Постанова

від 30.08.2022 по справі 757/13424/20-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

31 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 757/13424/20-ц

провадження № 61-11290св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Войнаровська Оксана Ігорівна, на постанову Київського апеляційного суду від 06 липня 2021 року у складі колегії суддів: Мазурик О. Ф., Желепи О. В., Кравець В. А.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Позовну заяву мотивовано тим, що 18 травня 2001 року між ним та ОСОБА_3 було укладено шлюб, який 03 грудня 2018 року рішенням Суду у сімейних справах в м. Бері-Сент-Едмундс, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, розірвано.

За час перебування у шлюбі ним із ОСОБА_2 набуто таке майно:

- квартиру АДРЕСА_1 ;

- квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 200,2 кв. м, житловою площею 126,7 кв. м, на АДРЕСА_3 ;

- квартиру АДРЕСА_4 , загальною площею 212,7 кв. м, житловою площею 131,4 кв. м, на АДРЕСА_5 ;

- квартиру АДРЕСА_6 , загальною площею 443,1 кв. м, житловою площею 270,1 кв. м, на АДРЕСА_7 ;

- нежилі приміщення з АДРЕСА_8 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 3223185100:05:004:0008, площею 0,0926 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на АДРЕСА_9 ;

- групу земельних ділянок АДРЕСА_10 , що складається із земельної ділянки, кадастровий номер 3223185102:11:001:0014, площею 0,0962 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на АДРЕСА_9 , та земельної ділянки, кадастровий номер 3223185102:11:001:0019, площею 0,1739 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на АДРЕСА_9 ;

- групу земельних ділянок АДРЕСА_11 , що складається із земельної ділянки, кадастровий номер 3223185102:11:001:0020, площею 0,104 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на АДРЕСА_9 , земельної ділянки, кадастровий номер 3223185102:11:001:0021, площею 0,0696 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на АДРЕСА_9 , та земельної ділянки, кадастровий номер 3223185102:11:001:0023, площею 0,1437 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на АДРЕСА_9 ;

- машиномісце № НОМЕР_1 , площею 12,6 кв. м, в підземному паркінгу на АДРЕСА_3 ;

- машиномісце № НОМЕР_2 , площею 18,0 кв. м, в підземному паркінгу на АДРЕСА_3 ;

- гараж, машиномісце № НОМЕР_3 , площею 11,9 кв. м, в підземному автопаркінгу (1-й рівень), секція В на АДРЕСА_7 ;

- гараж, машиномісце № НОМЕР_4 , площею 11,9 кв. м, в підземному автопаркінгу (1-й рівень), секція В на АДРЕСА_7 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 3223185100:06:002:0064, загальною площею 0,5223 га, на АДРЕСА_9 ;

- нежитлове приміщення АДРЕСА_12 ;

- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_13 , реєстр. № BGL57223 (АДРЕСА_13), title number BGL57223), Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, право особистої приватної власності на який у 2018 році визнано за ОСОБА_2 на підставі рішення Суду у сімейних справах при Центральному суді в сімейних справах (In the Family Court Sitting at The Central Family Court), Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, (далі - Суду у сімейних справах при Центральному суді в сімейних справах в м. Бері-Сент-Едмундс, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії) у справі № ZC17D00006.

Домовленості про добровільний поділ майна між ними не досягнуто.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 , посилаючись на статті 70, 72 Сімейного кодексу України (далі - СК України), просив суд:

- здійснити поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

- визнати право приватної власності ОСОБА_1 на:

квартиру АДРЕСА_14 ;

квартиру АДРЕСА_15 ;

квартиру АДРЕСА_16 ;

квартиру АДРЕСА_17 ;

нежилі приміщення з АДРЕСА_8 ;

земельну ділянку, кадастровий номер 3223185100:05:004:0008, на АДРЕСА_9 ;

земельну ділянку, кадастровий номер 3223185102:11:001:0014, на АДРЕСА_9 ;

земельну ділянку, кадастровий номер 3223185102:11:001:0019, на АДРЕСА_9 ;

земельну ділянку, кадастровий номер 3223185102:11:001:0020, на АДРЕСА_9 ;

земельну ділянку, кадастровий номер 3223185102:11:001:0021, на АДРЕСА_9 ;

земельну ділянку, кадастровий номер 3223185102:11:001:0023, на АДРЕСА_9 ;

машиномісце № НОМЕР_1 в підземному паркінгу на АДРЕСА_3 ;

машиномісце № НОМЕР_2 в підземному паркінгу на АДРЕСА_3 ;

гараж, машиномісце № НОМЕР_3 в підземному автопаркінгу (1-й рівень), секція В, що розташований на АДРЕСА_7 ;

гараж, машиномісце № НОМЕР_4 в підземному автопаркінгу (1-й рівень), секція В, що розташований на АДРЕСА_7 ;

земельну ділянку, кадастровий номер 3223185100:06:002:0064, на АДРЕСА_9 ;

нежитлове приміщення АДРЕСА_12 ;

- стягнути з ОСОБА_2 грошову компенсацію в розмірі 79 140 020,00 грн - за житловий будинок за адресою: АДРЕСА_13 , реєстр. № BGL57223 (АДРЕСА_13), title number BGL57223), Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії.

У травні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна.

Зустрічну позовну заяву мотивовано тим, що за час її перебування у шлюбі з ОСОБА_1 у них народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Подружжям за час шлюбу придбано майно, зазначене в первісному позові, яке є спільною сумісною власністю.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_2 просила суд:

- здійснити поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

- визнати право особистої приватної власності ОСОБА_2 на: квартиру АДРЕСА_15 ;

машиномісце № НОМЕР_2 на АДРЕСА_3 ;

квартиру АДРЕСА_16 ;

- визнати право особистої приватної власності ОСОБА_1 на:

квартиру АДРЕСА_17 ;

квартиру АДРЕСА_14 ;

нежилі приміщення з АДРЕСА_8 ;

гараж, машиномісце № НОМЕР_3 в підземному автопаркінгу (1-й рівень), секція В, що розташований на АДРЕСА_7 ;

гараж, машиномісце № НОМЕР_4 в підземному автопаркінгу (1-й рівень), секція В, що розташований на АДРЕСА_7 ;

нежитлове приміщення АДРЕСА_12

машиномісце № НОМЕР_1 в підземному паркінгу на АДРЕСА_3 ;

земельну ділянку, кадастровий номер 3223185100:06:002:0064, на АДРЕСА_9 ;

земельну ділянку, кадастровий номер 3223185100:05:004:0008, на АДРЕСА_9 ;

земельну ділянку, кадастровий номер 3223185102:11:001:0014, на АДРЕСА_9 ;

земельну ділянку, кадастровий номер 3223185102:11:001:0019, на АДРЕСА_9 ;

земельну ділянку, кадастровий номер 3223185102:11:001:0020, на АДРЕСА_9 ;

земельну ділянку, кадастровий номер 3223185102:11:001:0021, на АДРЕСА_9 ;

земельну ділянку, кадастровий номер 3223185102:11:001:0023, на АДРЕСА_9 .

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 25 червня 2020 року об`єднано в одне провадження із первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 26 січня 2021 року у складі судді Волкової С. Я. позов ОСОБА_1 задоволено.

Здійснено поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Визнано право приватної власності ОСОБА_1 на:

квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_18 ;

квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_19 ;

квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_20 ;

квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_21 ;

нежилі приміщення з АДРЕСА_8 );

земельну ділянку, кадастровий номер 3223185100:05:004:0008, на АДРЕСА_9 ;

земельну ділянку, кадастровий номер 3223185102:11:001:0014, на

АДРЕСА_9 ;

земельну ділянку, кадастровий номер 3223185102:11:001:0019, на

АДРЕСА_9 ;

земельну ділянку, кадастровий номер 3223185102:11:001:0020, на

АДРЕСА_9 ;

земельну ділянку, кадастровий номер 3223185102:11:001:0021, на

АДРЕСА_9 ;

земельну ділянку, кадастровий номер 3223185102:11:001:0023, на

АДРЕСА_9 ;

машиномісце № НОМЕР_1 в підземному паркінгу на АДРЕСА_3 ;

машиномісце № НОМЕР_2 в підземному паркінгу на АДРЕСА_3 ;

гараж, машиномісце № НОМЕР_3 в підземному автопаркінгу (1-й рівень), секція В, на АДРЕСА_7 ;

гараж, машиномісце № НОМЕР_4 в підземному автопаркінгу (1-й рівень), секція В, на АДРЕСА_7 ;

земельну ділянку, кадастровий номер 3223185100:06:002:0064, на

АДРЕСА_9 ;

нежитлове приміщення АДРЕСА_12.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в розмірі 79 140 020,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 10 510,00 грн.

Відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 .

Суд першої інстанції виходив з того, що згідно зі статтею 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними.

При поділі майна подружжя суд оцінив як належні та достовірні докази офіційну копію реєстру прав на нерухоме майно із Земельного реєстру Її Величності від 03 вересня 2020 року із офіційною копією об`єкта нерухомого майна, копію рішення Суду у сімейних справах при Центральному суді в сімейних справах в м. Бері-Сент-Едмундс, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, від 26 листопада 2018 року у справі № ZC17D00006 з апостилем від 01 жовтня 2020 року англійською мовою, з нотаріально засвідченим перекладом.

Суд врахував, що в іноземній юрисдикції відбувся частковий поділ спільного майна сторін, зокрема житлового будинку за адресою АДРЕСА_13 , реєстр. № BGL57223 (АДРЕСА_13), title number BGL57223), Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, вартість якого відповідно до наявної у матеріалах справи копії звіту про оцінку, наданого дипломованим оцінювачем Себастьяном Деккером ( Sebatian Deckker ), складає 8 950 000,00 фунтів стерлінгів, що на дату подання первісного позову за офіційним курсом Національного банку України становить 292 214 815,00 грн.

Вартість загальної маси спільного майна подружжя складає 426 149 590,00 грн. Отже, вартість половини загальної маси спільного майна подружжя складає 213 074 795,00 грн, що на 79 140 020,00 грн менше вартості житлового будинку за адресою АДРЕСА_13 , реєстр. № BGL57223 (АДРЕСА_13), title number BGL57223), Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, право приватної власності на який визнано і зареєстровано за ОСОБА_2 .

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 06 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 26 січня 2021 року в частині визнання права власності ОСОБА_1 на: квартиру АДРЕСА_15 ; квартиру АДРЕСА_16 ; машиномісце № НОМЕР_2 в підземному паркінгу на АДРЕСА_3 та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації та судового збору скасовано.

У задоволенні цих позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано право приватної власності ОСОБА_2 на:

квартиру АДРЕСА_15 ;

квартиру АДРЕСА_16 ;

машиномісце № НОМЕР_2 в підземному паркінгу на АДРЕСА_3 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 15 765,00 грн.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції не погодився із висновком суду першої інстанції про те, що при вирішенні спору у цій справі, предметом якого є лише нерухоме майно, розташоване на території України, необхідно враховувати рішення Суду у сімейних справах при Центральному суді в сімейних справах в м. Бері-Сент-Едмундс, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії від 26 листопада 2018 року в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на житловий будинок, що знаходиться в Лондоні .

Суд першої інстанції, порушивши норми процесуального права, не надав оцінку повному змісту рішення іноземного суду, не аналізував його належним чином, лише обмежився зазначенням того, що в іноземній юрисдикції було здійснено частковий поділ майна подружжя. Тому поза увагою суду першої інстанції залишилися підстави набуття об`єктів спільного майна подружжя, весь обсяг такого майна, обов`язки, покладені іноземним судом на сторони, а також зобов`язання та домовленості, які були взяті на себе учасниками справи.

Оскільки житловий будинок в Лондоні не є предметом поділу майна у цій справі, спір щодо нього вирішено іноземним судом, то відсутні правові підстави для застосування вимог статті 71 СК України та задоволення позовних вимог про присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної власності на майно.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У касаційній скарзі, поданій у липні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Войнаровська О. І., посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального й процесуального права, просив скасувати постанову Київського апеляційного суду від 06 липня 2021 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження постанови Київського апеляційного суду від 06 липня 2021 року заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 756/11750/15-ц (провадження № 61-36912св18), від 19 грудня 2018 року у справі № 755/4591/16-ц (провадження № 61-19093св18), від 20 лютого 2019 року у справі № 723/123/15-ц (провадження № 61-14012св18), від 20 лютого 2019 року у справі № 127/4451/17 (провадження № 61-28497св18), від 22 травня 2019 року у справі № 234/3341/15 (провадження № 61-30536св18), від 04 грудня 2019 року у справі № 369/14361/17 (провадження № 61-11224св19), від 16 грудня 2019 року у справі № 308/4390/18 (провадження № 61-7230св19), від 18 лютого 2021 року у справі № 310/5815/18 (провадження № 61-3570св20), від 05 липня 2021 року у справі № 591/692/19 (провадження № 61-6245св21), а також вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми статті 497 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) щодо підсудності судам України цивільних справ з іноземним елементом, Закону України «Про міжнародне приватне право» щодо підсудності судам України справ про поділ майна подружжя, ускладених іноземним елементом, де позовні вимоги стосуються не права власності на нерухоме майно, яке знаходиться поза межами України, а присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки в праві спільної сумісної власності на це майно.

Доповнену касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу на пункти 8, 9, 10 резолютивної частини рішення Суду у сімейних справах при Центральному суді в сімейних справах в м. Бері-Сент-Едмундс, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії від 26 листопада 2018 року, в яких зазначено, що позивач за первісним позовом мав передати відповідачу за первісним позовом всі законні та фактичні права власності на нерухомість на Уіком-Сквер, а відповідач за первісним позовом повинна була передати позивачу за первісним позовом всі свої права на частку спільного майна в Україні, землю в с. Красне, машиномісця, нерухомість в Автономній Республіці Крим, нерухомість на АДРЕСА_24, а також, за умовами, що воно не буде продано. Тобто за відповідачем за первісним позовом визнано право особистої приватної власності на будинок в Лондоні, а позивач за первісним позовом мав отримати в особисту приватну власність все нерухоме майно, що знаходиться в Україні.

Отже, суд апеляційної інстанції, порушивши вимоги статті 70 СК України, безпідставно відступив від рівності часток в спільному сумісному майні подружжя, яким є не лише майно на території України, а також будинок в Лондоні за зазначеною адресою.

Крім того, судом апеляційної інстанції неправильно застосовано вимоги статті 71 СК України до спірних правовідносин.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Сулейманова А. М., зазначила, що касаційна скарга ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Войнаровська О. І., не підлягає задоволенню, оскільки суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що в цій справі необхідно брати до уваги тільки майно, яке знаходиться на території України, оскільки встановити вартість будь-якого іншого спільного майна подружжя, ніж те, що знаходиться на території України, є неможливим та відповідно, пропорції, які наводить ОСОБА_1 у своїй касаційній скарзі, взагалі не можуть бути застосовані під час розгляду цієї справи.

Крім того, суд апеляційної інстанції обґрунтовано не взяв до уваги рішення Суду у сімейних справах при Центральному суді в сімейних справах в м. Бері-Сент-Едмундс, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії від 26 листопада 2018 року, оскільки це рішення не містить дати набрання його законної сили в країні, де воно було прийняте, а також не визнано на території України у встановленому чинним законодавством порядку.

ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Войнаровська О. І., у відповіді на відзив ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Сулейманова А. М., зазначив, що ОСОБА_2 фактично вже отримала свою частку в спільному майні подружжя і зареєструвала за собою 100 % власності на будинок в Лондоні, тому це має бути основною підставою для задоволення позову ОСОБА_1 .

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 16 липня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Войнаровська О. І., на постанову Київського апеляційного суду від 06 липня 2021 року, зупинено дію постанови Київського апеляційного суду від 06 липня 2021 року до закінчення касаційного провадження і витребувано із Печерського районного суду міста Києва цивільну справу № 757/13424/20-ц.

Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Войнаровська О. І., підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи

З 18 травня 2001 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Суду у сімейних справах в м. Бері-Сент-Едмундс, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, від 03 грудня 2018 року було розірвано.

Під час перебування сторін у шлюбі у них народилося двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За час перебування у шлюбі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 набуто таке майно:

- квартиру АДРЕСА_1 ;

- квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 200,2 кв. м, житловою площею 126,7 кв. м, на АДРЕСА_3 ;

- квартиру АДРЕСА_4 , загальною площею 212,7 кв. м, житловою площею 131,4 кв. м, на АДРЕСА_5 ;

- квартиру АДРЕСА_6 , загальною площею 443,1 кв. м, житловою площею 270,1 кв. м, на АДРЕСА_7 ;

- нежилі приміщення з АДРЕСА_8 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 3223185100:05:004:0008, площею 0,0926 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на АДРЕСА_9 ;

- групу земельних ділянок АДРЕСА_10 , що складається із земельної ділянки, кадастровий номер 3223185102:11:001:0014, площею 0,0962 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на АДРЕСА_9 , та земельної ділянки, кадастровий номер 3223185102:11:001:0019, площею 0,1739 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на АДРЕСА_9 ;

- групу земельних ділянок АДРЕСА_11 , що складається із земельної ділянки, кадастровий номер 3223185102:11:001:0020, площею 0,104 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на АДРЕСА_9 , земельної ділянки, кадастровий номер 3223185102:11:001:0021, площею 0,0696 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на АДРЕСА_9 , та земельної ділянки, кадастровий номер 3223185102:11:001:0023, площею 0,1437 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на АДРЕСА_9 ;

- машиномісце № НОМЕР_1 , площею 12,6 кв. м, в підземному паркінгу на АДРЕСА_3 ;

- машиномісце № НОМЕР_2 , площею 18,0 кв. м, в підземному паркінгу на АДРЕСА_3 ;

- гараж, машиномісце № НОМЕР_3 , площею 11,9 кв. м, в підземному автопаркінгу (1-й рівень), секція В на АДРЕСА_7 ;

- гараж, машиномісце № НОМЕР_4 , площею 11,9 кв. м, в підземному автопаркінгу (1-й рівень), секція В на АДРЕСА_7 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 3223185100:06:002:0064, загальною площею 0,5223 га, на АДРЕСА_9 ;

- нежитлове приміщення АДРЕСА_12 ;

- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_13 , реєстр. № BGL57223 (АДРЕСА_13), title number BGL57223), Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, право особистої приватної власності на який у 2018 році визнано за ОСОБА_2 на підставі рішення Суду у сімейних справах в м. Бері-Сент-Едмундс, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії у справі № ZC17D00006.

Відповідно до рішення Суду у сімейних справах при Центральному суді в сімейних справах в м. Бері-Сент-Едмундс, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії від 26 листопада 2018 року (Загальна форма постанови. Постанова щодо надання фінансового засобу юридичного захисту), англійською мовою, з апостилем від 01 жовтня 2020 року та в українському перекладі, підпис перекладача засвідчено нотаріально:

«З моменту винесення постанови цим безумовно постановляється таке:

8. До 30 жовтня 2018 року відповідач має передати позивачу за його рахунок всі законні та фактичні права власності на нерухомість на Уіком-Сквер.

9. Після завершення всього з наведеного нижче:

1) отримання юристами позивача надходжень від продажу нерухомості позивача на АДРЕСА_23 або разової виплати в розмірі 392 000 фунтів стерлінгів, в залежності від випадку, відповідно до пункту 10 нижче;

2) отримання позивачем оплати витрат відповідно до пункту 20 нижче; а також

3) укладення відповідачем обов`язкового до виконання договору в Україні відповідно до пункту 2 b) вище щодо приведення у виконання пунктів 9 та 10 цієї постанови в частині, що стосується передачі або продажу прав на майно,

позивач має передати відповідачу за його рахунок всі свої права на частку в складі спільного майна в Україні, землю позивача в с. Красне, машиномісця позивача та нерухомості в Криму; а також за умови, що вона не буде продана відповідно до пункту 12 нижче - свою нерухомість по

АДРЕСА_5 . (і) Відповідач має сплатити або забезпечити сплату на рахунок, відкритий на ім`я юристів позивача в цій юрисдикції, суму в розмірі 392 000 фунтів стерлінгів в якості забезпечення виконання зобов`язань відповідача щодо утримання дітей відповідно до пункту 11 цієї постанови («Фонд забезпечення періодичних виплат»), а також крім цього в частині, в якій відповідачем не буде виконано своє зобов`язання відповідно до пункту 11 цієї постанови, час від часу позивач матиме право на вирахування належних до сплати сум з Фонду забезпечення періодичних виплат, який утримуватиметься її юристами, без необхідності отримання наступного судового наказу.

(іі) Якщо зазначена в пункті 10 (і) сума не буде сплачена відповідачем до Фонду убезпечення періодичних виплат до 30 листопада 2018 року, в такому випадку майно позивача на АДРЕСА_23 має бути негайно продано на відкритому ринку, при цьому застосуванню підлягатимуть наступні положення:

а. Позивач одноосібно здійснює процедуру продажу;

b. Надходження від продажу використовуються в наступному порядку:

і. В першу чергу, в рахунок сплати будь-яких витрат, які були понесені у зв`язку з продажем;

іі. В другу чергу, в рахунок сплати чистих надходжень від продажу до Фонду забезпечення періодичних виплат в максимальному розмірі до 392 000 фунтів стерлінгів;

ііі. В третю чергу, в рахунок сплати будь-якого залишку юристам позивача на виконання будь-яких невиконаних наказів щодо покриття витрат;

іv. В останню чергу, будь-який залишок, яким володітимуть юристи позивача після сплати в повному обсязі за будь-якими невиконаними наказами щодо покриття витрат, має бути сплачений відповідачеві.

(ііі) Будь-який залишок, наявний в Фонді забезпечених періодичних виплат станом на дату припинення зобов`язань відповідача відповідно до пункту 13 нижче, має бути переказаний відповідачу.

11. Відповідач сплачує позивачу періодичні виплати на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_5 протягом всього часу, поки вони перебувають на утриманні і поки вони не досягнуть 18 років або не припинять навчання на очній формі вищого навчального закладу першого ступеню (бакалаврат), в залежності, що з зазначеного відбудеться пізніше, в розмірі 15 000 фунтів стерлінгів на рік на одну дитину. Виплати мають здійснюватися щомісячно в попередньому порядку в формі постійного платіжного доручення до сплати на банківський рахунок позивача в Англії, починаючи з 01 серпня 2018 року.

12. Нерухомість на Уіком-Сквер та нерухомість позивача в Україні складається з майна, яке є абсолютною власністю позивача, окрім особистих речей, які належать відповідачу, а саме тих, детальний перелік яких надається в Додатку 2 до цієї Постанови, по відношенню до яких були укладені домовленості з незалежною компанією-перевізником щодо їх вивезення в дату та в час, які будуть узгоджені.

13. До складу спільного майна в Україні, нерухомості відповідача в Україні та земельної ділянки матері у с. Кресне (вище - Красне ,але в переліку майна така земельна ділянка не згадується) входить майно, яке є абсолютною власністю відповідача.

14. Відповідач має сплатити позивачу зворотним чином обумовлену разову виплату в розмірі, що дорівнює будь-яким сумам, що визначаються судом будь-якої іншої юрисдикції або які будь-яким іншим чином можуть бути стягнені з позивача як такі, що мають бути сплачені позивачем на користь відповідача, пані ОСОБА_6 або її чоловіка, чи будь-якої іншої фізичної або юридичної особи у зв`язку з Позикою ОСОБА_6. Будь-яка така виплата, що має бути сплачена, сплачується протягом 14 днів з моменту винесення будь-якого такого рішення…» (т. 4, а. с. 148-156, а. с. 163-170).

Згідно зі звітом про оцінку, наданим 14 серпня 2017 року дипломованим оцінювачем - членом королівського інституту дипломованих оцінювачів Себастьяном Деккером ( Sebatian Deckker ) як одноосібним експертом зі спеціального оцінювання, англійською мовою з нотаріально засвідченим перекладом українською мовою, вартість житлового будинку за адресою: АДРЕСА_13 , реєстр. № BGL57223 (АДРЕСА_13), title number BGL57223), Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії становить 8 950 000,00 фунтів стерлінгів.

Згідно із реєстром прав на нерухоме майно із Земельного реєстру Її Величності від 03 серпня 2020 року, із офіційною копією плану об`єкта нерухомого майна, англійською мовою, з апостилем від 01 жовтня 2020 року, та в українському перекладі, з нотаріально засвідченим підписом перекладача, підтверджено право особистої приватної власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_13 , реєстр. № BGL57223 (АДРЕСА_13), title number BGL57223), Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, за ОСОБА_2 (т. 4, а. с. 141-147, 154-162).

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, і доводів касаційної скарги, колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції не відповідає зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Предметом позовних вимог ОСОБА_1 за первісним позовом і ОСОБА_2 за зустрічним позовом у цій справі є поділ майна подружжя. При цьому між сторонами справи не існує розбіжностей щодо обсягу майна, яке було придбано ними за час шлюбу та яке існує на час розгляду справи.

У якості правового обґрунтування позовів обидві сторони посилаються на норми матеріального права України.

Проте між сторонами справи є розбіжності, по-перше, щодо того, чи повинен український суд у цій справі враховувати при поділі спільного майна подружжя обсяг того майна, статус якого визначено рішенням англійського суду (а саме: житлового будинку за адресою: АДРЕСА_13 , реєстр. № BGL57223 (АДРЕСА_13), title number BGL57223), Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, м. Лондон), і по-друге, щодо того, якою є вартість цього майна.

Посилаючись на статті 60, 61, 62, 69, 70, 71, 72 СК України, обидві сторони просять у своїх позовах здійснити поділ майна, що є об`єктом права їхньої спільної сумісної власності, проте просять суд застосувати різні способи поділу цього майна.

Так, ОСОБА_1 просить визнати право приватної власності за ним на:

квартиру АДРЕСА_14 ;

квартиру АДРЕСА_15 ;

квартиру АДРЕСА_16 ;

квартиру АДРЕСА_17 ;

нежилі приміщення з АДРЕСА_8 ;

земельну ділянку, кадастровий номер 3223185100:05:004:0008, на АДРЕСА_9 ;

земельну ділянку, кадастровий номер 3223185102:11:001:0014, на АДРЕСА_9 ;

земельну ділянку, кадастровий номер 3223185102:11:001:0019, на АДРЕСА_9 ;

земельну ділянку, кадастровий номер 3223185102:11:001:0020, на АДРЕСА_9 ;

земельну ділянку, кадастровий номер 3223185102:11:001:0021, на АДРЕСА_9 ;

земельну ділянку, кадастровий номер 3223185102:11:001:0023, на АДРЕСА_9 ;

машиномісце № НОМЕР_1 в підземному паркінгу на АДРЕСА_3 ;

машиномісце № НОМЕР_2 в підземному паркінгу на АДРЕСА_3 ;

гараж, машиномісце № НОМЕР_3 в підземному автопаркінгу (1-й рівень), секція В, що розташований на АДРЕСА_7 ;

гараж, машиномісце № НОМЕР_4 в підземному автопаркінгу (1-й рівень), секція В, що розташований на АДРЕСА_7 ;

земельну ділянку, кадастровий номер 3223185100:06:002:0064, на АДРЕСА_9 ;

нежитлове приміщення АДРЕСА_12 ;

а також стягнути з ОСОБА_2 грошову компенсацію в розмірі 79 140 020,00 грн - за житловий будинок за адресою: АДРЕСА_13 , реєстр. № BGL57223 (АДРЕСА_13), title number BGL57223), Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії.

ОСОБА_2 , у свою чергу, просить визнати право особистої приватної власності за нею на:

квартиру АДРЕСА_15 ;

машиномісце № НОМЕР_2 на АДРЕСА_3 ;

квартиру АДРЕСА_16 ;

і визнати право особистої приватної власності ОСОБА_1 на:

квартиру АДРЕСА_17 ;

квартиру АДРЕСА_14 ;

нежилі приміщення з АДРЕСА_8 ;

гараж, машиномісце № НОМЕР_3 в підземному автопаркінгу (1-й рівень), секція В, що розташований на АДРЕСА_7 ;

гараж, машиномісце № НОМЕР_4 в підземному автопаркінгу (1-й рівень), секція В, що розташований на АДРЕСА_7 ;

нежитлове приміщення АДРЕСА_12

машиномісце № НОМЕР_1 в підземному паркінгу на АДРЕСА_3 ;

земельну ділянку, кадастровий номер 3223185100:06:002:0064, на АДРЕСА_9 ;

земельну ділянку, кадастровий номер 3223185100:05:004:0008, на АДРЕСА_9 ;

земельну ділянку, кадастровий номер 3223185102:11:001:0014, на АДРЕСА_9 ;

земельну ділянку, кадастровий номер 3223185102:11:001:0019, на АДРЕСА_9 ;

земельну ділянку, кадастровий номер 3223185102:11:001:0020, на АДРЕСА_9 ;

земельну ділянку, кадастровий номер 3223185102:11:001:0021, на АДРЕСА_9 ;

земельну ділянку, кадастровий номер 3223185102:11:001:0023, на АДРЕСА_9 .

Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таке саме положення містить і стаття 368 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (частина перша статті 69 СК України).

Розмір часток майна дружини та чоловіка при поділі майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, визначається за правилами статті 70 СК України.

Відповідно до частини першої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Зазначені норми права свідчать про презумпцію спільної сумісної власності подружжя на майно, яке набуте ними за час шлюбу. Ця презумпція може бути спростована, один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Відповідний правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21 листопада 2018 року в справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18) та від 22 лютого 2022 року у справі № 642/8107/14-ц (провадження № 14-108звц21).

Тлумачення норм сімейного законодавства України свідчить, що спільною сумісною власність подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були набуті.

Особливістю правового статусу спільного майна подружжя, набутого сторонами цієї справи під час шлюбу, є те, що частина цього майна знаходиться у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії, а частина - в Україні.

Судами попередніх інстанцій встановлено та не спростовано матеріалами справи і сторонами те, що відповідно до рішення Суду у сімейних справах при Центральному суді в сімейних справах в м. Бері-Сент-Едмундс, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, від 26 листопада 2018 року у справі № ZC17D00006 право особистої приватної власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_13 , реєстр. № BGL57223 (АДРЕСА_13), title number BGL57223), Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, визнано за ОСОБА_2 (т. 4, а. с. 163-170).

Також пунктом 2 цього рішення англійського суду встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 домовилися про таке: « Малоймовірно , щоб український суд проявив повагу до постанови англійського суду і забезпечив її виконання в тій частині, що стосується майнових прав сторін в Україні; у зв`язку з цим і з огляду на це обидві сторони мають намір укласти мирову угоду, яка має обов`язкову силу згідно з нормами СК України, яка відображатиме умови цієї постанови, наскільки вони можуть це зробити згідно із законодавством України».

Пунктами 8-9 цього рішення англійського суду встановлено, що до 30 жовтня 2018 року ОСОБА_1 має передати ОСОБА_2 за його рахунок всі законні та фактичні права власності на нерухомість, зокрема житловий будинок за адресою: АДРЕСА_13 , реєстр. № BGL57223 (АДРЕСА_13), title number BGL57223), Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії.

Після завершення всього з наведеного нижче: 1) отримання юристами ОСОБА_2 надходжень від продажу нерухомості ОСОБА_2 на АДРЕСА_5 або разової виплати у розмірі 392 000,00 фунтів стерлінгів, в залежності від випадку, відповідно до пункту 10 нижче; 2) отримання ОСОБА_2 оплати витрат відповідно до пункту 20 нижче; 3) укладення ОСОБА_1 обов`язкового до виконання договору в Україні відповідно до пункту 2 підпункту b) вище щодо приведення у виконання пунктів 9 та 10 цієї постанови в частині, що стосується передачі або продажу прав на майно,

ОСОБА_2 має передати ОСОБА_1 за його рахунок всі свої права на частку в складі спільного майна в Україні, землю позивача в с. Красне Обухівського району Київської області, машиномісця ОСОБА_2 та нерухомість в Автономній Республіці Крим; а також за умови, що вона не буде продана відповідно до пункту 10 нижче, - свою нерухомість на АДРЕСА_23.

Відповідну угоду в межах позасудового врегулювання спору між сторонами спору щодо їхнього спільного майна, яке знаходиться в Україні, визначену пунктом 2 цього рішення англійського суду, сторонами не було укладено, що і стало фактичною підставою пред`явлення первісного та зустрічного позовів сторін у цій справі.

Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на те, що при поділі майна подружжя повинно враховуватися все майно, яке визнано їхньою спільною сумісною власністю. Це повною мірою стосується і того майна, яке поділене попереднім рішенням суду, з врахуванням різниці в сумі. Такий висновок випливає із тлумачення статей 60-61 СК України та узгоджується із принципами регулювання цивільних і сімейних відносин на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства, які закріплено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України та частині дев`ятій статті 7 СК України.

Правила визнання в Україні документів, що видані уповноваженими органами іноземних держав у формі, встановленій відповідним законодавством таких іноземних держав, визначено статтею 13 Закону України «Про міжнародне приватне право». За загальним правилом статті 13, для визнання дійсності таких документів необхідно дотримання процедури їх легалізації, окрім випадків, коли відповідно до законодавства або міжнародного договору України легалізація не вимагається або передбачена інша процедура встановлення дійсності відповідних документів.

Відповідно до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, від 05 жовтня 1961 року, яка набрала чинності для України 22 грудня 2003 року, а для Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії - 24 січня 1965 року, кожна з Договірних держав звільняє від легалізації документи, на які поширюється ця Конвенція і які мають бути представлені на її території.

Згідно зі статтею 3 Конвенції єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення передбаченого статтею 4 апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений.

Рішення Суду у сімейних справах при Центральному суді в сімейних справах в м. Бері-Сент-Едмундс, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, від 26 листопада 2018 року у справі № ZC17D00006, а також витяг з Реєстру прав на нерухоме майно із Земельного реєстру Її Величності від 03 серпня 2020 року, із офіційною копією плану об`єкта нерухомого майна, містить спеціальний штамп (апостиль), проставлений компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, яке входить до переліку країн-учасниць Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, тобто засвідчує справжність підпису особи на документі та автентичність відбитку печатки, якою скріплено зазначений документ. Зазначене рішення англійського суду та витяг з Реєстру прав на нерухоме майно із Земельного реєстру Її Величності від 03 серпня 2020 року, із офіційною копією плану об`єкта нерухомого майна, разом із апостилем, перекладено українською мовою, справжність підпису перекладача засвідчено нотаріально.

Відповідно до вищезгаданого Реєстру прав на нерухоме майно із Земельного реєстру Її Величності від 03 серпня 2020 року підтверджено право особистої приватної власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_13 , реєстр. № BGL57223 (АДРЕСА_13), title number BGL57223), Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, за ОСОБА_2.

Отже, рішення Суду у сімейних справах при Центральному суді в сімейних справах в м. Бері-Сент-Едмундс, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, від 26 листопада 2018 року у справі № ZC17D00006 визнається дійсним в Україні відповідно до вищезгаданої Конвенції 1961 року і, враховуючи, що на виконання цього рішення було зареєстровано право приватної власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_13 , реєстр. № BGL57223 (АДРЕСА_13), title number BGL57223) за ОСОБА_2 в Земельному реєстрі Її Величності, то воно є частково виконаним сторонами справи. Доказів того, що будь-яка із сторін оспорювала це рішення англійського суду, матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду вважає, що вказане рішення англійського суду є належним і допустимим письмовим доказом, яке повинно оцінюватися українським судом у сукупності з іншими доказами у цій справі.

Судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що відповідно до заяв сторін по суті справи вбачається, що вони дійшли згоди щодо вартості майна, що розташоване в Україні і підлягає поділу. Зокрема, вартість квартири АДРЕСА_14 становить 17 886 934,00 грн; вартість квартири АДРЕСА_15 становить 20 243 623,00 грн; вартість квартири АДРЕСА_16 становить 12 429 337,00 грн; вартість квартири АДРЕСА_17 становить 60 916 945,00 грн; вартість нежитлових приміщень з АДРЕСА_8 становить 14 745 536,00 грн; вартість нежитлового приміщення АДРЕСА_12 становить 3 938 680,00 грн; вартість земельної ділянки, кадастровий номер 3223185100:05:004:0008, на АДРЕСА_9 становить 138 528,00 грн; вартість групи земельних ділянок № 2, що складається із земельної ділянки, кадастровий номер 3223185102:11:001:0014, та земельної ділянки, кадастровий номер 3223185102:11:001:0019, на АДРЕСА_9 становить 343 027,00 грн; вартість групи земельних ділянок № НОМЕР_5 , що складається із земельної ділянки кадастровий номер 3223185102:11:001:0020, земельної ділянки кадастровий номер 3223185102:11:001:0021, та земельної ділянки кадастровий номер 3223185102:11:001:0023, на АДРЕСА_9 становить 402 209,00 грн; вартість земельної ділянки, кадастровий номер 3223185100:06:002:0064, на АДРЕСА_9 становить 389 174,00 грн; вартість машиномісця № НОМЕР_1 на АДРЕСА_3 становить 538 322,00 грн; вартість машиномісця № НОМЕР_2 на АДРЕСА_3 становить 769 032,00 грн; вартість гаража № НОМЕР_3 на АДРЕСА_22 становить 596 714,00 грн; вартість гаража № НОМЕР_4 на АДРЕСА_22 становить 596 714,00 грн.

Згідно зі звітом про оцінку, наданим 14 серпня 2017 року дипломованим оцінювачем - членом королівського інституту дипломованих оцінювачів Себастьяном Деккером ( Sebatian Deckker ) як одноосібним експертом зі спеціального оцінювання, англійською мовою, з перекладом українською мовою (справжність підпису перекладача засвідчено нотаріально), вартість житлового будинку за адресою: АДРЕСА_13 , реєстр. № BGL57223 (АДРЕСА_13), title number BGL57223), Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, становить 8 950 000,00 фунтів стерлінгів.

На дату подання первісного позову 8 950 000,00 фунтів стерлінгів за офіційним курсом Національного банку України складало 292 214 815,00 грн.

Ураховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що оскільки вартість загальної маси спільного майна сторін складає 426 149 590,00 грн ,частки майна дружини та чоловіка є рівними, і рішенням Суду у сімейних справах при Центральному суді в сімейних справах в м. Бері-Сент-Едмундс, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, від 26 листопада 2018 року у справі № ZC17D00006 відбувся частковий поділ спільного майна сторін, тому вартість половини загальної маси спільного майна сторін становить 213 074 795,00 грн, що на 79 140 020,00 грн менше вартості житлового будинку за адресою: АДРЕСА_13 , реєстр. № BGL57223 (АДРЕСА_13), title number BGL57223), Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, право приватної власності на який визнано і зареєстровано за ОСОБА_2 .

Зазначена різниця є підставою для задоволення позову ОСОБА_1 із стягненням на його користь компенсації в розмірі 79 140 020,00 грн, виходячи з такого розрахунку: 292 214 815,00 грн (вартість житлового будинку в Лондоні за зазначеною адресою) - 213 074 795,00 грн (половина загальної маси спільного майна сторін) = 79 140 020,00 грн (компенсація)).

У суді першої інстанції встановлено, що «представник Войнаровська О. І. посилалася на свою електронну переписку з Себастьяном Деккером ( Sebatian Deckker ) за вересень 2020 року англійською мовою з нотаріально засвідченим перекладом українською мовою, якою Себастьян Деккер ( Sebatian Deckker ) повідомив, що ОСОБА_2 відмовилася надати згоду, щоб він надіслав свій звіт про оцінку від 14 серпня 2017 року представникам ОСОБА_1 , представниками ОСОБА_2 вказані обставини не спростовані, інших доказів стосовно вартості зазначеного житлового будинку не надано».

Таким чином, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення про задоволення позову ОСОБА_1 та відмову в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 були належним чином оцінені подані сторонами докази, точно встановлені обставини справи та правильно застосовані норми матеріального права, а суд апеляційної інстанції помилково скасував законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.

Висновок за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

За викладених обставин постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції залишенню в силі.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У зв`язку з цим із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 21 020,00 грн.

Керуючись статтями 141, 400, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Войнаровська Оксана Ігорівна, задовольнити.

Постанову Київського апеляційного суду від 06 липня 2021 року скасувати, а рішення Печерського районного суду міста Києва від 26 січня 2021 року залишити в силі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складаються із судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 21 020 (двадцять одна тисяча двадцять) гривень 00 копійок.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Ю. В. Черняк