Рішення

від 06.09.2022 по справі 640/28868/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

07 вересня 2022 року справа №640/28868/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника Товариства з обмеженою відповідача «АКВАПОЛІС» про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідача «АКВАПОЛІС» (далі по тексту - позивач, ТОВ «АКВАПОЛІС») доКиївської митниці Держмитслужби (далі по тексту - відповідач)про1) визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 18 травня 2020 року №UA100320/2020/000046/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18 травня 2020 року №UA100320/2020/00084; 2) визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 03 вересня 2020 року №UA100320/2020/000173/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03 вересня 2020 року №UA100320/2020/00255

В С Т А Н О В И В:

Рішенням від 31 січня 2022 року у справі №640/28868/20, яке залишив без змін Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 31 січня 2022 року, Окружний адміністративний суд міста Києва повністю задовольнив адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідача «АКВАПОЛІС», визнав протиправним та скасував рішення Київської митниці Держмитслужби від 18 травня 2020 року №UA100320/2020/000046/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18 травня 2020 року №UA100320/2020/00084, визнав протиправним та скасував рішення Київської митниці Держмитслужби від 03 вересня 2020 року №UA100320/2020/000173/1 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03 вересня 2020 року №UA100320/2020/00255 та стягнув на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Акваполіс» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби.

Представник позивача просив стягнути на користь позивача судові витрати пов`язанні із наданням правничої допомоги.

Крім того, подав до суду клопотання про ухвалення додаткового рішення.

Розглянувши клопотання та додаткові докази, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на таке.

Відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Пункт 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою та другою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 та від 22 грудня 2018 року у справі №826/856/18.

Отже, на підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд встановив, що на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представник позивача надав суду такі документи:

- ордер на надання правової допомоги від 16 листопада 2020 року серії АА №1061426;

- копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 26 вересня 2009 року серії №3875;

- копію договору про надання правничої допомоги від 05 листопада 2020 року №0103;

- копію додатку №1 до договору про надання правничої допомоги від 05 листопада 2020 року №0103;

- копію акта надання послуг від 25 листопада 2020 року;

- копію платіжного доручення від 09 листопада 2020 року №2589 на суму 15 600,00 грн.

З акта надання послуг та платіжного доручення вбачається, що позивач поніс витрати пов`язані із надання професійної правничої допомоги у розмірі 15 600,00 грн.

Частинами п`ятою та сьомою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Оскільки позов задоволено, на користь Товариства з обмеженою відповідача «АКВАПОЛІС» належить присудити судові витрати, пов`язані із отриманням професійної правничої допомоги за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що представником позивача документально підтверджено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 600,00 грн. та вважає за можливе задовольнити заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення та присудити на користь Товариства з обмеженою відповідача «АКВАПОЛІС» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 600,00 грн. (п`ятнадцять тисяч шістсот гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби.

Згідно з частиною третьою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 246, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Задовольнити заяву представника Товариства з обмеженою відповідача «АКВАПОЛІС» про ухвалення додаткового рішення.

2. Ухвалити додаткове рішення, яким стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідача «АКВАПОЛІС» понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 600,00 грн. (п`ятнадцять тисяч шістсот гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Акваполіс» (49034, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Маршала Малиновського, 96; ідентифікаційний код 32059474);

Київська митниця Держмитслужби (03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 8-А; ідентифікаційний код 43337359).

Суддя В.А. Кузьменко