Ухвала

від 06.09.2022 по справі 640/15063/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

07 вересня 2022 рокум. Київ№ 640/15063/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., ознайомившись із клопотанням про залишення позову без розгляду у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК ГРАНД»

до відокремленого підрозділу ДПС Головне управління Державної податкової служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0637460405 від 01.07.2020 року,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АПК ГРАНД» (далі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі також - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 01.07.2020 року №0637460405.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.06.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Через канцелярію суду 16.07.2021 року відокремленим підрозділом ДПС України Головне управління ДПС у м. Києві подано відзив, в якому просить про заміну відповідача правонаступником.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.07.2021 року замінено відповідача у справі - Головне управління ДПС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) на відокремлений підрозділ Головного управління ДПС у місті Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП: 44116011).

Зокрема, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що до відзиву на позовну заяву відповідачем також долучено клопотання про залишення позову без розгляду з підстав пропуску позивачем шестимісячного процесуального строку, встановленого частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду із позовом про оскарження податкового повідомлення рішення, яке не оскаржено у адміністративному порядку.

У підтримку своєї правової позиції відповідач посилається на постанову Верховного Суду від 26.11.2020 року у справі №500/2486/19, у якій Верховним Судом відступлено від правової позиції щодо застосовності строку оскарження податкових повідомлень - рішень, якими визначено грошове зобов`язання, у 1095 днів, встановленого Податковим кодексом України.

Разом з тим, судом встановлено відсутність достовірного підтвердження надіслання клопотання про залишення позову без розгляду поштовим відправленням згідно квитанції ПАТ «Укрпошта» від 13.07.2021 року на адресу реєстрації юридичної особи позивача, долученого відповідачем в якості доказу направлення позивачу відзиву та додатків до нього, оскільки опису поштового відправлення суду не надано, зокрема, у відзиві відсутній конкретний перелік додатків.

Також, судом встановлено, що позивачем у позові вказано як адресу реєстрації юридичної особи (02002, м. Київ, вул. Окіпної Раїси, буд. 4, оф. 2), так і поштову адресу (07400, м. Бровари, б-р Незалежності, буд. 31, оф.205), з якої, відповідно, до суду надходить поштова кореспонденція від позивача.

Крім того, суд зауважує, що від позивача не надходило жодних заяв, клопотань або пояснень на клопотання про залишення позову без розгляду, в той час, як 20.01.2022 року через канцелярію суду останнім подано суду клопотання про прискорення розгляду справи.

Таким чином, з метою дотримання засади змагальності сторін, суд дійшов висновку зобов`язати відповідача направити (повторно) клопотання про залишення без розгляду на поштову адресу позивача, вказану у позовній заяві, з метою належного реагування останнього на таке клопотання.

В свою чергу, щодо питання, порушеного у клопотанні відповідача, суд дійшов наступних висновків та звертає увагу позивача на наступне.

Предметом позову у справі №640/15063/21 є оскарження податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 01.07.2020 року №0637460405, яким визначено грошове зобов`язання позивача з ПДВ на суму 256 282,00 грн.

Згідно з матеріалами справи спірне рішення в адміністративному порядку позивачем не оскаржено.

В свою чергу, згідно з відміткою на конверті, в якому до суду надійшла позовна заява, остання вважається поданою до суду 28.05.2021 року.

Отже, позивач звернувся до суду після спливу 10 місяців з дня винесення рішення податкового органу.

Згідно з абзацом 1 пункту 102.1. статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Заявляючи клопотання про залишення позову без розгляду, відповідач посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 26.11.2020 року у справі №500/2486/19.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Водночас, суд зауважує, що у вищевказаній постанові спір безпосередньо стосується застосування пункту 56.19 статті 56 ПК України при вирішенні питання дотримання строку звернення до суду з позовом про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень після проведення процедури адміністративного оскарження, в той час, як докази адміністративного оскарження рішення, що є предметом справи №640/15063/21, відсутні.

Так, предмет спору, в межах якого здійснювався касаційний перегляд у справі 500/2486/19, не давав можливості у вказаній адміністративній справі здійснити відступлення від існуючого до цього правозастосування щодо тривалості строку звернення до суду у випадку судового оскарження податкових повідомлень-рішень (рішень про застосування штрафних санкцій) без використання досудового порядку вирішення спору, яке продемонстровано у низці постанов Верховного Суду, зокрема від 03.04.2018 року у справі №826/5325/17, від 23.05.2018 року у справі №803/728/17, від 18.06.2018 року у справі № 805/1146/17-а, та зводилось до наявності у платника податків права на звернення до суду з таким позовом протягом встановлених пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України 1095 днів з моменту отримання такого рішення.

Позаяк, посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 26.11.2020 року у справі №500/2486/19, не є цілком коректним в межах спірних правовідносин.

Разом з тим, у постанові від 27.01.2022 року у справі №160/11673/20 з приводу спірних правовідносин, що є аналогічними тим, що є предметом розгляду справи №640/15063/21, Верховним Судом зазначено наступне:

«…Вирішуючи це питання, судова палата зазначає, що стаття 122 КАС України встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах. Водночас, вона передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Однак, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, ПК України не містить норм, які б визначали процесуальний строк звернення до суду з позовом у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження).

Судова палата вважає, що у випадку відсутності правового регулювання у спеціальному законодавстві, застосуванню підлягають загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів, які встановлені КАС України.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З метою забезпечення єдиної правозастосовчої практики під час судового розгляду відповідних спорів у справах, у яких позивачами не використовувалась процедура адміністративного оскарження рішень податкового органу про нарахування грошових зобов`язань, та у розвиток правового підходу, викладеного у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, судова палата відступає від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 3 квітня 2018 року у справі №826/5325/17, від 23 травня 2018 року у справі №803/728/17, від 18 червня 2018 року у справі № 805/1146/17-а та вважає за необхідне сформулювати такий правовий висновок.

Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судова палата вважає, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.

З урахуванням викладеного, судова палата вважає, що суд апеляційної інстанції правильно врахував висновок Верховного Суду щодо питання застосування пунктів 56.18 статті 56 і 102.1 статті 102 ПК України і дійшов правильного висновку про те, що строк звернення до суду з цим позовом визначається статтею 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Однак, апеляційний суд не звернув увагу на те, що у постанові від 26 листопада 2020 року судова палата наголошувала на тому, що суди повинні уникати випадків скасування законних рішень, ухвалених відповідно до усталеної на той час судової практики, лише на тій підставі, що станом на час розгляду справи змінилось юридичне тлумачення відповідної норми права.

Зміна судової практики, що відбулася після ухвалення судами остаточного рішення, не повинна порушувати принцип правової визначеності та стабільності правового регулювання, чинного на час розгляду справи судами попередніх інстанцій.

Також судова палата акцентувала увагу на тому, що задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.».

Отже, у розвиток правового підходу, викладеного у постанові Верховного Суду від 26.11.2020 року у справі № 500/2486/19, на яке посилається відповідач у клопотанні, Верховним Судом у постанові від 27.01.2022 року у справі №160/11673/20 відступлено від висновків Верховного Суду, викладених у низці постанов щодо застосовності 1095 днів в якості процесуального строку оскарження до суду податкових повідомлень-рішень, які не оскаржено в адміністративному порядку.

Таким чином, до спірних правовідносин, що виникли у справі №640/15063/21, підлягає застосуванню шестимісячний строк звернення до суду, який позивачем пропущено.

Крім того, до суду з цим позовом ТОВ «АПК Гранд» звернулося 28.05.2021 року, тобто після зміни судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду 26.11.2020 року.

У постанові від 27.01.2022 року у справі №160/11673/20 Верховним Судом: «…повторно наголошено на висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 26.11.2020 року у справі № 500/2486/19, про те, що після ухвалення цієї постанови суди повинні уникати формального підходу при застосуванні її висновків, зокрема не допускати випадків скасування судових рішень з мотивів пропуску строку звернення до суду, ухвалених відповідно до усталеної на той час судової практики, лише на тій підставі, що станом на час ухвалення судового рішення змінилось тлумачення Верховним Судом відповідної норми права з цього питання.

Судова палата вважає за необхідне наголосити, що при обчисленні шестимісячного строку звернення до суду у подібних до цієї справах, суди повинні звертати особливу увагу на момент початку перебігу цього строку і в кожній конкретній справі вирішувати питання про наявність/відсутність підстав вважати його пропущеним, а так само наявність/відсутність підстав вважати такий строк пропущеним з поважних причин.

Усталеною є практика Верховного Суду про те, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Зокрема, питання наявності підстав вважати поважними причини пропуску строку звернення до суду з позовом, які пов`язані зі зміною правової позиції Верховного Суду з цього питання було предметом дослідження Верховним Судом у справі № 640/11650/21, за наслідками касаційного розгляду якої було ухвалено постанову від 23 вересня 2021 року. У цій постанові суд касаційної інстанції зазначив, що у перехідний період для забезпечення реалізації права особи на звернення до суду у вказаних умовах їй має бути забезпечений певний розумний строк, достатній для формулювання правової позиції і вчинення дій з підготовки відповідного позову та його подання до суду. Тобто, новий підхід Верховного Суду у питанні визначення строку звернення до суду з позовами може застосовуватися для нових позовів, поданих після ухвалення постанови від 26 листопада 2020 року, однак, при вирішенні питання поновлення строку звернення з позовом істотне значення мають такі обставини: строк, який сплинув після зміни судової практики і до моменту звернення до суду з позовом; причини, які заважали звернутися до суду з позовом у максимально короткий термін після зміни судової практики; чи є підставі вважати, що позивачем було допущено необґрунтовані зволікання.

Аналогічний підхід було продемонстровано Верховним Судом при розгляді справи № 580/3400/20 (постанова від 27 липня 2021 року).».

Згідно з частиною третьою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи викладене та положення частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою дотримання принципу змагальності сторін, офіційного з`ясування обставин справи, та забезпечення права позивача на судовий захист, суд дійшов висновку запропонувати останньому подати до суду відповідну заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих та поважних підстав його пропуску з метою вирішення питання поновлення такого строку або залишення позову без розгляду.

Керуючись статтями 122, 123, 166, 167, 242, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Зобов`язати відокремлений підрозділ ДПС ГУ ДПС у м. Києві надіслати на поштову адресу ТОВ «АПК ГРАНД» (07400, м. Бровари, б-р Незалежності, буд. 31, оф.205) примірник клопотання про залишення позову без розгляду, докази чого надати суду у дводенний термін з дня отримання цієї ухвали суду.

2. Запропонувати ТОВ «АПК ГРАНД» подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих та поважних підстав його пропуску у десятиденний строк з дня отримання примірника клопотання про залишення позову без розгляду, докази про дату отримання якого долучити до заяви.

3. Роз`яснити ТОВ «АПК ГРАНД» наслідки неподання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, передбачені частиною третьою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Вирішити клопотання відповідача про залишення позову без розгляду після надходження до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих та поважних підстав його пропуску, або після спливу строку на її подання у разі не надходження останньої.

Ухвала набирає законної сили відповідно до частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Маруліна