Рішення

від 11.09.2022 по справі 591/8443/20

ЗАРІЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 591/8443/20

Провадження № 2/591/257/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2022 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого - судді Сидоренко А.П.

з участю секретаря судового засідання - Чмуневич М.О.

представника позивача - Садикова В.В.

відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми в загальному позовному провадженні цивільну справу № 591/8443/20 за позовом ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Садикова Василя Васильовича до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 та свої вимоги мотивує тим, що вона, ОСОБА_2 (мати) та треті особи на стороні позивача: ОСОБА_4 (батько), ОСОБА_3 (син), є членами однієї сім`ї.

Окрім цього, ОСОБА_2 (позивач) та ОСОБА_4 (третя особа на стороні позивача) є кінцевими бенефіціарними власниками Товариства з обмеженою відповідальністю «МАТРИЦА 12», ідентифікаційний код 43343362, керівником якого є ОСОБА_4 . Вказане Товариство, що належить сім`ї ОСОБА_5 , є власником нежитлових приміщень, розташованих на першому поверсі багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Інтереси власників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного житлового будинку за вказаною адресою представляє Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Героїв Крут 60/4».

Обговорення інформації, яка стосується діяльності ОСББ та прийнятих об`єднанням рішень, відбувається в різний спосіб, у тому числі шляхом її розповсюдження та обговорення власниками квартир та нежитлових приміщень в групі « АДРЕСА_1 », створеної у застосунку для смартфонів Vіbег (укр. «Вайбер»), що інтегрується з адресною книгою смартфону та авторизується за номером телефону кожного з учасників цієї групи.

16 грудня 2020 року відповідач, ОСОБА_1 , поширив серед учасників групи «ІНФОРМАЦІЯ_1» недостовірну та негативну інформацію, викладену в принизливій формі, яка містить наклеп на позивача та членів його сім`ї, наступного змісту:

« Шановні співвласники нашого будинку! Прошу дуже уважно віднестись до мого повідомлення! ОСОБА_8 сімья ОСОБА_9 намагається через суд скасувати рішення про утворення нашого ОСББ. Мало того що вони нас травлять своїми антенами,мало що вони на свій розсуд використовують прибудинкову територію так вони ще хочуть всіма нами керувати.Вношу пропозицію всім згуртуватися проти ціх нахаб та перевірити правомірність придбання нежитлових приміщинь на першому поверсі. По закону земля під будинком належить СМР, а не ОСОБА_5 . Взявши в аренду землю ( ОСОБА_9 був депутатом) і віддавши її Топазу вони безкоштовно отримали перший поверх. А тепер вони прикладають всі зусилля розвалити наше ОСББ(в бардаку їм легше, не потрібно ні за що платити). Друзі а хто ми такі в нашому будинку .якщо нами керує зграя шахраїв. МИ ПЕРЕМОЖЕМО!!!!! Давайте підтримаємо нашого голову ОСББ і недамо ні єдиного шансу ОСОБА_5 ».

Початок повідомлення: « Шановні співвласники нашого будинку! Прошу дуже уважно віднестись до мого повідомлення!» викладено у формі, яка має не меті привернути увагу всіх учасників групи до інформації, яку поширює відповідач.

Маючи намір принизити позивача та його сім`ю шляхом розповсюдження серед широкого кола осіб негативної інформації, відповідач у повідомленні вживає в принизливій та непристойній формі відносно всієї сім`ї ОСОБА_5 наступні словосполучення, викладені в негативному контексті: « Нешановнна сімья ОСОБА_4 », «ціх нахаб» та «зграя шахраїв».

Діючи свідомо та умисно, маючи намір знеславити, зганьбити, заплямувати репутацію сім`ї ОСОБА_5 , налаштувати та згуртувати мешканців будинку проти позивача та членів сім`ї, відповідач у формі фактичного твердження розповсюдив недостовірну інформацію, яка містить наклеп, наступного змісту:

«Мало того що вони нас травлять своїми антенами, мало що вони на свій розсуд використовують прибудинкову територію так вони ще хочуть всіма нами керувати» та «Взявши в аренду землю ( ОСОБА_9 був депутатом) і віддавши її Топазу вони безкоштовно отримали перший поверх».

Позивачка та члени його сім`ї нікого та ніколи не травили ні антенами, ні іншими предметами матеріального та духовного світу. Позивачка не має у своїй власності антен. Вона та члени її сім`ї на свій розсуд прибудинкову територію житлового будинку не використовували, не мали та взагалі не мають наміру ніким у житловому будинку керувати, безкоштовно перший поверх не отримували, земельною ділянкою комунальної власності не розпоряджалися. Наведені відповідачем у повідомленні факти є негативними та недостовірними.

Словосполучення « Нешановнна сімья ОСОБА_4 »,«ціх нахаб» та «зграя шахраїв» посилили негативний фон недостовірної інформації.

Повідомлення, розповсюджене відповідачем, носить форму відкритого буллінгу (цькування) сім`ї позивача: « Вношу пропозицію всім згуртуватися проти ціх нахаб».

Наявність в тексті стверджуваних фактів, а також слів, що несуть негативний контекст підтверджено консультативним висновком щодо лінгвістичного аналізу тексту, наданого професором кафедри гуманітарних дисциплін Сумської філії Харківського національного університету внутрішніх справ, кандидатом філологічних наук, доцентом ОСОБА_12 .

Поширення негативної та неправдивої інформації свідчить про принизливе ставлення відповідача до позивачки, що в свою чергу впливає на зниження цінності особи позивачки та заподіює шкоди її гідності і членам її сім`ї.

Поширенням недостовірної інформації, викладеній в негативній та принизливій формі, відповідач знизив позитивну соціальну оцінку позивачки, чим завдав шкоди честі позивачці та членам її сім`ї.

Поширенням недостовірної інформації, викладеній в негативній та принизливій формі, називаючи сім`ю ОСОБА_5 «нешановною сім`єю» та «зграєю шахраїв», відповідач спричинив шкоду діловій репутації позивачки, як керівника низки підприємств, що працюють в місті Суми.

Посилаючись на вказані обставини, просить суд визнати недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_2 та членів її сім`ї на повагу до її гідності, честі та недоторканості ділової репутації, наступну інформацію, розповсюджену ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 в месенджері «Вайбер» серед учасників групи «ІНФОРМАЦІЯ_1»: «Мало того що вони нас травлять своїми антенами, мало що вони на свій розсуд використовують прибудинкову територію так вони ще хочуть всіма нами керувати», ... «Взявши в аренду землю (ОСОБА_4 був депутатом) і віддавши її Топазу вони безкоштовно отримали перший поверх».

Просить також стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду за розповсюдження негативної та недостовірної інформації в розмірі 1,00 грн. та понесені судові витрати.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 20 січня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено до розгляду підготовче засідання на 29 квітня 2021 року о 13 год. 00 хв.

29 квітня 2021 року протокольною ухвалою суду підготовче засідання відкладене до 04 серпня 2021 року, в зв`язку з відсутністю відомостей щодо належного сповіщення відповідача про дату та час судового розгляду та його неявкою в судове засідання.

02 червня 2021 року від відповідача ОСОБА_14 надійшов відзив на позов, в якому зазначає, що він заперечує проти позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та незаконними.

Щодо висловлювання «Мало того, що вони нас травлять своїми антенами, мало що вони на свій розсуд використовують прибудинкову територію так вони ще хочуть всіма нами керувати» та «Взявши в аренду землю (ОСОБА_4 був депутатом) і віддавши її Топазу вони безкоштовно отримали перший поверх»: при укладенні договору купівлі- продажу його квартири з забудовником ТОВ «Топаз» йому було надано фотокопію Договору оренди земельної ділянки від 10 травня 2019 року між Сумською міською радою від імені територіальної громади м. Суми та ТОВ «Озерне 6» в особі директора ОСОБА_4 та договір про спільну діяльність від 01 березня 2015 року та низку додатків до нього. Відповідно до Додаткової угоди до договору про спільну діяльність від 01 березня 2016 року стороною договору став Забудовник ТОВ «Топаз» для будівництва багатоквартирного багатоповерхового житлового будинку №1 (1-черга у технічному паспорті літера А10) № СМ 0831152582721 від 15 вересня 2015 року. Тобто те, що ТОВ «Озерне 6» в особі ОСОБА_4 було орендарем договору є відомим для всіх співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 фактом. Зазначений факт відповідає дійсності.

Щодо використання прибудинкової території на власний розсуд: зазначене висловлення обумовлене самовільним встановленням товариствами-власниками нежитлових приміщень у будинку АДРЕСА_1 , засновниками яких є треті особи, позивач, сфер. Такі самовільні дії ТОВ, власників нежитлових приміщень, порушують права інших співвласників багатоквартирного будинку.

Використовуючи цю прибудинкову територію на власний розсуд, ТОВ «Матрица 12», «Озерне 6», засновниками яких є позивач, треті особи, порушили як права інших співвласників багатоквартирного будинку, так і державні стандарти і норми, регіональні та місцеві правила забудови. Зазначені сфери перешкоджали проїзду спеціальної техніки, спеціальних служб, інкасаторського автотранспорту. Факт, що ОСОБА_4 був Головою Сумської обласної ради, є загальновідомим відповідно до ч. 3 ст. 82 ЦПК України.

Виносячи зазначене питання на обговорення у групу Vibег, він реалізовував права співвласника багатоквартирного будинку, передбачені ст. 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»: вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників; брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника; одержувати інформацію про технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, умови його утримання та експлуатації, витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку та надходження, отримані від його використання; безоплатно одержувати інформацію про суб`єктів права власності на всі квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку і площу таких квартир та приміщень у порядку і межах, визначених законом.

Щодо висловлювання про антени. Приміщення, яке знаходиться на даху будинку АДРЕСА_1 , є власністю ТОВ «Озерне 6». Саме у цьому приміщенні розміщено антени. Скрін антен розміщено у групі Viber « АДРЕСА_1 ».

Він, як співвласник багатоквартирного будинку, має право з іншими співвласниками обговорювати порядок використання спільного майна багатоквартирного будинку, у тому числі несучих, огороджувальних та несуче-огороджувальних конструкцій будинку, механічного, електричного, сантехнічного та іншого обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення. Інформація про шкідливий вплив антен є загальнодоступною.

Є Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітного випромінювання, затверджені наказом Міністра охорони здоров`я України від 01 серпня 1996 року № 239, якими визначені гранично допустимі рівні електромагнітного випромінювання для населення, вимоги до розміщення радіотехнічних об`єктів і організації їх санітарно- захисних зон і зон обмеження забудови, методи контролю рівнів електромагнітних полів в навколишньому середовищі. Це його право як співвласника багатоквартирного будинку та конституційне право на свободу думки і слова, на вільне враження своїх поглядів і переконань, гарантоване ст. 34 Конституції України.

Така інформація ніким не може бути засекречена. Його судження про отруєння антенами виражає його ставлення до дій позивача та третіх осіб. Оціночні судження можуть носити не тільки позитивне забарвлення, але можуть бути і такими, що негативно сприймаються особою.

Виходячи з того, що висловлювання відповідача не містять фактичних даних, а визначають його оцінку поведінки сім`ї ОСОБА_5 на загальних зборах співвласників багатоквартирного будинку, їх висловлювання у групі Viber « АДРЕСА_1 », це є його власні оціночні судження.

Ним у групі Viber « АДРЕСА_1 » розповсюджено достовірну інформацію, яка відповідає дійсності та власні оціночні судження про сім`ю ОСОБА_5 . Поширена ним інформація не порушує особисті немайнові права позивача, а обумовлена реалізацією його прав, передбачених ст.ст. 34, 50 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

У консультативному висновку, який надано позивачем, зазначено про ті лексичні одиниці «нешановна сімья», «ціх нахаб», «зграя шахраїв», які не зазначено у предметі позову про спростування. Консультативний висновок щодо лінгвістичного аналізу тексту не є допустим доказом відповідно до ст. 78 ЦПК України.

У прохальній частині позовної заяви позивач просить суд визнати недостовірною інформацію, яка підтверджена документально або є загальновідомою: «ОСОБА_4 був депутатом», «Взявши в аренду землю», «Віддавши її Топазу», «вони безкоштовно отримали перший поверх», «мало що вони на свій розсуд використовують прибудинкову територію» та ту інформацію, яка є не твердженням про факти, а його власним оціночним судженням «мало того що вони нас травлять своїми антенами».

Розповсюджена ним інформація є підтвердженою документально, у певній частині є загальновідомою та містить його оціночні судження. Тому не порушує права позивача та членів її сім`ї на повагу її гідності, честі та недоторканості ділової репутації. Оціночні судження не можуть бути визнані недостовірною інформацією (а.с.84-91).

04 серпня 2022 року протокольною ухвалою суду підготовче засідання відкладено до 09 листопада 2021 року у зв`язку з наявними розбіжностями щодо підпису осіб у відзиві та для з`ясування обставин належності підпису відповідачу, визнано явку відповідача обов`язковою.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 09 листопада 2021 року закрите підготовче провадження у вказаній справі, справа призначена до судового розгляду по суті на 11 год. 00 хв. 08 лютого 2022 року.

08 лютого 2022 року протокольною ухвалою суду розгляд справи відкладено до 07 квітня 2022 року об 11 год. 00 хв. за клопотанням відповідача.

Враховуючи, що Верховною Радою України 24 лютого 2022 року на позачерговому засіданні було запроваджено воєнний стан через вторгнення Росії на територію України, беручи до уваги ситуацію, що склалась у м. Суми на день запровадження такого стану, на підставі п.1 рішення зборів суддів Зарічного районного суду м. Суми від 24 лютого 2022 року №5, з метою запобігання загрози життю та здоров`ю учасників судового процесу і працівників суду, з 24 лютого 2022 року дану справу було знято з розгляду до стабілізації ситуації в країні та в м. Суми.

Рішенням зборів суддів від 02 травня 2022 року №11 відновлено здійснення розподілу та розгляд усіх категорій справ, у тому числі цивільних, які перебували в провадженні судді станом на 24 лютого 2022 року.

Справа призначена до розгляду на 30 серпня 2022 року, о 15 год. 00 хв.

В зазначеному судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, відповідач позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позов.

Позивачка та треті особи до суду не з`явилася, про час та місце розгляду справи сповіщені судом належним чином. В письмових заявах треті особи просять розглядати справу за їх відсутності.

Вислухавши думку осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення заявленого позову, виходячи з наступного.

Частина 3 ст. 12 ЦПК України встановлює обов`язок кожної сторони довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Також згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу.

Під час судового розгляду встановлено наступні обставини.

Актом обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства з метою підтвердження фактичного місця проживання осіб від 28 грудня 2020 року встановлено, що ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 проживають за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.10).

З виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що директором ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАТРИЦЯ 12» за адресою: АДРЕСА_3 , дата реєстрації - 11 листопада 2019 року, є ОСОБА_4 (а.с.11-12).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна вбачається, що ТОВ «МАТРИЦЯ 12» належить на праві власності нежитлове приміщення, група нежитлових приміщень №1, загальною площею 458,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.13-19).

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 04 жовтня 2019 року вбачається, що ТОВ «ОЗЕРНЕ» є власником нежитлового приміщення площею 17,3 кв. м за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.136-137).

З виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається створення ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «ГЕРОЇВ КРУТ 60/4», місцезнаходженням якого є АДРЕСА_1 (а.с.20-21).

З ухвали Зарічного районного суду м. Суми по справі №591/8128/20, провадження №2-з/591/137/20 від 22 грудня 2020 року вбачається, що судом в порядку забезпечення доказів здійснено огляд електронних доказів шляхом огляду інформаційного повідомлення у месенджері «Вайбер» зі смартфону ОСОБА_2 за номером НОМЕР_1 .

Протоколом судового засідання від 22 грудня 2020 року зафіксовано, що головуючий суддя дослідила докази по справі, а саме повідомлення у месенджері «Вайбер» зі смартфону ОСОБА_2 за номером НОМЕР_1 , а саме «назва групи у вайбері ІНФОРМАЦІЯ_1, оглядається повідомлення 16.12.2020 р. , 12 год 52 хв , від ОСОБА_18 Моноліт Бетон. номер телефону НОМЕР_2 було надіслано повідомлення у зазначену групу наступного змісту: Шановні співвласники нашого будинку! Прошу дуже уважно віднестись до мого повідомлення! Не шановна сім`я ОСОБА_9 намагається через суд скасувати рішення про утворення нашого ОСББ.Мало того шо вони нас травлять своїми антенами, мало що вони на свій розсуд використовують прибудинкову територію так вони ще хочуть всіма нами керувати. Вношу пропозицію всім згуртуватися проти цих нахаб та перевірити правомірність придбання нежитлових приміщень на першому поверсі. По закону земля під будинком належим СМР а не ОСОБА_5 . Взявши в аренду землю ( ОСОБА_9 був депутатом) і відавши її Топазу вони безкоштовно отримали перший поверх. А тепер вони прикладають всі зусилля розвалити наше ОСББ ( в бардаку їм легше не погрібно нізащо платити). Друзі а хто ми такі в нашому будинку . якщо нами керує зграя шахраїв. МИ ПЕРЕМОЖИМO!!!!!! давайте підтримаємо нашого голову ОСББ і не дамо не єдиного шансу ОСОБА_5 . Кількість учасників групи 130 осіб (а.с. 17-15 матеріали справи 591/8128/20).

З консультативного висновку щодо лінгвістичного аналізу тексту, що складений професором кафедри гуманітарних дисциплін Сумської філії Харківського національного університету внутрішніх справ ОСОБА_12 , кандидатом філологічних наук, доцентом, якій було надано для аналізу текст такого змісту зі збереженням орфографії та пунктуації «Шановні співвласники нашого будинку! Прошу дуже уважно віднестись до мого повідомлення! ОСОБА_8 сімья ОСОБА_9 намагається через суд скасувати рішення про утворення нашого ОСББ. Мало того що вони нас травлять своїми антенами,мало що вони на свій розсуд використовують прибудинкову територію так вони ще хочуть всіма нами керувати. Вношу пропозицію всім згуртуватися проти ціх нахаб та перевірити правомірність придбання нежитлових приміщинь на першому поверсі. По закону земля під будинком належить СМР, а не ОСОБА_5 . Взявши в аренду землю ( ОСОБА_9 був депутатом) і віддавши її Топазу вони безкоштовно отримали перший поверх. А тепер вони прикладають всі зусилля розвалити наше ОСББ(в бардаку їм легше, не потрібно ні за що платити). Друзі а хто ми такі в нашому будинку .якщо нами керує зграя шахраїв. МИ ПЕРЕМОЖЕМО!!!!! Давайте підтримаємо нашого голову ОСББ і недамо ні єдиного шансу ОСОБА_5 » вбачаються наступні обставини.

У досліджуваному тексті є висловлювання, які містять ствердження факту (фактичні дані), а саме: - сімья ОСОБА_9 намагається через суд скасувати рішення про утворення нашого ОСББ;

-травлять своїми антенами;

-на свій розсуд використовують прибудинкову територію,

-взявши в аренду землю (ОСОБА_4 був депутатом) і віддавши її Топазу вони безкоштовно отримали перший поверх.

У тексті негативний контекст несуть у собі слова: «Нешановнна сімья», «ціх нахаб», «зграя шахраїв».

В такому разі використовується стратегія дискредитації. Стратегія дискредитації - глобальна стратегія у галузі мовленнєвого впливу та широко вживана в політичному дискурсі. Мета мовленнєвих дій у такому випадку безпосередньо визнається поняттям «дискредитація» - «підрив довіри до кого-, чого-небудь; применшення авторитету, значення когось, чогось».(Тлумачний словник української мови VVProject. 2010-2012. URL: http ://eslovnik.com).

Такі дії, а саме намагання дискредитувати, позначаються використанням відповідних лексичних одиниць: « Нешановна сімья »,«ціх нахаб», «зграя шахраїв». На думку науковців, стратегія дискредитації передбачає публічність мовленнєвих дій та розрахована здебільшого на реакцію спостерігачів ( ОСОБА_19 . Політичне сьогодення української мови: актуальний перифрастикон: монографія. Харків: Видавець ОСОБА_20 , 2017. С. 82-85)

Комунікативний інструментарій української мови дав змогу створити типологію комунікативних стратегій, якими автор тексту послуговується. Це стратегії самопрезентації, самозахисту, дискредитації, маніпулятивна та агітаційна. Використання негативних маркерів допомагає авторові тексту створити потрібний образ опонента.

У висновку вказується на те, що усе зазначене дає лінгвістичні підстави констатувати що, застосування стратегії дискредитації передбачає певний набір мовних тактик, які відповідають конкретній меті: тактики звинувачення, нагнітання негативного, які окреслюються в процесах нанизування негативних фактів або наслідків; тактики непрямих образ, формування та навішування ярликів. Все це має місце в тексті, який був наданий для аналізу (а.с. 25-29).

З виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що директором ТОВ «АІР-Т» за адресою: АДРЕСА_3 , є ОСОБА_2 (а.с.30-37).

Відповідно до статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Згідно із статтями 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.

Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, ділова репутація, ім`я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством (частина перша статті 201 ЦК України).

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням чи оціночним судженням.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає «демократичного суспільства» (рішення у справі «Карпюк та інші проти України від 06 жовтня 2015 року).

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини (справи Лінгенса, Де Гаєс і Гійзельс, Гудвіна, Прагер і Обершлік) свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї «інформації» чи тих «ідей», які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких «демократичне суспільство» неможливе.

Повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права, гарантованого статтею 19 (Lingens, cited above, p. 28, пункт 46).

Суд враховує при цьому правову позицію Європейського суду з прав людини щодо різниці між поняттями «оціночне судження» та «фактів». Так, у пункті 39 рішення Європейського суду з прав людини від 28 березня 2013 року у справі «Нова Газета і Бородянський проти Росії» вказано, що правдивість оціночних суджень не піддається доведенню і їх потрібно відрізняти від фактів, існування яких може бути доведено. У пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини від 12 липня 2001 року у справі «Фельдек проти Словаччини» суд зазначав, що на відміну від оціночних суджень, реальність фактів можна довести.

Отже, при оцінці твердження про поведінку третьої особи, деколи може бути важко віднайти різницю між оцінкою фактів та оціночними судженнями. Проте навіть оціночне судження може бути надмірним, якщо воно не має під собою фактичних підстав. (Jerusalem v. Austria, no. 26958/95, n. 43, ECHR 2001-11).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Lingens v. Austria» зазначено, що суду необхідно розрізняти факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не можна. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції. У даній справі ЄСПЛ вказав, що: «Суд повинен нагадати, що свобода вираження поглядів гарантована пунктом 1 статті 10, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов самореалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї «інформації» або тих «ідей», які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості і широти поглядів, без яких «демократичне суспільство» неможливе».

Так, фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

Судження - це те ж саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження також користуються захистом - це передумова плюралізму поглядів.

Європейський суд з прав людини 02 червня 2016 року (остаточне - 17 жовтня 2016 року) ухвалив рішення у справі № 61561/08 «Інститут економічних реформ проти України», де, розглядаючи питання забезпечення балансу між свободою вираження поглядів та захистом репутації особи, зазначив, що відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції існує мало можливостей для обмеження політичних висловлювань чи дебатів з питань, що становлять суспільний інтерес, при цьому високий рівень захисту свободи вираження поглядів буде надаватися у випадках, коли висловлювання стосуються питання, що становить суспільний інтерес.

У цьому рішенні суд проводить відмінність між твердженнями про факти і оціночними судженнями. Існування фактів можна довести, тоді як правдивість оціночних суджень не підлягає доведенню. Оціночне судження не може бути доведене, це порушує саму свободу думки, яка є основною частиною права, гарантованого статтею 10 Конвенції.

Для того, щоб розрізняти фактичне твердження і оціночне судження, необхідно брати до уваги обставини справи і загальний тон зауважень, оскільки твердження про питання, що становлять суспільний інтерес, є оціночними судженнями, а не констатацією фактів.

Під час судового розгляду встановлено, що інформація, поширена відповідачем щодо позивачки, а саме: «Мало того що вони нас травлять своїми антенами, мало що вони на свій розсуд використовують прибудинкову територію так вони ще хочуть всіма нами керувати», «Взявши в аренду землю(ОСОБА_4 був депутатом) і віддавши її Топазу вони безкоштовно отримали перший поверх», здійснена у спосіб категоричного та стверджувального висловлення у формі повідомлення про існування конкретних обставин (фактів), тобто є фактичним твердженням, а не оціночним судженням, а тому така інформація може бути перевірена на предмет достовірності.

Тягар доведеності достовірності інформації, поширеної про іншу особу, лежить на тому, хто поширив таку інформацію, позивач лише доводить сам факт її поширення.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач посилається на договір оренди земельної ділянки від 10 травня 2019 року (а.с.121-135), проте якість наданої копії не надає можливість сприйняти його зміст, про що неодноразово зверталась увага відповідачу та роз`яснялося право звернутися до суду з клопотанням про витребування відповідного доказу в разі неможливості надати такий самостійно, а також роз`яснено наслідки не вчинення таких дій. Таким чином суд позбавлений можливості надати оцінку поданому доказу.

Щодо наданих відповідачем доказів у виді переписки з програми Вайбер (а.с.98-116), а також фото антен, прибудинкової території (а.с.117-120), то такі не містять відомостей, які б вказували на достовірність поширеної відповідачем інформації про належність антен позивачці, або її родині, їх шкідливий вплив, використання прибудинкової території без згоди інших співвласників багатоповерхового житлового будинку.

Твердження у повідомленні відповідача про отримання земельної ділянки в оренду та передання її взамін безкоштовного отримання першого поверху з урахуванням загального контексту поданої інформації носить негативний характер, створюючи у оточуючих враження щодо неправомірних дій позивачки та членів її сім`ї.

Проте відповідачем не надано жодного доказу, який би підтверджував правдивість інформації, поширеної ним стосовно позивачки, а тому поширена інформація, яка є предметом заявленого позову, є недостовірною.

Зміст поширеної інформація завдає шкоди діловій репутації позивачки, порочить її честь та гідність, оскільки спрямована на створення негативної соціальної оцінки позивачки в очах оточуючих.

Отже, оскільки за характером висловлювань і вжитих словосполучень поширена відповідачем негативна інформація про позивачку є фактичними твердженнями, містить посилання на обставини, як такі, що реально існували, проте правдивість такої інформації не знайшла свого підтвердження, така інформація принижує честь, гідність та ділову репутацію позивачки.

Отже суд приходить до висновку, що розповсюджена відповідачем інформація щодо позивачки, а саме: «Мало того що вони нас травлять своїми антенами, мало що вони на свій розсуд використовують прибудинкову територію так вони ще хочуть всіма нами керувати», «Взявши в аренду землю(ОСОБА_4 був депутатом) і віддавши її Топазу вони безкоштовно отримали перший поверх» є такою, що ображає честь та гідність позивачки, відповідачем не надано суду належних допустимих та достатніх доказів на підтвердження її достовірності, у зв`язку із чим така інформація підлягає спростуванню.

Щодо позовних вимог про стягнення із відповідача на користь позивачки моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 280 ЦК України якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

У пункті 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» №1 від 27 лютого 2009 року роз`яснено, що способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі. Зазначені вимоги розглядаються у відповідності до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди.

У відповідності до положень ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Беручи до уваги встановлені у судовому засіданні обставини, суд вважає, що діями відповідача, які полягають у поширенні ним недостовірної та такої, що принижує честь та гідність ОСОБА_2 інформації, заподіяно позивачці моральні страждання, що полягають у зміні нормальних життєвих зв`язків, порушення стабільності спілкування із сусідами та знайомими, серед яких була поширена недостовірна інформація, а тому позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягає задоволенню в межах заявлених нею позовних вимог.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За нормою ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

В той же час позивачка не надала доказів на підтвердження повноважень звернення до суду з позовом від імені членів її сім`ї, а тому її позовні вимоги в частині визнання інформації щодо членів сім`ї недостовірною задоволенню не підлягають.

На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_14 підлягають стягненню на користь позивачки понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2985 грн. 20 коп.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати недостовірною та такою, що принижує честь та гідність ОСОБА_2 , шкодить діловій репутації інформацію, розповсюджену ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 в месенджері «Вайбер» серед учасників групи «ІНФОРМАЦІЯ_1»: «Мало того що вони нас травлять своїми антенами, мало що вони на свій розсуд використовують прибудинкову територію так вони ще хочуть всіма нами керувати», … «Взявши в аренду землю(ОСОБА_4 був депутатом) і віддавши її Топазу вони безкоштовно отримали перший поверх».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 01 грн. 00 коп. та понесені судові витрати у виді судового збору в сумі 2985 грн. 20 коп.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачка: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Третя особа: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Третя особа: ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Повне судове рішення виготовлене 12 вересня 2022 року.

Суддя А.П.Сидоренко