Ухвала

від 09.09.2022 по справі 132/2730/20

КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 132/2730/20

Ухвала

Іменем України

09.09.2022р. слідчий суддя Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калинівка Вінницької області скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_4 від 09 липня 2022 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020020160000278 від 20 червня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

30.08.2022р. до слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області звернулася ОСОБА_3 із вказаною скаргою, в якій просить скасувати постанову слідчого СВ відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_4 від 09 липня 2022 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020020160000278 від 20 червня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України.

В обґрунтування скарги зазначила, що в провадженні СВ відділення поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області знаходилось кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020020160000278 від 20 червня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України. Дане кримінальне провадження 09.07.2022р. слідчим СВ відділення поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції ОСОБА_4 було закрите на підставі п.2 ч.1 ст.284КПК України, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України. Натомість, органом досудового слідства не було вчинено всіх дій, спрямованих на всебічне, повне і неупереджене дослідження обставин кримінального провадження, та не виконано всіх процесуальній дій, а тому на думку скаржника постанова є незаконною та необґрунтованою, в зв`язку з чим просить задовольнити скаргу.

Скаржник, слідчий та прокурор в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду скаргу були повідомлені належним чином, із клопотанням про перенесення розгляду скарги до суду не звертались. Їх неявка не є перешкодою для розгляду скарги.

Розглянувши доводи скарги, дослідивши оскаржувану постанову та додані до скарги матеріали, приходжу до наступних висновків:

Забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора є однією із загальних засад кримінального провадження. Відповідно до статті 24 КПК України це право гарантується кожному.

Статтею 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскарженні під час досудового провадження. Серед даного переліку є рішення слідчого про закриття кримінального провадження.

В статті 284 КПК України наведено вичерпний перелік підстав, за наявності яких кримінальне провадження підлягає закриттю, серед яких встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення (пункт 2 частини 1 статті 284 КПК України).

Зі змісту статті 307 КПК України вбачається, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування слідчий суддя може винести ухвалу про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову в задоволенні скарги.

Слідчим суддею з наданих матеріалів встановлено, що в провадженні СВ відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області знаходилось кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020020160000278 від 20 червня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України.

Постановою слідчого СВ відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_4 від 09 липня 2022 року, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020020160000278 від 20 червня 2020 року, закрите у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України.

Частиною 2статті 9 КПК Українивизначено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Аналогічні положення відображені і у частині 4статті 38 КПК Українищодо зобов`язань самого органу досудового розслідування, які вказують, що останній має застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Згідно статей 2,284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.

Тобто, повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.

Неупередженість означає пізнання органами, що ведуть процес, обставин кримінального провадження у точній відповідності з дійсністю, неупередженість їх у збиранні, перевірці та оцінці доказів, безсторонність щодо всіх учасників процесу та інших осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, оскільки на прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого покладається обов`язок надати доказам належну правову оцінку за правилами частини 1статті 94 КПК, та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

У відповідності до положеньстатті 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

З нормстатті 26 КПК Українивипливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

З положеньстатті 83 КПК Українислідує, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до вимогстатті 110 КПК України, постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

Згідно положеньстатті 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

У свою чергу, слідчий, прокурор під час досудового розслідування, зобов`язаний детально та всебічно перевірити доводи особи, що подала таку заяву.

Зокрема, якщо слідчим закрито провадження за відсутністю в діях особи складу злочину чи самої події, то він має звернути увагу на те, що б така постанова у обов`язковому порядку містила детальний виклад обставин, за яких заявник вважав, що особою (особами) вчинено злочин, та чи містить вона висновки щодо відсутності вини особи (осіб) у його вчиненні.

Згідно частини 2статті 91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Практика Європейського суду з прав людини щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування … має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з`ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини … або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (див. рішення у справі «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).

А, в рішенні ЄСПЛ у справі «Бучинська проти України» Суд констатував факт того, що не може дійти висновку, що органи влади зробили усе від них залежне для забезпечення оперативного та всебічного вжиття заходів для збору доказів, встановлення місцезнаходження та притягнення до відповідальності винних (див. рішення у справі «Бучинська проти України» заява № 35493/10 від 30.04.2015, п. 49), бо за потреби зростаючих високих стандартів у сфері захисту прав людини та основоположних свобод, неминуче вимагається більша рішучість при оцінці порушень основоположних цінностей демократичного суспільства (див. рішення у справі «Сельмуні проти Франції, заява № 235803/94, параграф 95, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява № 42310/04, параграфи 148, 149), оскільки тягар доведення можна покласти на органи влади, адже саме вони мають надати задовільні та переконливі пояснення (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини, заява № 21986/93, п. 100, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява №42310/04, параграф 150).

Постанова про закриття кримінального провадження повинна містити достатні відомості, які б свідчили про те, що усім обставинам справи у порядкуст. 94 КПК Українибуло надано необхідну правову оцінку в сукупності, що свідчить про те, що встановлена, на даний час, органом досудового розслідування сукупність доказів, якою обґрунтовуються зроблені ним висновки, не може вважатися такою, що не залишає місце сумнівам, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року, (ч. 2 ст.8, ч. 5 ст.9 КПК України).

Як встановлено вище, підставою для закриття кримінального провадження слідчий зазначив відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України.

Проте, у розумінні вимог кримінального провадження за відсутності в діянні складу злочину передбачає наявність самої події, у якій відсутні певні ознаки (обов`язкові елементи конкретного складу) злочину. За таких обставин рішення слідчого повинно містити вказівку на те, яке діяння мало місце (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) та які ознаки кримінального правопорушення в діях конкретної особи відсутні, із зазначенням конкретної частини статті КК України та юридичної кваліфікації злочину.

Натомість, оскаржуване рішення слідчого про закриття кримінального провадження не містить вказівки на те, яке діяння мало місце (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) та які ознаки кримінального правопорушення в діях конкретної особи відсутні, із зазначенням конкретної частини статті КК України та юридичної кваліфікації злочину.

Крім цього, як свідчать витребувані судом матеріали досудового розслідування, слідчим в ході його проведення не були виконані доручення, ухвали слідчого судді, та в порушення вимог процесуального закону, не проведено жодних необхідних слідчих чи розшукових дій, необхідних для повного та всебічного розслідування кримінального провадження, з метою виявлення фактичних даних, на підставі яких встановлюються наявність або відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Отже, постанова слідчого про закриття кримінального провадження від 09.07.2022 року, не відповідає вимогам статті 110 КПК України, оскільки не містить належного обґрунтування та мотивів її прийняття.

За вказаних обставин, вважаю, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження не ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи, а тому підлягає скасуванню.

Крім того, як вбачається з ухвали слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області від 17.12.2021 року у справі № 132/2730/20, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020020160000278 від 20 червня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України, був продовжений на шість місяців, тобто до 20 червня 2022 року.

Матеріали кримінального провадження не містять даних щодо повідомлення будь-кому у даному провадженні про підозру або про прийняття слідчим, прокурором рішення про звернення з клопотанням до слідчого судді про продовження строку досудового розслідування у порядку ч.1 ст.294 КПК України.

У відповідності до положеньст.12 КК Україникримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.358 КК України, відноситься до категорії нетяжкого злочину.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.219 КПК України, строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленомустаттею 615цього Кодексу,до дняповідомлення особіпро підозрустановить дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину.

За змістом ч.1ст.219 КПК України,строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленомустаттею 615цього Кодексу, до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

При цьому, у відповідності до вимог ч.5ст.294 КПК України,строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає. Можливість продовження досудового розслідування за межами строку, який встановленийст.219 КПК Українине передбачена, незалежно від кваліфікації злочину, наслідків, повноти досудового розслідування.

Положеннями абз.2 п.10 ч.1ст.284 КПК Українирегламентовано, що слідчий, прокурор зобов`язані закрити кримінальне провадження у разі, коли строк досудового розслідування, визначенийст.219 цього Кодексу, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.

Слідчий суддя звертає увагу, що закріплена у п.10 ч.1ст.284 КПК Українинорма, з огляду на форму її викладення, є імперативною, а відтак за умови закінчення строків досудового розслідування, визначенихст.219 КПК України, слідчий зобов`язаний закрити кримінальне провадження.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 303-307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_4 від 09 липня 2022 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020020160000278 від 20 червня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України задовольнити частково.

Постанову слідчого СВ відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_4 від 09 липня 2022 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020020160000278 від 20 червня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України скасувати.

Копію цієї ухвали, невідкладно направити до відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області, для відома.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя