УХВАЛА
08 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 420/24357/21
адміністративне провадження № К/990/23765/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.01.2022 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.08.2022 у справі №420/24357/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД ПРОЕКТ ГРУП" до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "БУД ПРОЕКТ ГРУП" зверувся до суду з позовом до суду, в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Одеській області від 11.11.2021 року №3366325/44073565 про відмову у реєстрації податкової накладної №177; від 11.11.2021 року №3366321/44073565 про відмову у реєстрації податкової накладної №178; від 11.11.2021 року №3366324/44073565 про відмову у реєстрації податкової накладної №179; від 11.11.2021 року №3366320/44073565 про відмову у реєстрації податкової накладної №180; від 11.11.2021 року №3366323/44073565 про відмову у реєстрації податкової накладної №181; від 11.11.2021 року №3366327/44073565 про відмову у реєстрації податкової накладної №182; від 11.11.2021 року №3366326/44073565 про відмову у реєстрації податкової накладної №184; від 11.11.2021 року №3366330/44073565 про відмову у реєстрації податкової накладної №186; від 11.11.2021 року №3366328/44073565 про відмову у реєстрації податкової накладної №187; від 11.11.2021 року №3366334/44073565 про відмову у реєстрації податкової накладної №193; від 11.11.2021 року №3366342/44073565 про відмову у реєстрації податкової накладної №194; від 11.11.2021 року №3366333/44073565 про відмову у реєстрації податкової накладної №195; від 11.11.2021 року №3366339/44073565 про відмову у реєстрації податкової накладної №196; від 11.11.2021 року №3366345/44073565 про відмову у реєстрації податкової накладної №198; від 11.11.2021 року №3366346/44073565 про відмову у реєстрації податкової накладної №199; 11.11.2021 року №3366344/44073565 про відмову у реєстрації податкової накладної №200; від 11.11.2021 року №3366338/44073565 про відмову у реєстрації податкової накладної №201; від 11.11.2021 року №3366322/44073565 про відмову у реєстрації податкової накладної №183; від 11.11.2021 року №3366329/44073565 про відмову у реєстрації податкової накладної №185; від 11.11.2021 року №3366337/44073565 про відмову у реєстрації податкової накладної №189; від 11.11.2021 року №3366336/44073565 про відмову у реєстрації податкової накладної №190; від 11.11.2021 року №3366347/44073565 про відмову у реєстрації податкової накладної №191; від 11.11.2021 року №3366331/44073565 про відмову у реєстрації податкової накладної №192; від 11.11.2021 року №3366341/44073565 про відмову у реєстрації податкової накладної №197; від 11.11.2021 року №3366335/44073565 про відмову у реєстрації податкової накладної №202; від 11.11.2021 року №3366343/44073565 про відмову у реєстрації податкової накладної №203; від 11.11.2021 року №3366332/44073565 про відмову у реєстрації податкової накладної №204; від 11.11.2021 року №3366340/44073565 про відмову у реєстрації податкової накладної №205;
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 01.10.2021 року №177, від 01.10.2021 року №178, від 04.10.2021 року №179, від 04.10.2021 року №180, від 05.10.2021 року №181, від 05.10.2021 року №182, від 06.10.2021 року №183, від 06.10.2021 року №184, від 07.10.2021 року №185, від 07.10.2021 року №186, від 07.10.2021 року №187, від 08.10.2021 року №189, від 09.10.2021 року №190, від 11.10.2021 року №191, від 11.10.2021 року №192, від 11.10.2021 року №193, від 11.10.2021 року №194, від 11.10.2021 року №195, від 11.10.2021 року №196, від 13.10.2021 року №197, від 13.10.2021 року №198, від 13.10.2021 року №199, від 13.10.2021 року №200, від 13.10.2021 року №201, від 15.10.2021 року №202, від 15.10.2021 року №203, від 15.10.2021 року №204, від 15.10.2021 року №205..
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.01.2022, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.08.2022, позов задоволено.
01.09.2022 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.01.2022 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.08.2022 у справі № 420/24357/21.
Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно частини п`ятої статті 328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню:
1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом;
2) судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Скаржник як на підставу для відкриття касаційного провадження у цій справі посилається на підпункт а) пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Проте, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10.12.2021 прийнято рішення про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Оскільки справа № 420/24357/21 розглядалась за правилами загального позовного провадження, суд касаційної інстанції не приймає як підставу для відкриття касаційного провадження підпункт а) пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Водночас, в касаційній скарзі містяться посилання на пункти 2 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підстави відкриття касаційного провадження.
В обґрунтування пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України, податковим органом не конкретизовано, від якого саме висновку, викладеного у постанові Верховного Суду та застосовано судом апеляційної інстанції при ухваленні рішення необхідно відступити. Водночас, скаржник не наводить належного обґрунтування такого відступу.
Щодо посилань скаржника на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, суд звертає увагу на те, що у випадку посилання скаржником на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, як на підставу касаційного оскарження, останньому необхідно зазначити конкретну норму права, щодо застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було неправильно застосовано, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Суд вважає, що підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою (наведенням) конкретних висновків суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню як така, що не містить підстави оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Враховуючи викладене та керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.01.2022 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.08.2022 у справі № 420/24357/21 повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
СуддяВ.П. Юрченко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 07.09.2022 |
Оприлюднено | 12.09.2022 |
Номер документу | 106163310 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Юрченко В.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні