Постанова

від 18.11.2020 по справі 160/4361/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 160/4361/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.,

за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,

за участю:

представника відповідача: Бохан О.М.,

представника позивача: Капран І.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2020 року, (суддя суду першої інстанції Коренев А.О.), прийняте у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро, повне судове рішення складено 23 липня 2020 року, в адміністративній справі №160/4361/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ЯФФО до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування припису та постанови, -

в с т а н о в и в :

21 квітня 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю ЯФФО звернулось з адміністративним позовом, в якому просило:

визнати протиправним та скасувати припис від 28 лютого 2020 року № ДН17606/1861/АВ/П Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області;

визнати протиправною та скасувати постанову № ДН 17606/1861/АВ/ТД-ФС/89 від 25 березня 2020 року Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що висновки інспекційної перевірки, які зазначені в акті перевірки від 27 лютого 2020 року № ДН 17606/1861/АВ, зроблені без урахування всіх істотних обставин, а тому припис про усунення виявлених порушень № ДН17606/1861/АВ/П від 28 лютого 2020 року та постанова № ДН 17606/1861/АВ/ТД-ФС/89 від 25 березня 2020 року про накладення штрафних санкцій є протиправними та підлягають скасуванню.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2020 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано припис Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про усунення виявлених порушень №ДН17606/1861/АВ/П від 28.02.2020 року. Визнано протиправною та скасовано Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН17606/1861/АВ/ТД-ФС/89 від 25.03.2020 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що підставою для проведення інспекційного відвідування стала інформація, отримана під час здійснення інформаційної та роз`яснювальної роботи відповідно до пункту 28 Порядку № 823 (службова записка від 06 лютого 2020 року № 143/4.1-12). Керуючись Порядком № 823, відповідно до наказу Головного управління від 18 лютого 2020 року № 226-1 та направлення від 18 лютого 2020 року № 230-Н головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Дніпровському регіоні Капінус В.П. у період з 19 лютого 2020 року по 27 лютого 2020 року було проведено інспекційне відвідування зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю позивача ТОВ «Яффо» , місцезнаходження юридичної особи 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, бульвар Слави, 5К, кафе « Pizza Country» , з питань виявлення неоформлених трудових відносин. В ході інспекційного відвідування встановлено, що позивач ТОВ «ЯФФО» фактично допустив до роботи без оформлення трудових відносин 5 працівників ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ) в порушення вимог частини 1 статті 21, частини 3 статті 24 КЗпП України. З огляду на викладене, на думку відповідача, оскаржувані припис та постанова про накладення штрафу прийняті відповідачем в порядку та в межах повноважень визначених Конституцією та Законами України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області на підставі направлення від 18.02.2020 року № 230-Н, наказу від 18.02.2020 року № 226-І прийнятого на підставі рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої з інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством (службова записка від 06 лютого 2020 року № 143/4.1-12.) у період з 19 лютого 2020 року по 27 лютого 2020 року було проведено інспекційне відвідування зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю позивача ТОВ «Яффо» , місцезнаходження юридичної особи 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, бульвар Слави, 5К, кафе « Pizza Country» , з питань виявлення неоформлених трудових відносин.

За результатами інспекційного відвідування був складений Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 27 лютого 2020 року № ДН17606/1 861/АВ (далі - Акт №ДН17606/1861/АВ) згідно якого встановлено, що ТОВ «ЯФФО» фактично допустив до роботи без оформлення трудових відносин 5 працівників ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 .. ОСОБА_5 ) в порушення вимог частини 1 статті 21, частини 3 статті 24 КЗпП України.

28 лютого 2020 року інспектором праці Капінус В.П. складено припис про усунення виявлених порушень № ДН 17606/1861/АВ/П.

Акт № ДН 17606/1861/АВ від 27 лютого 2020 року та припис від 28 лютого 2020 року про усунення виявлених порушень № ДН17606/1861/АВ/П направлені на поштову адресу ТОВ «ЯФФО» 28 лютого 2020 року, які були отримані керівником ТОВ «ЯФФО» 14.03.2020року.

16 березня 2020 року директором ТОВ «ЯФФО» ОСОБА_6 направлено до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області заперечення на припис № 16/03-20.

На підставі Акту № ДНІ7606/1861/АВ Головним управлінням було винесено оскаржувані Припис від 28 лютого 2020 року про усунення виявлених порушень № ДН17606/1861/АВ/П та Постанову про накладення штрафу уповноваженими особами від 25 березня 2020 року № ДН17606/1861/АВ/ТД-ФС/89 на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України на позивача ТОВ «ЯФФО» накладено штраф у розмірі 236150.00 грн.

Позивач не погодившись із приписом та постановою звернувся до суду із позовом.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що твердження Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про порушення позивачем вимог ч. 1 ст.21, ч. 1,3 ст. 24 КЗпП України є помилковими, а відтак, прийняті на підставі цих висновків припис про усунення порушень та постанова про накладення штрафу, є необґрунтованими та такими, що прийняті без врахування всіх істотних обставин.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 259 Кодексу законів про працю України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Згідно п.п. 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраця здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування) визначена Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 (далі - Порядок № 295).

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №823), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених, зокрема, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» .

Відповідно до п. 2 Порядку № 823, заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до п. 16 Порядку № 823, за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) (далі - акт), і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення.

Згідно з п. 17 Порядку № 823, акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою.

Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Відповідно до п. 18 Порядку № 823, якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дня, що настає за днем підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

У відповідності до п. 20 Порядку № 823 припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Згідно з п. 24 Порядку № 823, у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Частиною першою статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

У відповідності до статті 21 КЗпП України, трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Приписами абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України визначено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Як видно з матеріалів справи, ТОВ «ЯФФО» на підставі договору оренди від 01 серпня 2019 року, укладеного з приватним підприємством «СЛОТ» , використовує нежитлове приміщення площею 20 кв. метрів, яке розташоване за адресою: м. Дніпро, бульвар Слави, будинок 5 К, для здійснення видів діяльності, передбачених Статутом підприємства. Ця площа використовується ТОВ «ЯФФО» для здійснення основного виду економічної діяльності (КВЕД) 56.30 - обслуговування напоями.

Відповідно до штатного розкладу на підприємстві «ЯФФО» офіційно працевлаштовані 2 особи: директор ТОФ «ЯФФО» - ОСОБА_6 , який перебуває на посаді з 25.05.2016 року на підставі наказу від 24.05.2016 по теперішній час, та ОСОБА_7 , яка перебуває на посаді з 31.01.2020 року на підставі наказу № 01-к від 31.01.2020 року .

При цьому, під час інспекційного відвідування посадовими особами відповідача було встановлено, що в ТОВ ЯФФО фактично без укладення трудового договору працевлаштовані та допущені до роботи 5 працівників ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 ), що є порушенням вимог частини 1 статті 21, частини 3 статті 24 КЗпП України.

Під час перевірки у зазначених працівників були відібрані пояснення. Так, ОСОБА_8 показала, що вона працює на посаді бармена у позивача ТОВ ЯФФО з 10 квітня 2019 року на об`єкті кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 з режимом роботи з 10.00 до 22.00 години.

ОСОБА_2 показала, що вона працює прибиральницею у позивача ТОВ ЯФФО на об`єкті ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , з режимом роботи з 09.00 до 21.00 години.

ОСОБА_3 показала, що вона проходить стажування з 15.02.2020 року на посаду кухара у позивача ТОВ ЯФФО на об`єкті кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 .

ОСОБА_4 показала, що вона також проходить стажування на посаду кухара з 21.02.2020 року у позивача ТОВ ЯФФО на об`єкті кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 .

ОСОБА_5 показав, що він проходить стажування на посаду офіціанта з 19.02.2020 року у позивача в ТОВ ЯФФО на об`єкті кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 з режимом роботи з 10.00 до 16.00 години.

Між тим, як видно з матеріалів справи такі посади як кухар та офіціант у штатному розкладі підприємства відсутні, доказів документального оформлення вказаних осіб на стажування контролюючому органу не надано.

Під час інспекційного відвідування посадовими особами зроблено фотофіксацію вказаних працівників, які знаходились на робочих місцях, виконували свої трудові функції та були вдягнені в спеціальну одежу.

Отже, на думку суду апеляційної інстанції, встановлені під час інспекційного відвідування порушення вимог трудового законодавства, а саме допущення до виконання трудових обов`язків осіб, з якими не оформлено трудові відносини, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами.

Позивач проти вказаних порушень заперечує та зазначає, що ТОВ ЯФФО орендує лише частину приміщення за адресою АДРЕСА_1 , іншу частині приміщення орендує ФОП ОСОБА_6 та здійснює там свою підприємницьку діяльність. Також, зазначає, що ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 працюють у ФОП ОСОБА_6 на підставі цивільно-правових угод, ОСОБА_4 є відвідувачем кафе та не працює в ТОВ ЯФФО .

Суд апеляційної інстанції вважає такі доводи позивача необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 4, 5 ст. 77 КАС України, докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

ТОВ ЯФФО до матеріалів справи на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його докази, у строки встановлені ст. 79 КАС України, не надано жодних доказів, зокрема, цивільно-правових угод, укладених між ФОП ОСОБА_10 (який водночас є директором ТОВ ЯФФО ) та ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 ..

Відтак, з урахуванням наведеного суд вважає, що позивачем не спростовано висновки контролюючого органу про порушення ТОВ ЯФФО вимог ст. 21 та 24 КЗпП України.

Стосовно доводів позивача про порушення відповідачем порядку притягнення його до відповідальності у вигляді штрафу, з огляду на незабезпечення участі позивача у розгляді справи шляхом повідомлення про час та місце розгляду справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Порядок, що визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» (далі - штрафи), затверджено постановою КМУ від 17.07.2013 року №509.

Відповідно до п. 2 Порядку №509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи накладаються на підставі:

рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису;

акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників ;

акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування;

акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

За змістом п. 3 Порядку №509, справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу. (п. 4 Порядку №590).

У відповідності до п. 25 Порядку №590, заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування.

Встановлені обставини справи свідчать, що копію акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників від 27.02.2020 року та припис про усунення порушень від 28.02.2020 року було направлено на адресу позивача 28.02.2020 року, поштове відправлення отримано ТОВ ЯФФО 13.03.2020 року.

18 березня 2020 року відповідач направило на адресу ТОВ ЯФФО лист за №2002-16/04 щодо отримання копії акта перевірки та припису, вказане поштове відправлення отримано позивачем 25.03.2020 року.

Тобто, відповідачем було дотримано процедуру визначену Порядком №509 розгляду справи про порушення трудового законодавства, а доводи позивача про порушення його права на обов`язкову участь під час розгляду справи є необґрунтованими, а постанова про накладення штрафу, прийнята на підставі акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання ТОВ ЯФФО праці неоформлених працівників, є такою, що прийнята із дотримання вимог норм чинного законодавства.

Між тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що доводи позивача з приводу необхідності скасування припису Головного управління Держапраці у Дніпропетровській області є обґрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно з п. 16 Порядку №823 (загальні питання),за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Згідно з п. 20 Порядку №823, припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування.

Припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.

Припис складається у двох примірниках, що підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою.

Один примірник припису залишається в об`єкта відвідування. (п. 21 Порядку №823)

Стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного в ньому строку виконання. Якщо об`єкт відвідування не надав відповіді або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту виконання припису, проводиться інспекційне відвідування з підстави, наведеної у підпункті 11 пункту 5 цього Порядку.

У разі відмови об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи від підписання або у разі неможливості особистого вручення акта та/або припису акт та припис складаються одночасно у трьох примірниках.

У разі відмови об`єкта відвідування підписати акт інспектор праці вносить до такого акта відповідний запис.

Два примірники акта та припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об`єкту відвідування за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з описом документів у ньому та повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування.

Об`єкт відвідування зобов`язаний повернути інспектору праці нарочно або поштовим відправленням з описом вкладення підписаний примірник акта та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання. (п. 23 Порядку №823).

Отже, припис це обов`язкова для виконання господарюючим суб`єктом імперативна вимога суб`єкта владних повноважень, за невиконання або неналежне виконання якої до зобов`язаної особи можуть наставати негативні наслідки у вигляді інспекційного відвідування з підстави, наведеної у підпункті 11 пункту 5 Порядку№823 та подальшого застосування штрафних санкцій за невиконання припису.

Таким чином, припис суб`єкта владних повноважень має бути чітким та зрозумілим, таким, що не потребує трактування зобов`язаної стороною на власний розсуд, строк для усунення порушень, вказаних в приписі має бути достатнім для умов виконання припису.

Однак, як видно з копії оскаржуваного припису Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 28 лютого 2020 року, в ньому наведено зміст виявлених під час інспекційного відвідування порушень, зроблено посилання на норму Закону, яку порушено ТОВ ЯФФО , наведено також порядок та строки усунення порушень. Так, зі змісту припису вбачається, що відповідачем 28.02.2020 року зобов`язано ТОВ ЯФФО вчинити дії по усуненню порушень вимог ст. 24 та 21 КЗпП України у строк до 16.02.2020 року.

Тобто, позивачу надано строк для виконання вимог припису із зазначенням кінцевої дати, на яку припадає закінчення такого строку - 16.02.2020 року, яка станом на дату винесення припису 28.02.2020 року вже відбулась. Вказане є грубим порушенням вимог трудового законодавства, яке фактично унеможливлює виконання позивачем оскаржуваного припису в порядку та строки визначені відповідачем як суб`єктом владних повноважень.

З урахуванням вищенаведеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що припис про усунення виявлених порушень №ДН176006/1861/АВ/П від 28.02.2020 року є незаконним та необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про часткове задоволення позовних вимог ТОВ ЯФФО .

У відповідності до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

У відповідності до ст. 139 КАС України суд апеляційної інстанції при прийнятті рішення вирішує питання про розподіл судових витрат, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог ТОВ ЯФФО .

Керуючись ст. ст. 243, 308, 310, 315, 317, 321, 325 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області - задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2020 року в адміністративній справі №160/4361/20 - скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ЯФФО задовольнити частково.

Скасувати припис Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про усунення виявлених порушень №ДН17606/1861/АВ/П від 28.02.2020 року.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю ЯФФО - відмовити.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальності ЯФФО за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві гривні).

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Постанова в повному обсязі складена 18.11.2020 року.

Головуючий - суддя О.О. Круговий

суддя Т.С. Прокопчук

суддя А.В. Шлай