Рішення
від 06.09.2022 по справі 460/16026/21
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

07 вересня 2022 року м. Рівне№460/16026/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув,

відповідача: представник Довгалюк Ірина Леонідівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська продуктова компанія" доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська продуктова компанія" (далі - ТОВ "РПК", позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 992117000701, №991317000701, № 990617000701 від 08.10.2021.

Обґрунтовуючи позов, ТОВ «РПК» вказало, що спірні податкові повідомлення-рішення, ґрунтуються на висновках акту №5420/17-00-07-01/31383171 від 18.08.2021 р. про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «РПК» (код ЄДРПОУ 31383171) (надаліакт перевірки). Проте, ТОВ «РПК» вважає, що висновки акту перевірки є необ`єктивними та безпідставними, а прийнятті за наслідками перевірки податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню як такі, що не відповідають вимогам чинного законодавства. Позивач зазначив, що при формуванні податкового кредиту та відповідних витрат він діяв у відповідності до норм чинного законодавства, при цьому господарські операції мали реальний (товарний) характер. Документи, оформленні при здійсненні господарських операцій, у своїй сукупності є достатнім доказом реальності господарських операцій. При цьому, твердження відповідача щодо реалізації товарів невстановленим перевіркою особам, оформлення нереальних операцій із сумнівним контрагентом-покупцем, неправомірним віднесення до складу витрат на збут витрат, постачання Товариством товарів нижче ціни придбання таких товарів, відсутності обов`язкових реквізитів по чеках та використання придбаних товарів та послуг поза межами власної господарської діяльності є нічим не підтвердженими припущеннями. Позивач вважає, що наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер. Відтак, ТОВ «РПК» вважає, що товариство мало законне право на формування податкового кредиту та валових витрат на підставі отриманих первинних документів, а тому оскаржені податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою суду по справі №460/16026/21 від 01.12.2021 року про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, залишено позовну заяву без руху та надано позивачу строк 10 днів з дня вручення ухвали суду на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 09.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Відповідач позов не визнав, подав письмовий відзив в якому зазначив, що за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки ТОВ «РПК» встановлено, що ТОВ «РПК» було здійснено укладання договорів поставки з 25 фізичними особамипідприємцями, які на момент купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за поставлений товар були ліквідовані, як суб`єкти господарювання. Контролюючим органом встановлено факт реалізації товарно-матеріальних цінностей невстановленим перевіркою особам. Контролюючий орган зазначає, що у ліквідованих фізичних осіб платників податків відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, долучені первинні документи не свідчать про реалізацію товарно-матеріальних цінностей для вказаних суб`єктів господарювання, а також відсутність продажу придбаних товарів в подальшому, то операції з вищезгаданими фізичними особами не є господарською діяльністю підприємства. Крім того, перевіркою ТОВ «РПК» за період з 01.10.2017 по 31.03.2021 встановлено документальне оформлення нереальних операцій із сумнівним контрагентом-покупцем ТОВ «Торговий дім «Лідер-Продукт»» (код 39807500). Також, в ході перевірки встановлено, що у 2017 році - 1 кварталі 2021 року підприємство здійснило поліпшення орендованих виробничих приміщень (цеху з фасування спецій та складу) за адресою: провулок Робітничий, 5, м. Рівне, Рівненської області, а саме: здійснило комплекс робіт капітального ремонту будівлі на загальну суму 1 926 601 грн. Перевіркою встановлено: на порушення п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 8 ПСБО 14 «Оренда», з огляду на характер і зміст проведених позивачем робіт у нежитловому приміщенні, позивач здійснив суттєве поліпшення орендованих основних засобів не збільшивши при цьому первісну вартість об`єкта операційної оренди, а віднісши до складу витрат на збут вартість будівельних матеріалів, використаних на проведення капітального поліпшення цеху, що призвело до заниження показника у рядку 02 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень ( стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» у розмірі 1 926 601,31 грн.". Перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань з податку на додану вартість за період з 01.10.2017 року по 31.12.2020 року встановлено їх заниження всього у сумі 912 130 грн. Вказана розбіжність виникла за рахунок постачання ТОВ «Рівненська продуктова компанія» товарів нижче ціни придбання таких товарів всупереч п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України згідно податкових накладних, що детально зазначені на арк. 27-37 акту перевірки №5420/17-ОО-07-01/31383171 від 18.08.2021 року. Під час проведення перевірки ТОВ «РПК»: згідно до підсистеми «Почекова інформація РРО» ІС «Податковий блок» встановлено, що встановлено відсутність обов`язкових реквізитів по чеках. В графах назва товару, ціна та кількість інформація не відображається. Як наслідок, з вини ТОВ «РПК» проведено розрахункові операції через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування цін товарів (послуг) та обліку їх кількості. У зв`язку з цим, 18.08.2021 р.ГУ ДПС у Рівненській області на підставі акту №5420/17-00-07-01/31383171 від 18.08.2021р. прийнято оскаржені податкові повідомлення-рішення. З наведених підстав, відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді підготовче засідання 17.01.2022 не відбулося та було перенесено на 09.02.2022.

Ухвалою суду від 09.02.2022 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд по суті.

Ухвалою суду від 09.03.2022 розгляд справи відкладено до 28.03.2022.

Ухвалою суду від 18.03.2022 розгляд справи відкладено до 18.04.2022.

Ухвалою суду від 18.04.2022 розгляд справи відкладено до 16.05.2022.

Ухвалою суду від 16.05.2022 розгляд справи відкладено до 08.06.2022.

Ухвалою суду від 08.06.2022 розгляд справи відкладено до 29.06.2022.

Ухвалою суду від 29.06.2022 розгляд справи відкладено до 11.07.2022.

Ухвалою суду від 11.07.2022 розгляд справи відкладено до 25.07.2022.

У судовому засіданні 25.07.2022 оголошено перерву до 29.08.2022.

Ухвалою суду від 29.08.2022 розгляд справи відкладено до 07.09.2022.

Представник позивача в судове засідання не прибув. Про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Подав клопотання якими просив розгляд справи проводити без його участі. За таких обставин, враховуючи вимоги ст. 205, 223 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача.

У судовому засіданні 07.09.2022 року представник відповідача підтримала свої заперечення з підстав, наведених у відзиві на адміністративний позов, та надала суду пояснення за обставинами справи.

У судовому засіданні 07.09.2022 року проголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши позовну заяву, відзив на позов, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх зібраними у справі доказами, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, з урахуванням такого.

Судом встановлено, що у період з 01.07.2021 року по 11.08.2021 року Головним управлінням ДПС у Рівненській області було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «РПК» (код ЄДРПОУ 31383171) з питань своєчасності достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2017 року по 31.03.2021 року.

За результатами перевірки складено Акт №5420/17-00-07-01/31383171 від 18.08.2021 року.

Відповідно до розділу IV. Висновок Акту №5420/17-00-07-01/31383171 від 18.08.2021 року Відповідач прийшов до висновку, що перевіркою встановлено порушення ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Рівненська продуктова компанія»:

1. п.5 і п.7 П(С)БО 15 «Дохід», пп.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134 ст.134, п.135.1ст. 135 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010р. із змінами і доповненнями встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 783 803,00 грн., в т.ч.

- за 4 квартал 2017р. на суму 11519,00 грн.,

- за 2018р. на суму 234 197,00 грн.,

- за 2019р. на суму 152 386,00 грн.,

- за 2020 на суму 344 526,00 грн.,

- за 1 квартал 2021р. на суму 41 176 грн.

2. п.188.1.ст.188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) встановлено заниження податку на додану вартість на суму 416 903 грн., в тому числі:

-за січень 2020 року на суму 3119 грн.,

-за березень 2020 року на суму 14813 грн.,

-за квітень 2020 рокуна суму 18587 грн.,

-за травень 2020 року на суму 8123грн.,

-за червень 2020 року на суму 973 грн.,

-за липень 2020 рокуна суму 9034грн.,

-за серпень 2020 року на суму 15457 грн.,

-за вересень 2020 року на суму 31705 грн.,

-за жовтень 2020 року на суму 35663 грн.,

-за листопад 2020 року на суму 4022 грн.,

-за грудень 2020 року на суму 3719грн.,

-за січень 2021 року на суму 55556грн.,

-за лютий 2021 року на суму 101264 грн.,

-за березень 2021 року на суму 114870 грн.

7. ст. 3 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№ 266/95-ВР від 06.07.95р.( із змінами і доповненнями) встановлено проведення розрахункових операцій ТОВ «Рівненська продуктова компанія» за період з 01.10.2017 по 31.03.2021 через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Вищевикладений висновок базується на п.3.1.1.1., п.3.1.2.1. та 3.3.6. Акту №5420/17-00-07-01/31383171 від 18.08.2021 року.

08.10.2021 року Головним управлінням ДПС у Рівненській області було винесено податкові повідомлення-рішення від 08.10.2021 року за номерами №992117000701, №991317000701, №990617000701 (далі Рішення).

ППР від 08.10.2021 року за №992117000701 нараховано штрафних санкцій на суму 82 960,00 грн. за проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

ППР від 08.10.2021 року за №991317000701 зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 416 903,00 грн.

ППР від 08.10.2021 року за №990617000701 збільшено податок на прибуток приватних підприємств в сумі 783 803,00 грн. та нараховано штрафних санкцій на суму 80 670,25 грн. усього визначеного грошового зобов`язання на суму 864 473,25 грн.

Що стосується порушення відносно взаємовідносин із покупцями фізичними особами-підпиємцями.

Судом встановлено, що в п. 3.1.1.1. Акту перевіркою встановлено укладання договорів про фінансово-господарську діяльність з суб`єктами підприємницької діяльності-фізичними особами, які на момент купівліпродажу товарно-матеріальних цінностей були ліквідовані, як суб`єкти господарювання.

Тобто підставою для висновків акту перевірки слугувала ліквідація суб`єктів підприємницької діяльності-фізичних осіб на момент купівліпродажу товарно-матеріальних цінностей.

Надаючи оцінку вказаним спірним правовідносинам, судом встановлено, що в регістрах бухгалтерського обліку ТОВ «РПК» щодо реалізації ТМЦ в адресу вищевказаних СПД зроблено записи :

Дт 361 «Розрахунки з покупцями» Кт702 «Дохід від реалізації товарів»

Д-т 311 «Поточні рахунки в національній валюті» К-т 361 «Розрахунки з покупцями».

Однак, суд вважає, що відповідачем зроблено безпідставний та необґрунтований висновок проте, що факт реалізації зазначеної продукції (продукти харчування) підтверджено даними бухгалтерського обліку ТОВ «РПК» (оборотно-сальдовими відомостями, журналами-ордерами, регістрів бухгалтерського обліку, аналіз руху ТМЦ по складу, тощо) та встановлено списання ТМЦ зі складу, тобто його реалізацію невстановленим перевіркою особам.

Суд вважає, що відповідачем зроблено безпідставний та необґрунтований висновок про те, що у ліквідованих фізичних осіб платників податків відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, а також відсутність продажу придбаних товарів в подальшому, то операції з вищезгаданими ФОП не є господарською діяльністю підприємства, в розумінні пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ, із змінами та доповненнями, тобто господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, надання послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Судом встановлено, що у Акті перевірки відповідач, без посилання на будь-які докази зазначає, що під час проведення перевірки встановлений факт використання у господарській діяльності товару, ідентичного задекларованому, що в свою чергу є свідченням набуття останнього платником податку у власність без наявності будь-яких первинних документів, які опосередковують таке отримання. Однак, дане твердження відповідача не підтверджується жодними первинними документами та є безпідставним та необґрунтованим.

На думку суду відповідачем зроблено безпідставний та необґрунтований висновок про те, що отримані від «покупця» кошти, перерахування яких останнім не пов`язано з постачанням товарів та за відсутності даних у «постачальника» щодо їх повернення у майбутньому, кваліфікуються як актив, який слід враховувати у складі інших доходів відповідного звітного періоду, що не знайшло відображення у фінансовій звітності ТОВ «РПК» та не враховано при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Згідно матеріалів справи судом встановлено, що п`ятнадцяти контрагентам фізичним особам-підприємцям наведеним в акті перевірки № 5420/17-00-07-01/31383171 від 18.08.2021 на 6 (шостій) сторінці товар відвантажувався до припинення підприємницької діяльності, що підтверджується наданими під час перевірки первинними документами та наявними в матеріалах справи доказами.

Крім того, встановлено невідповідності в акті № 5420/17-00-07-01/31383171 від 18.08.2021 р. в інформації про ФОПів (ІПН, ПІП), а саме:

1. ОСОБА_1 не вірно вказаний ІПН;

2. ОСОБА_2 не вірно вказано прізвище та ІПН.

Судом встановлено, що договори, які були укладені ТОВ «РПК», з вищевказаними ФОПами не суперечать нормам Цивільного кодексу України, а саме, пунктам 3 та 4 ст. 3, які гарантують "свободу договору" та "свободу підприємницької діяльності, яка не заборонена законом", пункту 1 ст. 6, яка імперативно визначає, що "сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства", пункту 1 ст. 12 ЦК України, який зазначає, що "особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд" та статті 627, відповідно до якої "сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору".

Висновки про ліквідованих фізичних осіб платників податків у яких відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, а також відсутність продажу придбаних товарів в подальшому, зроблено контролюючим органом на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, однак така податкова інформація носить виключно інформативний характер. Посилання контролюючого органу на таку інформацію, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними, оскільки фактично надані ТОВ «РПК» до перевірки первинні документи не були проаналізовані в акті перевірки, а тому така інформація не відповідає критерію юридичної значимості та не є допустимим і достовірним доказом у розумінні процесуального закону. Така інформація сама собою не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень, на які посилається відповідач.

Відповідно до пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, визначено, що постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

В укладених договорах поставки ТОВ «РПК» з фізичними особами-підприємцями наявний п.8.4. наступного змісту: «Сторони несуть повну відповідальність за правильність вказаних ними у цьому Договорі реквізитів та зобов`язуються своєчасно у письмовій формі за 7 (сім) календарних днів повідомляти іншу Сторону про їх зміну, а у разі неповідомлення несуть ризик настання пов`язаних із ним несприятливих наслідків».

На момент укладення договорів ТОВ «РПК» з фізичними особами-підприємцями, останні були зареєстровані як фізичні особи-підприємці та протягом дії договору не повідомляли Товариство про зміну своїх реквізитів (ліквідацію ФОП), а тому, на думку суду у Товариства були відсутні підстави для зупинення поставки товарів таким фізичним особам-підприємцям.

Таким чином, з комплексного аналізу вищезазначених норм права та ст. 655 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму, з урахуванням сутті спірних правовідносин, вбачається надуманим та упередженим твердження, контролюючого органу про необхідність відображення доходу від отримання коштів за поставку товарів від фізичних осіб-підприємців, через недоведеність поставки їм товарів, а доведеність (невідомо яким чином) поставку цих товарів іншим невстановленим особам.

Так, Верховний Суд в постанові від 06.02.2018 у справі №804/4940/14 зазначив, що відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Таких висновків дійшов Верховний Суд і в постанові від 30.01.2018 у справі №2а/1770/3360/12, від 19.06.2018 у справі №826/7704/16 (адміністративне провадження №К/9901/38191/18).

Також, критично Верховний Суд відноситься до висновків податкового органу щодо фіктивності господарських операцій через відсутність управлінського та технічного персоналу у контрагента платника податків, що перевіряється. Так, у постановах від 11.09.2018 р. у справі №804/4787/16 та від 30.08.2019 р. у справі №804/17176/14 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що відсутність ресурсів у контрагентів позивача не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати у постачальника на праві оренди або лізингу.

Отже, платник податків не повинен перевіряти кількість працюючих осіб у контрагента, під час поставки товару/надання послуг. Контрагент самостійно обирає модель ведення підприємницької діяльності та самостійно буде вирішувати, чи достатньо працюючих осіб для поставлення товару/надання відповідних послуг покупцю/замовнику, чи потрібно залучати інших осіб, які також можуть працювати за цивільно-правовими договорами, або іншими видами договорів, які не заборонені чинним законодавством.

Будь-яке автоматизоване співставлення, чи дані отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального Закону, оскільки, автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань, а тому здобуті таким чином докази не можуть визнаватись належними (Постанова ВС від 27.02.2018 р. у справі № 811/2154/13-а).

Також, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.03.2018 року у справі №804/939/16 дійшов висновку, що податкова інформація, яка міститься в інформаційно-аналітичних базах щодо контрагентів позивача стосовно ланцюгів постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, має виключно інформативний характер та не вважається належним доказом у розумінні процесуального Закону.

Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону, оскільки є лише відображенням якості роботи окремих працівників контролюючого органу.

У своїй постанові від 05.02.2020 р. по справі № 823/1519/16 Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду критично віднісся до посилань контролюючого органу на аналіз податкової інформації, отриманої відносно контрагентів позивача, як на підставу для відмови у задоволенні позову, оскільки чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, знаходження за місцем реєстрації, наявності чи відсутності основних фондів тощо. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Як слідує із висновку Верховного Суду (постанова від 20.03.2018 у справі №804/939/16, адміністративне провадження №К/9901/376/17) податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

Дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок здійснення заходів податкового контролю, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження даних податкового обліку платників податків, які не створюють для платника податків самостійного юридичного наслідку. Інформація, отримана податковим органом за результатами податкового контролю, використовується для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу. Це в однаковій мірі стосується і дій податкового органу щодо внесення такої інформації до існуючих інформаційних систем (Постанова ВС від 23.05.2018 р. у справі № 804/853/14).

Також, Верховний суд у складі Касаційного адміністративного суду у своїх постановах: від 13 березня 2018 року у справі №814/3520/13-а, від 31 липня 2018 року у справі №815/3725/13-а, від 03 квітня 2018 року справі №804/1963/17, від 27 березня 2018 у справі №816/809/17, від 27 лютого 2018 року у справі №813/1766/17, від 05 червня 2018 року у справі №809/1139/17, від 17 січня 2018 року у справі №804/8943/13-а, від 23 січня 2018 року у справі № 826/7047/13-а, від 15 травня 2018 року у справі №815/423/17, від 26 червня 2018 року у справі №808/2360/17, від 26 червня 2018 року у справі №826/5522/14, від 26 червня 2018 року у справі №826/548/17, від 23 липня 2019 року у справі №2а/0370/307/11, від 30 серпня 2019 р. у справі №804/17176/14, від 21 січня 2020 року у справі №814/2335/14, від 05 лютого 2020 року у справі №823/1519/16, від 20 лютого 2020 року у справі №802/1255/17-а, висловлює правову позицію, що у ході дослідження господарських операцій необхідно звертати увагу на:

реальність здійснення оподатковуваних операцій, які повинні мати ділову мету та економічну вигоду;

документальне підтвердження здійснення господарських операцій первинними документами, які супроводжують операції певного виду;

наявність у покупця належним чином складеної податкової накладної;

наявність розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Верховний Суд у своїх постановах критично ставиться до висновків податкового органу, як на підставу неправомірності формування даних податкового обліку, на відсутність у платника податків документів які б свідчили про транспортування придбаного товару, оскільки такі документи, зокрема, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення, а відтак визначає взаємовідносини по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи.

Тому, на переконання суду, позиція відповідача щодо нереальності здійснених операцій, за умови, наявності у позивача підтверджуючих документів щодо реалізації таких товарів/послуг, включаючи податкові накладні, які належним чином зареєстровані в ЄРПН, реалізації позивачем саме товарів, які необхідні йому для здійснення основного виду господарської діяльності, без надання з боку відповідача доказів існування будь-якої іншої мети позивача, ані ж тієї, що пов`язана із продажем товарів, є завідомо необґрунтованою. Відтак, при складанні акту перевірки контролюючим органом в акті перевірки використано необґрунтовані дані, а також суб`єктивні припущення, які не мають підтверджуючих доказів та належного обґрунтування.

Що стосується порушення відносно взаємовідносин із ТОВ «Торговий дім «Лідер-Продукт» (код 39807500), то суду слід зазначити наступне.

Перевіркою ТОВ «РПК» за період з 01.10.2017 по 31.03.2021 встановлено документальне оформлення нереальних операцій із сумнівним контрагентом-покупцем ТОВ «Торговий дім «Лідер-Продукт»» (код 39807500).

Відповідно до абзаців першого та другого пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та / або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування (податок на прибуток підприємств) є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідачем зазначено, що в ході проведення перевірки Товариством надано серед інших документів Договір про переведення боргу №1 від 19.02.2021, однак, як встановлено судом, такого договору не існує. Товариством було надано договір про переведення боргу №1/2018 від 19.02.2018 та договір про переведення боргу №1/2017 від 03.03.2017.

Судом встановлено, що договором про переведення боргу №1/2018 від 19.02.2018 регулюються відносини, пов`язані із заміною зобов`язаної сторони (Первісного боржника на Нового боржника) у зобов`язанні, що виникло із договору про переведення боргу №1/2017 від 03 березня 2017 року, укладеного між Первісним боржником, Кредитором та ПАТ «Луцьк Фудз» (надалі іменується "Основний договір").

Відповідач зазначає, що в ході перевірки встановлено наступні ознаки нереальності операцій ТОВ ТД «Лідер-продукт» код ЄДРПОУ 39807500.

Згідно наявної інформації Єдиного реєстру судових рішень встановлено наявність кримінального провадження за участі ТОВ ТД «Лідер-продукт» (код 39807500) за №42019061020000071, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1ст. 205-1 КК України. За обставинами справи встановлено, що співзасновник ТОВ «Торговий Дім «Лідер-Продукт» (код ЄДР 39807500) ОСОБА_1 не маючи відповідно до статуту підприємства передбаченої більшості голосів учасників підприємства відповідно до протоколу № 1/18 звільнив з посади директора ТОВ «Торговий Дім «Лідер-Продукт» ОСОБА_2 , що дало можливість ОСОБА_1 як директору підприємства відкрити банківський рахунок у ПАТ «Кредобанк». В якості свідка було допитано директора (на момент проведення господарських операцій ТОВ «Торговий дім «Лідер-Продукт») ОСОБА_2, який повідомив, що службові особи ТОВ «Рівненська продуктова компанія» (код ЄДР 31383171) йому не відомі ніяких документів з приводу проведення фінансовогосподарських операцій він з службовими особами вказаного підприємства він не підписував та не обговорював.

На думку суду, відповідачем зроблено безпідставні та необґрунтовані висновки про те, що операції між ТОВ ТД «ЛІДЕР-ПРОДУКТ» не підтверджуються. Відсутнє підтвердження факту здійснення господарських відносин ТОВ «РПК» з ТОВ ТД «ЛІДЕР-ПРОДУКТ». ТОВ «РПК» здійснював діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб. Що під час проведення перевірки встановлений факт використання у господарській діяльності товару, ідентичного задекларованому, що в свою чергу є свідченням набуття останнього платником податку у власність без наявності будь-яких первинних документів, які опосередковують таке отримання. Що отримані від «покупця» кошти, перерахування яких останнім не пов`язано з постачанням товарів та за відсутності даних у «постачальника» щодо їх повернення у майбутньому, кваліфікуються як актив, який слід враховувати у складі інших доходів відповідного звітного періоду, що не знайшло відображення у фінансовій звітності ТОВ «РПК» та не враховано при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Як вбачається із матеріалів справи, листом від 02.08.2021 року за №0650 ТОВ «РПК» звернулося до ТОВ «ТД «Лідер-Продукт» із проханням прокоментувати (надати пояснення), щодо дійсності укладеного договору про переведення боргу №1/2018 від 19.02.2018 року та чи не подавалися позови (наявні судові рішення чи тривають судові спори) щодо визнання цього договору недійсним.

ТОВ «РПК» отримало лист від 04.08.2021 року №0030 від ТОВ «ТД «Лідер-Продукт», в якому останній повідомив нам наступне.

03.03.2017 року було укладено договір про переведення боргу №1/2017 за яким зобов`язання у сумі 800000,00 грн. перед Кредитором ПАТ «Луцьк Фудз» (код ЄДРПОУ 00377163) Первісного боржника ТОВ «ПК «Лідер-Продукт» (код ЄДРПОУ: 39934028) на Нового боржника ТОВ «РПК». В свою чергу, ТОВ «РПК» за даним договором ставало кредитором для ТОВ «ПК «Лідер-Продукт» (код ЄДРПОУ: 39934028) і останнє зобов`язане було повернути кошти у сумі 800000,00 грн. до 10.03.2017 року.

Свою частину зобов`язань за договором про переведення боргу №1/2017 від 03.2017 року ТОВ «РПК» виконало та 06 березня 2017 року перерахувало ПАТ «Луцьк Фудз» (код ЄДРПОУ 00377163) кошти у сумі 800000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №796 від 06.03.2017 року.

19.02.2018 року було укладено договір про переведення боргу №1/2018 між Первісним боржником ТОВ «ПК «Лідер-Продукт» (код ЄДРПОУ: 39934028) на Нового боржника ТОВ «ТД «Лідер-Продукт» (код ЄДРПОУ: 39307500) у сумі 800 000,00 (вісімсот тисяч гривень 00 коп.) грн. Кредитором по якому виступає ТОВ «РПК» (код ЄДРПОУ: 31383171).

ТОВ «ТД «Лідер-Продукт» (код ЄДРПОУ: 39307500) виконало свої зобов`язання по договору про переведення боргу №1/2018 від 19.02.2018 року і перерахувало ТОВ «РПК» кошти у сумі 800 000,00 (вісімсот тисяч гривень 00 коп.) грн., що підтверджується платіжним дорученням №1 від 14.03.2018 року та платіжним дорученням №2 від 15.03.2018 року.

Що стосується обов`язку ТОВ «ПК «Лідер-Продукт» (код ЄДРПОУ: 39934028) сплатити на користь ТОВ «ТД «Лідер-Продукт» (код ЄДРПОУ: 39307500) кошти у сумі 800 000,00 (вісімсот тисяч гривень 00 коп.) грн. за договором про переведення боргу №1/2018 від 19.02.2018 року, то цей обов`язок мав бути виконаний до 31.12.2018 року.

З 28.02.2020 року по даний час директором ТОВ «ТД «Лідер-Продукт» є ОСОБА_3 , який діє на підставі Статуту Товариства.

Що стосується судової справи №906/205/18, то дана справа не має жодного відношення до ТОВ «РПК» та до укладеного Товариством договору про переведення боргу №1/2018 від 19.02.2018 року. Так, прийняте по справі №906/205/18 рішення само по собі не може нести будь-яких наслідків для ТОВ «РПК», адже ТОВ «РПК» не було стороною спору.

Крім того, ТОВ «ТД «Лідер-Продукт» повідомило про те, що Товариство визнає чинним і дійсним укладений договір про переведення боргу №1/2018 від 19.02.2018 року; Товариством не здійснювалося судового оскарження дійсності договору про переведення боргу №1/2018 від 19.02.2018 року. Також звертаємо Вашу увагу на те, що договір про переведення боргу №1/2018 укладений 19.02.2018 року загальний термін позовної давності становить 3 (три) роки відтак термін позовною давності сплив і на даний час ні ТОВ «ТД «Лідер-Продукт», ні будь-яка сторона договору не може визнати його в судовому порядку недійсним чи неукладеним.

З огляду на викладене суд вважає, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Отже, якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.

До ідентичного висновку щодо застосування норм права до спірних правовідносин дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19.

Таким чином, суд вважає безпідставним та необґрунтованим висновок ГУ ДПС у Рівненській області щодо недійсності договору про переведення боргу №1/2018 від 19.02.2018 року у зв`язку із прийняттям рішення по справі №906/205/18.

Відтак, при складанні акту перевірки контролюючим органом в акті перевірки використано необґрунтовані дані, а також суб`єктивні припущення, які не мають підтверджуючих доказів та належного обґрунтування.

Що стосується порушення відносно операцій віднесення до складу витрат на збут витрат, понесених у зв`язку із капітальним ремонтом поліпшеннями орендованих основних засобів, то суду слід зазначити наступне.

Судом встановлено, що в п.3.1.1.1. Акту перевірки встановлено, що перевіркою достовірності відображених показників у р.02 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» поданих Декларацій з податку на прибуток підприємств за період з 01.10.2017р. по 31.03.2021р., на підставі даних представлених документів: узагальнений перелік документів (додаток 4 до акта перевірки), встановлено заниження задекларованих суб`єктом господарювання показників у рядку 02 Декларації на суму 1926601 грн., в т.ч. за 2017р. 63992 грн., за 2018р. 501093 грн., за 2019р. 300542 грн., за 2020р. 855922 грн., за 1 квартал 2021р. 205053 грн.

На думку відповідача розбіжність виникла за рахунок наступних порушень:

1.Для здійснення господарської діяльності ТОВ «Рівненська продуктова компанія» (Орендар) заключено договір оренди за адресою м. Рівне, пров. Робітничий,5:

- Договір оренди нежитлового приміщення від 01.01.2013 р.. Орендодавець ФОП ОСОБА_4 . Предмет договору оренди: Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування приміщення загальною площею 300 кв.м., яке належить Орендодавцю на праві приватної власності згідно Договору купівлі продажу від 20.06.2011року, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Мета оренди : Приміщення надається Орендарю для цеху з фасування спецій. Строк дії з 01.01.2013. по 31.12.2013р./з пролонгацією/

Відповідач в Акті зазначає, що в ході перевірки встановлено, що у 2017р. 1 кварталі 2021рр. підприємство здійснило поліпшення орендованих виробничих приміщень (цеху з фасування спецій та складу) за адресою: пров.Робітничий,5, м.Рівне Рівненської області, а саме здійснило комплекс робіт капітального ремонту будівліна загальну суму 1926 601 грн. Акти на списання будівельних матеріалів до перевірки не надано, що зафіксовано в акті про ненадання документів до перевірки №301/17-00-07-01/31383171 від 11.08.2021.

Так, відповідно до абзаців першого та другого пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та / або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Суд не може погодитися з твердженням відповідача оскільки, відповідачем підтверджено, що ним отримано відповідь від ТОВ «Рівненська продуктова компанія» №0670 від 10.08.2021 на запит № 6 про те, що всі вказані в запитах документи в повному обсязі надані у листах ТОВ «Рівненська продуктова компанія» №0668 від 10.08.2021, №0658 від 05.08.2021 та №0653 від 04.08.2021.

Відповідно до п. 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 «Оренда» затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28 липня 2000р. №181, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 10 серпня 2000р. №487/4708 з подальшими змінами та доповненнями зазначено, що об`єкт операційної оренди відображається орендарем на позабалансовому рахунку бухгалтерського обліку за вартістю, вказаною в угоді про оренду.

Відповідачем зроблене посилання на лист Державного комітету України з будівництва та архітектури від 30.04.2003 р. №7/7-401 в якості доказу того, що позивачем проведено капітальний ремонт будівлі. Суд критично відноситься до таких доводів відповідача та вважає їх безпідставними та необгрунтованими, оскільки саме лише посилання на лист державного органу носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 30 вересня 2003 року № 561 «Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів»: вартість робіт, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об`єкта основних засобів, включається до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів. Підставою для визнання капітальними інвестиціями витрат, пов`язаних з поліпшенням основних засобів, є зростання внаслідок цих витрат очікуваного терміну корисного використання об`єкта, кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим об`єктом. Первісна (переоцінена) вартість основних засобів може бути збільшена на суму витрат, пов`язаних з поліпшенням та ремонтом об`єкта, визначену у порядку, встановленому податковим законодавством.

Таким чином, на думку суду відповідач самостійно не маючи відповідної кваліфікації за найменуваннями матеріалів встановив, якої складності роботи проводилися на орендованих Товариством об`єктах та зробив це в супереч наявних підтверджуючих документів.

Суд вважає такий висновок відповідача безпідставним та необґрунтованим, таким який зроблений лише на припущеннях та в супереч наявним під час перевірки та в матеріалах справи первинних документів, а саме актів на списання отриманих товарів, які безпосередньо вказують на проведення Товариством поточних ремонтів.

Що стосується порушення відносно постачання позивачем товарів нижче ціни придбання таких товарів, то суду слід зазначити наступне.

Так, судом встановлено, що в Акті перевірки перевіркою достовірності відображених показників у поданих податкових деклараціях з податку на додану вартість (рядки 1.1 8) за період з 01.01.17р. по 31.12.20р. встановлено:

Перевіркою відображених у рядку 1.1 податкових декларацій „Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім ввезення товарів на митну територію України показників за період з 01.10.17р. по 31.12.20р. у загальній сумі 191763 981 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив з продажу товарів (кондитерські вироби, крупи), послуг оренди.

На думку відповідача проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.10.2017 року по 31.03.2021 року на підставі таких документів: видаткові накладні, банківські виписки, головні книги (узагальнений перелік документів наведено в додатку 4 до акту перевірки), а також за даними Єдиного реєстру податкових накладних встановлено заниження задекларованих суб`єктом господарювання показників у рядках 1 Декларацій з податку на додану вартість на суму 416 903 грн. Перевіркою встановлено, що розбіжність виникла за рахунок постачання ТОВ «Рівненська продуктова компанія» товарів нижче ціни придбання таких товарів всупереч п.188.1.ст.188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями).

Відповідач вважає, що ТОВ «РПК» не складено та не зареєстровано податкові накладні на суму реалізації товарів нижче ціни придбання у відповідності до п.188.1.ст.188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), згідно якого «база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення…»

Відповідачем зроблено посилання на п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 8 та п. 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 (далі Порядок №1307) та вказано, що в порушення п.188.1.ст.188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) ТОВ «Рівненська продуктова компанія» занижено податок на додану вартість на суму 416 903 грн.

Суд не погоджується із висновками Відповідача вважає їх безпідставними та необґрунтованими, а дані які наведені в акті перевірки та відзиві такими які не відповідають фактичним, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно допідпунктів 213.1.9і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Разом з тим, судом встановлено, що ТОВ «РПК» веде свій облік відповідно до наказу про облікову політику № 1/15-З від 01.01.2015 року, яким у п. 2.3.2. установлено, що на Товаристві діють такі методи оцінки вибуття запасів ФІФО.

Облікова політика це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності (ст. 1 Закону № 996,п. 3 розд. І НП(С)БО 1). Те, що метод списання запасів є одним з елементів облікової політики, підтверджує іп. 2.1 Методрекомендацій № 635.

За загальним правилом, установленим уст. 4 Закону № 996, прийнята облікова політика повинна застосовуватися підприємством постійно (із року в рік), і її зміна можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Згідно зп. 9 П(С)БО 6облікова політика може змінюватися в обов`язковому і добровільному порядку.

Відповідно до п. 20 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 Запаси. Оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надходили на підприємство (відображені у бухгалтерському обліку), тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів. (Пункт 20 в редакції Наказу Мінфіну N 731 від 22.11.2004)

Відповідно до п. 16 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 Запаси. При відпуску запасів у виробництво, з виробництва, продаж та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за одним з таких методів: собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО).

Відповідачем при здійсненні перевірки не було взято до уваги облікову політику Товариства та наказ №1/15-З від 01.01.2015 року, яким у п. 2.3.2. установлено, що на Товаристві діють такі методи оцінки вибуття запасів ФІФО.

На підтвердження правомірності здійснення реалізації товарів вказаних у акті перевірки по ціні, яка зазначена в ній і що дана ціна не є нижчою вартості отриманого товару ТОВ «РПК» надало відповідні податкові накладні за даний період, а також бухгалтерські довідки із зазначенням цін товарів в залежності їх отримання за методом ФІФО.

Що стосується порушення відносно відсутності обов`язкових реквізитів по чеках РРО, то суду слід зазначити наступне.

Судом встановлено, що у п.3.3.6. Акту перевірки Відповідачем зроблено висновок про те, що під час проведення перевірки ТОВ «РПК» згідно до підсистеми «Почекова інформація РРО» ІС «Податковий блок» встановлено, що встановлено відсутність обов`язкових реквізитів по чеках. В графах назва товару, ціна та кількість інформація не відображається.

Обсяг реалізації по чеках в яких відсутні обов`язкові реквізити разом за весь період складає 672564274 грн.

Відповідно до ст.3 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №266/95-ВР від 06.07.95 р.(із змінами і доповненнями) суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов`язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або ПРРО із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів.

Форма та зміст фіскального чека та інших розрахункових документів, надання покупцю яких є обов`язковим, встановлені Положенням №13 від 21.01.2016 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов`язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)»

Відповідно до п. 1 розділу 1 Положення №13 - розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на надані такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Відповідно до п. 3 розділу 1 Положення №13 - установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів.

У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Відповідно до п.1 розділу 2 Положення №13- У фіскальному чеку зазначаються обов`язкові реквізити, зокрема: назва та адреса господарської одиниці; назва та кількість товару, який реалізується; вартість проданого товару; код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством); ставки та суми податку на додану вартість (далі - ПДВ) та акцизного податку.

На думку суду, відповідачем зроблено безпідставний та необґрунтований висновок проте, що відповідно до підсистеми «Почекова інформація РРО» ІС «Податковий блок» по ТОВ «Рівненська продуктова компанія» встановлено відсутність обов`язкових реквізитів по чеках. Проте, в графах назва товару, ціна та кількість інформація не відображається. Підприємством до перевірки не надано фіскальних чеків, надано лише копії чеків з поміткою «службовий чек». Крім того, згідно сервісу Електронний кабінет підсистема «Пошук фіскального чеку» по чеках ТОВ «РПК» відображаються фіскальні чеки, в яких не зазначено обов`язкових реквізитів «найменування товару». Відповідачем зроблено висновок проте, що вказане свідчить про проведення розрахункових операцій ТОВ «РПК» за період з 01.10.2017 по 31.03.2021 через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Відповідачем в акті перевірки зазначено, що в ході перевірки встановлено реалізацію таких номенклатурних позицій товарів через реєстратори розрахункових операцій у кількості 976 номенклатурних позицій.

Також, відповідачем, на думку суду, зроблено безпідставний та необґрунтований висновок проте, що в порушення ст. 3 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№ 266/95-ВР від 06.07.95р.( із змінами і доповненнями) встановлено проведення розрахункових операцій ТОВ «Рівненська продуктова компанія» за період з 01.10.2017 по 31.03.2021 через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Так, судом було установлено в ході судового розгляду, що ТОВ «РПК» застосовує у своїй діяльності наступні реєстратори розрахункових операцій: 1) моделі DATECS FP 3530T заводський номер АТ402344784.

Відповідно до договору на сервісне обслуговування (СО) реєстраторів розрахункових операцій (РРО) від 30.09.2013 року №100382 та договору про технічне обслуговування і ремонт реєстраторів розрахункових операцій від 01.01.2021 року №100382, які укладені між ТОВ «Рівненська продуктова компанія» та Підприємство «Інфосистема» - ТОВ, останньому доручено здійснення щомісячної підтримки та послуги еквайєра.

ТОВ «РПК» здійснило декілька запитів на Підприємство «Інфосистема» - ТОВ, на які ми отримали відповіді №28 від 05.08.2021 року, №29 від 10.08.2021 року, №30 від 10.08.2021 року.

Підсумовуючи інформацію з отриманих листів (висновків) від Підприємства «Інфосистема» - ТОВ, суд приходить до наступних висновків.

Можливості контролю переданих пакетів за маршрутом РРО Інформаційний еквайр - Сервер ДПС сервісним центрам РРО не надано.

На прохання ТОВ «РПК» Підприємство «Інфосистема» - ТОВ було роздруковано 42 копії фіскальних чеків з контрольної стрічки електронного формату з РРО ТОВ «РПК» моделі DATECS FP 3530T заводський номер АТ402344784, а саме: 46921 10.10.2017 17.37, 46921 10.10.2017 17.37, 49921 06.11.2017 17.20, 52921 01.12.2017 17.33, 56921 12.01.2018 17.31, 59921 15.02.2018 17.42, 62121 15.03.2018 17.39, 65121 13.04.2018 17.18, 68121 10.05.2018 17.06, 71121 13.06.2018 17.38, 74121 12.07.2018 16.50, 77121 03.08.2018 18.00, 80121 07.09.2018 17.46, 83121 09.10.2018 17.00, 86131 13.11.2018 18.17, 89131 05.12.2018 18.31, 92132 03.01.2019 15.07, 95132 04.02.2019 14.49, 98132 12.03.2019 14.25, 101132 15.04.2019 16.16, 103132 08.05.2019 17.35, 106132 06.06.2019 17.38, 109132 16.07.2019 17.29, 110934 28.08.2019 17.15, 111934 12.09.2019 15.30, 113934 11.10.2019 18.01, 115934 06.11.2019 18.41, 118834 04.12.2019 18.22, 120834 15.01.2020 16.50, 121634 20.02.2020 17.36, 122134 10.03.2020 20.06, 124634 23.04.2020 16.34, 126634 27.05.2020 17.37, 127634 09.06.2020 18.01, 129634 01.07.2020 17.39, 133034 07.08.2020 17.20, 135034 02.09.2020 17.44, 138034 05.10.2020 17.41, 140034 03.11.2020 17.02, 142034 16.12.2020 14.44, 143034 13.01.2021 17.21, 145034 16.02.2021 09.06, 147128 12.03.2021 14.04.

В контрольній стрічці електронного формату з РРО ТОВ «РПК» моделі DATECS FP 3530T заводський номер АТ402344784 в чеках відображаються назва товару та інші необхідні дані.

Підприємство «Інфосистема» - ТОВ було здійснено перевірку 42 копії фіскальних чеків з контрольної стрічки електронного формату з РРО ТОВ «РПК» моделі DATECS FP 3530T заводський номер АТ402344784 на сайті ДПС України https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check. Так, за результатами перевірки на сайті ДПС України було встановлено, що на сторінці перевірки чеків назва товарів у чеку не відображається, про те при завантажені чека в .XML форматі з сайту ДПС України назва товару присутня і відображається правильно і відповідає даним копії чека з контрольної стрічки електронного формату.

Враховуючи все вищевикладене, а також проведений аналіз копій 42-х чеків за період з жовтня 2017 року по березень 2021 року з РРО ТОВ «РПК» моделі DATECS FP 3530T заводський номер НОМЕР_1 на сайті ДПС України https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check - Підприємство «Інфосистема» - ТОВ прийшло до висновку, що інформація з РРО ТОВ «РПК» про здійснену розрахункову операцію (фіскальний чек) передана на сервер ДПС України і зберігається на ньому в повному обсязі в тому числі найменування проданого товару, але з невідомих причин для Підприємства «Інфосистема» - ТОВ не відображається на сайті ДПС України в повному обсязі.

Згідно з положеннямистатті 2 Закону № 265/95-ВР реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Таким чином, формування та передача електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків здійснюється автоматично.

Порядок передачі інформації до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв`язку встановлюється органами доходів і зборів на базі технології, розробленої Національним банком України та погодженої центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Порядок передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв`язку до органів державної податкової служби затвердженийнаказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 2012 року № 1057.

Відповідно до вимог Порядку №1057, створення електронних копій контрольних стрічок в пам`яті реєстратора розрахункових операцій чи модемі, а також передача по дротових та бездротових каналах зв`язку електронних копій розрахункових документів здійснюється автоматично реєстраторами розрахункових операцій.

За висновком Підприємства «Інфосистема» - ТОВ РРО моделі DATECS FP 3530T заводський номер АТ402344784 регулярно передає звітну інформацію. РРО моделі DATECS FP 3530T заводський номер АТ402344784 передає всі пакети по порядку, без пропусків. Якщо якийсь із пакетів не прийнятий сервером ДПС в повному обсязі і про це не отримано підтвердження, то РРО повторюватиме передачу до тих пір, поки не отримає підтвердження передачі - і тільки тоді почне передавати наступний пакет. В разі, якщо РРО більше 72 годин не передавав звітну інформацію, то його робота блокується, поки не буде здійснена передача.

Згідно висновку Підприємства «Інфосистема» - ТОВ від ТОВ «Рівненська продуктова компанія» безпосередньо та від працівників Вашого товариства (касирів, бухгалтерів) не надходило скарг щодо блокування роботи чи складнощів в передачі даних на сервер еквайєра. РРО моделі DATECS FP 3530T заводський номер АТ402344784 є належним чином зареєстровано, опломбовані засобами контролю, регулярно передає електронні копії розрахункових документів на сервер еквайєра.

Вищевказане свідчить, що ТОВ «РПК» передбаченим законом способом передавало до органів Державної Податкової Служби по дротових або бездротових каналах зв`язку електронні копії розрахункових документів, які повинні міститися на контрольній стрічці в пам`яті реєстратора розрахункових операцій або в пам`яті модему.

Таким чином, ТОВ «РПК» не могло знати про те, що інформація з РРО моделі DATECS FP 3530T заводський номер АТ402344784 не передається у встановленому законом порядку (або передається не в повній мірі), оскільки РРО моделі DATECS FP 3530T заводський номер АТ402344784 не блокувався.

Вищевказана позиція Товариства підтверджується ухвалою Верхового суду від 24.12.2020 року по справі №640/4930/20 (адміністративне провадження №К/9901/34737/20).

Окремо суд вважає за необхідне звернути увагу на порушення відповідача при оформлені як самого акту перевірки так і додатків до нього, які надали суду підстави вважати, що перевірка та оформлення її результатів була здійснена із порушенням норм чинного законодавства, висновки викладені в акті є неповними та необ`єктивними, а відповідач діяв упереджено.

Судом установлено, що в розділі І Акту перевірки відповідачем зазначено, що: «У журналі реєстрацій перевірок ТОВ «ВПК-Україна» вчинено запис 01.07.2021 р. №47», однак, яке має значення до перевірки ТОВ «РПК» інший суб`єкт господарювання ТОВ «ВПК-Україна» суду невідомо.

Судом установлено, що в п 2.1. Акту перевірки, Відповідач зазначає, що Перевірка проводилась з 24.05.2021р. по 18.06.2021р. тривалістю 20 робочих днів. Термін перевірки продовжувався наказом Головного управління ДПС у Рівненській області від 18.06.2021р. №1179-п. на 10 робочих днів.

Однак, дане не підтверджується матеріалами справи, та строк проведення перевірки був з 01.07.2021 року по 11.08.2021 року, а термін перевірки продовжувався наказом Головного управління ДПС у Рівненській області від 26.07.2021р. №1376-п.

Судом установлено, що в п 2.1. Акту перевірки, Відповідач зазначає, що: «Перевіркою встановлено, що фактично ТОВ "ВПК Україна" знаходиться за адресою: УКРАЇНА, 33009, РIВНЕНСЬКА ОБЛ., М.РІВНЕ, пров. РОБІТНИЧИЙ, БУД. 5.», однак, яке має значення до перевірки ТОВ «РПК» інший суб`єкт господарювання ТОВ «ВПК-Україна» суду невідомо.

Судом установлено, що в п 2.1. Акту перевірки, Відповідач зазначає, що: «ТОВ "ВПК Україна" взято на облік як платника ЄСВ 14.03.2001р. за №1717021-6483», однак, яке має значення до перевірки ТОВ «РПК» інший суб`єкт господарювання ТОВ «ВПК-Україна» суду невідомо.

Судом установлено, що в п 3.1.2.1. Акту перевірки, Відповідач зазначає, що: «За період з 01.10.17р. по 31.12.20р. ТОВ "ВПК Україна" задекларовано податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 190426859 грн.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань за період з 01.10.17р. по 31.12.20р. встановлено їх заниження всього у сумі 912130 грн., в т.ч. за жовтень 2017 року у сумі 23064 грн., за листопад 2017 року у сумі 23218 грн., за грудень 2017 року у сумі 23333 грн., за січень 2018 року у сумі 21639 грн., за лютий 2018 року у сумі 23287 грн., за березень 2018 року у сумі 25485 грн., за квітень 2018 року у сумі 23576 грн.,за травень 2018 року у сумі 22948 грн., за червень 2018 року у сумі 24162 грн., за липень 2018 року у сумі 26554 грн., за серпень 2018 року у сумі 26423 грн.,за вересень 2018 року у сумі 24514 грн., за жовтень 2018 року у сумі 29 956 грн., за листопад 2018 року у сумі 30 504 грн., за грудень 2018 року у сумі 31 300 грн., за січень 2019 року у сумі 24878 грн., за лютий 2019 року у сумі 23366 грн., за березень 2019 року у сумі 23412 грн., за квітень 2019 року у сумі 23 059грн.,за травень 2019 року у сумі 24141 грн., за червень 2019 року у сумі 22118 грн., за липень 2019 року у сумі 24342 грн., за серпень 2019 року у сумі 24571 грн.,за вересень 2019 року у сумі 24160 грн., за жовтень 2019 року у сумі 23 976 грн., за листопад 2019 року у сумі 23616 грн., за грудень 2019 року у сумі 23796 грн., за січень 2020 року у сумі 24 733грн., за лютий 2020 року у сумі 18781 грн., за березень 2020 року у сумі 19 264 грн., за квітень 2020 року у сумі 16 662 грн., за травень 2020 року у сумі 24 379 грн., за червень 2020 року у сумі 22 555 грн., за липень 2019 року у сумі 22 580 грн., за серпень 2020 року у сумі 20 949 грн., за вересень 2020 року у сумі 17 099 грн., за жовтень 2020 року у сумі 20 376 грн., за листопад 2020 року у сумі 17 748грн., за грудень 2020 року у сумі 21 605грн.»

«Зведені дані щодо задекларованих платником податків та встановлених у ході проведення перевірки сум податкових зобов`язань, податкового кредиту, податку на додану вартість за період з 01.10.17р. по 31.12.20р. наведено в додатку 12 до акта (довідки) перевірки

Перевіркою достовірності відображених показників у поданих податкових деклараціях з податку на додану вартість (рядки 1.1 8) за період з 01.01.17р. по 31.12.20р. встановлено:

Однак, яке має значення до перевірки ТОВ «РПК» інший суб`єкт господарювання ТОВ «ВПК-Україна» суду невідомо.

Одночасно з цим, вказані на сторінці 25 Акту перевірки заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість в сумі 912130 грн. суперечить вказаному на сторінці 26 Акту перевірки про заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість в сумі 416903 грн., що дає підстави суду вважати недостовірними висновки Акту перевірки та прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення.

Судом установлено, що в п 2.7. Акту перевірки, Відповідач зазначає, що у зв`язку із ненаданням документів в ході перевірки, посадовим особам ТОВ «Рівненська продуктова компанія» було вручено запити про надання документів.

Запит №1 від 23.07.2021

Запит №2 від 30.07.2021

Запит №3 від 03.08.2021

Запит №4 від 04.08.2021

Запит №5 від 05.08.2021

Запит №6 від 10.08.2021

Факти ненадання документів зафіксовано у Актах про ненадання документів в ході перевірки ТОВ «Рівненська продуктова компанія»:

№221/17-00-07-01 від 07.07.2021

№250/17-00-07-01 від 21.07.2021

№285/17-00-07-01 від 04.08.2021

№ 292/17-00-07-01 від 05.08.2021

№299/17-00-07-01 від 10.08.2021

Від ТОВ «Рівненська продуктова компанія» за №0653 від 04.08.2021 отримано відповідь на запити №1-5 про те, що всі вказані в запитах документи в повному обсязі надані працівникам ГУ ДПС у Рівненській області у вказаний в запитах строк, а підсумковий перелік наданих до перевірки документів буде надано в останній день перевірки.

Крім того Відповідачем підтверджено, що ним отримано відповідь від ТОВ «Рівненська продуктова компанія» №0670 від 10.08.2021 на запит №6 про те, що всі вказані в запитах документи в повному обсязі надані у листах ТОВ «Рівненська продуктова компанія» №0668 від 10.08.2021, №0658 від 05.08.2021 та №0653 від 04.08.2021.

На думку суду, відповідачем зроблено безпідставний та необґрунтований висновок проте, що отримана від платника інформація про надання документів у повному обсязі не відповідає дійсності. Станом на 17.00 год. 11.08.2021 запитувані документи до перевірки не надано. Факт ненадання надання документів в ході планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Рівненська продуктова компанія» щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2017р. по 31.03.2021р. станом на 17.00 год. 11.08.2021 зафіксовано в акті про ненадання документів до перевірки №301/17-00-07-01/31383171 від 11.08.2021.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівненська продуктова компанія» (код ЄДРПОУ: 31383171) за результатами робочої зустрічі, яка відбулася 10.08.2021 року о 10-00 год. в приміщенні ГУ ДПС у Рівненській області за адресою: м. Рівне, вул. Відінська, 12 каб. 517, щодо встановлених під час перевірки порушень, для недопущення їх безпідставного включення в акт перевірки ТОВ «Рівненська продуктова компанія» надало Відповідачу документи наведені в додатках (в оригіналах для огляду, копії для ГУ ДПС у Рівненській області).

Суд звертає увагу на те, що при складанні своїх запитів під час перевірки на першій сторінці кожного запиту у верхньому правому кутку зазначено: «Додаток 2 до Методичних рекомендацій (підпункт 5.1.4 розділу І)».

Таким чином, що при складанні Акту перевірки та додатків до нього (в тому числі запитів та актів про ненадання документів) відповідач керувався Методичними рекомендаціями

щодо оформлення матеріалів документальних перевірок податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та документування виявлених порушень, що затверджені Наказом ДПС України від №244 від 25.02.2021 року, далі Методичні рекомендації.

Крім того, при складанні Акту перевірки та додатків до нього (в тому числі запитів та актів про ненадання документів) відповідач повинен був керуватися Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, що затверджений Наказом Мінфіну №727 від 20.08.2015 року, далі - Порядок.

Відповідно до п.п.5.1.4. розділу І Методичних рекомендацій, у разі ненадання у визначений у запиті строк (відмови від надання) або надання не в повному обсязі документів, пояснень, довідок, інформації тощо посадова особа контролюючого органу складає акт у довільній формі, що засвідчує такі факти, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи (керівника або уповноваженої ним особи) платника податків здійснювати від його імені юридичні дії (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, а також причин такої відмови стосовно кожного документа. Зазначений акт підписується посадовою особою контролюючого органу та керівником платника податків або уповноваженою ним особою. Інформація про складання такого акта та факт відмови керівника платника податків або уповноваженої ним особи від підписання зазначеного акта також відображається в акті (довідці) перевірки.

Відповідно до п.1 розділу ІІ Методичних рекомендацій, до акта (довідки) перевірки обов`язково додаються такі інформативні додатки: акт про ненадання платником податків документів (їх копій), пояснень, довідок, інформації тощо, які необхідні для проведення перевірки у визначений у запиті строк (у разі його складання), акт відмови від надання або надання не в повному обсязі документів (їх копій), пояснень, довідок та інформації.

Усі додатки, які складені під час перевірки та містять інформацію про діяльність платника податку (крім додатків, що містять інформацію службового характеру, аналіз фінансово-господарської діяльності платника податків та виявлені ризики недотримання ним вимог податкового та іншого законодавства, матеріали зустрічних звірок), підписуються посадовими особами контролюючого органу, які здійснили перевірку або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, та посадовими (уповноваженими) особами платника податків і додаються до двох примірників акта (довідки) документальної перевірки.

Відповідно до п.п.12 п.3 розділу ІІІ Порядку, загальні положення акта (довідки) документальної планової перевірки (відповідні додатки до загальних положень) мають містити такі дані: інформацію про складені акти про ненадання у визначений у запиті строк (відмови від надання) або надання не в повному обсязі документів (їх копій), пояснень, довідок та інформації, акти відмови платника податків, керівника платника податків або уповноваженої ним особи від підписання зазначених актів.

Акти, що засвідчують такі факти, складаються у довільній формі із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків, керівника або уповноваженої ним особи та переліку ненаданих документів, а також причин відмови в їх наданні.

Відповідно до п.1 розділу ІV Порядку, залежно від фінансово-господарської діяльності платника податків та результатів перевірки до інформативних додатків належать: акт про ненадання платником податків документів (їх копій), пояснень, довідок, інформації тощо, які необхідні для проведення перевірки у визначений у запиті строк (у разі його складання), акт відмови від надання або надання не в повному обсязі документів (їх копій), пояснень, довідок та інформації; акт, який засвідчує факт надання документів менше ніж за 3 дні до дня завершення перевірки.

Відповідно до п.2 розділу ІV Порядку, усі додатки, які складені під час перевірки та містять інформацію про діяльність платника податку (крім додатків, що містять інформацію службового характеру, аналіз фінансово-господарської діяльності платника податків та про опрацювання встановлених ризикових операцій, матеріали зустрічних звірок), відомості або таблиці, в яких згруповані факти однотипних порушень та порушень, які повторюються, підписуються посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, та платником податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) або їх законними представниками (у разі наявності) та додаються до двох примірників акта (довідки) документальної перевірки та є його (її) невід`ємною частиною.

Отже, аналізуючи вищенаведені норми Порядку та Методичних рекомендацій в поєднанні із актом перевірки, запитами та актами про ненадання документів, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено п.п.5.1.4. розділу І, п.1 розділу ІІ Методичних рекомендацій та п.п.12 п.3 розділу ІІІ, п.1 розділу ІV, п.2 розділу ІV Порядку, а саме:

1. Загальні положення Акту документальної планової перевірки не містять інформації про складені акти про ненадання у визначений у запиті строк (відмови від надання) або надання не в повному обсязі документів (їх копій), пояснень, довідок та інформації, акти відмови платника податків, керівника платника податків або уповноваженої ним особи від підписання зазначених актів.

2. У всіх актах про ненадання у визначений у запиті строк (відмови від надання) або надання не в повному обсязі документів відсутні:

зазначення посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи (керівника або уповноваженої ним особи) платника податків здійснювати від його імені юридичні дії (його законного представника);

перелік документів, які йому запропоновано подати, а також причин такої відмови стосовно кожного документа.

підпис керівника платника податків або уповноваженою ним особою.

3. До Акту документальної планової перевірки не було надано додатки, а саме: акти про ненадання у визначений у запиті строк (відмови від надання) або надання не в повному обсязі документів, акти відмови платника податків, керівника платника податків або уповноваженої ним особи від підписання зазначених актів.

Вищевикладені порушення, які містяться в Акті документальної планової перевірки та допущені при складанні додатків до нього (актів про ненадання у визначений у запиті строк (відмови від надання) або надання не в повному обсязі документів) на думку суду дають можливість стверджувати про те, що такі додатки складені з суттєвими порушеннями норм чинного законодавства і являються сумнівними, а тому є не належними, не допустимими та не достовірними доказами в справі.

Таким чином, на думку суду, вищевказані запити були виконані позивачем в повному обсязі і відповідачу було надано всі запитувані документи.

Статтею 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у частині 2статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб`єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Прийняття рішень, вчинення дій суб`єктами владних повноважень передбачає, зокрема, дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення (дії), є критерієм, який випливає з принципу пропорційності (адекватності). Дотримання принципу пропорційності особливо важливе при прийнятті рішень або вжитті заходів, які матимуть вплив на права, свободи та інтереси особи. Метою дотримання цього принципу є досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямовані рішення або дії суб`єкта владних повноважень, та інтересами конкретної особи. Принцип пропорційності, зокрема, передбачає, що:

- здійснення повноважень, як правило, не повинно спричиняти будь-яких негативних наслідків, що не відповідали б цілям, які заплановано досягти;

- якщо рішення або дія можуть обмежити права, свободи чи інтереси осіб, то такі обмеження повинні бути виправдані необхідністю досягнення більш важливих цілей;

- несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів особи внаслідок рішення чи дії суб`єкта владних повноважень, повинні бути значно меншими від тієї шкоди, яка могла б настати за відсутності такого рішення чи дії;

- для досягнення суспільно-корисних цілей необхідно обирати найменш «шкідливі» засоби.

Принцип пропорційності має на меті досягнення балансу між публічним інтересом та індивідуальним інтересом особи, а також між цілями та засобами їх досягнення.

Відповідно до частини 1статті 9 Кодексу адміністративного судочинства Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами 1, 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Українивстановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на сукупність викладених обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем, всупереч вимогамКАС України, не доведено правомірності прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень, а відтак, податкові повідомлення-рішення від 08.10.2021 року № 992117000701, № 991317000701 та № 990617000701 є протиправними та підлягають скасуванню, а відтак позовні вимоги ТОВ «РПК» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позовну заяву задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 20465,07 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська продуктова компанія" до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 08.10.2021 № 992117000701, від 08.10.2021 №991317000701 та від 08.10.2021 № 990617000701.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська продуктова компанія" за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати на суму 20465 (двадцять тисяч чотириста шістдесят п`ять) грн. 07 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Рівненська продуктова компанія" (пров. Робітничий, 5,м. Рівне,33009, ЄДРПОУ/РНОКПП 31383171)

Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, 12,м. Рівне,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 43142449)

Повний текст рішення складений 09 вересня 2022 року

Суддя Д.П. Зозуля


Суд	Рівненський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	06.09.2022
Оприлюднено	12.09.2022
Номер документу	106160456
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)

Довга Ольга Іванівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 06.09.2022 по справі 460/16026/21РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —460/16026/21

Рішення
від 06.09.2022 по справі 460/16026/21
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД