Постанова

від 26.07.2022 по справі 911/1357/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2022 р. Справа№ 911/1357/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Станіка С.Р.

Михальської Ю.Б.

за участю секретаря судового засідання Рудь Н.В.

за участю представників згідно протоколу судового засідання від 27.07.2022

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій» на рішення Господарського суду Київської області від 26.08.2021 (повний текст рішення складено 03.11.2021)

у справі №911/1357/18 (суддя Третьякова О.О.)

за позовом Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій»

про розірвання договору оренди земельної ділянки комунальної власності у зв`язку з необхідністю надання її для суспільних потреб.

В С Т А Н О В И В :

У червні 2018 року Чабанівська селищна рада Києво-Святошинського району Київської області (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій» (далі - відповідач, ТОВ «Валентина і Анатолій») про розірвання договору оренди земельної ділянки комунальної власності у зв`язку з необхідністю надання її для суспільних потреб.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Чабанівська селищна рада прийняла рішення №1366 від 17.05.2018 «Про використання земельної ділянки комунальної власності територіальної громади смт Чабани та с. Новосілки, яка перебуває в оренді ТОВ «Валентина і Анатолій» для суспільних потреб - створення стадіону у с. Новосілки», яким вирішила розірвати укладений з відповідачем договір оренди від 07.02.2007 з метою використання земельної ділянки для суспільних потреб, а саме для створення стадіону з трибунами. Спортивна споруда - стадіон, яка знаходиться на цій земельній ділянці, є власністю громади смт Чабани та с. Новосілки, проте доступ мешканців двох вказаних населених пунктів до стадіону обмежується орендарем спірної земельної ділянки.

Спір виник у зв`язку з відсутністю добровільної згоди відповідача припинити орендні правовідносини шляхом розірвання договору оренди на підставі рішення місцевої ради про використання спірної земельної ділянки для суспільних потреб.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду Київської області від 12.07.2019 у справі №911/1357/18 в задоволенні позову Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області про розірвання договору оренди земельної ділянки комунальної власності у зв`язку з необхідністю надання її для суспільних потреб відмовлено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2019 у справі №911/1357/18 скасовано рішення Господарського суду Київської області від 12.07.2019 у справі №911/1357/18 та прийнято нове рішення, яким розірвано укладений 07 лютого 2007 року між Чабанівською селищною радою Києво-Святошинського району Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій» договір оренди земельної ділянки (зареєстрований в реєстрі за №467), розташованої в селі Новосілки Києво-Святошинського району Київської області на вул. Нова, під №1а, загальною площею 2,0 га (забудовані землі - землі громадського призначення) під розміщення спортивних споруд (кадастровий номер 3222457401:02:005:0071) з терміном дії 25 років за підстав надання її у використання для задоволення суспільних потреб. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій» передати Чабанівській селищній раді Києво-Святошинського району Київської області земельну ділянку кадастровий номер 3222457401:02:005:0071 у належному стані, придатному для її використання відповідно до цільового призначення. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій» на користь Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області 3524,00 грн судового збору за звернення з позовом. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій» на користь Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області 5296,00 грн судових витрати у вигляді витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2020 у справі 911/1357/18 скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2019 та рішення Господарського суду Київської області від 12.07.2019 у справі № 911/1357/18, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Київської області від 02.07.2020 у справі №911/1357/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020, у задоволенні позову Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій» про розірвання договору оренди земельної ділянки комунальної власності у зв`язку з необхідністю надання її для суспільних потреб відмовлено повністю.

Рішення мотивовані тим, що позивачем не обґрунтовано та не доведено необхідності задоволення потреб громади саме шляхом вилучення земельної ділянки у зв`язку з суспільною необхідністю та розірвання договору оренди земельної ділянки. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про відсутність достатніх правових підстав та недотримання позивачем всіх умов та порядку розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного з відповідачем.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.03.2021 рішення Господарського суду Київської області від 02.07.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020 у справі №911/1357/18 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції, касаційний суд не погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови в позові з тих підстав, що позивачем не врегульовано та не вирішено усіх питань, передбачених статтею 32-1 Закону України «Про оренду землі» (щодо відшкодування збитків орендарю), при прийнятті рішення про розірвання договору оренди та необґрунтовано необхідності задоволення суспільної потреби громади саме шляхом розірвання договору оренди земельної ділянки.

Також, Верховний Суд визначив, що судові рішення у справі № 911/1357/18 ухвалені з порушенням норм процесуального права та без урахування висновків Верховного Суду в подібних правовідносинах. Зокрема, у справі №911/1357/18 (вилучення земельної ділянки для спорудження стадіону) та у справі №911/2850/18 (вилучення земельної ділянки для створення міського парку) предмет, підстави позову, зміст позовних вимог, матеріально-правове регулювання спірних правовідносин та встановлені фактичні обставини є подібними. Водночас під час розгляду справи №911/1357/18 суди не врахували висновків, які викладені Верховним Судом у справі №911/2850/18 щодо застосування положень ч.1 ст.32-1 Закону України «Про оренду землі» та ч.1 ст.7 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», зокрема щодо необхідності встановлення судами фактичних обставин для з`ясування наявності правових підстав для розірвання договору оренди з метою використання її для суспільних потреб.

При цьому, Верховний Суд не погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що суспільну необхідність громади с. Новосілки у використанні спортивної споруди - стадіону можна задовольнити без вилучення спірної земельної ділянки з користування Товариства з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій», оскільки твердження відповідача про наміри співпраці не підтверджені матеріалами справи і суперечать наведеним позивачем документально підтвердженим обставинам про вчинення відповідачем перешкод у користуванні стадіоном, про що також існують численні звернення мешканців с. Новосілки, директора школи та громадських організацій. Зазначаючи про відсутність у позивача намірів використовувати спірну земельну ділянку для реконструкції стадіону, суди не звернули увагу на те, що рішенням Чабанівської селищної ради № 2396 від 20.02.2020 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу спірної земельної ділянки на три земельні ділянки з цільовим призначенням - використання для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту.

Також, суди не надали правової оцінки доводам позивача щодо необхідності надання земельної ділянки для суспільних потреб, не звернули уваги на аргументи позивача про неможливість розміщення стадіону на іншій земельній ділянці, у тому числі не дослідили листи-відповіді Національної академії аграрних наук України, не надали правової оцінки зверненням значної кількості мешканців територіальної громади та тим обставинам, що справа становить значний суспільний інтерес.

За результатами нового розгляду справи №911/1357/18 рішенням Господарського суду Київської області від 26.08.2021 позовні вимоги Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій» про розірвання договору оренди земельної ділянки комунальної власності у зв`язку з необхідністю надання її для суспільних потреб задоволено повністю.

Розірвано укладений 07.02.2007 між Чабанівською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій» договір оренди земельної ділянки (зареєстровано в реєстрі за №467), розташованої в селі Новосілки Києво-Святошинського (нині Фастівського) району Київської області по вулиці Нова, під №1а, загальною площею 2,0 га (забудовані землі - землі громадського призначення) під розміщення спортивних споруд (кадастровий номер 3222457401:02:005:0071) з терміном дії 25 років з підстав надання її у використання для задоволення суспільних потреб.

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій» передати Чабанівській селищній раді Фастівського району Київської області земельну ділянку, надану в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій» за укладеним 07.02.2007 між Чабанівською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій» договором оренди земельної ділянки (зареєстровано в реєстрі за №467), розташованої в селі Новосілки Києво-Святошинського (нині Фастівського) району Київської області по вулиці Нова, під №1а, загальною площею 2,0 га (забудовані землі - землі громадського призначення) під розміщення спортивних споруд (кадастровий номер 3222457401:02:005:0071) з терміном дії 25 років.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій» на користь Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області 22906,00 грн судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій» 02.12.2021 звернулося безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд повністю скасувати рішення Господарського суду Київської області від 26.08.2021 у справі №911/1357/18 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Вирішити питання щодо розподілу судового збору.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу у справі №911/1357/18 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Кравчук Г.А., Станік С.Р.

10.12.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №911/1357/18 та другий примірник апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій» на рішення Господарського суду Київської області від 26.08.2021, який було надіслано на адресу Господарського суду Київської області - 18.11.2021, відповідно до поштової накладної з номером та датою відправлення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій» на рішення Господарського суду Київської області від 26.08.2021 у справі №911/1357/18, справу призначено до розгляду на 27.01.2022.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив проти задоволення скарги, мотивуючи тим, що доводи викладені у апеляційній скарзі не відповідають фактичним обставинам, суперечать вимогам чинного законодавства та ґрунтуються на припущеннях, а рішення місцевого господарського суду від 26.08.2021 прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з чим, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Судове засідання 27.01.2022 не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Кравчука Г.А. у відпустці. При цьому, у зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. з 28.01.2022 на лікарняному, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 07.02.2022 у справі №911/1357/18 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Станік С.Р., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2022 справу №911/1357/18 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій» на рішення Господарського суду Київської області від 26.08.2021 прийнято колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Станік С.Р., Михальська Ю.Б., справу призначено до розгляду на 16.02.2022.

16.02.2022 по справі оголошено перерву на 15.03.2022.

Однак, судове засідання 15.03.2022 не відбулося, оскільки Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 № 133/2022, від 18 04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні, зокрема до 23 серпня 2022 року.

Відповідно до п. 1 наказу Голови Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2022 «Про встановлення особливого режиму роботи Північного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану» встановлено тимчасово до усунення обставин, які зумовили загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників суду, в умовах воєнної агресії проти України зупинено здійснення судочинства Північним апеляційним господарським судом.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2022 справу призначено до розгляду на 27.07.2022.

14.07.2022 від позивача до суду надійшли додаткові письмові пояснення з копіями процесуальних документів у справі №911/2150/18 (копія ухвали Верховного Суду від 24.11.2021 та копія постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2021), які позивач просив врахувати при прийнятті рішення у даній справі №911/1357/18.

26.07.2022 від представника відповідача та від директора ТОВ «Валентина і Анатолій» до Північного апеляційного господарського суду надійшли клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату. В обґрунтування свого клопотання представник зазначив лише те, що за станом здоров`я адвокат Матвієвський А.О. не зможе прийняти участь у судовому засіданні. Директор ТОВ «Валентина і Анатолій» також вказав, що за станом здоров`я адвокат Матвієвський А.О. не зможе прийняти участь у судовому засіданні про що йому стало відомо лише 25.07.2022.

У судове засідання 27.07.2022 з`явилися представники позивача.

Представники ТОВ «Валентина і Анатолій» у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, повідомлялися належним чином.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє у задоволенні клопотань відповідача про відкладення розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники сторін, що не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, тому розгляд справи відбувається за відсутності представників що не з`явились у судове засідання. Колегія суддів звертає увагу на те, що ані представником, ані директором ТОВ «Валентина і Анатолій» не було надано суду доказів непрацездатності за станом здоров`я представника відповідача. При цьому, судом враховано, що у попередньому судовому засіданні 16.02.2022 представник ТОВ «Валентина і Анатолій» Матвієвський А.О. приймав участь у розгляді справи та надавав суду свої пояснення які прийняті судом до уваги.

Також, відхиляючи наведене клопотання, суд виходив з того, що за приписами частини 3 статті 56 ГПК України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Отже, частина 3 статті 56 ГПК України не визначає представників юридичних осіб як єдиних представників останніх в суді. Безпосередньо представляти інтереси юридичної особи надано також керівнику або члену виконавчого органу, уповноваженого діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення. Таким чином, неявка представника відповідача у судове засідання за станом здоров`я не підтвердженим відповідними доказами, судом не визнається поважною причиною неявки відповідача в судове засідання 27.07.2022, зважаючи при цьому, що представляти інтереси юридичної особи відповідача в суді мав право також директор ТОВ «Валентина і Анатолій».

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасників судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Представники позивача у судовому засіданні надали суду свої пояснення по справі в яких, заперечили проти доводів, викладених у апеляційній скарзі, на підставі доводів, зазначених у відзиві на скаргу та просили у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно до ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, враховуючи вказівки Верховного Суду викладені у постанові від 16.03.2021 у справі №911/1357/18, які у відповідності до ст.316 ГПК України є обов`язковими під час нового розгляду справи, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, рішенням Чабанівської селищної ради «Про погодження місця розташування спортивних споруд на земельній ділянці в с. Новосілки ТОВ «Валентина і Анатолій» № 207 від 28.09.2005 було погоджено Товариству з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій» місце розташування спортивних споруд в с. Новосілки на вул. Новій 1-а (біля школи) на земельній ділянці, орієнтовною площею 2,0 га, надано дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій» на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 25 років, зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій» прокласти тротуар на вул. Васильківській в с. Новосілки.

07.02.2007 між Чабанівською селищною радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій» (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно з умовами якого орендодавець відповідно до рішення 8 сесії 5 скликання Чабанівської селищної ради від 14.12.2006 року №171 зобов`язався надати в оренду, а орендар - прийняти у строкове, платне володіння і користування земельну ділянку, загальною площею 2 га (забудовані землі - землі громадського призначення), розташовану в селі Новосілки, Києво-Святошинського (нині Фастівського) району Київської області, на вул. Нова, під №1а, кадастровий номер: 3222457401:02:005:0071, цільове призначення - для розміщення спортивних споруд (далі - Договір).

Спірна земельна ділянка надавалася відповідачу для розміщення спортивних споруд (пункт 1.1 Договору), основним видом діяльності відповідача є функціонування спортивних споруд.

Пунктом 3.4. Договору передбачено, що орендар зобов`язується дотримуватися встановлених обмежень та земельних сервітутів.

Відповідно до п.3.11. Договору у разі припинення або розірвання договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому ніж той, що був зафіксований в акті передачі на зберігання встановлених межових знаків, про що за п`ять днів до дня припинення дії договору, складається відповідний акт передачі земельної ділянки.

Згідно з п.6.5 Договір припиняється у випадках, передбачених Законом України «Про оренду землі» (стаття 31), визначених Земельним кодексом України (статті 141, 143), а також в інших випадках, визначених законодавством.

За час користування спірною земельною ділянкою відповідач побудував допоміжні приміщення (роздягальню, душову, будинок КПП, встановив огорожу). Наведені об`єкти, в тому числі й огорожа, були споруджені відповідачем на вимогу Розпорядження Виконавчого комітету Чабанівської селищної ради №306 від 30.12.2006, яким зобов`язано керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій» огородити орендовану земельну ділянку із встановленням будиночка для охорони, спорудити роздягальню, туалет, а також облаштувати місце для встановлення сміттєзбірних контейнерів.

Відповідно до Витягу про право власності на нерухоме майно від 19.06.2013 Товариству з обмеженою відповідальністю «Валентна і Анатолій» належить на праві власності відповідна підпірна стіна площею 432,0 м2, що включає в себе паркан-огорожу, який встановлено на відповідній земельній ділянці, та дві допоміжні господарські споруди - приміщення охорони та роздягальні з душовими.

24.11.2017 Інститут садівництва Національної академії аграрних наук України передав, а Чабанівська селищна рада прийняла в комунальну власність майно: стадіон з трибунами, розташований на земельній ділянці, кадастровий номер 3222457401:02:005:0071, на вул. Нова, під №1а в с. Новосілки, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі.

Згідно з Актом огляду земельної ділянки від 03.05.2018, складеним представниками Чабанівської селищної ради із залученням мешканців с.Новосілки встановлено, що земельна ділянка має ознаки деградації - заростання очеретом, велика кількість сухої трави може спричинити пожежу та сприяє розповсюдженню кліщів. Земельна ділянка не має ознак прибирання та догляду. Жодних спортивних споруд на земельній ділянці не встановлено, організація спортивного дозвілля відсутня. На території земельної ділянки знаходяться будівельні матеріали та різного роду сміття, що мають ознаки довготривалого зберігання. Вільний доступ до земельної ділянки відсутній.

Також, на адресу Чабанівської селищної ради надходили численні звернення директора КДЮСШ КОО ВФСТ «Колос», голови ГО «Перша футбольна академія «Зірки футболу», мешканців села Новосілки, голови ГО «СК «Авангард», голови ГО «Розвиток Київщини», директора Новосілківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, в яких наголошувалось на відсутності на території Чабанівської селищної ради належного місця для проведення занять спортом на відкритому повітрі та про неможливість займатися на існуючому стадіоні, який розміщений на спірній земельній ділянці. Із земельною ділянкою, на якій розміщено стадіон, межує Новосілківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, яка не має власного спортивного майданчика для забезпечення належного спортивного виховання учнів на відкритому повітрі.

Згідно з протоколом засідання постійної Комісії з питань освіти, культури, спорту, духовного розвитку та молодіжної політики Чабанівської селищної ради від 08.05.2018 №1 на підставі вищевказаних звернень встановлено суспільну необхідність у створенні стадіону для зайнять спортом на відкритому повітрі. Враховуючи, що на спірній земельній ділянці наявний стадіон, що перебуває на балансі Чабанівської селищної ради, а створення нового стадіону в іншому місці призведе до значних матеріальних витрат з бюджету Чабанівської селищної ради, запропоновано створити новий стадіон на базі старого для уникнення значних матеріальних витрат. Враховуючи викладене запропоновано винести на розгляд сесії Чабанівської селищної ради питання розірвання спірного договору оренди та передачі земельної ділянки у комунальну власність для створення стадіону з метою задоволення суспільних потреб територіальної громади смт. Чабани та с. Новосілки.

Рішенням Чабанівської селищної ради від 17.05.2018 №1366 «Про використання земельної ділянки комунальної власності територіальної громади смт. Чабани та с. Новосілки, яка перебуває в оренді ТОВ «Валентина і Анатолій» для суспільних потреб - створення стадіону у с. Новосілки» вирішено розірвати Договір з метою використання земельної ділянки для суспільних потреб, а саме створення стадіону з трибунами (пункт 1), надіслати вказане рішення Товариству з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій» для добровільного виконання (пункт 2), у разі невиконання рішення - підготувати позовну заяву про розірвання договору у судовому порядку (пункт 3), передбачити відшкодування збитків сторонам договору, спричинених розірванням договору оренди земельної ділянки (пункт 4), для задоволення суспільних потреб територіальної громади передати земельну ділянку у комунальну власність Чабанівської селищної ради (пункт 5).

Також, рішенням виконавчого комітету Чабанівської селищної ради від 30.05.2018 №139 затверджено схему проекту реконструкції стадіону, розміщеного за адресою: вул. Нова, 1-а, с. Новосілки, Києво-Святошинського (нині Фастівського) району Київської області, на земельній ділянці, кадастровий номер 3222457401:02:005:0071, для його подальшого впровадження.

Як визначено ст. 32-1 Закону України «Про оренду землі» договір оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності може бути розірваний у разі прийняття рішення про використання земельної ділянки для розміщення об`єктів, визначених частиною першою статті 7 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності».

Уразі прийняття рішення про використання для суспільних потреб лише частини земельної ділянки може бути заявлена вимога про виділення такої частини в окрему земельну ділянку та розірвання договору оренди.

Вимога про розірвання договору оренди, зазначена у частині другій цієї статті, може бути пред`явлена органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, уповноваженими надавати земельні ділянки для суспільних потреб відповідно до статті 122 Земельного кодексу України, а також однією із сторін цього договору.

Розірвання договору оренди земельної ділянки в порядку, визначеному цією статтею, допускається у разі, якщо об`єкти, які передбачається розмістити на земельній ділянці, неможливо розмістити на іншій земельній ділянці або якщо розміщення таких об`єктів на інших земельних ділянках завдасть значних матеріальних збитків або спричинить негативні екологічні наслідки для відповідної територіальної громади, суспільства чи держави в цілому.

Розірвання договору оренди земельної ділянки у разі прийняття рішення про надання її для суспільних потреб здійснюється за умови повного відшкодування орендарю і третім особам збитків, спричинених цим, зокрема витрат, пов`язаних з виділенням частини земельної ділянки в окрему земельну ділянку та укладенням нового договору оренди.

У разі недосягнення сторонами договору згоди щодо розірвання договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

У рішенні органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про використання земельної ділянки державної чи комунальної власності, яка перебуває в оренді, для суспільних потреб зазначаються:

- площа, місцезнаходження земельної ділянки або її частини, кадастровий номер земельної ділянки (за наявності);

- договори оренди землі, що підлягають розірванню;

- суспільні потреби, для задоволення яких здійснюється розірвання договорів оренди землі;

- особа, якій після розірвання договору оренди передається земельна ділянка для задоволення суспільних потреб, з визначенням умов такої передачі.

Частиною 1 ст.7 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» визначено, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та в порядку, визначених цим Законом, мають право викупу земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для таких суспільних потреб:

- забезпечення національної безпеки і оборони;

- будівництво, капітальний ремонт, реконструкція та обслуговування лінійних об`єктів та об`єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, нафто-, газо- та водопроводів, ліній електропередачі, зв`язку, аеропортів, морських портів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об`єктів необхідних для їх експлуатації;

- розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій в Україні згідно з міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

- розміщення та обслуговування об`єктів, пов`язаних із видобуванням корисних копалин;

- будівництво захисних гідротехнічних споруд;

- будівництво та обслуговування нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, необхідних для їх експлуатації, споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва;

- створення міських парків, будівництво дошкільних навчальних закладів, майданчиків відпочинку, стадіонів та кладовищ;

- розташування об`єктів природно-заповідного фонду.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що об`єкт, для розміщення якого прийнято рішення про використання земельної ділянки для суспільних потреб та для розірвання Договору оренди цієї ділянки - стадіон, належить до об`єктів, визначених ч.1 ст.7 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності».

Згідно з ч. 4 ст. 32 -1 Закону України «Про оренду землі» розірвання договору оренди земельної ділянки в порядку, визначеному цією статтею, допускається у разі, якщо об`єкти, які передбачається розмістити на земельній ділянці, неможливо розмістити на іншій земельній ділянці або якщо розміщення таких об`єктів на інших земельних ділянках завдасть значних матеріальних збитків або спричинить негативні екологічні наслідки для відповідної територіальної громади, суспільства чи держави в цілому.

Направляючи справу № 911/1357/18 на новий розгляд, Верховний Суд вказав, що попередні судові рішення судами прийняті без урахування висновків Верховного Суду в подібних правовідносинах, зокрема висновків у справі №911/2850/18.

Враховуючи вказівки Верховного Суду викладені у постанові від 16.03.2021 у справі №911/1357/18, які у відповідності до ст.316 ГПК України є обов`язковими під час нового розгляду справи, судом апеляційної інстанції досліджено та встановлено, що у справі №911/2850/18 Верховний Суд, посилаючись на положення ст.651 Цивільного кодексу України, ч.1, 3-7 ст.32-1 Закону України «Про оренду землі», ч.1 ст.7 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», ст.122 Земельного кодексу України, дійшов висновку, що у випадку припинення права користування земельною ділянкою (її частиною) через розірвання договору оренди на вимогу органу виконавчої влади, місцевого самоврядування, уповноваженого надавати земельні ділянки для суспільних потреб, а також однієї із сторін цього договору у разі прийняття рішення про використання земельної ділянки для розміщення об`єктів, визначених ч.1 ст.7 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» ініціатива припинення орендних правовідносин щодо користування земельною ділянкою (її частиною) належить органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, які прийняли рішення про її надання для суспільних потреб. У разі недосягнення сторонами договору згоди щодо розірвання договору оренди землі та вирішення цього спору в судовому порядку, суд має встановити серед іншого, чи належить об`єкт, для розміщення якого прийнято рішення про використання земельної ділянки для суспільних потреб та для розірвання договору оренди цієї ділянки, до об`єктів, визначених ч.1 ст.7 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності»; чи дотримано умову про повне відшкодування орендарю і третім особам збитків, зокрема витрат, пов`язаних з виділенням частини земельної ділянки в окрему земельну ділянку та укладенням нового договору оренди (подібну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 902/626/17 зі спору, що виник з подібних правовідносин).

Також у справі №911/2850/18 Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди землі з метою використання земельної ділянки для суспільних потреб - створення міського парку, оскільки такий об`єкт належить до об`єктів, визначених ч.1 ст.7 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», розміщення цього об`єкта передбачено генеральним планом с. Новосілки і його розміщення на земельній ділянці іншої категорії земель є об`єктивно неможливим. За наведених обставин мета вилучення спірної земельної ділянки для суспільних потреб відповідає вимогам ч.1 ст.32-1 Закону України «Про оренду землі» та ч.1 ст.7 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності».

Також, Верховний Суд визначив, що до предмета доказування у позовах про розірвання договору оренди земельної ділянки з підстав, встановлених статтею 32-1 Закону України «Про оренду землі», входить, зокрема:

- встановлення фактичних обставин щодо необхідності вилучення такої земельної ділянки для суспільних потреб;

- встановлення неможливості розміщення об`єкта, який передбачається розмістити на земельній ділянці, на іншій земельній ділянці;

- з`ясування чи розміщення таких об`єктів на інших земельних ділянках завдасть значних матеріальних збитків або спричинить негативні екологічні наслідки для відповідної територіальної громади, суспільства чи держави в цілому;

- визначення повноважень суб`єкта, який ініціює розірвання договору оренди земельної ділянки та чинників, внаслідок яких було прийнято рішення про використання земельної ділянки для суспільних потреб, з`ясування змісту відповідного рішення;

- з`ясування обставин відшкодування орендарю збитків/витрат, пов`язаних із розірванням договору оренди.

Щодо вказівок касаційного суду про необхідність дослідження суспільної необхідності та обставин щодо можливості розміщення стадіону на іншій земельній ділянці, судом встановлено наступне.

Обґрунтовуючи суспільну необхідність у використанні земельної ділянки для створення стадіону, позивач, як під час розгляду справи у суді першої інстанції, так і під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції посилається на численні звернення до Чабанівської селищної ради директора КДЮСШ КОО ВФСТ «Колос», голови ГО «Перша футбольна академія «Зірки футболу», мешканців села Новосілки, голови ГО «СК «Авангард», голови ГО «Розвиток Київщини», директора Новосілківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів про те, що школа не має свого власного спортивного майданчика для забезпечення спортивного виховання учнів на відкритому повітрі.

У вказаних зверненнях наголошується на відсутності на території Чабанівської селищної ради належного місця для проведення занять спортом на відкритому повітрі та про неможливість займатися на існуючому стадіоні, який розміщений на спірній земельній ділянці. Із земельною ділянкою, на якій розміщено стадіон, межує Новосілківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, яка не має власного спортивного майданчика для забезпечення належного спортивного виховання учнів на відкритому повітрі.

Матеріали справи містять звернення ГО «Футбольний клуб «Тріумф-Новосілки» від 24.03.2021 (з підписами 50 осіб), Спортивного клубу «Енергія Чабани» за квітень 2021, ГО «Перша футбольна академія «Зірки футболу» від 18.03.2021 (з підписами 111 осіб), Колективне звернення від мешканців смт Чабани та с. Новосілки за березень 2021 (підписане 319 особами), звернення Новосілківського академічного ліцею «ЕРУДИТ» від 23.03.2021, зі змісту яких також вбачається актуальність питання спорудження якісного стадіону на території громади, в місці, зручному в першу чергу для школярів.

Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що наведені обставини та докази свідчать про існування значного суспільного інтересу та необхідності задоволення потреб громади смт Чабани та с. Новосілки в спорудженні належного місця для проведення занять спортом на відкритому повітрі.

Щодо доводів скаржника, що ним облаштовано земельну ділянку під спортивний стадіон, встановлено ігрові ворота, споруджено бігові доріжки, побудовано допоміжні приміщення (роздягальня, душова, будинок КПП, встановлено огорожу), колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, земельна ділянка надавалась відповідачу з уже існуючими елементами стадіону, однак без врахування того факту, що на відповідній земельній ділянці стадіон вже було побудовано і він існував як об`єкт на балансі Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України, який 24.11.2017 передав Чабанівській селищній раді в комунальну відповідне майно: стадіон з трибунами, розташований на земельній ділянці, кадастровий номер 3222457401:02:005:0071, на вул. Нова, під №1а в с. Новосілки Києво-Святошинського (нині Фастівського) району Київської області, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі.

Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що наведене спростовує твердження відповідача про облаштування ним земельної ділянки під спортивний стадіон, встановлення ігрових воріт та спорудження бігових доріжок, оскільки відповідні об`єкти існували на земельній ділянці і, як свідчать Акти огляду земельної ділянки від 03.05.2018 та від 26.03.2021 з доданими до них фото, земельна ділянка має ознаки деградації, не має ознак прибирання, догляду та використання в спортивних цілях, бігові доріжки зруйновані без ознак жодного ремонту, спортивних споруд (відмінних від елементів старого стадіону) на земельній ділянці не встановлено, організація спортивного дозвілля відсутня. На території земельної ділянки знаходяться будівельні матеріали та різного роду сміття, що мають ознаки довготривалого зберігання. Вільний доступ до земельної ділянки відсутній через встановлення капітальної огорожі.

Відповідачем під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, наведені обставини не спростовані, не зазначено які спортивні заходи проводяться, які спортивні споруди ним збудовано, ким і як використовуються. Отже, наведене свідчить, що відповідачем за період користування земельною ділянкою побудовано лише допоміжні приміщення (роздягальня, душова, будинок КПП, встановлено огорожу), які не мають ознак спортивних споруд і використання яких в спортивних цілях відповідачем не обґрунтовано та не доведено.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, спірна земельна ділянка надавалася відповідачу для розміщення та функціонування спортивних споруд (пункт 1.1 договору оренди), однак, відповідачем за період оренди не приведено земельну ділянку в придатний для використання за призначенням стан, майно існуючого старого стадіону не відремонтовано, доступ мешканців громади не забезпечено.

При цьому, відповідна земельна ділянка належить громаді смт Чабани та с. Новосілки і на такій земельній ділянці наявне комунальне майно старого стадіону, яке є власністю громади, тобто всіх її мешканців, і саме думка громади у використанні відповідного комунального майна визначає суспільну необхідність.

З огляду на вище встановлені обставини, враховуючи неналежне користування відповідачем земельною ділянкою (незабезпечення встановленого договором цільового використання), що перешкоджає мешканцям громади користуватись належним їм майном, яке має бути загальнодоступним, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що у даному випадку (справі) існує суспільна необхідність у вилученні земельної ділянки у відповідача для спорудження стадіону і в такому вилученні дотримано справедливий баланс інтересів, в яких беззаперечний пріоритет належить інтересам громади.

Судом апеляційної інстанції враховані висновки суду викладені у постанові Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2021 у справі №911/2150/18, яка переглядалась Верховним Судом за наслідками чого, судом касаційної інстанції ухвалою від 24.11.2021 було закрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Валентина і Анатолій» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2021 у справі №911/2150/18.

У вказаній справі №911/2150/18 Чабанівська селищна рада Києво-Святошинського району Київської області звернулась до суду з позовом до ТОВ «Валентина і Анатолій» з вимогами про зобов`язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою комунальної власності Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області, загальною площею - 0,3580 га шляхом знесення побудованих на земельній ділянці спільного користування Чабанівської селищної ради нежитлових приміщень - 98,1 кв. м та паркану по периметру стадіону по вул. Нова, 1-А в с. Новосілки Києво-Святошинського району Київської області. Крім того, просила скасувати реєстраційний запис про право власності №1367664 від 15.06.2013 та вилучення його з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 87151132224, нежитлові приміщення загальною площею 98,1 кв. м за адресою: вул. Нова, 1-А в с. Новосілки Києво-Сятошинського району Київської області.

В обґрунтування позовних вимог у справі №911/2150/18 селищна рада зазначала про порушення її прав на землю з боку відповідача, оскільки ним було збудовано об`єкти нерухомості на земельній ділянці, що не була відведена відповідачу, а також зареєстровано право власності на вказані об`єкти.

Рішенням Господарського суду Київської області від 09.07.2019 у справі №911/2150/18 задоволенні позову відмовлено. Рішення мотивоване тим, що відповідно до наданих відповідачем документів, а саме технічного паспорту на виробничий будинок та декларації про готовність об`єкта до експлуатації, будівництво нежитлових приміщень проводилося на підставі відповідних проектів і дозволів на відведеній в оренду для цієї мети земельній ділянці і без порушення будівельних норм і правил, отже, спірний об`єкт нерухомості не є самочинним будівництвом.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2021 у справі №911/2150/18 рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення побудованих відповідачем нежитлових приміщень площею 98,1 кв.м. Прийнято нове рішення в цій частині, яким позов задоволено частково, зобов`язано відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення побудованих ним нежитлових приміщень загальною площею 98,1 кв.м, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що побудовані відповідачем об`єкти нерухомості (побутова будівля та будинок охорони) є самочинним будівництвом. Стосовно вимог про знесення паркану, апеляційний суд зазначив, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами зведення відповідачем паркану по периметру стадіону та виникнення у останнього права власності на нього, документального підтвердження розміру, точного місцеположення цього паркану та його конфігурації з підтвердженням знаходження його за межами орендованої земельної ділянки. У задоволенні вимог щодо скасування реєстраційного запису про право власності апеляційний суд відмовив у зв`язку зі змінами у ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до яких з 16.01.2020 на час ухвалення даної постанови закон не передбачає обраного позивачем способу захисту, отже, вказаний спосіб захисту не є належним.

Щодо доводів скаржника на можливість задоволення суспільної необхідності громади с. Новосілки у використанні спортивної споруди - стадіону без вилучення спірної земельної ділянки з користування Товариства з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій», колегія суддів зазначає наступне.

Як зазначалось вище та встановлено судом, на спірній земельній ділянці розташоване комунальне майно стадіону, яке перебуває в незадовільному стані і відповідач не вживає заходів щодо його поліпшення та підтримання, на земельній ділянці відсутні ознаки спортивної діяльності і відповідачем не обґрунтовано яку саме спортивну діяльність він проводить.

Отже, оскільки на земельній ділянці відсутні належні відповідачу спортивні споруди, а існуюча спортивна споруда старого стадіону, яка перебуває на орендованій відповідачем земельній ділянці, утримується в занедбаному стані і доступ до неї обмежується відповідачем, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника про необхідність та можливість вирішення питання щодо спільного використання спортивних споруд.

Натомість, позивач як під час розгляду справи у суді першої інстанції, так і під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції посилається на намір провести реконструкцію існуючого стадіону з трибунами, розташованого на земельній ділянці, кадастровий номер 3222457401:02:005:0071, по вул. Нова, під №1а в с. Новосілки, який розташований на орендованій відповідачем земельній ділянці і був переданий позивачу 24.11.2017 Інститутом садівництва НААН України в комунальну власність.

В обґрунтування відповідних доводів позивач надав рішення виконавчого комітету Чабанівської селищної ради від 30.05.2018 №139, яким затверджено схему проекту реконструкції стадіону, розміщеного за адресою: вул.Нова, 1-А, с. Новосілки, Києво-Святошинського (нині Фастівського) району, на земельній ділянці, кадастровий номер 3222457401:02:005:0071, для його подальшого впровадження.

19.12.2019 Чабанівська селищна рада зареєструвала об`єкт нерухомого майна (стадіон з трибунами), що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3222457401:02:005:0071 по вул. Нова, 1а в с. Новосілки Києво-Святошинського району Київської області, який був переданий 24.11.2017 Чабанівській селищній раді від Інституту садівництва НААН України у комунальну власність, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.12.2019.

20.02.2020 Рішенням Чабанівської селищної ради №2396 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3222457401:02:005:0071 по вул. Нова, 1а в с. Новосілки Києво-Святошинського (нині Фастівського) району Київської області на три земельні ділянки: кадастровий номер 3222457401:02:005:5138, площею 0,0027 га для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту; кадастровий номер 3222457401:02:005:5139, площею 0,0600 га для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту; кадастровий номер 3222457401:02:005:5140, площею 1,9373 га для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту.

Щодо доводів скаржника про невідповідність Рішення Чабанівської селищної ради від 17.05.2018 №1366 «Про використання земельної ділянки комунальної власності територіальної громади смт Чабани та с. Новосілки, яка перебуває в оренді ТОВ «Валентина і Анатолій» для суспільних потреб - створення стадіону у с.Новосілки» вимогам ст.32-1 Закону України «Про оренду землі», колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом, п.5 відповідного рішення містить інформацію про особу, якій земельна ділянка буде надана - у комунальну власність Чабанівській селищній раді для задоволення суспільних потреб територіальної громади.

Також, п.4 Рішення Чабанівської селищної ради від 17.05.2018 №1366 «Про використання земельної ділянки комунальної власності територіальної громади смт Чабани та с. Новосілки, яка перебуває в оренді ТОВ «Валентина і Анатолій» для суспільних потреб - створення стадіону у с. Новосілки» містить умову про відшкодування відповідачу збитків, спричинених розірванням договору оренди земельної ділянки.

З матеріалів справи вбачається, що в ході нового розгляду справи позивачем надано суду докази створення за Розпорядженням Чабанівської селищної ради від 03.06.2021 №81-В комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, як того вимагає «Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам», затверджений постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993.

Згідно з Протоколом виконавчого комітету Чабанівської селищної ради №1 від 08.06.2021 засідання комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, за участю представників Товариства з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій», останньому було встановлено строк 14 днів для надання виконавчому комітету обґрунтованих та документально підтверджених розрахунків можливих збитків та їх розміру в разі розірвання договору оренди.

Отже, враховуючи вказане, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем вжито необхідних і залежних від нього заходів, спрямованих на вирішення питання відшкодування орендарю збитків, спричинених розірвання договору оренди та вилученням земельної ділянки для суспільних потреб.

Разом з тим матеріали справи не містять доказів щодо звернення відповідача до позивача з наданням обґрунтованих розрахунків на відшкодування збитків та здійснення такого відшкодування.

Щодо з`ясування обставин відшкодування орендарю збитків/витрат, пов`язаних із розірванням договору оренди, позивач, як під час розгляду справи у суді першої інстанції так і під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до експертного висновку від 18.02.2021 №16081/20-41 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи щодо встановлення відповідності фактичних меж земельної ділянки кадастровий номер 3222457401:02:005:0071 межам, які були визначені при розробці проекту землеустрою та розташування на ній будівель встановлено, що побудовані і належні на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій» побутова будівля літ. «В» площею 56,4 кв.м та стіна підпірна «III» площею 432,0 кв.м виходять за межі земельної ділянки кадастровий номер 3222457401:02:005:0071, до меж земельної ділянки з кадастровим номером 3222457401:02:005:0071 частково входив будинок охорони літ «А», що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій».

Однак, як правильно зазначив місцевий господарський суд, відповідні обставини щодо відшкодування збитків не входять до предмету доказування у даній справі, а тому правомірно не досліджувалися судом по суті.

В той же час, як зазначив позивач, у разі будівництва стадіону в іншому місці громаді буде завдано значних матеріальних збитків. Зокрема, позивачем наведено розрахунки, виходячи з вартості будівництва аналогічних об`єктів вибірково в декількох регіонах країни. Також, позивачем надано розрахунки кошторисної вартості реконструкції старого стадіону, за якими витрати є значно меншими.

Крім того, щодо неможливості розміщення об`єкта на іншій земельній ділянці судом встановлено, що рішенням Чабанівської селищної ради №299 від 11.08.2016 було затверджено генеральний план с. Новосілки, відповідно до якого запроектовано будівництво школи зі спорткомплексом та стадіоном на земельній ділянці, яка на момент прийняття змін до генерального плану у вересні 2018 перебувала у приватній власності громадян. Рішенням Чабанівської селищної ради №1481 від 27.08.2018 було затверджено містобудівна документація «Проект внесення змін до генерального плану села Новосілки Києво-Святошинського (нині Фастівського) району Київської області відповідно до якого було перенесено запроектоване будівництво школи зі спорткомплексом та стадіоном під номером 3, 38, 42 на іншу територію, яка перебуває в державній власності та в постійному користуванні Дослідного господарства «Новосілки» Інституту садівництва УААН згідно з Державним актом, серія І-КВ № 001208.

02.03.2020 Чабанівська селищна рада звернулася до Інституту садівництва НААН України з проханням розглянути питання щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3222457400:04:003:5626, на якій відповідно до затвердженої містобудівної документації «Проект внесення змін до генерального плану села Новосілки Києво-Святошинського району Київської області», запроектоване будівництво школи зі спорткомплексом та стадіоном під номером 3, 38, 42. в с. Новосілки.

15.04.2020 від Інституту садівництва НААН України до Чабанівської селищної ради надійшов лист №296 від 06.04.2020, в якому наголошується, що розгляд питання про припинення права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3222457400:04:003:5626 є не можливим з посиланням на те, що на даній земельній ділянці знаходяться довгострокові біологічні активи - яблуневі сади.

Вищенаведене свідчить про неможливість задоволення суспільної потреби у будівництві стадіону за рахунок вказаної земельної ділянки, оскільки дана земельна ділянка перебуває у державній власності з розташуванням на ній біологічних наукових активів.

Будь-які інші вільні земельні ділянки, які можна використати для будівництва стадіону з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту, у комунальній власності селищної ради відсутні та судом не встановлено.

Щодо поділу спірної земельної ділянки судом встановлено, що такий поділ відбувався в період, коли постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2019 було задоволено апеляційну скаргу Чабанівської селищної ради, якою розірвано договір оренди земельної ділянки, укладений 07.02.2007 між Чабанівської селищною радою та відповідачем, і 19.12.2019 Чабанівська селищна рада зареєструвала об`єкт нерухомого майна (стадіон з трибунами), що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3222457401:02:005:0071 по вул. Нова, під №1а в с. Новосілки Києво-Святошинського (нині Фастівського) району Київської області.

20.02.2020 Рішенням №2396 Чабанівської селищної ради затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3222457401:02:005:0071 по вул. Нова, 1а в с. Новосілки Києво-Святошинського (нині Фастівського) району Київської області на три земельні ділянки, які всі три мають цільове призначення - для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту.

Таким чином, новоутворені земельні ділянки віднесено до категорії - землі рекреаційного призначення з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту, що відповідає суспільній необхідності.

Частиною 1 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Статтею 32-1 Закону України «Про оренду землі» врегульовано порядок розірвання договору оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності у разі необхідності надання її для суспільних потреб.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що даному випадку існує суспільна необхідність у вилученні орендованої відповідачем земельної ділянки для розміщення об`єкту - стадіону, що відповідає ст.7 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності».

Приписами ст.1 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» визначено, що суспільна потреба - обумовлена загальнодержавними інтересами або інтересами територіальної громади потреба у земельних ділянках, у тому числі тих, на яких розміщені об`єкти нерухомого майна, викуп яких здійснюється в порядку, встановленому законом.

Поряд з цим, слід зазначити, що у відповідності до ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Таким чином, враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що позивачем дотримано умови визначені ст.32-1 Закону України «Про оренду землі», що є достатньою законною підставою для розірвання договору оренди землі у зв`язку з необхідністю надання земельної ділянки для суспільних потреб і позивач має право ініціювати таке розірвання договору.

На переконання колегії суддів, при прийнятті рішення про розірвання договору оренди питання, обов`язкові для розірвання договору оренди з підстав, передбачених ст. 32-1 Закону України «Про оренду землі», належним чином вирішені та врегульовані. За наслідками розгляду спору судом встановлено наявність достатніх правових підстав та дотримання позивачем всіх умов та порядку розірвання Договору оренди земельної ділянки, укладеного з відповідачем.

Відповідно до п.3.11. Договору у разі припинення або розірвання договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому ніж той, що був зафіксований в акті передачі на зберігання встановлених межових знаків, про що за п`ять днів до дня припинення дії договору, складається відповідний акт передачі земельної ділянки.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки комунальної власності у зв`язку з необхідністю надання її для суспільних потреб.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що за період розгляду даної справи, позивачем вчинені дії що унеможливлюють використання земельної ділянки для задоволення суспільних потреб, зокрема, створення стадіону з трибунами, оскільки земельну ділянку, на якій він розташований, у лютому 2020 позивачем поділено на три земельні ділянки, тобто земельної ділянки не існує.

Також відхиляються доводи відповідача про те, що задоволення суспільних потреб шляхом створення вже існуючого стадіону на земельній ділянці, яка вже не існує, є неможливим, тому в розірванні договору відпала необхідність.

Крім того, необгрунтованими є твердження відповідача, що з огляду на ст.7 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» необхідною підставою для розірвання договору оренди землі є суспільна необхідність саме створення стадіону, а не його ремонт чи реконструкція вже наявного об`єкту.

Колегія суддів вважає, що вказані заперечення скаржника не спростовують існування суспільної необхідності у вилученні орендованої відповідачем земельної ділянки.

Щодо обставин, які виникли за час перебування спору на розгляді в суді, зокрема, поділу первісної земельної ділянки на три земельні ділянки, суд зазначає, що новоутворені земельні ділянки кадастровий номер 3222457401:02:005:5138, площею 0,0027 га для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту; кадастровий номер 3222457401:02:005:5139, площею 0,0600 га для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту; кадастровий номер 3222457401:02:005:5140, площею 1,9373 га для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту, складає в сукупності первісну земельну ділянку кадастровий номер 3222457401:02:005:0071, яка існувала на момент подання позову. Таким чином, задоволення позовної вимоги про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій» передати Чабанівській селищній раді Фастівського району Київської області земельну ділянку кадастровий номер 3222457401:02:005:0071 передбачає необхідність передачі земельної ділянки, розташованої в селі Новосілки по вулиці Нова, під №1а, загальною площею 2,0 га, яка мала кадастровий номер 3222457401:02:005:0071 і наразі внаслідок поділу складається з земельних ділянок з кадастровими номерами 3222457401:02:005:5138, 3222457401:02:005:5139, 3222457401:02:005:5140 для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту.

Щодо посилання скаржника на порушення позивачем права відповідача на мирне володіння майном, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що згідно зі ст.1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, згідно з предметом спору у даній справі мова йде про вилучення земельної ділянки для суспільних потреб, тобто в інтересах суспільства, що підпадає під виключення, наведене в тій же ст.1 Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Щодо посилання скаржника на недотримання ч.4 ст.41 Конституції України, судова колегія погоджується з місцевим господарським судом, що відповідна норма стосується примусового відчуження об`єктів права приватної власності, в той час, як у даній справі мова йде про вилучення земельної ділянки комунальної власності з орендного користування відповідача і згідно зі ст. 32-1 Закону України «Про оренду землі» в такому випадку передбачено відшкодування не вартості відповідного майна, а збитків, спричинених вилученням земельної ділянки для суспільних потреб, зокрема витрат, пов`язаних з виділенням частини земельної ділянки в окрему земельну ділянку та укладенням нового договору оренди.

Згідно з ч.4 ст.41 Конституції України примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивачем вжито всіх залежних від нього заходів для врегулювання питання відшкодування збитків, однак саме відповідач ухиляється від надання обґрунтованого розрахунку, чим сам перешкоджає вирішенню відповідного питання.

Враховуючи викладені обставини справи, умови договору оренди землі, наведені норми законодавства, правові позиції Верховного Суду, на переконання колегії суддів, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про задоволення позову Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій» про розірвання договору оренди земельної ділянки комунальної власності у зв`язку з необхідністю надання її для суспільних потреб, внаслідок чого Товариство з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій» зобов`язане повернути таку земельну ділянку Чабанівській селищній раді Фастівського району Київської області. Суд першої інстанції ухвалив законне та обгрунтоване рішення.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23.06.1993).

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

У Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість. Зокрема, він повинен володіти повноваженнями proprio motu, щоб вимагати від сторін пред`явлення таких роз`яснень, які можуть бути необхідними; вимагати від сторін особистої явки, піднімати питання права; вимагати показань свідків, принаймні в тих випадках, коли мова йде не тільки про інтереси сторін, що беруть участь у справі, тощо. Такі повноваження повинні здійснюватися в межах предмета розгляду.

Обов`язок доказування, встановлений статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 33 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б. В. проти Нідерландів» від 27.10.1993).

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи користуються рівними процесуальними правами. Учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, виходячи з вищевикладеного, як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції відповідачем не було подано належних та переконливих доказів в заперечення заявленого позову. Судова колегія звертає увагу, що доводи та заперечення викладені у апеляційній скарзі відповідача на рішення суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Київської області від 26.08.2021, прийняте після повного з`ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв`язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є таким що відповідає нормам закону.

Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій» слід відмовити, а оскаржуване рішення господарського суду Київської області від 26.08.2021 - залишити без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 ГПК.

Керуючись ст. ст. 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій» на рішення Господарського суду Київської області від 26.08.2021 у справі №911/1357/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 26.08.2021 у справі №911/1357/18 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги (судовий збір) покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Валентина і Анатолій».

4. Матеріали справи №911/1357/18 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано 07.09.2022 після виходу суддів з відпусток.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді С.Р. Станік

Ю.Б. Михальська