Постанова

від 08.09.2022 по справі 295/14252/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

09 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 295/14252/20

провадження № 61-2536св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - товариство з обмеженою відповідальністю «Житомиргаз Збут»,

відповідач (позивач за зустрічним позовом) -ОСОБА_1 ,

третя особа: акціонерне товариство «Оператор газорозподільних систем «Житомиргаз»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 14 грудня 2021 року у складі судді Перекупки І. Г. та постанову Житомирського апеляційного суду

від 08 лютого 2022 року у складі колегії суддів: Павицької Т. М., Трояновської Г. С., Талько О. Б.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю «Житомиргаз Збут» (далі - ТОВ «Житомиргаз Збут») звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за спожитий природний газ в сумі 42 410,96 грн.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 є побутовим споживачем природного газу, який постачається за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач є фактичним споживачем природного газу, що підтверджується витягом з фінансового стану особового рахунку

№ НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 , а також підтверджує факт згоди на приєднання до умов публічного договору постачання природного газу побутовим споживачам.

В період з 01 вересня 2015 року до 31 жовтня 2020 року оплата за надання послуги з газопостачання здійснювалася споживачем несвоєчасно, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 42 410,96 грн. Відповідач періодично здійснював платежі за спожитий природний газ, а отже мало місце переривання строків позовної давності.

З урахуванням зазначеного ТОВ «Житомиргаз Збут» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за спожитий природний газ у розмірі

42 410,96 грн.

У січні 2021 року ОСОБА_1 пред`явив зустрічний позов про захист прав споживача, у якому просив визнати неправомірними дії ТОВ «Житомиргаз Збут» щодо незаконного розпорядження належними йому на праві власності грошовими коштами і як наслідок нарахування йому заборгованості, зобов`язавши ТОВ «Житомиргаз Збут» припинити такі дії та відновити його становище, яке існувало до порушення та стягнути

з ТОВ «Житомиргаз Збут» на його користь моральну шкоду у розмірі

10 000 грн.

В обґрунтування зустрічного позову посилається на те, що він є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , одержує послуги з постачання природного газу на підставі договору про надання послуг з газопостачання, укладеного з відповідачем на основі Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2500. У березні - квітні 2018 року з його особового рахунку

№ НОМЕР_1 було списано кошти в сумі 23 546,90 грн. Вказує, що нарахування за спожитий природний газ відповідач здійснює у підвищеному розмірі. Протягом листопада 2018 року по січень 2021 року ним за спожитий природний газ на рахунок відповідача перераховано 9 217,84 грн.

27 квітня 2020 року він звернувся до відповідача із заявою про невизнання боргу, однак відповіді не отримав. Такими неправомірними діями відповідача йому завдано моральної шкоди, розмір відшкодування якої він оцінює на власний розсуд у сумі 10 000 грн. Враховуючи викладене,

ОСОБА_1 просив суд задовольнити його позов у повному обсязі.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 14 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду

від 08 лютого 2022 року, позов ТОВ «Житомиргаз Збут» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Житомиргаз Збут» заборгованість за спожитий природний газ в сумі 42 410,96 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Житомиргаз Збут» судовий збір в сумі 2 102,00 грн.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що позовні вимоги ТОВ «Житомиргаз Збут» щодо наявності заборгованості за спожитий природний газ є доведеними та такими, що підлягають задоволенню, оскільки як встановлено судом відповідач не своєчасно та не у повному обсязі сплачував кошти за надані відповідачем послуги. Дослідивши розрахунок заборгованості та встановивши, що відповідач здійснював часткову оплату за спожиті послуги за газопостачання за період з вересня 2015 року по жовтень 2020 року, що свідчить про визнання ОСОБА_1 боргу перед ТОВ «Житомиргаз Збут», суди дійшли висновку про відсутність підстав для застосування строків позовної давності.

Відповідач не надав доказів на спростування заявленого позивачем боргу, розрахунок заборгованості не спростував.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 , суди виходили з того, що останній не надав належних та допустимих доказів на підтвердження неправомірності дій ТОВ «Житомиргаз Збут» щодо розрахунку споживання природного газу та нарахування плати за надані послуги.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У лютому 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, уякій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального, просить скасувати постанову апеляційного суду та передати справу на новий апеляційний розгляд.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2022 року відкрито касаційне провадження, справу витребувано із суду першої інстанції.

У квітні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргу мотивовано тим, що апеляційний суд порушив норми процесуального права, зокрема, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, оскільки у даній справі було заявлено зустрічний позов з вимогами немайнового характеру. За таких обставин апеляційний суд зробив помилковий висновок про можливість розгляду цієї справи у письмовому провадженні без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи. Неповідомлення заявника про розгляд справи позбавило його мати розумну можливість представляти свої інтереси як відповідача та зустрічного позивача в умовах відкритого та публічного судового розгляду, а також перешкодило йому користуватися передбаченими статтею 43 ЦПК України правами.

Крім того заявник не погоджується із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції щодо стягнення з нього заявленого позивачем розміру заборгованості за спожитий газ, оскільки сплата періодичних платежів не свідчить про визнання ним боргу.

Доводи інших учасників справи

У поданому до Верховного Суду відзиві ТОВ «Житомиргаз Збут» заперечувало проти доводів касаційної скарги ОСОБА_1 та просило залишити без змін оскаржувану постанову апеляційного суду, посилаючись на її законність і обґрунтованість.

У відзиві ТОВ «Житомиргаз Збут» послалось на те, що вимогами первісного позову є вимоги майнового характеру про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, при цьому відповідач не оскаржував рішення суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні зустрічного позову, а отже, апеляційний суд правильно розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, оскільки розглядались лише вимоги майнового характеру.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 є побутовим споживачем природного газу, який постачається за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок

№ НОМЕР_1 , відкритий на ім`я ОСОБА_1 .

Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам розміщений на офіційному сайті ТОВ «Житомиргаз Збут».

Підтвердженням здійснення приєднання ОСОБА_1 до умов публічного договору на постачання природного газу є відкриття Оператором ГРМ

(АТ «Житомиргаз») особового рахунку № НОМЕР_1 та присвоєння ЕІС-коду об`єкту споживача на ім`я ОСОБА_1 , що зазначено у витязі з особового рахунку № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 .

В період з 01 вересня 2015 року до 31 жовтня 2020 року оплата за надання послуги з газопостачання здійснювалась споживачем несвоєчасно та не у повному розмірі, у зв`язку з чим сума заборгованості з оплати природного газу за особовим рахунком № НОМЕР_1 становить 42 410,96 грн.

ОСОБА_1 здійснив оплату за послуги газопостачання: у вересні

2015 року сплачено 1598,11 грн; у жовтні 2015 року сплачено 400,00 грн; у листопаді 2015 року - 266,10 грн; у грудні 2015 року - 1000,00 грн; у січні 2016 року - 300,00 грн; у вересні 2016 року - 200,00 грн; у листопаді

2018 року - 500 грн; у грудні 2018 року - 500 грн; у лютому 2019 року -

500 грн; у травні 2019 року - 500 грн; у серпні 2019 року - 500 грн; у жовтні 2019 року - 500 грн; у січні 2020 року - 500 грн; у травні 2020 року -

200,46 грн; у липні 2020 року - 303,64 грн; у серпні 2020 року - 71,28 грн;

у вересні 2020 року - 71,50 грн; у жовтні 2020 року - 142,93 грн.

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звертався до ТОВ «Житомиргаз Збут» із заявами про невизнання боргового зобов`язання та проханням списати заборгованість за спожитий природний газ.

28 травня 2020 року ТОВ «Житомиргаз Збут» надало відповідь, у якій зазначено, що заборгованість утворилась через зняття Управлінням праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира (далі - УПСЗН Богунської районної ради м. Житомира) нарахованої раніше субсидії.

Так, у 2018 році ОСОБА_1 звертався до Богунського районного суду

м. Житомира з позовом до УПСЗН Богунської районниї ради м. Житомира та ТОВ «Житомиргаз Збут» про визнання протиправним та скасування рішення УПСЗН щодо відміни субсидії, поновлення надання субсидії та зобов`язання УПСЗН повернути перераховані кошти на його, ОСОБА_1 особовий рахунок. Справа була направлена за підсудністю

до Житомирського окружного адміністративного суду, який в свою чергу рішенням від 25 вересня 2018 року у справі № 295/7949/18 відмовив

у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року та ухвалою Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду від 14 травня 2020 року було відмовлено у відкритті апеляційного та касаційного провадження у зазначеній справі.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, а також в межах доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Конституційний Суд України у рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 зазначив, що належний перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), становить фундаментальний принцип, та має на увазі зокрема право на «усне слухання». При цьому право на публічний розгляд було б позбавлене сенсу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA,

№ 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частинами першою та другою статті 12 ЦПК України передбачено,

що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно зі статтею 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Частиною першою статті 368 ЦК України визначено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження,

з особливостями, встановленими цією главою.

За положеннями частини третьої статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні

з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду

в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Зі змісту частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що ціна позову наявна виключно у позовах, де заявлені вимоги майнового характеру.

У позовах немайнового характеру ціна позову не визначається.

Системний аналіз змісту зазначених процесуальних норм дає підстави для висновку про те, що приписи частини першої статті 369 ЦПК України щодо письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення сторін можуть бути застосовані судами апеляційної інстанції лише у випадку розгляду апеляційних скарг на рішення суду, якщо наявні виключно вимоги майнового характеру і розмір ціни позову становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Якщо ж у справі наявні вимоги немайнового характеру, то розгляд такої справи у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

З таких же висновків виходив Верховний Суд у постановах від 05 лютого 2020 року у справі № 753/17720/18(провадження № 61-17201св19),

від 04 листопада 2020 року у справі № 642/1491/17 (провадження

№ 61-34681св18), від 21 липня 2021 року у справі № 761/47244/19 (провадження № 61-5178св21), 09 лютого 2022 року у справі№ 761/20094/19 (провадження№ 61-8620св20), від 03 травня 2022 року у справі

№ 554/9856/18 (провадження № 61-10277св20).

У справі, яка переглядається, ТОВ «Житомиргаз Збут» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий газ в сумі 42 410,96 грн. ОСОБА_1 пред`явив зустрічний позов, у якому просив визнати неправомірними дії ТОВ «Житомиргаз Збут» щодо незаконного розпорядження належними йому на праві власності грошовими коштами

і як наслідок нарахування йому заборгованості, зобов`язати

ТОВ «Житомиргаз Збут» припинити такі дії та відновити становище, яке існувало до порушення та відшкодувати йому моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн.

Тобто, у справі, яка переглядається має місце поєднання первісних позовних вимог майнового характеру з вимогами зустрічного позову,

які є немайновими.

Відповідно до частини четвертої статті 193 ЦПК України у випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Отже, розгляд цієї справи судом апеляційної інстанції мав відбуватися з повідомленням (викликом) учасників справи.

Згідно з постановою Житомирського апеляційного суду від 08 лютого

2022 року розгляд справи здійснено у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи.

Проте, суд апеляційної інстанції не врахував змісту заявлених сторонами вимог, як первісних, так і зустрічних у їх поєднанні, та дійшов помилкового висновку про те, що відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України зазначена справа в апеляційному порядку може бути розглянута без повідомлення учасників справи.

Оскільки справа в апеляційному порядку підлягала розгляду з повідомленням учасників справи, то неповідомлення ОСОБА_1 про такий розгляд суперечить статтям 7, 128, частині третій статті 368

ЦПК України

Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та безумовною підставою для скасування судового рішення.

Зазначене позбавило ОСОБА_1 права мати реальну можливість представляти свої інтереси як учасника справи в умовах, які передбачені процесуальним законодавством, зокрема в умовах відкритого та публічного судового розгляду. Вказане, у свою чергу, перешкодило стороні належним чином користуватися передбаченими статтею 43 ЦПК України процесуальними правами.

Таким чином, обґрунтованими є доводи касаційної скарги про те, що справу розглянуто апеляційним судом за відсутності учасника справи - позивача, який не був повідомлений належним чином про дату, час і місце судового засідання.

Оскільки касаційна скарга підлягає задоволенню з обов`язкової підстави для скасування судового рішення, передбаченої пунктом 5 частини першої статті 411 ЦПК України, зокрема у зв`язку з неповідомленням позивача про дату, час і місце судового засідання, інша частина доводів касаційної скарги Верховним Судом по суті не оцінюється та не перевіряється.

Відповідно до частини четвертої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення.

Пунктом 5 частини першої статті 411 ЦПК України передбачено, що судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Оскільки ОСОБА_1 обґрунтовує касаційну скаргу підставою неповідомлення його про розгляд справи судом апеляційної інстанції, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з передачею справи на новий апеляційний розгляд.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, касаційний суд не здійснює розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 400, 401, 411, 416, ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Житомирського апеляційного суду від 08 лютого 2022 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. А. Воробйова

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк