Постанова

від 06.09.2022 по справі 160/4361/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2022 року

м. Київ

справа №160/4361/20

провадження № К/9901/33565/20 К/9901/35417/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯФФО" і Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області

на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року (головуючий суддя Круговий О.О., судді Прокопчук Т.С., Шлай А.В.)

у справі № 160/4361/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯФФО"

до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування припису та постанови.

І. РУХ СПРАВИ

1. У квітні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЯФФО" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати припис від 28 лютого 2020 року № ДН17606/1861/АВ/П Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області; визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 25 березня 2020 року №ДН 17606/1861/АВ/ТД-ФС/89 про накладення штрафу.

2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2020 року позов задоволено.

3. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2020 року скасовано і прийнято нове про часткове задоволення позову: визнано протиправним і скасовано припис Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 28 лютого 2020 року №ДН17606/1861/АВ/П. В іншій частині позову відмовлено.

4. Частково не погодившись з таким судовим рішенням суду апеляційної інстанції, позивач та відповідач оскаржили його до Верховного Суду.

5. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЯФФО" у касаційній скарзі просить суд скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог і в цій частині залишити в силі рішення суду першої інстанції.

6. Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області у касаційній скарзі просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог і прийняти нове рішення про відмову у позові.

7. Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯФФО".

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЯФФО" на підставі договору оренди від 01 серпня 2019 року, укладеного з приватним підприємством "СЛОТ", використовує нежитлове приміщення площею 20 кв. метрів, яке розташоване за адресою: м. Дніпро, бульвар Слави, будинок 5 К, для здійснення видів діяльності, передбачених Статутом підприємства. Ця площа використовується товариством для здійснення основного виду економічної діяльності (КВЕД) 56.30 - обслуговування напоями.

9. Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області на підставі направлення від 18 лютого 2020 року №230-Н, наказу від 18 лютого 2020 року № 226-І, прийнятого на підставі рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої з інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством (службова записка від 06 лютого 2020 року № 143/4.1-12.) у період з 19 лютого 2020 року по 27 лютого 2020 року було проведено інспекційне відвідування із здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю Товариства з обмеженою відповідальністю "Яффо", місцезнаходження юридичної особи 49000, Дніпропетровська обл., м.Дніпро, бульвар Слави, 5К, кафе "Pizza Country", з питань виявлення неоформлених трудових відносин.

10. За результатами інспекційного відвідування був складений Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 27 лютого 2020 року № ДН17606/1 861/АВ (далі - Акт №ДН17606/1861/АВ) згідно якого встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЯФФО" фактично допустило до роботи без оформлення трудових відносин 5 працівників ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 ) в порушення вимог частини 1 статті 21, частини 3 статті 24 КЗпП України.

11. 28 лютого 2020 року інспектором праці Капінус В.П. складено припис про усунення виявлених порушень № ДН 17606/1861/АВ/П.

12. Акт № ДН 17606/1861/АВ від 27 лютого 2020 року та припис від 28 лютого 2020 року про усунення виявлених порушень № ДН17606/1861/АВ/П направлені на поштову адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯФФО" 28 лютого 2020 року, і були отримані керівником товариства 14 березня 2020 року.

13. 16 березня 2020 року директором Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯФФО" Пащенко І.В. направлено до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області заперечення на припис № 16/03-20.

14. На підставі Акту № ДНІ7606/1861/АВ Головним управлінням було винесено оскаржуваний припис від 28 лютого 2020 року про усунення виявлених порушень №ДН17606/1861/АВ/П.

15. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЯФФО" у листі від 16 березня 2020 року повідомило відповідача про те, що приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , ним використовується частково для здійснення своєї основної діяльності, зокрема бару, в якому працює два працівника ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які оформленні у відповідності до норм Кодексу законів про працю України, іншу частину приміщення використовує фізична особа-підприємець ОСОБА_7 для здійснення своєї діяльності.

16. За результатом розгляду справи, відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими особами від 25 березня 2020 року № ДН17606/1861/АВ/ТД-ФС/89 на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України у розмірі 236150.00 грн.

17. Позивач, не погодившись із приписом та постановою, звернувся до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

18. Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що відповідачем не доведено належність кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Товариству з обмеженою відповідальністю "ЯФФО", тому твердження Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про порушення позивачем вимог частини 1 статті 21, частин 1, 3 статті 24 КЗпП України є помилковими, а відтак, прийняті на підставі цих висновків припис про усунення порушень та постанова про накладення штрафу, є необґрунтованими та такими, що прийняті без врахування всіх істотних обставин.

19. Суд апеляційної інстанції не погодився з судом першої інстанції і, відмовляючи у скасуванні постанови про накладення штрафу, керувався тим, що встановлені під час інспекційного відвідування порушення вимог трудового законодавства, а саме допущення до виконання трудових обов`язків осіб, з якими не оформлено трудові відносини, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами. Позивачем не надано жодних доказів, зокрема, цивільно-правових угод, укладених між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 (який водночас є директором Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯФФО") та ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 .

20. Колегія суддів апеляційного адміністративного суду відхилила посилання позивача на порушення відповідачем порядку притягнення його до відповідальності у вигляді штрафу, з огляду на незабезпечення участі позивача у розгляді справи шляхом повідомлення про час та місце розгляду справи, посилаючись на те, що копію акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників від 27 лютого 2020 року та припис про усунення порушень від 28 лютого 2020 року було направлено на адресу позивача 28 лютого 2020 року, поштове відправлення отримано товариством 13 березня 2020 року. 18 березня 2020 року відповідач направив на адресу позивача лист за №2002-16/04 щодо отримання копії акта перевірки та припису, вказане поштове відправлення отримано позивачем 25 березня 2020 року.

21. Суд апеляційної інстанції вважав, що доводи позивача з приводу необхідності скасування припису Головного управління Держапраці у Дніпропетровській області є обґрунтованими, оскільки позивачу надано строк для виконання вимог припису із зазначенням кінцевої дати, на яку припадає закінчення такого строку - 16 лютого 2020 року, яка станом на дату винесення припису 28 лютого 2020 року вже відбулась. Вказане є грубим порушенням вимог трудового законодавства, яке фактично унеможливлює виконання позивачем оскаржуваного припису в порядку та строки, визначені відповідачем.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ПОЗИВАЧА

22. Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області на обґрунтування вимог касаційної скарги покликається на те, що суд апеляційної інстанції під час ухвалення оскаржених судових рішень не взяв до уваги правових висновків, які викладені у постановах Верховного Суду від 13 червня 2019 року у справі № 804/4768/18, від 24 вересня 2020 року у справі № 804/6843/16 та від 13 жовтня 2020 року у справі № 825/446/17, в яких відзначено про те, що у разі якщо деякі неточності в оформленні акту та припису є формальними, то це не може слугувати єдиною підставою для скасування оскаржуваних акта та припису, а має встановлюватися з урахуванням всіх обставин справи.

23. Відповідач наполягає на тому, що зазначення у приписі дати його виконання - 16 лютого 2020 року - це технічна описка інспектора, при цьому це не може бути підставою для скасування припису.

24. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЯФФО" на обґрунтування вимог касаційної скарги покликається на те, що суди не під час ухвалення оскаржених судових рішень не взяли до уваги правових висновків, які викладені у постановах Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі №809/128/17, від 22 квітня 2019 року у справі № 806/2143/18 та від 23 квітня 2020 року у справі №280/5473/18.

25. Позивач стверджує, що відповідачем не доведено належність кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Товариству з обмеженою відповідальністю "ЯФФО", тому висновки апеляційного адміністративного суду про правомірність постанови зроблено без дослідження всіх обставин справи.

26. У відзиві на касаційну скаргу позивача Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області зазначає про законність висновків суду апеляційної інстанції стосовно того, що встановлені під час інспекційного відвідування порушення вимог трудового законодавства підтверджені наявними в матеріалах справи доказами.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

27. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, виходить з такого.

28. Спірні у цій справі правовідносини урегульовані, зокрема, статтею 259 Кодексу законів про працю України, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №877-V), а також Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №823 (далі - Порядок №823, який був чинним на момент призначення та проведення інспекційного відвідування).

29. Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

30. Згідно з частиною 8 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

31. Пунктами 20-21 Порядку №823 передбачено, що припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування.

Припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.

32. Суд апеляційної інстанції встановив, що зі змісту припису вбачається, що відповідачем 28 лютого 2020 року зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "ЯФФО" вчинити дії по усуненню порушень вимог статей 24 та 21 КЗпП України у строк до 16 лютого 2020 року.

33. Верховний Суд вважає передчасним висновок суду апеляційної інстанції про задоволення позову і скасування оскаржуваного припису тільки з тієї підстави, що дата усунення порушень вказана неправильно.

34. Колегія суддів погоджується з доводами відповідача про те, що зазначення строку виконання порушень 16 лютого 2020 року є явною технічною опискою інспектора. Товариство могло уточнити дату усунення порушень і така описка могла бути виправлена суб`єктом владних повноважень.

35. Слід наголосити, що у випадку підтвердження встановлених в акті перевірки та приписі порушень, такі порушення не мають нівелюватися тільки з формальної причини.

36. У постанові Верховного Суду від 13 червня 2019 року у справі № 804/4768/18, на яку посилається відповідач у касаційній скарзі, зроблено висновок про те, що будь-які процедурні порушення (в тому числі описки), пов`язані із самим процесом оформлення результатів діяльності суб`єктів владних повноважень по фіксації недотримання суб`єктом приватного права вимог законодавства оцінюється судом з урахуванням всіх обставин справи та необхідністю досягненням балансу, зокрема, між інтересами особи правопорушника, публічними інтересами, які проявляються у забезпеченні дотриманні роботодавцями трудового законодавства та захисті інтересів працівників. Зазначене, особливо стосується фіксації порушень з боку суб`єктів приватного права у сфері використання найманої оплачуваної праці. Такі формальні неточності не можуть бути, за загальним правилом, самостійною підставою для скасування по суті правомірних рішень суб`єктів владних повноважень, спрямованих на забезпечення законності та захист інтересів працівників у процесі реалізації ними конституційного права на працю.

37. Отже, ключову роль для вирішення питання про скасування припису відіграє вирішення того чи наявні порушення суб`єктом господарювання норм трудового законодавства для правильного вирішення позовної вимоги про скасування припису від 28 лютого 2020 року №ДН17606/1861/АВ/П.

У цій справі, окрім технічної описки у даті, інших порушень при складанні припису судом апеляційної інстанції не виявлено.

38. Відповідно до частини 3 статті 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

39. Згідно зі статтею 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

40. У цій справі в ході інспекційного відвідування інспекторами Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області було виявлено 5 працівників ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 ) у кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".

41. Суд першої інстанції встановив, що за адресою АДРЕСА_1 здійснюють свою господарську діяльність позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЯФФО" та фізична особа-підприємець ОСОБА_7 (який водночас є директором Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯФФО").

42. Позивач стверджує, що вказане кафе йому не належить, а отже виявлені особи не мають відношення до господарської діяльності його товариства.

43. Колегія суддів відхиляє такі доводи, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів, наданих судам попередніх інстанцій.

44. При цьому Суд наголошує на недобросовісності дій позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯФФО" та його директора Пащенка І.В., які полягають в тому, що вказаними особами не було підтверджено належність кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 " фізичній особі-підприємцю ОСОБА_7 , як і не було надано документів, які свідчили б про належне оформлення трудових або цивільно правових відносин між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 та виявленими 5 працівниками.

45. Відповідно до статті 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.

Як зазначено у частині 4 статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

За приписами частини 1 статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

46. З огляду на викладене, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відмову у позові в частині скасування постанови постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 25 березня 2020 року №ДН 17606/1861/АВ/ТД-ФС/89 про накладення штрафу.

47. Водночас, враховуючи те, що судом апеляційної інстанції встановлено порушення позивачем вимог частини 3 статті 24 КЗпП України, Верховний Суд вважає, що припис від 28 лютого 2020 року № ДН17606/1861/АВ/П, незважаючи на наявну в ньому технічну описку, помилково скасовано судом апеляційної інстанції.

48. З огляду на викладене, касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області слід задовольнити, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року скасувати в частині задоволення позовної вимоги про скасування припису відповідача від 28 лютого 2020 року № ДН17606/1861/АВ/П і в цій частині прийняти нове рішення про відмову у позові, із залишенням без змін постанови суду апеляційної інстанції в іншій частині. Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯФФО" задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 2, 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯФФО" залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області задовольнити.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року у справі №160/4361/20 скасувати в частині задоволення позовної вимоги про скасування припису Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 28 лютого 2020 року №ДН17606/1861/АВ/П і прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині.

В іншій частині постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року у справі №160/4361/20 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб