Рішення

від 07.09.2022 по справі 640/12699/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2022 року м. Київ № 640/12699/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кармазіна О.А., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Сі-Ен-ДЖІ»до Державної податкової служби Українипро визнання протиправним та скасування індивідуальної податкової консультації,-В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сі-Ен-ДЖІ» (89452, Закарпатська область, Ужгородський район, село Вовкове, вул. Тайня, 5, код ЄДР: 40339458) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДР: 43005393), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію від 06.11.2020 № 4608/ІПК/99-00-05-06-02-06.

Позиція позивача.

Позивач зазначає, що 03.09.2020 надіслав звернення № 11 до Державної податкової служби України (вх. ДПС №2427/ІПК/6 від 08.09.2020) щодо отримання письмової індивідуальної податкової консультації щодо порядку оподаткування ПДВ операції позивача з ліквідації пошукової свердловини, що виконала своє призначення та опинилась у несприятливих геологічних умовах.

Позивач зазначає, що питання, з яким звернувся позивач до відповідача для надання індивідуальної податковій консультації такі.

Позивач просив відповідача підтвердити, що в разі ліквідації пошукової свердловини у зв`язку з тим, що вона виконала своє призначення та її подальше використання за прямим призначенням чи для інших господарських потреб є неможливим з геологічних причин, що не залежать від платника податку, податкові зобов`язання з ПДВ за правилами, встановленими п. 198.5 та п. 189.9 ПК України, не нараховуються.

У позові зазначається, що відповідач у відповідь на звернення надав Індивідуальну податкову консультацію №4608/1ПК/99-00-05-06-02-06 від 06.11.2020.

Відповідач повідомив в ІПК, що "якщо пошукова свердловина обліковується як незавершена капітальна інвестиція, що складається у тому числі з власних витрат на спорудження свердловини, які при цьому включаються до складу вартості готової продукції, то при ліквідації такої пошукової свердловини податкові наслідки з ПДВ відповідно до пункту 189.9 статті 189 та пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ у платника податку не виникають, оскільки вказані складові капітальної інвестиції (товари/послуги) приймають участь в операціях з постачання готової продукції, що підлягають оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за основною ставкою.

У випадку, якщо витрати, що понесені у зв`язку із спорудженням пошукової свердловини, не включаються до складу вартості готової продукції, то при ліквідації такої пошукової свердловини у платника ПДВ виникає обов`язок щодо нарахування податкових зобов`язань з ПДВ за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 розділу VП ПКУ".

На думку позивача, письмова ІПК, надана йому відповідачем, суперечить нормам та змісту податку на додану вартість в частині твердження про те, що в разі, якщо витрати, понесені у зв`язку із спорудженням пошукової свердловини, не включаються до складу вартості готової продукції, то при ліквідації такої пошукової свердловини у платника ПДВ виникає обов`язок щодо нарахування податкових зобов`язань з ПДВ за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПК України. Позивач наголошує, що ПК України не містить зазначеної Відповідачем умови як підстави нарахування ПДВ.

Отже, реалізуючі своє право на оскарження письмової індивідуальної податкової консультації як правового акту індивідуальної дії, яка, на думку платника податків, суперечить нормам та змісту податку на додану вартість, передбачене п. 53.2 ПК України, позивач звертається з позовною заявою до відповідача та вважає, що ІПК має бути скасована.

Позиція відповідача.

Відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

З посиланням на норми профільного законодавства зазначає, що виходячи із аналізу норм ПК України, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, у випадку, якщо пошукова свердловина обліковується як незавершена капітальна інвестиція, що складається у тому числі з власних витрат на спорудження свердловини, які при цьому включаються до складу вартості готової продукції, то при ліквідації такої пошукової свердловини податкові наслідки з ПДВ відповідно до пункту 189.9 статті 189 та пункту 198.5 статті 198 розділу V Кодексу у платника податку не виникають, оскільки вказані складові капітальної інвестиції (товари/послуги) приймуть участь в операціях з постачання готової продукції, що підлягають оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за основною ставкою.

У випадку, якщо витрати, що понесені у зв`язку із спорудженням пошукової свердловини, не включаються до складу вартості готової продукції, то при ліквідації такої пошукової свердловини у платника ПДВ виникає обов`язок щодо нарахування податкових зобов`язань з ПДВ за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 розділу V Кодексу.

Враховуючи викладене, як зазначає відповідач, позиція ДПС, яка викладена в індивідуальній податковій консультації від 06.11.2020 № 4608/ШК/99-00-05-06-02-06, що надана ТОВ «СІ-ЕН-ДЖІ», є узгодженою і відповідає нормам чинного законодавства.

Таким чином, ДПС вважає, що індивідуальна податкова консультація від 06.11.2020 № 4608/ІПК/99-00-05-06-02-06 є обґрунтована, правомірна та не несе за собою скасування чи поновлення виконавчих документів прийнятих контролюючим органом до відповідного платника.

Позивач надав відповідь на відзив, наполягаючи на обґрунтованості своєї позиції.

Процесуальні дії, вчинені у справі.

Ухвалою судді від 14.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Враховуючи положення п. 10. ч. 6 ст. 12 КАС України, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та виклику представників сторін.

Встановлені судом обставини.

Так, позивач має спецдозвіл на користування надрами № 6104 від 11.03.2016 (внесено зміни), строк дії - 20 років, вид користування «видобування», мета «видобування вуглеводнів», тобто вже не стадія геологічного вивчення (в тому числі дослідно-промислової розробки).

Позивач звернувся до ДПС України з листом від 03.09.2020 за вих. № 11 та, керуючись ст. 52 ПК України, просив:

«Підтвердити правильність розуміння Компанії, що в разі ліквідації пошукової свердловини у зв`язку з тим, що вона виконала своє призначення та її подальше використання за прямим призначенням чи для інших господарських потреб є неможливим з геологічних причин, що не залежать від платника податку, податкові зобов`язання за правилами, встановленими п. 198.5 ст. 198 та п. 189.9 ст. 189 ПКУ не нараховуються».

У запиті зазначається, що основним видом діяльності Компанії с видобування природного газу (код КВЕД 06.20).

Компанія має спеціальний дозвіл на користування надрами від 11.03.2016 на підставі якого здійснює розробку родовища на території Ужгородського та Мукачівського району' Закарпатської області площею 301.4 км2 (далі - «Ужгородська площа») з метою видобутку природного газу та супутніх корисних компонентів (пропану, азоту).

Висновками Державної комісії по запасах корисних копалин України у 2015 році за результатами апробації запасів Ужгородської площі Ужгородська площа була піднесена до перспективних для пошуків покладів вуглеводнів.

Відповідно до програми робіт у жовтні 2019 року Компанія здійснила буріння пошукової свердловини № 101.

З матеріалів справи вбачається, що вказана свердловина - пошукова.

Витрати на будівництво свердловини віднесені Компанією до незавершених капітальних інвестицій (необоротний актив).

Однак, за результатами випробувань свердловини, пластів, перспективних у відношенні нафтогазонасичення або рекомендованих до випробування в обсадженому стовбурі, виявлено не було.

З огляду на зазначені вище обставини та відсутність підстав для подальшого буріння свердловини Постійно діючою комісією з питань ліквідації свердловин та списання витрат на їх спорудження 11.10.2019 прийнято рішення про ліквідацію свердловини як такої, що виконала своє геологічне завдання та опинилась у несприятливих геологічних умовах.

Компанією були проведені відповідні підготовчі та ліквідаційні роботи, що вимагаються законодавством у випадку виявлення «сухої» свердловини. Після погодження ліквідації управлінням Держпрапі відповідно до галузевого законодавства в грудні 2019 Компанією було видано наказ про ліквідацію свердловини.

Під час проведення ліквідаційних робіт було демонтовано колонну головку, що є складовою фонтанної арматури, яка планується до використання Компанією для розробки інших свердловин у межах Ужгородської площі.

Отже, як зазначив у листі позивач, з моменту затвердження Компанією наказу про ліквідацію свердловини як об`єкта незавершеного капітального будівництва, шо не був введений в експлуатацію, вона визнана ліквідованою за категорії ю 1(a) Положення №19 як така, що виконані свої призначення та після завершення її будівництва опинилась у несприятливих геологічних умовах «сухою» або водяною

Геологічна інформація, одержана в холі буріння та випробування Свердловини №101. використана Компанією у 2020 році для підготовки геолого-економічної оцінки запасів вуглеводнів виявлених покладів Ужгородської площі та оновлення сейсморозвідувальних робіт і AVO досліджень.

Позивач у зверненні зазначив таку проблематику.

ПКУ містить неоднозначні положення щодо того, чи має нараховуватися ПДВ в разі ліквідації свердловин з геологічних причин.

З урахуванням положень п/п. «а» та «б» п. 185.1. п/п. 14.1.191, п. 189.9 ПКУ позивач зазначає, що, у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

При цьому, як зазначив позивач у запиті, норма абз. 1 п. 189.9 ст. 189 ПКУ не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв`язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Також, аналізуючи п/п. 14.1.138 ПКУ «основні засоби», п/п. «г» п. 198.5 ПКУ «нарахування податкових зобов`язань», позивач констатує, що ПКУ не містить прямих норм стосовно того, чи повинні нараховуватися податкові зобов`язання з ІІДВ у зв`язку з ліквідацією свердловини з причин, які не залежать від платника податку, внаслідок чого такий необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.

Позиція Компанії по даному питанню.

Компанія вважає, що в неї відсутній обов`язок нарахування податкових зобов`язань з ПДВ на підставі п.. 189.9 ПКУ у зв`язку з ліквідацією свердловини чи іншими свердловинами, не введеними в експлуатацію.

Так, аналізуючи положення п. 189.9 та п/п. 14.1.138 ПКУ компанія зазначає, що свердловина була пошуковою та не була введена в експлуатацію як основний засіб через відсутність покладів газу, а витрати на її будівництво обліковувались як незавершені капітальні інвестиції.

Таким чином, як зазначила Компанія, в розумінні ПКУ свердловина чи інші свердловини, не введені в експлуатацію, не є основним засобом. Враховуючи, що податкові зобов`язання з ІІДВ на підставі п. 189.9 ПКУ нараховуються лише в разі ліквідації основних виробничих та невиробничих засобів, ліквідація свердловин, не введених в експлуатацію, що обліковуються як незавершена капітальна інвестиція, не може бути підставою для нарахування податкових зобов`язань з ПДВ на основі цієї норми ПКУ.

На думку Компанії, податкові зобов`язання з ІІДВ не підлягають нарахуванню за п. 198.5 ПКУ у зв`язку з ліквідацією свердловини («у разі якщо товари, послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися; [...] г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Компанія вважає, що у зв`язку з ліквідацією свердловин, споруджених відповідно до програми робіт, податкові зобов`язання з ІІДВ за п. 198.5 ПКУ не підлягають нарахуванню, оскільки будівництво та ліквідація свердловин є частиною її основної діяльності і розвідки та видобування природного газу у зв`язку з наступним:

У запиті Компанія додає, що будівництво та ліквідація свердловини №101, що споруджуються в межах програми робіт, є частиною основній господарської діяльності Компанії з видобування природного газу. Крім того, ліквідація Свердловини № 101 була здійснена па вимогу галузевого законодавства. Отже, вважає, що Компанія не повинна нараховувати податкові зобов`язання за п. 198.5 198 ПКУ у зв`язку з ліквідацією свердловин.

До запиту надано:

- копію спецдозволу на користування надрами,

- акт ліквідації свердловини,

- копія вищезгаданого протоколу засідання постійно діючої комісії,

- копія листа управління Дерпраці про погодження ліквідації свердловини,

- копія наказу про ліквідацію свердловини.

Того обсягу матеріалів, які надані суду, крім зазначених вище, до ДПСУ не надавалось.

ДПС України надала таку податкову консультацію.

Щодо взятих до уваги обставин, ДПС України зазначила, що товариство у жовтні 2019 року здійснило буріння пошукової свердловини. Витрати на будівництво свердловини віднесені Товариством до незавершених капітальних інвестицій. За результатами інтерпретації випробувань свердловини, пластів, перспективних у відношенні нафтогазонасичення або рекомендованих до випробування в обсадженому стовбурі, виявлено не було. З огляду на такі обставини та відсутність підстав для подальшого буріння та експлуатації свердловини відповідною комісією було прийнято рішення про її ліквідацію.

Разом з цим, у матеріалах справи, доданих до звернення, вказано, що сума витрат із капітального будівництва пошукової свердловини обліковується відповідно до вимог облікової політики підприємства, однак не зазначено інформації щодо джерел погашення таких витрат.

З урахуванням наведеного, ДПСУ зазначала, що відповідно до підпункту «а» підпункту 14.1.81 ПКУ капітальні інвестиції - господарські операції, що передбачають придбання будинків, споруд, інших об`єктів нерухомої власності, інших основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації відповідно до норм ПКУ.

Згідно з п/п. 14.1.138 ПКУ основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв`язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

ДПСУ зазначає, що згідно з п/п. «а» і «б» пункту 185.1 ПКУ об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п/п. 14.1.191).

У податковій консультації зазначається, що під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п/п. 14.1.185).

Відповідно до пункту 189.9 ПКУ у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма пункту 189.9 ПКУ не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв`язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

У консультації додається, що відповідно до пункту 198.3 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Додається також, що пунктом 198.5 ПКУ визначено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ).

З метою застосування пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ податкові зобов`язання визначаються за товарами/послугами, необоротними активами:

придбаними для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаними для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року Ка 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відтак, як зазначає ДПС України у податковій консультації, враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, у випадку, якщо пошукова свердловина обліковується як незавершена капітальна інвестиція, що складається у тому числі з власних витрат на спорудження свердловини, які при цьому включаються до складу вартості готової продукції, то при ліквідації такої пошукової свердловини податкові наслідки з ПДВ відповідно до пункту 189.9 ПКУ у платника податку не виникають, оскільки вказані складові капітальної інвестиції (товари/послуги) приймуть участь в операціях з постачання готової продукції, що підлягають оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за основною ставкою.

У випадку, якщо витрати, що понесені у зв`язку із спорудженням пошукової свердловини, не включаються до складу вартості готової продукції, то при ліквідації такої пошукової свердловини у платника ПДВ виникає обов`язок щодо нарахування податкових зобов`язань з ПДВ за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ.

Як вбачається з позову, позивач не погоджується з ІПК в частині твердження про те, що в разі, якщо витрати, понесені у зв`язку із спорудженням пошукової свердловини, не включаються до складу вартості готової продукції, то при ліквідації такої пошукової свердловини у платника ПДВ виникає обов`язок щодо нарахування податкових зобов`язань з ПДВ за правилами, встановленими пунктом 198.5 ПК України.

Позивач вважає, що ПКУ не містить зазначеної відповідачем умови як підстави нарахування ПДВ.

В частині застосування пункту 189.9 ПКУ позивач не наводить претензій щодо висновків в ІКП.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до п/п. 14.1.172-1 ПК України індивідуальна податкова консультація - роз`яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Відповідно до положень статті 52 ПК України за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. (п. 52.1.).

Індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, обов`язково повинна містити назву - індивідуальна податкова консультація, реєстраційний номер в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства. (п. 52.3.).

Функція податкової консультації полягає у допомозі платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або іншого нормативно-правового акта, який стосується оподаткування, і є фактично відповіддю контролюючого органу платнику податків на його питання, яка повинна містити конкретні роз`яснення такому платнику щодо практичної форми та/або моделі його поведінки у визначеному колі податкових правовідносин.

Виходячи із специфіки робіт щодо будівництва свердловин, можна зазначити окремі такі загальновизнані особливості.

Так, основними активами видобувних підприємств вважаються запаси корисних копалин. Витрати на їх отримання можуть бути значними та різнобічними. Їх структурування та розкриття фінансового забезпечення мають велике значення при визначенні способів їх обліку та контролю.

Витрати видобувного підприємства обліковуються і систематизуються щодо кожного етапу в розрізі різних видів робіт, які виконуються на окремих стадіях процесу природористування.

Головна мета етапу розвідки запасів - підтвердити чи спростувати технічну можливість та економічну доцільність видобутку корисних копалин.

У даному випадку, як вже зазначалося, позивач має спецдозвіл вже на видобування вуглеводнів.

На етапі розробки родовища підприємство несе витрати з приводу отримання доступу до підтверджених запасів корисних копалин і створення відповідної інфраструктури для їх видобування, підготовки, зберігання та переробки. Тобто це витрати на підготовку ділянок для свердловин та бурових робіт, будівництво під`їзних доріг, газопроводів та ліній електропередач, витрати, власне, на буріння самих експлуатаційних свердловин та витрати на придбання чи будівництво виробничого обладнання та споруд.

За специфікою робіт буріння відноситься до капітального будівництва, тому пошукові та розвідувальні свердловини обліковуються у складі капітальних інвестицій, експлуатаційні ж становлять найважливішу частину основних виробничих засобів видобувних підприємств, які в процесі експлуатації амортизуються.

Облік витрат на будівництво свердловин ведеться за кожною свердловиною згідно з затвердженим кошторисом витрат у розрізі наступних статей: підготовчі роботи до будівництва свердловин; будівництво і збирання вишки, привишкових споруд; монтаж та демонтаж бурового обладнання; буріння і кріплення свердловин; випробування свердловин на продуктивність; промислово-геофізичні роботи; витрати на оплату праці працівників; відрахування на соціальні заходи; амортизація основних засобів і нематеріальних активів; додаткові витрати на спорудження у зимовий час; транспортні послуги; накладні витрати.

Процес будівництва свердловин пов`язаний з великим обсягом робіт і визначається: підземним характером основних технологічних процесів (буріння, кріплення, випробування) при наземному розміщенні обладнання та робітників, постійним просування вибою (заглиблення свердловин), що вимагає адекватної зміни конструкції робочого органу, зміною умов буріння на окремих інтервалах, для чого потрібні різні типи доліт. Кожен з цих показників має значний вплив на величину витрат.

Як зазначає позивач, витрати на будівництво свердловини віднесені Компанією до незавершених капітальних інвестицій.

Оскільки незавершені капінвестиції не визнаються в податковому обліку ОЗ (п/п. 14.1.138 ПКУ), то відсутні підстави визнавати ПЗ з ПДВ згідно з п. 189.9 ПКУ, що і зазначено у податковій консультації.

Не нараховуються ПЗ і при оприбуткуванні матцінностей, що виникають унаслідок ліквідації таких капінвестицій (п. 189.10 ПКУ).

Але, згідно з п. 198.5 ПКУ, якщо необоротні активи, при придбанні (створенні) яких платник скористався ПК з ПДВ, починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю, він зобов`язаний визнати ПЗ виходячи з балансової вартості таких необоротних активів станом на початок звітного періоду, в якому була проведена така операція (п. 189.1 ПКУ).

У даному випадку, слід відмітити, що позивач не надав ДПС України відомостей щодо наведеного, а відтак, відповідач обґрунтовано надавав ІПК в межах повідомлених їй обставин.

Між тим, слід додати, що господарська діяльність, згідно з пп. 14.1.36 ПКУ, - це діяльність, спрямована на отримання доходу. Метою ліквідації незавершених капінвестицій не є отримання доходу.

НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» відносить до необоротних активів будь-які активи, запланований термін експлуатації яких становить понад 12 місяців або операційний цикл, якщо він перевищує 12 календарних місяців. І саме у складі необоротних активів незавершені капінвестиції відображають в активі балансу (рядок 1005), форма якого затверджена НП(С)БО 1.

А отже, ліквідація (списання) капінвестицій потребує визнання ПЗ з ПДВ.

Між тим, повертаючись до визначення «ІПК», слід зазначити, що надаючи податкову консультацію, контролюючий орган не встановлює (змінює чи припиняє) відповідну норму законодавства, а лише надає роз`яснення щодо практичного її застосування. Метою податкової консультації є викладення (роз`яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування.

Податкова консультація, як вже зазначалося, обов`язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.

У даному випадку ІПК відповідає наведеним вимогам.

Відповідач надав консультацію в межах повідомлених обставин та наданих документів, які зазначені вище, виходячи із детально аргументованого власного розуміння та переконання застосування до наведених у запиті обставин вимог профільного законодавства, яке не може бути переоцінені судом, ніж за результатами перевірки відносно конкретних обставин в рамках оскарження конкретно визначеного ППР.

Слід додати, що у запиті на ІПК не зазначена інформація щодо джерел погашення витрат, відсутні матеріали бухгалтерського та податкового обліку, відсутні документально підтверджені відомості щодо введення чи не введення свердловини в експлуатацію, питання щодо чого виникає у зв`язку з тим, що позивач має спецдозвіл вже на видобування, а не на геологічного вивчення, відповідь на яке впливає на порядок обліку та оподаткування. Як запит, так і ІПК, ґрунтуються на застосуванні змінних (умовних; під умовою) значень «… у випадку, якщо…», «… в разі …», «то, при…», що не є визначенням конкретних значень та обставин, які дають можливість сформулювати в ІПК одне єдине та незмінне твердження відносно заявлених обставин.

Відтак, у даному випадку податкова консультація надана в межах повідомлених обставин, при деталізації та доповненні яких, правове регулювання може змінюватись та доповнюватись, зумовлювати формування інших висновків.

Відтак, суд не вбачає підстав для висновку, що ІПК порушує права та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки ДПС України надала ІПК в межах повідомлених обставин та ґрунтуючись на положеннях профільного законодавства, враховуючи сутність та призначення податку, що, відповідно, не дає підстав для її скасування.

При цьому, слід повторитися, що позивач оскаржує ІПК в частині - як зазначено вище.

В силу положень ст. 139 КАС України судовий збір відшкодуванню не підлягає у зв`язку з відмовою у задоволенні позову.

На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями статтями 2, 5 - 11, 19, 72 -77, 90, 139, 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Сі-Ен-ДЖІ» (89452, Закарпатська область, Ужгородський район, село Вовкове, вул. Тайня, 5, код ЄДР: 40339458) - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до приписів статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Днем вручення процесуальних документів в електронній формі є день отримання судом повідомлення про доставлення документів на офіційну електронну адресу особи (п. 2 ч. 6 ст. 251 КАСУ), якою є (п. 5.8. Положення про ЄСІТС від 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21): сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів або адреса електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом (п. 111 «Перехідні положення»).

Суддя О.А. Кармазін