Ухвала

від 06.09.2022 по справі 910/21985/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

07.09.2022Справа № 910/21985/21

За заявоюКиївської митниціпрозаміну сторони виконавчого провадженняу справі№910/21985/21

за позовомКиївської митниці ДержмитслужбидоТовариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Стандарт-Метрологія»прозобов`язання повернути майноСуддя Босий В.П.

секретар судового засідання Єрмак Т.Ю.

Представники сторін: від позивача:Збержевецький О.Л.від відповідача:не з`явивсяВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/21985/21 за позовом Київської митниці Держмитслужби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Стандарт-Метрологія» про зобов`язання повернути майно.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.06.2022 позов задоволено повністю, зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко-Стандарт-Метрологія» повернути Київській митниці Держмитслужби передане на зберігання та не повернуте майно загальною вартістю 26 880 367,55 грн. згідно переліку, зазначеному в інвентаризаційному описі від 01.10.2021, а також стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Стандарт-Метрологія» на користь Київської митниці Держмитслужби судовий збір у розмірі 403 205,52 грн.

25.07.2022 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.

23.08.2022 через канцелярію суду від Київської митниці надійшла заява про заміну стягувача, в якій заявник просить суд замінити стягувача Київську митницю Держмитслужби на його правонаступника Київську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2022 вказану заяву призначено до розгляду на 07.09.2022.

Представник заявника в судове засідання з`явився, подану заяву підтримав та просив задовольнити.

Представник боржника в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду заяви був належним чином повідомлений.

Судом враховано, що відповідно до ч. 3 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Таким чином, неявка боржника в судове засідання не є перешкодою для розгляду заяв про заміну сторони виконавчого провадження.

Розглянувши заяву Київської митниці про заміну сторони її правонаступником, суд дійшов висновку про її задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Таким чином, оскільки виконання рішення суду є невід`ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України «Про виконавче провадження», який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Статтею 52 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права, фактично, процесуальне правонаступництво слідує за матеріальним. У кожному конкретному випадку, для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Відповідно до частини 1 статті 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина 5 статті 334 Господарського процесуального кодексу України.)

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, для вирішення питання можливості правонаступництва необхідним є встановлення фактичних обставин заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником відповідно до норм матеріального права.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» від 18.12.2018 №1200 (зі змінами і доповненнями, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 № 846) (далі - Постанова № 1200) утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу. Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної митної служби» від 02.10.2019 №858 (далі - Постанова № 858) як юридичні особи публічного права утворені територіальні органи Державної митної служби за переліком. При цьому, відповідно з додатками 1, 2 цієї постанови утворюється Київська митниця Держмитслужби.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №895 «Деякі питання територіальних органів Державної митної служби» постановлено реорганізувати територіальні органи Державної митної служби, зокрема Київську митницю Держмитслужби, шляхом їх приєднання до Державної митної служби.

Згідно з п. 2 вказаної постанови, встановлено, що територіальні органи Державної митної служби, що реорганізуються продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною митною службою територіальних органів та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що реорганізуються.

Наказом Держмитслужби України від 19.10.2020 №460 утворено, зокрема, Київську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби України.

Наказом Держмитслужби України від 27.10.2020 №480 розпочато реорганізацію територіальних органів Держмитслужби шляхом їх приєднання до Державної митної служби України.

Відповідно до наказу Держмитслужби України від 30.06.2021 №472, з 1 липня 2021 року митницями, як відокремленими структурними підрозділами Держмитслужби, виконуються функції і повноваження з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи, відповідно з 1 липня 2021 року територіальні органи Держмитслужби завершили свою діяльність в частині виконання вищевказаних функцій і повноважень.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відомості про відокремлені підрозділи юридичної особи, а саме щодо Київської митниці (код ЄДРПОУ 43997555).

У розумінні ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України у результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Статтею 106 Цивільного кодексу України передбачено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.

Виходячи з викладеного, Київська митниця як відокремлений підрозділ Державної митної служби України є правонаступником усіх прав і обов`язків, зокрема, Закарпатської митниці Держмитслужби, та як наслідок, до неї перейшли всі права та обов`язки Закарпатської митниці Держмитслужби.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для здійснення заміни Київської митниці Держмитслужби правонаступником Київською митницею як стягувача в наказах Господарського суду міста Києва від 25.07.2022 у справі №910/21985/21.

На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 334 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Заяву Київської митниці про заміну сторони виконавчого провадження задовольнити.

2. Замінити стягувача Київську митницю Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43337359) на Київську митницю (код ЄДРПОУ 43997555) як відокремлений підрозділ Державної митної служби України.

3. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена.

Повна ухвала складена 09.09.2022.

СуддяВ.П. Босий