результатами скарги позивача на спірне податкове повідомлення-рішення №958693-2405-1002 від 06.04.2021 Головним управлінням ДПС у Київській області було відкликано спірне податкове повідомлення-рішення та прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 09.06.2021 №1308327-2406-1002.

Відповідно до підпункту 60.1.3 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу (пункт 60.4 статті 60 Податкового кодексу України).

Верховний Суд у постанові від 26.11.2021 у справі №805/1701/16-а (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 101404573) зазначив, що податкове повідомлення-рішення є формою реалізації податковим органом владних управлінських функцій щодо повідомлення платника податків про обов`язок сплати грошового зобов`язання. Водночас суб`єкт владних повноважень одночасно з прийняттям податкових повідомлень-рішень не завжди визначає нові грошові зобов`язання. Така ситуація виникає, зокрема, в разі прийняття податкового повідомлення-рішення на підставі рішення про скасування (у тому числі часткового) збільшених грошових зобов`язань.

Отже, у разі якщо податкове повідомлення-рішення контролюючого органу про визначення грошового зобов`язання оскаржено, зокрема, в адміністративному порядку, то у разі зменшення за наслідками останнього грошового зобов`язання, визначеного платнику податків оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, платникові податків направляється окреме податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання.

У цьому контексті Верховний Суд зазначив, що прийняття податковим органом похідних податкових повідомлень-рішень у зв`язку зі зміною/скасуванням за наслідками оскарження основного податкового повідомлення-рішення має формальний характер та здійснюється з метою доведення до відома платника податків нових термінів сплати первинно визначеного податкового зобов`язання.

Водночас законодавство визначає, що первинне податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним саме з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання.

Як встановлено судом, відповідач протиправно здійснив нарахування позивачу до сплати орендної плати на підставі спірних податкових повідомлень-рішень, у тому числі, на підставі податкового повідомлення-рішення №958693-2405-1002 від 06.04.2021, яке було відкликано контролюючим органом, у той час як позивач отримав податкове повідомлення-рішення від 09.06.2021 №1308327-2406-1002 лише 17.07.2021.

Таким чином, хоча податкове повідомлення-рішення №958693-2405-1002 від 06.04.2021 і було відкликано контролюючим органом, проте дія вказаного документа у період з 06.04.2021 по 17.07.2021 протиправно зумовила настання для позивача негативних наслідків у вигляді встановлення додаткового тягаря зі сплати орендної плати за землю, а отже, суд першої інстанції правомірно визнав протиправним податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 06.04.2021 №958693-2405-1002, що потягне за собою нівелювання правових наслідків, пов`язаних з існуванням цього рішення контролюючого органу, саме з моменту його прийняття.

Також суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 09.06.2021 №1308327-2406-1002 та його скасування.

Колегія суддів зазначає, що в апеляційній скарзі скаржник окремо не надав обгрунтувань безпідставності стягнення на користь позивача судових витрат.

Проте, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав оцінку обгрунтованості стягнутих сум.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положенням частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1816,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 15.06.2021 №28124 на суму 908,00 грн та від 19.08.2021 №58568 на суму 908,00 грн.

Зазначену суму витрат суд вірно стягнув на користь позивача.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП 44096797) залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2022 року без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач:Бужак Н.П.

Судді:Костюк Л.О.

Степанюк А.Г.