Ухвала

від 08.09.2022 по справі 420/21260/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 420/21260/21

адміністративне провадження № К/990/22675/22

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.06.2022 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2022 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СДКАПІТАЛ» до ГУ ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.06.2022, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2022, позов задоволено; здійснено розподіл судових витрат.

18.08.2022 ГУ ДПС засобами поштового зв`язку направило на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на вищезазначені судові рішення

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) в касаційній скарзі зазначається (зазначаються) підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Вимоги наведеної норми стосуються не тільки формального зазначення у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження, передбаченої частиною четвертою статті 328 КАС, а й факту зазначення підстави касаційного оскарження відповідно до частини четвертої статті 328 КАС.

У касаційній скарзі ГУ ДПС підставою касаційного оскарження зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС, відповідно до якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац другий пункту 4 частини другої статті 330 КАС).

ГУ ДПС у касаційні скарзі наводить довід про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм пункту 44.1 статті 44, пункту 134.1 статті 134, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, статей 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» без урахування висновку Верховного Суду у постановах від 28.05.2021 у справі №819/357/16, від 31.05.2021 у справі №802/2103/15-а, від 20.05.2021 у справі №826/16627/18, від 12.03.2019 у справі №725/254/16-а. Висновок Верховного Суду в зазначених постановах сформований щодо оцінки первинних документів в контексті необхідної і достатньої підстави для податкового обліку. Визнаючи, що платник податків повинен підтвердити дані податкового обліку належними первинними документами, які відповідають нормативно-правовим вимогам, Верховний Суд вказав, що документи повинні відповідати факту господарської операції, тобто реальній зміні активів платника податків. Для цілей податкового обліку насамперед мають значення економічні наслідки господарської операції, тобто йдеться про застосування принципу превалювання суті над формою. Також Верховний Суд вказав, що індивідуальна відповідальність в оподаткуванні не виключає необхідність прояву платником податків належної податкову обачності при виборі контрагента та його обов`язку довести суду, що така обачність мала місце з його боку.

Наведені ГУ ДПС постанови Верховного Суду не є прикладом іншого правозастосування через неподібність правовідносин у справах, в яких вони ухвалені, та у справі № 420/21260/21.

Фактично ГУ ДПС оспорює правильність встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин у справі щодо здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Пі Енд Оу Мерітайм Укрейн» (щодо надання консультаційних послуг з розробки фінансової бізнес-моделі), Компанією з обмеженою відповідальністю «КАЛАБАСА ХОЛДІНГ ЛІМІТЕД» (щодо надання послуг з підготовки та систематизації реєстру директорів та акціонерів материнської компанії, підготовки фінансової та податкової звітності тощо), ТОВ «МЕТАМІ ЛАЙФ» (щодо суборенди приміщення), за податковими накладними яких сформовано податковий кредит та від`ємне значення суми податку на додану вартість.

Про це свідчить зміст касаційної скарги, в якій ГУ ДПС стверджує, що, враховуючи умови виконання договорів з надання послуг, час їх виконання та необхідність у використані кваліфікованих працівників, не підтверджується фактичне використання товарів та отриманих послуг, суми податку на додану вартість в ціні за які віднесені ТОВ «СДКАПФІТАЛ» до податкового кредиту звітних періодів, без будь-якої інформації, за якими саме господарськими операціями та в яких цілях відбувалось придбання витратних матеріалів (картриджі, господарські товари, паливно-мастильні матеріали, мийка, ремонт автомобіля, інші) у тій кількості, в якій вони придбані. Відповідач зазначає, що судами не встановлено зв`язку з господарською діяльністю позивача отриманих ним послуг з оренди приміщення для розміщення персоналу (відповідно до штатного розкладу 8 працівників розміщувались в офісі площею 94,8 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Грецька, 17, а 4 працівника - в офісі площею 326,60 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100). Ці обставини, за твердженням ГУ ДПС, унеможливлюють пов`язати придбані позивачем товари та послуги саме з моментом виникнення податкових зобов`язань та формування податкового кредиту.

Вказує ГУ ДПС і на те, що платником податку не вказано, яким чином отримані послуги стосуються його господарської діяльності та не надано доказів, які б підтверджували реальність здійснення операцій та факт використання отриманих товарів та послуг у власній господарській діяльності; крім того, не надано доказів забезпечення виконавців всією інформацією та документацією, необхідною для виконання ними своїх зобов`язань за договорами з позивачем.

Разом з тим, згідно з частиною другою статті 341 КАС суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Порушення норм процесуального права при оцінці доказів може бути підставою касаційного оскарження відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 328, частини другої статті 353 КАС. Однак, таку підставу касаційного оскарження ГУ ДПС у касаційній скарзі не зазначає.

Нормою пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Враховуючи викладене, касаційна скарга ГУ ДПС підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі.

Керуючись пунктом 4 частини другої статті 330, пунктом 4 частини п`ятої статті 332, статтею 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.06.2022 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2022 повернути.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяЄ.А. Усенко