Рішення

від 06.09.2022 по справі 908/1111/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/81/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2022 Справа № 908/1111/22

м. Запоріжжя Запорізька область

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спецімідж, 69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 7, кв. 95

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Метінвест-Промсервіс, 69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, 72

про стягнення коштів

за участю секретаря судового засідання Кабак І.Ю.

за участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача: Кузнецов І.С., ордер серії АР № 1086954 від 14.07.2022;

від відповідача: Гузенко Р.О., довіреність № 76 від 25.11.2021.

установив

18.07.2022 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява від 18.07.2022 Товариства з обмеженою відповідальністю Спецімідж, м. Запоріжжя до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Метінвест-Промсервіс, м. Запоріжжя про стягнення заборгованості в розмірі 584 351,73 грн, з яких: основна заборгованість у розмірі 489 247,44 грн, пеня у розмірі 40 298,39 грн, інфляційні втрати в розмірі 50 207,53 грн, 3% річних в розмірі 4598, 37 грн.

Крім того, позивачем заявлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2022, справу № 908/1111/22 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 25.07.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1111/22. Присвоєно справі номер провадження 15/81/22. Задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Спецімідж, м. Запоріжжя про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження із повідомлення (виклику) сторін. Судове засідання призначити на 23.08.2022.

15.08.2022 до суду від представника ТОВ Метінвест-Промсервіс адвокат Р. Гузенко надійшли:

- клопотання від 15.08.2022 № 3, в якому просить суд поновити відповідачу строк для подання відзиву по справі № 908/1111/22 та залучити до справи відзив ТОВ Метінвест-Промсервіс;

- відзив від 12.08.2022 № 2 на позовну заяву, в якому просить суд відмовити позивачу в задоволені позову, а в разі, якщо суд прийде до висновків про задоволення позову, керуючись ст. 233 ГК України та ст. 86 ГПК України зменшити суму пені на 90 %.

18.08.2022 до суду в системі «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява від 18.08.2022, в якій просять суд надати можливість Кузнецову І.С. взяти участь в судовому засіданні у справі № 908/1111/22 , що призначене на 23.08.2022 о 10:00 год, у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою сервісу «EASYCON».

Ухвалою від 22.08.2022 судом відмовлено в задоволені заяви представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

23.08.2022 до суду в системі «Електронний суд» надійшла відповідь від 22.08.2022 на відзив, в якій представник позивача просить суд розглядати справу з урахуванням вказаної відповіді на відзив та з урахування уточнених розрахунків пені, інфляційних втрат та 3 % річних, а саме просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму основної заборгованості у розмірі 489 247,44 грн, пеню у розмірі 23 342,65 грн, інфляційні втрати в розмірі 54 015,45 грн, 3% річних в розмірі 6 002,80 грн.

23.08.2022 на електронну адресу суду надійшло клопотання від 23.08.2022, в якому представник позивача просить суд відкласти розгляд справи № 908/1111/22 на іншу дату та просить надати можливість для участі у всіх подальших судових засіданнях по справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи «EASYCON».

В судовому засіданні 23.08.2022 судом прийнято до розгляду відзив відповідача від 12.08.2022 № 2 на позовну заяву та задоволено клопотання представника позивача від 23.08.2022.

Ухвалою від 23.08.2022 судом відкладено підготовче засідання на 07.09.2022. Призначено проведення судового засідання по справі № 908/1111/22 на 07.09.2022 о 12:30 год. в режимі відеоконференції.

07.09.2022 на електронну адресу суду надійшло заперечення від 06.09.2022 № 4, в якому представник відповідача просить суд відмовити позивачу в задоволені позову, а в разі, якщо суд прийде до висновків про задоволення позову, керуючись ст. 233 ГК України та ст. 86 ГПК України зменшити суму пені на 95 %.

В судовому засіданні 07.09.2022 представник позивача в режимі відеоконференції просить суд фактично зменшити позовні вимоги з підстав визначених у відповіді від 22.08.2022 на відзив та стягнути з відповідача на свою користь суму основної заборгованості у розмірі 489 247,44 грн, пеню у розмірі 23 342,65 грн, інфляційні втрати в розмірі 54 015,45 грн, 3% річних в розмірі 6 002,80 грн.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов`язків, визначених у ст. 42 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного провадження.

Судом приймаються до розгляду зменшення позовних вимог та в подальшому розглядаються позовні вимоги з урахуванням відповіді від 22.08.2022 на відзив, а саме стягнення 489 247,44 грн основного боргу, 23 342,65 грн пені, 54 015,45 грн інфляційних втрат та 6002,80 грн 3% річних.

Так, представник позивача в режимі відеоконференції обґрунтовує позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві від 18.07.2022 з урахуванням відповідь від 22.08.2022 на відзив, а саме неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором № 3962 від 19.08.2021. Позивачем було поставлено ТОВ Метінвест-Промсервіс продукції на загальну суму 689 777,02 грн, що підтверджується 8 видатковими накладними. В свою чергу ТОВ Метінвест-Промсервіс здійснило часткову оплату за поставлену продукції у розмірі 200 529,58 грн. Таким чином представник позивача просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму основної заборгованості у розмірі 489 247,44 грн. Крім того представник позивача просить суд стягнути з ТОВ Метінвест-Промсервіс пеню у розмірі 23 342,65 грн, інфляційні втрати в розмірі 54 015,45 грн, 3% річних в розмірі 6 002,80 грн. Обґрунтовуючи позов посилається на ст. ст. 11, 509, 625, 655, 692, 697, 712 Цивільного кодексу України та ст. ст. 173, 193, 265 Господарського кодексу України.

Представник відповідача в судовому засіданні 07.09.2022 заперечив проти позовних вимог з підстав викладених у відзиві від 12.08.2022 № 2 на позовну заяву та у запереченні від 06.09.2022 № 4. Просить суд відмовити позивачу в задоволені позову, а в разі, якщо суд прийде до висновків про задоволення позову, керуючись ст. 233 ГК України та ст. 86 ГПК України зменшити суму пені на 95 %. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що позивач в обґрунтування своїх вимог не надав суду документів передбачених п. 6.4.-1 спірного договору та доказів, що підтверджують отримання документів відповідачем. На думку представника відповідача вказані дії свідчать про факт необґрунтованості і недоведеності заявлених вимог про стягнення грошових коштів.

У судому засіданні 07.09.2022 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 5 днів.

Заслухавши доводи представників сторін та дослідивши надані сторонами докази, суд установив наступне.

19.08.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Спецімідж (позивач, постачальни) та Товариством з обмеженою відповідальністю Метінвест-Промсервіс (відповідач, покупець) укладено договір № 3962.

Згідно із п. 1.1. договору, постачальник зобов`язується передати, а покупець прийняти та оплатити товарно-матеріальні цінності (ресурси) на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.1. договору, кількість, номенклатура ресурсів вказуються в специфікаціях до цього договору, що є його невід`ємною частиною (специфікації).

Пунктом 3.1. договору визначено, що поставка ресурсів здійснюється видами транспорту, зазначеними в специфікаціях.

Відповідно до п. 3.3. договору, терміни поставки ресурсів вказуються у специфікаціях. У разі поставки ресурсів відповідно до графіка графік оформлюється у якості додатку до цього договору, та є його невід`ємною частиною.

Поставка ресурсів здійснюється за цінами, які визначені відповідно до умов поставки, вказані у специфікаціях і включають в себе всі податки, збори та інші обов`язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування та інші витрати постачальника пов`язані з постачанням ресурсів (п. 4.1. договору).

Згідно із п. 5.1. договору, оплата покупцем ресурсів здійснюється у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника вказаний в цьому договорі.

Відповідно до п. 5.2. договору, оплата за поставлені ресурси буде здійснюватися протягом терміну, зазначеного у специфікації, який обчислюється з моменту поставки ресурсів і надання документів, зазначених в пункті 6.4. цього договору.

Пунктом 5.3. договору визначено, що датою оплати ресурсів вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

Відповідно до п. 6.4.-1 договору, якщо покупець є вантажоодержувачем постачальник зобов`язаний надати покупцю до початку приймання ресурсів оригінали наступних документів:

- рахунок на оплату ресурсів (оригінал);

- транспортні та супровідні документи (в т.ч. товарно-транспортну накладну (оригінал) та накладну на поставлені ресурси (оригінал) при постачанні автомобільним транспортом; залізничну накладну (копія) при постачанні залізничним транспортом);

- сертифікат або паспорт якості постачальника або виробника (в разі, якщо постачальник не є виробником) (копія);

- пакувальні документи (копія);

- сертифікат санітарно-гігієнічного висновку та сертифікат радіологічного безпеки (в передбачених законодавством випадках) (копія);

- акт прийому-передачі ресурсів (у 2-х примірниках), оформлений з боку постачальника (оригінал);

- інші документи, зазначені у специфікації.

За невиконання або неналежне виконання умов цього договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України (П. 7.1. договору).

Відповідно до п. 10.4. договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін,але не раніше виконання вимог установчих документів сторін про необхідність надання згоди на укладання договору органами управління сторін, які мають відповідні повноваження (при наявності таких вимог).

Цей договір діє протягом 2 років з дати його підписання сторонами. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов`язань (в т.ч. гарантійних) за цим договором (п. 10.5. договору).

До договору сторонами складено та підписано специфікації № 2 від 17.11.2021 та № 4 від 01.02.2022 на загальну суму 1 021 623,22 грн (додатки до договору № 3962 від 19.08.2021), а саме:

- специфікація № 2 від 17.11.2021 (в судових засіданнях представники сторін дали пояснення, що в даті підписання вказаної специфікації № 2 виникла описка та дійсною датою підписання специфікації № 2 є 17.10.2021) на загальну суму 417 424,18 грн з відстрочкою оплати платежу 100 календарних днів від дати відвантаження продукції;

- специфікація № 4 від 01.02.2022 на загальну суму 604 199,04 грн з відстрочкою оплати платежу 60 календарних днів від дати відвантаження продукції.

Договір № 3962 від 19.08.2021 та специфікації № 2 від 17.11.2021 (17.10.2021) і № 4 від 01.02.2022 підписані з боку обох сторін та скріплені печатками підприємств.

Поставка товару, а саме рукавиці бавовняні з брезентовим надолонником типу В, відповідачем здійснена за видатковими накладними на загальну суму 689 777,02 грн, а саме:

- видаткова накладна № РН-0000455 від 19.10.2021 на суму 72 540,00 грн (термін оплати у відповідності до специфікації № 2 100 днів від дати поставки, тобто 28.01.2022)

- видаткова накладна № РН-0000491 від 08.11.2021 на суму 34 819,20 грн (термін оплати у відповідності до специфікації № 2 100 днів від дати поставки, тобто 16.02.2022);

- видаткова накладна № РН-0000499 від 10.11.2021 на суму 152 334,00 грн (термін оплати у відповідності до специфікації № 2 100 днів від дати поставки, тобто 18.02.2022);

- видаткова накладна № РН-0000559 від 07.12.2021 на суму 93 170,38 грн (термін оплати у відповідності до специфікації № 2 100 днів від дати поставки, тобто 17.03.2022);

- видаткова накладна № РН-0000566 від 10.12.2021 на суму 43 524,00 грн (термін оплати у відповідності до специфікації № 2 100 днів від дати поставки, тобто 20.03.2022);

- видаткова накладна № РН-0000038 від 02.02.2022 на суму 138 720,00 грн (термін оплати у відповідності до специфікації № 4 60 днів від дати поставки, тобто 03.04.2022);

- видаткова накладна № РН-0000052 від 11.02.2022 на суму 120 229,44 грн (термін оплати у відповідності до специфікації № 4 60 днів від дати поставки, тобто 12.04.2022);

- видаткова накладна № РН-0000072 від 01.04.2022 на суму 34 440,00 грн (термін оплати у відповідності до специфікації № 4 60 днів від дати поставки, тобто 31.05.2022).

Позивачем на адресу відповідача надсилались рахунки-фактури за поставлений товар, а саме:

- рахунок-фактура № СФ-0000512 від 10.11.2021 на загальну суму 152 334,00 грн надсилалась відповідачу 03.12.2021, яка отримана відповідачем 07.12.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення;

- рахунок-фактура № СФ-0000571 від 10.12.2021 на загальну суму 43 524,00 грн надсилалась відповідачу 30.12.2021, яка отримана відповідачем 21.01.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення;

- рахунки-фактури № СФ-0000047 від 02.02.2022 на загальну суму 138 720,00 грн та № СФ-0000055 від 11.02.2022 надсилались відповідачу 14.04.2022, які отримана відповідачем 07.05.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представником позивачем зазначено, що відповідачем було частково сплачено суму заборгованості у розмірі 200 529,58 грн.

05.05.2022 позивачем направлено на адресу відповідача претензію № 05-05-02 від 05.05.2022 про сплату заборгованості за несплачений товар за накладними в яких наста строк оплати у розмірі 454 807,44 грн, а саме за:

- видатковою накладною № РН-0000499 від 10.11.2021 на суму 152 334,00 грн (термін оплати 18.02.2022);

- видатковою накладною № РН-0000566 від 10.12.2021 на суму 43 524,00 грн (термін оплати 20.03.2022);

- видатковою накладною № РН-0000038 від 02.02.2022 на суму 138 720,00 грн (термін оплати 03.04.2022);

- видатковою накладною № РН-0000052 від 11.02.2022 на суму 120 229,44 грн (термін оплати 12.04.2022).

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині своєчасної оплати за товар, стала підставою звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Аналогічний припис містить ст. 193 ГК України.

Правовідносини між сторонами урегульовані договором поставки.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 цієї ж норми Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 3.3. договору, терміни поставки ресурсів вказуються у специфікаціях. У разі поставки ресурсів відповідно до графіка графік оформлюється у якості додатку до цього договору, та є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 7 Специфікацій до договору № 3962 від 19.08.2021, датою поставки і датою переходу прав власності вважається дата передачі ресурсів представнику покупця на складі покупця, відповідно до товаро-транспортної та видаткової накладної з відміткою в товаро-транспортної та видаткової накладної.

Позивач згідно із умовами договору № 3962 від 19.08.2021 та специфікацій до вказаного договору поставив товар (рукавиці бавовняні з брезентовим надолонником типу В) на загальну суму 689 777,02 грн, що підтверджується вищезазначеними видатковими накладними. Зауваження з приводу строків, кількості та якості поставки товару відсутні.

Відповідно до п. 5.2. договору, оплата за поставлені ресурси буде здійснюватися протягом терміну, зазначеного у специфікації, який обчислюється з моменту поставки ресурсів і надання документів, зазначених в пункті 6.4. цього договору.

Згідно із п. 5 специфікації № 2 до договору, термін оплати поставлених ресурсів, відстрочка платежу протягом 100 календарних днів від дати вивантаження продукції.

У відповідності до п. 5 специфікації № 4 до договору, термін оплати поставлених ресурсів, відстрочка платежу протягом 60 календарних днів від дати вивантаження продукції.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, відповідач в узгоджені сторонами строки, був зобов`язаний перерахувати на користь позивача кошти в сумі 689 777,02 грн.

На момент розгляду спору по суті, відповідач в свою чергу здійснив часткову оплату за поставлений товар у розмірі 200 529,58 грн.

Виходячи з викладеного, судом встановлено, що відповідачем не в повному обсязі сплачено за поставлений товар, а саме не сплачено за видатковими накладними:

- № РН-0000499 від 10.11.2021 на суму 152 334,00 грн (термін оплати 18.02.2022);

- № РН-0000566 від 10.12.2021 на суму 43 524,00 грн (термін оплати 20.03.2022);

- № РН-0000038 від 02.02.2022 на суму 138 720,00 грн (термін оплати 03.04.2022);

- № РН-0000052 від 11.02.2022 на суму 120 229,44 грн (термін оплати 12.04.2022);

- № РН-0000072 від 01.04.2022 на суму 34 440,00 грн (термін оплати 31.05.2022).

З урахуванням фактичних обставин справи, представлених доказів, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення основної заборгованості за договором № 3962 від 19.08.2021 доведені позивачем та підтверджені належними доказами, а отже підлягають задоволенню.

З приводу настання форс-мажорних обставин та обов`язку оплати за отриманий товар, суд зазначає, що факт форс-мажору може бути підставою для відстрочки від виконання зобов`язання без штрафних санкцій та лише у разі фактичного доведення цих обставин.

Воєнний стан на території України не означає, що відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність та набувати кошти. Відповідач не надав доказів того, що товариство зупинило роботу у зв`язку з воєнним станом, що всі працівники (або їх частина), керівник товариства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов`язки у зв`язку з воєнними діями, все, або частина складу майна товариства задіяна під час тих чи інших заходів, що перешкоджає суб`єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час воєнного стану.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму 3% річних в розмірі 6002,80 грн, суму індексу інфляції в розмірі 54 015,45 грн та пеню в розмірі 23 342,65 грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий суду розрахунки заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань суд встановив, що розрахунки проведено правильно. Позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 3 % річних в розмірі 6002,80 грн та суми індексу інфляції в розмірі 54 015,45 грн підлягають задоволенню повністю.

Платежі, встановлені у статті 625 ЦК України, є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення виконання ним грошового зобов`язання, яка має компенсаційний, а не штрафний характер. Стаття 625 ЦК України є спеціальною та такою що не передбачає жодних підстав для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов`язання, у т.ч. під час військового стану.

Також, враховуючи порушення відповідачем строків оплати отриманого товару, позивачем в порядку п. 7.2. договору, пред`явлена вимога про стягнення пені в сумі 23 342,65 грн за загальний період з 21.03.2022 по 22.08.2022.

Згідно з п. 7.2 договору, у випадку порушення більш ніж на 30 календарних днів терміну оплати ресурсів, покупець сплачує пеню в розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідному періоді.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 ГК).

Штрафними санкціями, відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч. 4 даної статті).

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, позивач вправі вимагати від відповідача сплати пені за період прострочки виконання зобов`язань.

При цьому, за умовами п. 8.1. договору, при настанні виняткових погодних умов або стихійних явищ природного характеру (землетруси, повені, урагани, торнадо, буреломи, снігові замети, ожеледь, град, руйнування в результаті блискавки, заморозки, замерзання моря, проток, портів перевалів, пожежі, посухи, просідання або зсув ґрунту тощо), лих техногенного та антропогенного походження (аварії, вибухи, пожежі, хімічне або радіаційне забруднення територій тощо), обставин соціального, політичного та міжнародного походження (загроза війни, збройний конфлікт або серйозна загроза такого конфлікту, ворожі атаки, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, обурення, акти тероризму, диверсії, піратство, заворушення, вторгнення, революції, повстання, обмеження комендантської години, експропріації, примусові вилучення, захоплення підприємств, реквізиції, громадські демонстрації або хвилювання, протиправні дії третіх осіб, тривалі перерви в роботі транспорту епідемії, страйки, бойкоти, блокади, ембарго, закриття морських проток, заборони (обмеження) експорту/імпорту, інші, в т.ч. міжнародні санкції, рішення, акти або дії органів державної влади або місцевого самоврядування тощо), які є надзвичайними, непередбачуваними, невідворотними і непереборними обставинами, наслідком яких є неможливість протягом певного часу частково або в повній мірі виконання зобов`язань за цим договором, сторони звільняються від відповідальності за невиконання тих своїх зобов`язань, виконання яких стало неможливим внаслідок дії форс-мажорних обставин (за винятком зобов`язань, термін виконання яких настав до дати виникнення таких обставин), відповідно до часу дії форс-мажорних обставин, при цьому, термін виконання всіх зобов`язань за цим договором збільшується пропорційно часу, протягом якого будуть діяти такі обставини. Після припинення дії форс-мажорних обставин, всі перенесені зобов`язання підлягають виконанню в порядку, передбаченому цим Договором з урахуванням пропорційності продовження терміну їх виконання на період дії форс-мажорних обставин.

Відповідно до п. 8.2. договору, сторона, для якої наступили форс-мажорні обставини зобов`язана без необґрунтованих затримок повідомити у письмовій формі іншу сторону про їх настання або припинення. Факти, викладені в повідомленні про настання форс-мажорних обставин, підлягають підтвердженню Торгово-промисловою палатою України, сертифікат якої, після його отримання, але не пізніше 20 календарного дня з дати повідомлення про настання форс-мажорних обставин, також направляється стороною, для якої наступили форс-мажорні обставини, іншій стороні.

Пунктом 8.4. договору визначено, що настання форс-мажорних обставин не є підставою для невиконання сторонами зобов`язань, строк виконання яких настав до дати виникнення таких обставин, а також для звільнення сторін від відповідальності за таке невиконання.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24.02.22 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року …

Рішенням Торгово-промислової палати України від 28.02.22 № 2024/02.0-7.1 на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні від 02.12.97 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України:

- засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року … відповідно до Указу Президента України від 24.02.22 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні;

- підтверджено, що зазначені обставини з 24.02.22 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи ін. зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи ін. нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

13.04.2022 відповідачем надіслано на адресу позивача лист № 14-224 від 13.04.2022 з повідомленням про форс-мажорні обставини та повідомлено про неможливість виконання всіх зобов`язань за договором № 3962, утому числі зобов`язань з оплати.

Враховуючи, що введення на території України з 24.02.22 воєнного стану, який на теперішній час не припинено (продовжено на підставі відповідних Указів Президента України), є загальновідомим фактом, а також те, що зазначені форс-мажорні обставини підтверджено відповідним рішенням ТПП України, суд вважає можливим застосування в даному випадку положень п. 8.1. договору, відтак нарахування пені можливо лише за період до 23.02.22 включно.

Враховуючи викладене, в задоволені вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 23 342,65 грн судом відмовляється.

Документальних доказів в спростування вищевикладених обставин, відповідач суду не надав.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно із ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 8238,69 грн.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, суд

вирішив

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Метінвест-Промсервіс (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, 72; ідентифікаційний код юридичної особи 39641616) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спецімідж (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 7, кв. 95; ідентифікаційний код юридичної особи 35842316) основний борг у розмірі 489 247,44 грн (чотириста вісімдесят дев`ять тисяч двісті сорок сім гривень 44 коп.), індекс інфляції в розмірі 54 015,45 грн (п`ятдесят чотири тисячі п`ятнадцять гривень 45 коп.), 3% річних в розмірі 6002,80 грн (шість тисяч дві гривні 80 коп.) та витрати з судового збору у розмірі 8238,69 грн (вісім тисяч двісті тридцять вісім гривень 69 коп.). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 09 вересня 2022 року.

Суддя І. С. Горохов