Ухвала

від 08.09.2022 по справі 420/18132/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 420/18132/21

адміністративне провадження № К/990/22718/22

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2022 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.07.2022 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) Компанія «Екстер`єр-Дизайн» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2022, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.07.2022, позов ТОВ Компанія «Екстер`єр-Дизайн» задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 07.09.2021 №00/21979/0701 (форма «Р»), №00/21980/0701 (форма «Р»); здійснено розподіл судових витрат.

19.08.2022 відповідач направив засобами поштового зв`язку на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на вищезазначені судові рішення, в якій підставою касаційного оскарження зазначив пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Обґрунтовуючи цю підставу, ГУ ДПС зазначає про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм статей 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 44.1 статті 44, пункту 134.1 статті 134, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України та неврахування судом апеляційної інстанції висновку Верховного Суду у постановах від 28.05.2021 у справі №819/357/16 і від 31.05.2021 у справі №802/2103/15-а, від 20.05.2021 у справі №826/16627/18.

Висновки Верховного Суду, які згідно з доводами ГУ ДПС апеляційний суд не врахував при застосуванні норм права, полягають у тому, що для цілей податкового обліку беруться до уваги, насамперед, економічні наслідки господарських операцій, а не особливості в їх документальному оформленні, тобто для податкового обліку підлягає застосуванню принцип превалювання сутності над формою. Правові наслідки для податкового обліку (зокрема, для виникнення у платника податків права на податковий кредит з податку на додану вартість) виникають лише у разі реального (фактичного) вчинення платником податків операцій з придбання товарів (послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності (постанови Верховного Суду від 28.05.2021 у справі №819/357/16, від 31.05.2021 у справі №802/2103/15-а). При встановленні обставин щодо здійснення господарських операцій суд повинен з`ясувати, чи діяв платник податків з належною обачністю. Належна податкова обачність при виборі платником податків контрагента є законною передумовою отримання податкової вигоди. Платник податків повинен надати докази, які б підтверджували прояв ним належної обачності, якщо контролюючий орган під час перевірки встановить обставини, що платник податків діяв без належної обачності й обережності щодо вибору контрагента, який є суб`єктом підприємницької діяльності з ознаками фіктивності, вчиняє протиправні дії з метою незаконної податкової мінімізації (постанова Верховного Суду від 20.05.2021 у справі №826/16627/18).

Згідно з абзацами першим, другим пункту 4 частини другої статті 330 КАС у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Як свідчить зміст рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2022 та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.07.2022, суди першої та апеляційної інстанцій застосували норми статей 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», статті 198 Податкового кодексу України не всупереч наведеним висновкам Верховного Суду.

Суди першої і апеляційної інстанцій на підставі оцінки доказів у справі (господарських договорів, податкових накладних, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, платіжних доручень, актів прийому-передачі виконаних робіт (будівельні роботи з укладення плитки)) встановили факт господарських операцій позивача з ТОВ «ТРЕЙДІНГ-ГРАНД», ТОВ «ОПТТОРГ ІНДАСТРІ», ТОВ «ПРАЙМВЕСТ», TOB «ОРЕСАНТА» з придбання товарів (будівельних матеріалів, робочого одягу), а також з ТОВ «ЦЕНТРОБУД КИЇВ» - з придбання будівельних робіт.

При оцінці наданих позивачем облікових документів суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що вони мають всі обов`язкові реквізити, передбачені частиною другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88.

Суди дали оцінку доводам ГУ ДПС, що стосовно зазначених вище контрагентів Товариства прийнято рішення про відповідність пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. При цьому суди врахували, що ГУ ДПС не зазначило, яка саме податкова інформація була встановлена щодо контрагентів позивача, як підстава для визнання їх ризиковими.

Наведені ГУ ДПС у касаційній скарзі доводи щодо підстави касаційного оскарження фактично стосуються оспорювання оцінки судами першої і апеляційної інстанцій доказів у справі, що підтверджується й змістом касаційної скарги.

Разом з тим, відповідно до частин першої, другої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Підсумовуючи наведене вище, ГУ ДПС не зазначено підстави касаційного оскарження, як того вимагає норма абзацу першого пункту 4 частини другої статті 330 КАС. Ця норма, безумовно, презюмує не тільки формальне зазначення у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження відповідно до частини четвертої статті 328 КАС, а й фактичне викладення підстави касаційного оскарження, яка відповідає нормі частини четвертої статті 328 КАС. Таке тлумачення норми абзацу першого пункту 4 частини другої статті 330 КАС підтверджується положеннями частини другої статті 328 КАС щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у випадках, передбачених КАС.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Враховуючи викладене, касаційна скарга ГУ ДПС підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі.

Керуючись пунктом 4 частини другої статті 330, пунктом 4 частини п`ятої статті 332, статтею 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2022 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.07.2022 повернути.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяЄ.А. Усенко