Ухвала

від 04.09.2022 по справі 911/2358/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"05" вересня 2022 р. м. Київ Справа № 911/2358/21

за позовом Фізичної особи-підприємця Шерстюка Григорія Григоровича ( АДРЕСА_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма НЕСТЕЛ (01042, м. Київ, вул. І. Кудрі, 16А)

та до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКОІНТЕРКОМ (01025, м. Київ, вул. Володимирська, 7, оф. 1),

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Пристоличної сільської ради (08325, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Щасливе, вул. Фестивальна, 39)

та за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мироник Оксани Вікторівни (01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 43, кв. 5),

про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 16.04.2018 р., визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 200327 та скасування запису про державну реєстрацію права власності

Суддя В.М. Бабкіна

секретар судового засідання: Ковальчук С.О.

від позивача: не з`явився;

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: не з`явився;

від третьої особи 1: не з`явився;

від третьої особи 2: не з`явився.

Обставини справи:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.08.2022 р. у справі № 911/2358/21 позов Фізичної особи-підприємця Шерстюка Григорія Григоровича до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма НЕСТЕЛ та до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКОІНТЕРКОМ, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Пристоличної сільської ради, та за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мироник Оксани Вікторівни, про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 16.04.2018 р., визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 200327 та скасування запису про державну реєстрацію права власності, було залишено без розгляду.

Під час підготовчого провадження у даній справі відповідачем 1 було подано відзив на позов б/н від 16.09.2021 р. (вх. № 22002/21 від 20.09.2021 р.), за змістом якого, серед іншого, відповідач 1 повідомляв, що орієнтовні витрати відповідача ТОВ Фірма НЕСТЕЛ на правничу допомогу складають 38000,00 грн., а також зазначав про подання доказів на підтвердження суми таких витрат у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

У судовому засіданні 04.08.2022 р. представник відповідача 1 заявляв про покладення на позивача витрат ТОВ Фірма НЕСТЕЛ на правову допомогу, докази понесення яких будуть подані суду у встановленому ГПК України порядку.

До Господарського суду Київської області від представника ТОВ Фірма НЕСТЕЛ надійшла заява б/н від 09.08.2022 р. (вх. № 10213/22 від 11.08.2022 р.) про стягнення витрат, пов`язаних з розглядом справи, у розмірі 22000,00 грн. згідно договору про надання правничої допомоги б/н від 13.09.2021 р. та акту прийому-передачі наданих послуг від 04.08.2022 р.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.08.2022 р. було призначено судове засідання для вирішення за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма НЕСТЕЛ б/н від 09.08.2022 р. (вх. № 10213/22 від 11.08.2022 р.) питання про покладення на позивача понесених відповідачем 1 у справі № 911/2358/21 витрат, пов`язаних з розглядом справи, в розмірі 22000,00 грн. на 05 вересня 2022 р.

29.08.2022 р. до Господарського суду Київської області від представника відповідача 1 надійшло клопотання б/н від 26.08.2022 р. (вх. № 11270/22 від 29.08.2022 р.) про долучення до матеріалів справи копій рахунку АБ «Бекірова Сірана» № 04/08 від 04.08.2022 р., квитанції АТ КБ «Приватбанк» від 23.08.2022 р., меморіального ордеру від 23.08.2022 р. на підтвердження оплати відповідачем 1 витрат на правову допомогу.

30.08.2022 р. до Господарського суду Київської області від ФОП Шерстюка Г.Г. надійшли заперечення б/н від 30.08.2022 р. (вх. № 11361/22 від 30.08.2022 р.) на заяву про стягнення витрат, пов`язаних з розглядом справи, за змістом якої позивач зазначав, що на час розгляду даної справи постановою Верховного Суду від 16.06.2022 р. у справі № 359/5708/19 було частково задоволено касаційну скаргу ФОП Шерстюка Г.Г.; рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07.06.2021 р. та постанову Київського апеляційного суду від 16.12.2021 р. в частині вирішення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «НЕСТЕЛ» до приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Бурбики Т.А. та державного реєстратора Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області Руденко А.Л. скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні цих вимог. У частині вирішення позовних вимог ТОВ «Фірма «НЕСТЕЛ» до ФОП Шерстюка Г.Г. про визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки судові рішення було залишено без змін. Враховуючи зміст вказаної постанови Верховного Суду від 16.06.2022 р., ФОП Шерстюк Г.Г. і звернувся до Господарського суду Київської області із заявою про залишення без розгляду позову в справі № 911/2358/21 з метою доопрацювання доказової бази в частині порушення майнових прав при укладенні оскаржуваного договору купівлі-продажу земельної ділянки від 16.04.2008 р. та видачі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №200327 за ТОВ «Фірма «НЕСТЕЛ» на земельну ділянку площею 1,4 га з кадастровим номером 322088000:03:006:0044, яка знаходиться на території Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області. Як наголошує позивач, заяву про залишення позову без розгляду було подано останнім саме з метою незатягування судового процесу у даній справі № 911/2358/21.

Водночас, позивач наголошував на тому, що представник відповідача 1 також подавав до суду клопотання про зупинення провадження у даній справі з аналогічних підстав, що і позивач, і на той час, коли ним подавалося дане клопотання, представник відповідача 1 не розцінював його як затягування часу чи процесуальне зловживання у справі.

Поряд з цим, позивач відзначав, що вартість наданих адвокатом послуг не підтверджена належними доказами, розмір заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям реальності та розумності, а тому вказані витрати є такими, що безпідставно завищені, з огляду на що в задоволенні клопотання відповідача 1 про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 22000,00 грн., на переконання останнього, слід відмовити.

Крім того, позивач звертав увагу суду на те, що відповідно до Витягу з Наказу Міністерства оборони України № 41 від 24.02.2022 р. ОСОБА_1 було мобілізовано до Збройних Сил України. На даний час ОСОБА_1 проходить службу в Збройних Силах України, виконуючи в тому числі бойові завдання, у зв`язку з чим не має можливості займатися підприємницькою діяльністю, а покладення на нього сплати відповідачу 1 витрат на правову допомогу в розмірі 22000,00 грн. буде надмірним тягарем, оскільки заробітна плата за військову службу йде на купівлю необхідного військового спорядження та утримання сім`ї.

З урахуванням зазначеного, ФОП Шерстюк Г.Г просив суд відмовити в повному обсязі в задоволенні заяви представника ТОВ «Фірма «НЕСТЕЛ» про стягнення витрат, пов`язаних із розглядом справи № 911/2358/21, а також розгляд заяви представника ТОВ «Фірма «НЕСТЕЛ» про стягнення витрат, пов`язаних із розглядом справи № 911/2358/21, проводити за відсутності позивача.

01.09.2022 р. до Господарського суду Київської області засобами електронного зв`язку від представника ТОВ «Фірма «НЕСТЕЛ» надійшла заява б/н від 01.09.2022 р. (вх. № 11586/22 від 01.09.2022 р.), відповідно до якої відповідач 1 просив суд розглянути заяву без участі представника відповідача ТОВ «Фірма «НЕСТЕЛ». При цьому, відповідач 1 заяву підтримує та просить її задовольнити повністю.

Поряд з цим, представник відповідача 1 просив суд звернути увагу на те, що позивач ФОП Шерстюк Г.Г., заперечуючи проти заяви ТОВ «Фірма «НЕСТЕЛ», посилається на проходження ним служби у лавах ЗСУ і на те, що можливе стягнення судом заявлених витрат стане для нього надмірним тягарем. Однак, із наданого позивачем наказу начальника Бориспільського районного територіального центру комплектування і соціальної підтримки № 41 від 24.02.2022 р. вбачається, що ОСОБА_1 був зарахований у роту охорони цього Центру та з урахуванням розміру окладу, щомісячної премії і надбавки отримує заробітну плату в загальній сумі близько 17000,00 грн. При цьому, ОСОБА_1 охороняє даний Центр фактично за місцем свого проживання, а не виконує бойові задачі в зоні активних бойових дій.

У судове засідання 05.09.2022 р. представники учасників процесу не з`явилися. Водночас, про дату, час і місце судового засідання всі учасники процесу були повідомлені в порядку, передбаченому ГПК України.

Розглянувши заяву відповідача 1 про покладення на позивача судових витрат у даній справі, суд відзначає таке.

Статтею 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 16 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, до основних засад (принципів) господарського судочинства належить відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Судом встановлено, що 13.09.2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма НЕСТЕЛ (клієнт) та Адвокатським бюро "Бекірова Сірана" (виконавець) був укладений договір про надання правничої допомоги, відповідно до п. 1 якого за цією угодою виконавець зобов`язується надавати правову допомогу клієнту у справі № 911/2358/21 за позовом Фізичної особи-підприємця Шерстюка Григорія Григоровича до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма НЕСТЕЛ та до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКОІНТЕРКОМ, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Пристоличної сільської ради, та за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мироник Оксани Вікторівни, про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 16.04.2018 р., що включає в себе: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, збір доказів у справі; складання та подання (підписання) в інтересах клієнта позовів, заяв, запитів, клопотань, скарг та інших документів правового характеру; представництво інтересів клієнта в судах загальної юрисдикції всіх інстанцій (в т.ч. - господарських судах), з усіма правами, які належать заявнику, позивачу, відповідачу, третій особі, заінтересованій особі, в т.ч. - з правом оскарження будь-яких судових рішень.

Пунктом 2.4 договору передбачено, що безпосереднє представництво інтересів клієнта буде здійснюватися адвокатом Бекіровим Сіраном Нусрєтовичем (свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю № 2129/10, що видане Київською обласною КДКА 24.10.2002 р.).

За надані виконавцем послуги клієнт сплачує гонорар, розмір і порядок сплати якого визначається сторонами додатковою угодою до цього договору (п. 3 договору).

13.09.2021 р. між ТОВ Фірма НЕСТЕЛ (клієнт) та АБ "Бекірова Сірана" (виконавець) було укладено додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги б/н від 13.09.2021 р., у відповідності з п. 1 якої предметом договору про надання правничої допомоги від 13.09.2021 р. є представництво інтересів клієнта у справі № 911/2358/21.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди, за надані виконавцем послуги клієнт зобов`язується сплатити гонорар, який розраховується, виходячи із обсягу виконаних робіт (наданих послуг) та витраченого адвокатом часу. Сторони узгодили, що за 1 (одну) годину витраченого адвокатом часу на виконання робіт (надання послуг) нараховується оплата в сумі 2000,00 грн.

Згідно з п. 3 додаткової угоди розмір гонорару виконавця становить 38000,00 грн., який розрахований наступним чином: 1) вивчення матеріалів (документів) та інформації, які будуть надані клієнтом 2000,00 грн. (1 год.); 2) вивчення та аналіз нормативної бази і судової практики, які стосуються предмету спору 2000,00 грн. (1 год.); 3) надання усних консультацій та роз`яснень з юридичних питань, які стосуються предмету спору, визначення стратегії по справі, визначення обсягу необхідних по справі доказів та їх збір 4000,00 грн. (2 год.); 4) складення та оформлення відзиву на позов, формування додатків і направлення іншим учасникам справи і до суду 8000,00 грн. (4 год.); 5) підготовка та участь у судових засіданнях в суді першої інстанції 8000,00 грн. (3 год.).

Факт виконання робіт (надання послуг) підтверджується складеними сторонами актами приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) (п. 5 додаткової угоди).

Як вбачається з акту прийому-передачі наданих послуг за договором про надання правничої допомоги б/н від 13.09.2021 р., розмір гонорару виконавця по результатах розгляду справи Господарським судом Київської області становить 22000,00 грн., який розрахований наступним чином: вивчення матеріалів (документів) та інформації, які будуть надані клієнтом 2000,00 грн. (1 год.); 2) вивчення та аналіз нормативної бази і судової практики, які стосуються предмету спору 2000,00 грн. (1 год.); 3) надання усних консультацій та роз`яснень з юридичних питань, які стосуються предмету спору, визначення стратегії по справі, визначення обсягу необхідних по справі доказів та їх збір 4000,00 грн. (2 год.); 4) складення та оформлення відзиву на позов, формування додатків і направлення іншим учасникам справи і до суду; складення клопотання про зупинення провадження у справі 8000,00 грн. (4 год.); 5) підготовка та участь у судових засіданнях в суді першої інстанції, а саме: 30.09.2021 р., 07.07.2022 р., 04.08.2022 р. 6000,00 грн. (3 год.).

На підтвердження оплати адвокатських послуг відповідачем 1 до матеріалів справи було надано копію меморіального ордеру № @2PL806496 від 23.08.2022 р., а також квитанцію № 0.0.2652054818.1 від 23.08.2022 р.

З матеріалів справи слідує, що представництво інтересів відповідача 1 у засіданнях суду здійснював адвокат Бекіров Сіран Нусрєтович (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії № 2129/10 від 24.10.2002 р., ордер № 1152798 від 16.09.2021 р.).

Поряд з цим, як зазначалося вище, ухвалою Господарського суду Київської області від 04.08.2022 р. позов ФОП Шерстюка Г.Г. у даній справі було залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з поданням позивачем відповідної заяви про залишення позову без розгляду.

Суд відзначає, що статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частинами 1- 5 статті 126 зазначеного Кодексу визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин 5 та 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У відповідності до приписів статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Водночас, правила, що стосуються окремих випадків розподілу судових витрат (у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду), унормовано статтею 130 Господарського процесуального кодексу України.

У постанові Верховного Суду від 12.07.2021 р. у справі № 903/317/20, зокрема, зазначено, що частина 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України є спеціальною нормою.

Так, відповідно до частин 5, 6 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами 3-5 цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини 8 статті 129 цього Кодексу.

Тобто стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема, витрат на правничу допомогу, у разі залишення позову без розгляду у справі можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача.

Поряд з цим, оскільки частина 5 статті 130 ГПК України не встановлює конкретних критеріїв для оцінки дій позивача на предмет обґрунтованості/необґрунтованості, то, відповідно, наявність таких дій оцінюється судом у кожній справі відповідно до встановлених обставин.

Попри те, що ГПК України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача в контексті застосування частини п`ятої статті 130 ГПК України, однак очевидно, що під такими діями не можна розуміти безпосередню реалізацію позивачем своїх процесуальних прав.

Близька за змістом послідовна та стала правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.07.2021 р. у справі № 910/13025/19, від 02.09.2021 р. у справі № 922/2568/20, від 23.12.2021 р. у справі № 910/16777/20, у справі № 905/460/21 від 26.05.2022 р.

Водночас, суд також враховує й іншу сталу правову позицію Верховного Суду, відповідно до якої ГПК України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду (правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.02.2021 р. у справі № 905/121/19, від 13.05.2021 р. у справі № 910/16777/20, від 15.09.2021 р. у справі № 902/136/21, від 18.01.2022 р. у справі № 922/2017/17).

Згідно з ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23.06.1993 р.).

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 33 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів" від 27.10.1993 р.).

Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень (частина перша статті 74 ГПК України).

Отже, звертаючись з відповідною заявою чи клопотанням про компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи внаслідок необґрунтованих дій позивача відповідачу необхідно зазначати у заяві та доводити відповідними доказами, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача (в тому числі пов`язані з його неявкою та неподанням клопотань про розгляд справи за його відсутності) такими, що не залежали від об`єктивних поважних обставин, умисними, та який ступінь його вини й чим це підтверджується тощо.

Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 р. у справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 р. у справі № 922/592/17, від 24.03.2021 р. у справі № 922/2157/20, від 21.01.2020 р. у справі № 922/3422/18, від 26.04.2021 р. у справі № 910/12099/17, від 19.04.2021 р. у справі № 924/804/20.

Тобто, відповідач повинен обґрунтовано заявити про наявність витрат, які в нього виникли у зв`язку із поданням позову до нього і, у подальшому, із залишенням позову без розгляду.

Водночас, стягнення у даній справі, позов в якій залишено без розгляду, з позивача компенсації понесених відповідачем 1 витрат, зокрема, витрат на правничу допомогу, можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача, доведення якої покладається на відповідача 1, позаяк відповідно до положень частини п`ятої статті 130 Господарського процесуального кодексу України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, останньому необхідно довести, а суду - встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача тощо.

В обґрунтування поданої заяви про покладення позивача судових витрат ТОВ Фірма НЕСТЕЛ посилається на те, що ФОП Шерстюк Г.Г., не набувши, на переконання відповідача 1, у встановленому законом порядку права власності на спірну земельну ділянку, не будучи стороною оспорюваного договору, свідомо знаючи, що рішенням Бориспільського районного суду Київської області від 07.06.2021 р. у справі № 359/5708/19 було частково задоволено позов ТОВ «Фірма «НЕСТЕЛ» до приватного нотаріуса СМНО Бурбика Т.А., ОСОБА_1 і державного реєстратора Руденко А.Л., про визнання протиправними та скасування рішень державних реєстраторів, у липні 2021 року звернувся до суду із даним позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, який був укладений 16.04.2008 р. між ТОВ «Фірма «НЕСТЕЛ» та ТОВ «ЕКОІНТЕРКОМ». При цьому, позивач не оспорював підстави набуття права власності на спірну земельну ділянку попереднім власником ТОВ «ЕКОІНТЕРКОМ». У подальшому, після відкриття провадження у даній справі представник позивача звернувся до суду із заявою про зупинення провадження у ній у зв`язку із розглядом у Київському апеляційному суді поданої ним апеляційної скарги у вказаній цивільній справі № 359/5708/19. Відтак, звернення позивача до суду з даним позовом, вжиття ним заходів щодо зупинення провадження у справі і наступного залишення його без розгляду, на переконання відповідача 1, є явно необґрунтованими і призвели до необхідності здійснення ТОВ «Фірма «НЕСТЕЛ» витрат на правову допомогу для захисту своїх інтересів в суді.

З матеріалів справи слідує, що ФОП Шерстюк Г.Г., звертаючись з даним позовом до суду, в обґрунтування позовних вимог зазначав, що на підставі наданих правовстановлюючих документів приватний нотаріус Бурбика Т.А. провела державну реєстрацію права власності земельної ділянки з кадастровим номером 3220888000:03:006:0091 за ОСОБА_1 . Як власник земельної ділянки, останній має право вільно нею розпоряджатися, а тому в 2018 році він здійснив поділ вказаної земельної ділянки площею 1,6858 га, після якого за ним було зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 1,0661 га, кадастровий номер 3220888000:03:006:0222, цільове призначення 11.03 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель організацій підприємств; рішення про державну реєстрацію від 25.09.2018 р., державний реєстратор Гірської сільської ради, ОСОБА_2 , номер запису про право власності: 28152303, та земельну ділянку площею 0,6198 га, кадастровий номер 3220888000:03:006:0221, цільове призначення 11.03 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель організацій підприємств; рішення про державну реєстрацію від 25.09.2018 р., державний реєстратор Гірської сільської ради, ОСОБА_2 , номер запису про право власності: 28152808. Між тим, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, ФОП Шерстюк Г.Г. дізнався про здійснення реєстрації права власності земельної ділянки площею 1,4 га, кадастровий номер 322088000:03:006:0044 за ТОВ Фірма НЕСТЕЛ, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийнято приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Куницьким В.В., номер запису про право власності: 39219980. У свою чергу, ТОВ Фірма НЕСТЕЛ стверджує, що воно є власником земельної ділянки площею 1,4000 га в межах Щасливської сільської ради, кадастровий номер 322888000:03:0 06:0044, з огляду на укладення 16.04.2008 р. договору купівлі-продажу земельної ділянки між ТОВ ЕКОІНТЕРКОМ та ТОВ Фірма НЕСТЕЛ, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О.В. Згідно відомостей НСК ДЗК земельна ділянка із кадастровим номером 3220888000:03:006:0044, що належить ТОВ Фірма НЕСТЕЛ, має перетин із земельними ділянками із кадастровими номерами 3220888000:03:006:0221 і 3220888000:03:006:0222, що належать позивачу. З огляду на зазначене, позивач просив суд: 1) визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 16 квітня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О.В. та зареєстрований у реєстрі за № 3419, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю ЕКОІНТЕРКОМ та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма НЕСТЕЛ щодо земельної ділянки площею 1,4 га, яка знаходиться на території Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, кадастровий номер 3220888000:03:006:0044; 2) визнати недійсним державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №200327, виданий Управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі 16.05.2008 р., яким посвідчується право власності Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма НЕСТЕЛ на земельну ділянку площею 1,4 га, яка знаходиться на території Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, кадастровий номер 3220888000:03:006:0044; 3) скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 39219980 від 10.11.2020 р. про державну реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма НЕСТЕЛ права власності на земельну ділянку площею 1,4 га з кадастровим номером 322088000:03:006:0044, яка знаходиться на території Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Суд відзначає, що згідно з частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Норми статті 16 ЦК України кореспондуються з приписами ст. 20 Господарського кодексу України.

Водночас, суд зауважує, що звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, та є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

З урахуванням наведеного, саме по собі звернення з позовом до суду не може розцінюватись судом як необґрунтована чи недобросовісна дія позивача, спрямована на ущемлення прав відповідача, оскільки це протирічить нормам законодавства.

Окрім того, як зазначалося вище, ФОП Шерстюк Г.Г. звернувся із заявою про залишення позову без розгляду до початку розгляду справи по суті. У свою чергу, суд встановив відповідність цієї заяви вимогам відповідних положень чинного процесуального законодавства, що і стало підставою для її задоволення.

Таким чином, твердження відповідача 1 про необґрунтованість дій ФОП Шерстюка Г.Г., що полягали у самому зверненні до суду із заявою про залишення позову без розгляду, є необґрунтованими, оскільки позивач діяв в межах норм Господарського процесуального кодексу України, якими безпосередньо передбачена можливість подання позивачем такої заяви (пункт 5 частини 1 статті 226 ГПК України).

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 02.02.2022 р. у справі № 917/3/21.

Щодо посилання відповідача на необґрунтованість подання позивачем клопотання про зупинення провадження у даній справі, то суд звертає увагу заявника, що вказане клопотання Фізичної особи-підприємця Шерстюка Григорія Григоровича б/н від 29.09.2021 р. (вх. № 22724/21 від 29.09.2021 р.) та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма НЕСТЕЛ б/н від 30.09.2021 р. (вх. № 22862/21 від 30.09.2021 р.) про зупинення провадження у даній справі № 911/2358/21 було задоволено ухвалою суду від 30.09.2021 р., оскільки судом було встановлено, що Київським апеляційним судом здійснювався перегляд рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області у справі № 359/5708/19 від 07.06.2021 р., яким було частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма НЕСТЕЛ до ОСОБА_1 , Приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу, Державного реєстратора Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області про визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію прав власності на земельні ділянки та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. Суд при цьому встановив, що вказана справа № 359/5708/19 пов`язана зі справою, що розглядалася господарським судом у даному процесі, оскільки вони стосувалися одних і тих же земельних ділянок та прав власності на них, у зв`язку з чим існувала об`єктивна неможливість розгляду даної справи № 911/2358/21 до моменту набрання законної сили рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області у справі № 359/5708/19 від 07.06.2021 р., оскільки останнім були скасовані рішення про державну реєстрацію прав, за захистом яких звернувся позивач у даній господарській справі.

При цьому, слід звернути увагу також на те, що клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області у справі № 359/5708/19 від 07.06.2021 р. було свого часу заявлено і відповідачем 1 ТОВ Фірма НЕСТЕЛ.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що відповідачем 1 не доведено необґрунтованості дій позивача в частині подання ФОП Шерстюком Г.Г. клопотання про зупинення провадження у даній справі у вересні 2021 року.

Що ж до заявлення позивачем у 2022 році клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення справи № 359/5708/19 Верховним Судом, слід зазначити, що вказане клопотання у справі № 911/2358/21 судом не вирішувалося з огляду на наступне подання позивачем заяви про залишення позову без розгляду.

Окрім того, слід відзначити, що під час підготовчого провадження у даній справі № 911/2358/21 судом не було встановлено недобросовісності дій позивача в розумінні статті 43 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в частині зловживання стороною наданими їй процесуальним законодавством правами.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач 1 згідно з процесуальним обов`язком доказування не довів належними, допустимими та достатніми доказами, які саме необґрунтовані дії позивача були вчинені останнім, в той час як подання зазначеного позову, як і заяви про його залишення без розгляду, з урахуванням вищевикладеного, не є необґрунтованими діями, позаяк це диспозитивні права позивача, передбачені нормами господарського процесуального законодавства, яке не містить обмежень в їх реалізації.

Тобто, відповідачем 1 не доведено та не підтверджено того, що дії позивача з пред`явлення позову, подання заяв про зупинення провадження та залишення позову без розгляду мали протиправну мету ущемлення прав та інтересів відповідача 1.

Отже, за результатами оцінки доводів учасників процесу і дослідження матеріалів справи, суд дійшов висновків про відсутність доказів необґрунтованості дій позивача чи свідчень зловживання ним своїми процесуальними правами у даній справі, позов у якій було залишено без розгляду, що, відповідно, є підставою для залишення без задоволення заяви ТОВ Фірма НЕСТЕЛ б/н від 09.08.2022 р. (вх. № 10213/22 від 11.08.2022 р.) про стягнення з позивача витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Щодо решти пояснень та доводів учасників судового процесу суд зауважує наступне.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Крім того, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи документів та доводів учасників процесу щодо наявності/відсутності підстав для стягнення з позивача витрат на правову допомогу, понесених відповідачем 1 під час розгляду даної справи, в якій позов було залишено без розгляду, була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду стосовно відсутності підстав для задоволення заяви про стягнення з позивача витрат, пов`язаних з розглядом даної справи, не спростовує.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 130, 221, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма НЕСТЕЛ б/н від 09.08.2022 р. (вх. № 10213/22 від 11.08.2022 р.) про стягнення з позивача витрат, пов`язаних з розглядом справи, залишити без задоволення.

2. Ухвалу направити учасникам справи.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала господарського суду оскаржується в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 09.09.2022 р.

Суддя В.М. Бабкіна