ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/4419/22 Справа № 208/6697/21 Суддя у 1-й інстанції - Івченко Т. П. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2022 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Барильської А.П.,
суддів: Деркач Н.М., Куценко Т.Р.
секретар судового засідання: Астатурян А.
сторони:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: Комунальне підприємство Камянський міськводоканалДніпропетровської обласної ради
розглянувши увідкритому судовомузасіданні вмісті Дніпрі,в режимівідеоконференції,апеляційну скаргу Комунального підприємства Камянський міськводоканал Дніпропетровської обласної ради на рішення Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 лютого 2022 року, яке постановлено суддею Івченко Т.П. в місті Дніпродзержинську, відомості щодо дати складання повного тексту рішення суду матеріали справи не містять,-
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулась із позовом до Комунального підприємства Кам`янський міськводоканал Дніпропетровської обласної ради, який в подальшому уточнила, про визнання наказу протиправним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 22 серпня 2017 року вона була прийнята на посаду контролера відділу з реалізації послуг населення КВП КМР Міськводоканал. 01 вересня 2018 року назва посади, яку займала позивач змінилася на - контролер водопровідного господарства відділу з реалізації послуг населення.
31 березня 2021 року позивач наказом № 34-з від 29 березня 2021 року була звільнена із займаної посади згідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України, в зв`язку із скороченням численності або штату працівників.
Вважає, що її звільнення проведено з порушенням ч. 2 ст. 40 КЗпП України, оскільки відповідач не запропонував їй іншу роботу, а приймаючи рішення про переважне право на залишення на роботі серед скороченого штату, не врахував освіту працівників, стаж роботи, наявність на утриманні у робітників неповнолітніх дітей, пенсійний вік та інше.
19 січня 2021 року позивача було повідомлено про наступне вивільнення та запропоновано переведення на іншу роботу за посадою машиніст насосних установок каналізації 2 розряду дільниці з експлуатації каналізаційних насосних станцій, на час відсутності основного працівника. Інші вакантні посади їй запропоновані не були.
19 квітня 2021 року позивач звернулася до Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області з заявою про порушення питань законодавства про працю відповідачем, яким було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) та за його результатами було складено акт позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці від 24 червня 2021 року №49/4.4-1021 та винесено припис про усунення (недопущення) виявлених порушень від 24 червня 2021 року № 49/4.4-1021-22.
25 червня 2021 року позивач отримала відповідь від Відділу з питань додержання законодавства про працю у Кам`янському регіоні Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області, згідно якої, що в порушення вимог частини першої, другої і третьої статті 42 КЗпП України та пункту 4 Розділу III Колективного договору на підприємстві відповідача при скорочені численності та штату працівників не було враховано переважне право позивача на залишення на роботі, оскільки позивач має двох утриманців, які навчаються у навчальному закладі без відриву від виробництва та має більш тривалий стаж роботи на даному підприємстві, в порівнянні з робітниками, які залишилися на роботі та не були скорочені, за тією ж посадою, яку займала позивач на час звільнення.
Тому позивач просила задовольнити її позов та поновити їй строк звернення із позовом, оскільки він пропущений з поважних причин, так як після її звільнення 31.03.2021 року, 19.04.2021 року позивач звернулась до Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області з заявою з питань порушень законодавства про працю, відповідь від якого отримала 25.06.2021 року та 22.07.2021 року була вимушена звернутись до адвоката Стребіж Анни Олегівни за правовою допомогою та уклала договір про надання професійної правничої (правової) допомоги адвокатом та 28.07.2021 року адвокатом Стребіж А.О. були складені та направлені адвокатські запити. Оскільки до моменту отримання відповіді з Держпраці, у позивача були відсутні докази, підтверджуючи порушення її прав, тому у неї були відсутні підстави для звернення до суду. Так як відповідачем здійснювались та здійснюються перепони її звернення до суду з позовом та не надаються запитувані відомості та документи, тому позивач не мала змоги раніше звернутись до суду за захистом свої прав.
Рішенням Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 лютого 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволені частково.
Поновлено ОСОБА_1 строк на подачу позовної заяви, визнано причину пропуску строку на зверненні із позовом поважною.
Скасовано Наказ Комунального підприємства Кам`янський міськводоканал Дніпропетровської обласної ради від 29.03.2021 року № 34-з про припинення трудового договору (контракту), згідно якого звільнено 31.03.2021 року ОСОБА_1 з посади контролера водопровідного господарства відділу з реалізації послуг населення Комунального підприємства Кам`янський міськводоканал Дніпропетровської обласної ради, в зв`язку зі скороченням численності або штату працівників, п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді контролера водопровідного господарства відділу з реалізації послуг населення Комунального підприємства Кам`янський міськводоканал Дніпропетровської обласної ради,з 31 березня 2021 року.
Стягнуто з Комунального підприємства Кам`янський міськводоканал Дніпропетровської обласної ради,на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, в розмірі 73480 (сімдесят три тисячі чотириста вісімдесят) гривень 00 копійок, без вирахування податків, зборів та обов`язкових платежів.
Стягнуто з Комунального підприємства Кам`янський міськводоканал Дніпропетровської обласної радина користь ОСОБА_1 судові витрати понесенізоплати отриманої професійної правової допомогиу розмірі -8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.
В апеляційній скарзі Комунальне підприємство Кам`янський міськводоканал Дніпропетровської обласної ради, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що при звільненні позивача відповідачем дотримано встановлений п.1 ст. 40 КзпП України порядок її звільнення. Відповідач звільнив позивача з додержанням встановленої трудовим законодавством процедури. На момент повідомлення про вивільнення позивача вакансії по кваліфікації і спеціальності позивача були відсутні, тому при попередженні про наступне вивільнення позивачу було запропоновано переведення на іншу посаду - машиніста насосних установок 2 розряду з експлуатації каналізаційних станції, однак позивач відмовилася. Після скорочення позивача їй неодноразово направлялося повідомлення про наявні вільні посади на підприємстві відповідача, які позивач отримувала, однак не виявила бажання поновитися на роботі. Судом першої інстанції не враховано, що позивач набула негативної оцінки у колективі, що і було враховано при визначенні осіб, за якими залишили право на займання посади.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача адвокат Стребіж А.О. вважає, що рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, тому просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу- без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається із матеріалів справи, 22.08.2017 року позивач ОСОБА_1 була прийнята на посаду контролера відділу з реалізації послуг населенню.
17 грудня 2020 року, комунальним підприємством Кам`янський міськводоканал ДОР з метою реорганізації структури підприємства, зменшення витрат підприємства шляхом оптимізації штатного розпису прийнято наказ №257-п про скорочення штату.(том1 а.с.10)
11 січня 2021 року Наказом КП «Кам`янський міськводоканал» ДОР» № 3-к, згідно з наказом від 17 грудня 2020 року за № 257-п «Про скорочення штату та чисельності» зобов`язано начальника відділу кадрів ОСОБА_2 попередити працівників про скорочення з 01 квітня 2021 року займаної посади не пізніше ніж в двомісячний термін, в тому числі за п. 1.16. ОСОБА_1 , контролера водопровідного господарства відділу з реалізації послуг населенню, та п. 1.32 наказу запропонувати роботу, в тому числі ОСОБА_1 , за наявності вільних робочих місць з урахуванням кваліфікаційних вимог та освітнього рівня.(т. 2 а.с. 60-62).
12 січня 2021 року ОСОБА_1 повідомлена про наступне вивільнення з займаної посади за п. 1 ст. 40 КЗпП України 31 березня 2021 року, зі скороченням штатної посади контролера водопровідного господарства відділу з реалізації послуг населенню, на підставі наказів № 257-п від 17 грудня 2020 року та № 3-к від 11 січня 2021 року «Про скорочення штату».
Згідно повідомлення, вакансії відповідно професії, кваліфікації та спеціальності на час попередження 12 січня 2021 року на підприємстві відсутні.
Із зазначеним попередженням ОСОБА_1 ознайомлена 12 січня 2021 року (т. 1 а.с. 199).
19 січня 2021 року, повідомленням про наступне вивільнення, № 46-к ОСОБА_1 повідомлена про наступне вивільнення з займаної посади за п. 1 ст. 40 КЗпП України 31 березня 2021 року, у зв`язку із скороченням штатної посади контролера водопровідного господарства відділу з реалізації послуг населенню, на підставі наказів №257-п від 17 грудня 2020 року та № 3-к від 11 січня 2021 року «Про скорочення штату».(т.1 а.с. 198, т. 2 а.с. 71),
Зазначеним повідомленням ОСОБА_1 запропоновано переведення на іншу роботу за посадою машиніст насосних установок каналізації 2 розряду дільниці з експлуатації каналізаційних насосних станцій з середньою заробітною платою 7200,00 гривень, на час відсутності основного працівника ОСОБА_3 , від якої позивач відмовилася.
25 січня 2022 року направлено подання про надання згоди на звільнення на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку із скороченням в комітет первинної профспілкової організації КП Кам`янський міськводоканал ДОР на підставі наказів № 257-п від 17.12.2020 року Про скорочення штату та чисельності та № 3-к від 11.01.2021 року Про скорочення штату, та відмовою від переведення на іншу роботу, на підставі ст. 43 КЗпП України, ОСОБА_1 . (т. 2 а.с. 70).
10 лютого 2021 року, згідно до протоколу № 12 спільного засідання профкому ППО КП Кам`янський водоканал ДОР та адміністрації розглянуто питання про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, згідно до ст. 43 КЗпП України, та надана згода на її звільнення.(т. 2 а.с. 72-82), (т. 2 а.с. 74),
19 березня 2021 року КП Кам`янський міськводоканал ДОР, згідно наказу № 73-к Про зміни до наказу про скорочення штату, у зв`язку з вакантними посадами контролера водопровідного господарства відділу з реалізації послуг населенню з 18 березня 2021 року, внесені зміни до наказу № 3-к від 11 січня 2021 року Про скорочення штату, а саме виключено з переліку працівників, які підлягають скороченню: ОСОБА_4 контролера водопровідного господарства відділу з реалізації послуг населення; ОСОБА_5 контролера водопровідного господарства відділу з реалізації послуг населення (т. 2 а.с. 63).
31 березня 2021 року наказом КП Кам`янський міськводоканал ДОР ОСОБА_1 звільнено з посади контролера водопровідного господарства відділу з реалізації послуг населенню за скороченням чисельності або штату працівників, за п. 1 ст. 40 КЗпП України.(т. 2 а.с. 68)
19 квітня 2021 року позивач звернулася до Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області з заявою про порушення питань законодавства про працю відповідачем.
Згідно акту проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці від 24 червня 2021 року №49/4.4-1021 головного управління держпраці у Дніпропетровській області виявлено, зокрема, порушення вимог ч.ч.1,2,3 ст.42 КзпП України при скороченні чисельності та штату працівників, не було враховано переважне право на залишення на роботі ОСОБА_1 , оскільки вона має двох утриманців, навчається у навчальному закладі без відриву від виробництва та має більш тривалий стаж роботи на даному підприємстві. ( том.1 а.с.162-171) та винесено припис про усунення (недопущення) виявлених порушень від 24 червня 2021 року № 49/4.4-1021-22.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача відбулося з порушенням ч.ч.1,2,3 ст. 42, ч.ч.2,3 ст. 49-2 КзпП України.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.
Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня
2003 року № 3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Відповідно дост. 43 Конституції України,громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до вимог ст.ст.2,36,40,41 КЗпП України, право громадян на працю забезпечується державою, а трудовий договір може бути розірваний лише з підстав і в порядку, передбаченому трудовим законодавством.
Відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 40 КЗпП України,трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням запунктом 1 частиною першоюстатті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація абоперепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.
Суд при розгляді спору про поновлення працівника на роботі зобов`язаний перевірити наявність підстав для звільнення (чи мало місце скорочення або чисельності працівників), але він не наділений повноваженнями обговорювати питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників.
Як вбачається із матеріалів справи, судом першої інстанції встановлено, та сторонами не заперечується факт змін в організації виробництва і праці, зокрема, скорочення чисельності та штату працівників на підприємстві відповідача.
Частиною другою статті 40 цього Кодексу встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Статтею. 42 КЗпП України передбачено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: сімейним - при наявності двох і більше утриманців; особам, в сім`ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва; учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та особам, на яких поширюється чинністьЗакону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту",а також особам, реабілітованим відповідно доЗакону України"Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу; авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; особам з числа депортованих з України, протягом п`яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України; працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.
Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.
Звільненню підлягають ті працівники, посади яких скорочуються. Водночас під час вивільнення керівник підприємства має право в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, за його згодою на іншу посаду, звільнивши з неї менш кваліфікованого працівника. Про таку можливість згадано у пункті 19постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів.
При скороченні чисельності або штату працівників переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою продуктивністю праці і кваліфікацією (ч. 1 ст. 42 КЗпП України). Проте воно враховується лише у випадку скорочення однорідних професій чи посад.
Аналогічного правого висновку дійшов Верховний Суд уПостанові від 13.12.2018 по справі № 577/256/18.
Право визначати рівень кваліфікації і продуктивності належить роботодавцю.
УПостанові від 11.03.2020 по справі № 813/1220/16, Верховний Суд зазначив, що поняття кваліфікація включає в себе не лише освітній рівень працівника, а й стаж роботи, здатність виконувати особливі доручення керівництва, володіння певними навиками, програмами тощо. При визначенні працівників з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці використовуються ознаки, які в сукупності характеризують виробничу діяльність працівників: наявність певної освіти, стаж і досвід роботи, ставлення до роботи, якість виконання покладених завдань та доручень тощо.
Частинами 1 і 2 ст. 43 КЗпП України передбачено, що розірвання трудового договору з підстав, передбаченихпунктами 1(крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації),2-5,7 статті 40іпунктами 2і3 статті 41цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України чи органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового та митного законодавства.
У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п`ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником.
Згідно з частинами першою, третьою статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.
При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.
Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.
Як свідчать матеріали справи, позивач була своєчасно попереджена про зміни в організації праці та про можливе майбутнє вивільнення.
Однак, відповідачем не надано належних доказів на підтвердження, що позивач в порівнянні із залишеними працівниками на роботі, не мала переважного права перед ними щодо рівня кваліфікації і продуктивності праці, наявності певної освіти та/або присвоєння кваліфікаційних розрядів, підвищення кваліфікації, навчання без відриву від виробництва, досвід, стаж.
Натомість, як вбачається із матеріалів справи, відповідачем при звільненні позивача не було враховано її переважне право на залишенні на роботі.( том 1 а.с.200-201), а саме: більш тривалий стаж роботи на підприємстві відповідача у порівнянні с залишеними на роботі працівниками. Крім того, при рівній продуктивності праці з іншими залишеними на роботі працівниками за посадою позивача, вона має двох утриманців, навчається у навчальному закладі без відриву від виробництва.(т. 1 а.с.162-171, 197,т. 2 а.с. 107-108).
Зазначене потяглоза собоюпорушення правапозивача наможливість залишенняна роботі,враховуючи більштривалий стажроботи,рівень знань,кваліфікації таосвіти,а такожзважаючи нанаявність наутриманні позивачадвох осібу зв`язкуз чимколегія суддіввважає такими,що судпершої інстанціїдійшов обґрунтованоговисновку пронаявність правовихпідстав дляпоновлення позивачана роботіта стягненнясереднього заробіткуза весьперіод вимушеногопрогулу відповіднодо вимогст.235КзпП України, згідноякої у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимогЗакону України"Про запобіганнякорупції"іншою особою,працівник повиненбути поновленийна попереднійроботі органом,який розглядаєтрудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Як вбачається із матеріалів справи, згідно довідки, виданої КП Кам`янський міськводоканал ДОР № 93 від 02 лютого 2021 року, середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 - контролера водопровідного господарства відділу з реалізації послуг населенню, склала в сумі 9185 грн. 00 коп..(т. 1 а.с. 36).
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно стягнув з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в розмірі 73480.
При цьому, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про поновлення строку на подачу позовної заяви, визнавши причину пропуску строку на зверненні із позовом поважною, з огляду на наступне.
Згідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.
Заявляючи вимогу про визнання поважною причиною пропуску строку та його поновлення ОСОБА_1 посилається на те, що в місячний строк з метою захисту своїх прав та отримання відомостей щодо підтвердження незаконного свого звільнення вона 19.04.2021 року звернулась до Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області з заявою з питань порушень законодавства про працю, і лише 24 червня 2021 року, Головним управлінням Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області було складено акт позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці від 24.06.2021 року № 49/4.4-1021 та винесено припис про усунення (недопущення) виявлених порушень від 24.06.2021 року № 49/4.4-1021-22, яким підтверджено недотримання відповідачем вимог КЗпП України при її звільненні, про що вона звернутись до адвоката Стребіж Анни Олегівни за правовою допомогою та уклала договір про надання професійної правничої (правової) допомоги адвокатом, яким проводилися дії на збір доказів та документів, як підставу для звернення до суду.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач 19.04.2021 року, тобто в межах місячного строку з часу звільнення, звернулася доГоловного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області з заявою з питань порушень законодавства про працю, копію акту Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області від 24 червня 2021 року отримала у липні 2021 року та 03.08.2021 року звернулася із позовом до суду.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інсстанції дійшов правильного висновку про поважність причин пропуску строку для звернення до суду з позовом.
Доводи апеляційної скарги про те, що при звільненні позивача відповідачем дотримано встановлений п.1 ст. 40 КзпП України порядок її звільнення. Відповідач звільнив позивача з додержанням встановленої трудовим законодавством процедури. На момент повідомлення про вивільнення позивача вакансії по кваліфікації і спеціальності позивача були відсутні, тому при попередженні про наступне вивільнення позивачу було запропоновано переведення на іншу посаду - машиніста насосних установок 2 розряду з експлуатації каналізаційних станції, однак позивач відмовилася, колегія суддів не бере до уваги, оскільки відповідачем не надано належних доказів на підтвердження звільнення позивача з додержанням встановленої трудовим законодавством процедури. Натомість, як правильно встановлено судом першої інстанції, позивача звільнено з порушенням вимог трудового законодавства.
Доводи апеляційної скарги, що після скорочення позивача їй неодноразово направлялося повідомлення про наявні вільні посади на підприємстві відповідача, які позивач отримувала, однак не виявила бажання поновитися на роботі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони не є підставою для відмови у задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не враховано, що позивач набула негативної оцінки у колективі, що і було враховано при визначенні осіб, за якими залишили право на займання посади, колегія суддів не бере до уваги, оскільки зазначені обставини не є підставою для визначення переважного права на залишенні на роботі.
Частиною 1 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно акту виконаних робіт за Договором про надання професійної правничої (правової) допомоги адвокатом від 22.07.2021 року позивачем ОСОБА_1 понесені витрати в сумі 3000 грн.: за складання запитів доКП Кам`янський міськводоканал ДОР 1000 гривень, складання позовної заяви - 1500 гривень, складання заяви про витребування доказів - 500 гривень.(т. 1 а.с. 205), згідно актувиконаних робіт за Договором про надання професійної правничої (правової) допомоги адвокатом від 22.07.2021 року, позивачем ОСОБА_1 понесені витрати за складання заяви про збільшення розміру позовних вимог, вартістю 1000 гривень(т. 1 а.с. 206)
Крім того, 11 січня 2022 року додатковим договором до Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги адвокатом від 22.07.2021 року визначено вартість участі адвоката в одному судовому засіданні вартістю 1500,00 гривень, за період з 07 грудня 2021 року по ухвалення судом рішення у справі, які заявлені до стягнення у кількості судових засідань які очікуються.(т. 2 а.с. 30)
Так, в період з 07 грудня 2021 року відбулися судові засідання 09 грудня 2021 року, 11 січня 2022 року, 10 лютого 2022 року, що становить три засідання, а тому загальна вартість з оплати участі представника позивача адвоката Стребіж А.О. за дані засідання, визначається як 4500,00 гривень.
Таким чином, позивачем понесені витрати на правничу допомогу в загальній сумі 8500 гривень, які підлягають покладенню на відповідача на користь позивача.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані, підтверджуються письмовими доказами та не спростовуються доводами, викладеними в апеляційній скарзі.
Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду, а доводи апеляційної скарги не спростовують зроблених в оскаржуваному рішенні висновків, тому колегія суддів вважає, що підстави для його скасування і задоволення апеляційної скарги відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Комунального підприємства Камянський міськводоканалДніпропетровської обласної ради залишити без задоволення
Рішення Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 лютого 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складений 08 вересня 2022 року
Головуючий: суддя А.П.Барильська
Судді: Н.М.Деркач
Т.Р.Куценко
Суд | Дніпровський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.09.2022 |
Оприлюднено | 12.09.2022 |
Номер документу | 106157469 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про поновлення на роботі, з них |
Цивільне
Дніпровський апеляційний суд
Барильська А. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні