Ухвала

від 23.02.2023 по справі 295/14252/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

23 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 295/14252/20

провадження № 61-2420ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М., розглянув касаційну скаргуОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 14 грудня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 01 лютого 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомиргаз Збут» до ОСОБА_1 , третя особа - Акціонерне товариство «Оператор газорозподільних систем «Житомиргаз», про стягнення заборгованості за спожитий газ та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомиргаз Збут» про захист прав споживача,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у жовтні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Житомиргаз Збут» (далі - ТОВ «Житомиргаз Збут») звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за спожитий природний газ в сумі 42 410,96 грн.

У січні 2021 року ОСОБА_1 пред`явив зустрічний позов про захист прав споживача, у якому просив визнати неправомірними дії ТОВ «Житомиргаз Збут» щодо незаконного розпорядження належними йому на праві власності грошовими коштами і як наслідок нарахування йому заборгованості, зобов`язавши ТОВ «Житомиргаз Збут» припинити такі дії та відновити його становище, яке існувало до порушення та стягнути з ТОВ «Житомиргаз Збут» на його користь моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 14 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 01 лютого 2023 року, позов ТОВ «Житомиргаз Збут» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Житомиргаз Збут» заборгованість за спожитий природний газ в сумі 42 410,96 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку 14 лютого 2023 року подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 14 грудня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 01 лютого 2023 року. ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права і просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Предметом спору у справі за первісним позовом є стягнення заборгованості у розмірі 42 410,96 грн

Предметом спору у справі за зустрічним позовом є зобов`язання визнання неправомірними дії нарахування заборгованості, зобов`язання припинити такі дії та відновити становище, яке існувало до порушення та стягнення моральної шкоди у розмірі 10 000 грн.

Отже, справа № 295/14252/20 не є справою з ціною позову, що перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Справа № 295/14252/20 є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції.

Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження.

З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, а також значення справи для сторін і суспільства, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Таким чином, оскаржені рішення ухвалені у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 14 грудня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 01 лютого 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомиргаз Збут» до ОСОБА_1 , третя особа - Акціонерне товариство «Оператор газорозподільних систем «Житомиргаз», про стягнення заборгованості за спожитий газ та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомиргаз Збут» про захист прав споживача.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук