Ухвала

від 06.09.2022 по справі 547/269/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

07 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 547/269/21

провадження № 61-8649ск22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 09 травня 2022 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Пузиківська» до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Поділ-Агро», третя особа - державний реєстратор Устимівської сільської ради Семенівського району Полтавської області Попова Ольга Юріївна, про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди землі з одночасним припиненням такого права,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Пузиківська» (далі - ТОВ «Агрофірма «Пузиківська») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Поділ-Агро», третя особа - державний реєстратор Устимівської сільської ради Семенівського району Полтавської області Попова О. Ю., про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди землі з одночасним припиненням такого права.

Ухвалою Семенівського районного суду Полтавської області від 19 квітня 2021 року відкрито провадження в цій справі.

Ухвалою Семенівського районного суду Полтавської області від 24 листопада 2021 року позов ТОВ «Агрофірма «Пузиківська» залишено без розгляду. Відмовлено в задоволенні клопотання ТОВ «Агрофірма «Пузиківська»про повернення сплаченого судового збору.

Додатковим рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 07 грудня 2021 року відмовлено у стягненні з ТОВ «Агрофірма «Пузиківська» на користь відповідача ОСОБА_1 судових витрат, викликаних необґрунтованими діями позивача ТОВ «Агрофірма «Пузиківська», що є витратами, пов`язаними з правничою допомогою адвоката Сенкевича В. І., в сумі 38 000 грн.

18 лютого 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Сенкевич В. І. звернувся з апеляційною скаргою на додаткове рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 07 грудня 2021 року. Адвокат Сенкевич В. І. також заявив клопотання про поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження, посилаючись на введення на території України карантину, а також на те, що пропуск строку був спричинений ухваленням судом першої інстанції додаткового рішення, а не додаткової ухвали, внаслідок чого він вимушений був звернутися до місцевого суду з клопотанням про роз`яснення порядку оскарження судового рішення, ухваленого за результатами розгляду його заяви.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 06 квітня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сенкевича В. І. на додаткове рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 07 грудня 2021 року залишено без руху і надано строк десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме - заявнику необхідно було подати до апеляційного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення, в якій навести інші підстави для його поновлення. При цьому заявнику було роз`яснено про наслідки невиконання вимог ухвали суду.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що копія оскаржуваного судового рішення місцевого суду була отримана адвокатом Сенкевичем В. І. - 08 грудня 2021 року, а ОСОБА_1 - 11 грудня 2021 року, тоді як апеляційну скаргу було подано лише 18 лютого 2022 року. При цьому представником ОСОБА_1 - адвокатом Сенкевичем В. І. не вказано конкретних, об`єктивних та поважних обставин, які могли б перешкоджати вчасному оскарженню судового рішення суду першої інстанції, пов`язаних саме із введенням на території України карантину.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 09 травня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Сенкевича В. І. на додаткове рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 07 грудня 2021 року на підставі пункту 4 частини першої статті 358 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що 04 травня 2022 року на адресу суду надійшло клопотання адвоката Сенкевича В. І. про поновлення строку для подання апеляційної скарги, мотивоване обставинами, зазначеними в його попередньому клопотанні, доданому до апеляційної скарги. Наведені заявником у клопотанні підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, оскільки в судовому рішенні місцевого суду роз`яснено порядок його оскарження, а неправильний, на думку заявника, порядок ухвалення цього рішення є самостійною підставною для його оскарження, а не об`єктивною обставиною, що перешкоджає зверненню до суду з апеляційною скаргою у строки, визначені процесуальним законом. Доводи заявника щодо пропуску строку у зв`язку із вжиттям заходів запобігання поширенням коронавірусної хвороби і проходженням курсу вакцинації не свідчать про наявність об`єктивних перешкод для подачі апеляційної скарги в межах встановленого законом строку способами, які не вимагали особистого прибуття до Полтавського апеляційного суду.

02 вересня 2022 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 09 травня 2022 року, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення і передати справу для продовження розгляду.

Касаційна скарга ОСОБА_1 , подана на підставі абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України, мотивована тим, що з огляду на відсутність у суду першої інстанції повноважень на ухвалення додаткового рішення у випадку закриття провадження у справі, 19 січня 2022 року його представники звернулися до місцевого суду для вирішення питання в законному порядку. Але листом від 25 січня 2022 року місцевий суд запропонував учасникам справи скористатися їх правом на апеляційне оскарження. Він отримав зазначений лист 31 січня 2022 року та 14 лютого 2022 року подав через свого представника апеляційну скаргу. Тобто саме після отримання негативної відповіді місцевого суду він своєчасно подав апеляційну скаргу на додаткове рішення місцевого суду. Враховуючи незаконність судового рішення місцевого суду та з огляду на незначний пропуск строку на апеляційне оскарження, апеляційному суду необхідно було відкрити апеляційне провадження у справі.

Касаційне провадження не підлягає відкриттю з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Статтею 354 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

В додатковому рішенні Семенівського районного суду Полтавської області від 07 грудня 2021 року роз`яснено, що воно може бути оскаржене в апеляційному порядку учасниками справи до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційним судом встановлено, що копія додаткового рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 07 грудня 2021 року була отримана адвокатом Сенкевичем В. І. - 08 грудня 2021 року, а ОСОБА_1 - 11 грудня 2021 року.

Згідно з частинами другою-четвертою статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо: скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Встановивши, представник ОСОБА_1 - адвокат Сенкевич В. І. подав апеляційну скаргу на додаткове рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 07 грудня 2021 року з пропуском строку, встановленого ЦПК України на його апеляційне оскарження, а наведені в його клопотанні, доданому до апеляційної скарги, підстави пропуску строку на апеляційне оскарження вказаного додаткового рішення є неповажними, апеляційний суд обґрунтовано залишив апеляційну скаргу без руху і запропонував заявнику вказати інші підстави для поновлення цього строку та, визначивши, що у клопотанні, поданому на усунення недоліків апеляційної скарги, заявник не вказав інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження додаткового рішення місцевого суду, а зазначив ті ж обставини, що й у попередньому його клопотанні, які вже були визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

При цьому апеляційний суд надав достатнє і належне обґрунтування причин відхилення доводів представника ОСОБА_1 - адвоката Сенкевича В. І. про поновлення строку на апеляційне оскарження як при залишенні апеляційної скарги без руху, так і при відмові у відкритті апеляційного провадження.

У пунктах 37 та 38 рішення від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» Європейський суд з прав людини нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права в такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Водночас такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2003 року у справі «Трух проти України» та від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України»).

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та порушенням принципу стабільності судового рішення, що суперечить статті 1291 Конституції України та практиці Європейського суду з прав людини.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31 серпня 2021 року у справі № 911/3513/16 зазначено, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує залежно від поважності причин пропуску строку на оскарження.

При цьому саме на заявника покладено обов`язок доведення наявності в нього об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» (Case of Union Alimentaria Sanders S. A. v. Spain) заява № 11681/85).

Апеляційний суд правильно вказав, що в додатковому рішенні місцевого суду було роз`яснено порядок його оскарження, а неправильний, на думку заявника, порядок ухвалення цього рішення є підставною для його оскарження, а не об`єктивною обставиною, що перешкоджає зверненню до суду з апеляційною скаргою у строки, визначені процесуальним законом. Звернення заявника до суду першої інстанції щодо роз`яснення порядку оскарження додаткового рішення, за наявності такої інформації в резолютивній частині цього рішення, не свідчить про добросовісне користування заявником наданими законом процесуальними правами, тобто не є тією процесуальною дією, яка є необхідною для подання апеляційної скарги на судове рішення, і яка свідчила б про відсутність необґрунтованого зволікання заявника у реалізації права на апеляційне оскарження.

Навіть незначний пропуск строку на апеляційне оскарження рішення суду, за відсутності поважних причин такого пропуску, не є підставою для його поновлення. А відмова апеляційного суду у відкритті апеляційного провадження, за наведених обставин, є процесуально передбачуваною та свідчить про дотримання судом процедурних правил, що є складовою частиною права на справедливий суд і не є проявом надмірного формалізму та порушення права на доступ до суду.

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Із змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність судового рішення.

Тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (пункт 45 рішення Європейського суду з прав людини від 23 жовтня 1996 року у справі «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), пункти 37, 38 рішення Європейського суду з прав людини від 19 грудня 1997 року у справі «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

Згідно з частиною п`ятою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів.

У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у справі не підлягає окремому розгляду клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Полтавського апеляційного суду від 09 травня 2022 року.

Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 09 травня 2022 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Пузиківська» до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Поділ-Агро», третя особа - державний реєстратор Устимівської сільської ради Семенівського району Полтавської області Попова Ольга Юріївна, про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди землі з одночасним припиненням такого права.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:В. А. Стрільчук В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко